Страница 41: ДБН В.2.3-7-2010. Метрополітени (32588)

Примітка 1. Швидкості проходки наведені з даних корпорації "Укрметротунельбуд".

Примітка 2. При спорудженні тунелів в умовах, які впливають на зміну наведених у таблиці темпів підземного будівництва, швидкості проходки горизонтальних і похилих виробок немеханізованими комплексами необхідно приймати з такими поправковими коефіцієнтами умов будівництва:

при використанні прохідницьких комбайнів1,5;

при буровибуховому способі проходки без зведення постійного кріплення

тунелів (оправи)1,3;

при проходці ділянок виробок, де прогнозується:

суфлярне виділення метану, викиди породи, прориви води або пливунів 0,7;

при проходці виробок в породах міцністю понад 10 МПа (ДСТУ Б В.2.1-2)0,75

при проходці виробок із діючих об’єктів0,8;

при проходці виробок із зведенням монолітної бетонної оправи

(замість збірної, передбаченої нормативом) 0,9;

те саме із зведенням монолітної залізобетонної оправи 0,8;

проходка виробок при сильному капежі переривчастими струменями0,85

Примітка 3. В умовах, коли може бути застосовано декілька коефіцієнтів зниження швидкості, належить застосовувати один із них, що найбільш відповідає конкретним умовам; в умовах, коли можуть бути застосовані знижуючі і підвищуючі коефіцієнти, розрахунковий коефіцієнт належить визначати їх перемноженням.

Примітка 4. Орієнтовні швидкості проходки вказані за умови роботи в три зміни (по 7,2 год) за добу і п’ятиденному робочому тижні; при зміні розрахункової тривалості робочого часу швидкості проходкивідповіднокоригуються.

ХАРАКТЕРИСТИКА ГІРСЬКИХ ПОРІД

Е.1 Стійкість гірських порід у забої в процесі проходки виробок оцінюється коефіцієнтом міцності f (за шкалою проф. Протодьяконова).

Таблиця Е.1 - Орієнтовні значення коефіцієнта міцності нескельних ґрунтів (за дослідними даними)

Е.2 Коефіцієнт міцності f скельних грунтів слід визначати за формулою:

f -0,1 Rc а ,(Е.1)

де Rc - тимчасовий опір стисненого ґрунту у зразку, МПа;

а - коефіцієнт, що враховує вплив тріщинуватості масиву залежно від тимчасового опору ґрунту в зразку одноосьовому стиску (таблиця Е.2).

Таблиця Е.2 - Коефіцієнт впливу тріщинуватості масиву залежно від тимчасового опору ґрунту в зразку одноосьового стиску

Е.3 Категорію масиву скельних ґрунтів за ступенем тріщинуватості (таблиця Е.3) слід визначати залежно від порожнистості і густоти тріщин (середньої відстані між тріщинами найбільш розвиненої їх системи) з урахуванням додаткових характеристик (факторів) тріщинуватості.

Одержану за формулою величину коефіцієнта міцності скельних ґрунтів необхідно коригувати множенням його на додаткові знижуючі або підвищуючі коефіцієнти, що враховують вплив таких факторів:

припливу води у виробку для випадків, коли тріщини заповнені пухким

або розмоклим глиноподібним матеріалом0,8;

розташування тріщин найбільш розвиненої їх системи під кутом до осі тунелю

менше ніж 45°0,9;

проходка виробок без буропідривних робіт1,2.

Таблиця Е.3 - Категорія масиву скельних ґрунтів за ступенем тріщинуватості

Примітка 1. При визначенні тріщинної порожнистості пухкий або глиноподібний матеріал заповнення тріщин не враховується.

Примітка 2. При великій і дуже великій тріщинній порожнистості, а також чітко вираженій розчленованості масиву на блоки за ступенем тріщинуватості, грунт слід відносити до V категорії (роздробленим) незалежно від густоти тріщин.

Примітка 3. В умовах очікуваного повного порушення суцільності скельних ґрунтів у результаті інтенсивного їх розшарування (кліваж) ґрунти слід відносити до V категорії.

Примітка 4. За наявності поверхонь ковзання категорію ґрунту за стуленем тріщинуватості слід підвищувати на один ступінь.

Примітка 5. При тріщинах, залікованих частково твердим (кристалічним) матеріалом, категорію ґрунту за ступенем тріщинуватості слід знижувати на один ступінь, а при повністю залікованих тріщинах - приймати за І категорією.

Е.4 В окремих випадках, за відсутності даних для встановлення категорії тріщинуватості масиву скельних ґрунтів за таблицями Е.2 і Е.3, дозволяється визначати її по керну бурових робіт і загальних даних про геологічну будову масиву на трасі метрополітену.

ФОРМИ ЖУРНАЛІВ ВИКОНАННЯ РОБІТ

Форма 1

Будівництво

Дільниця

ЖУРНАЛ ПЕРВИННОГО НАГНІТАННЯ ЦЕМЕНТНО-ПІЩАНОГО РОЗЧИНУ

ЗА ОПРАВУ

Примітка. Журнал заповнюється начальником зміни і зберігається у начальника дільниці; рахунок блоків (тюбінгів) у кільці ведеться за годинниковою стрілкою по ходу пікетажу, починаючи із замкового.

Форма 2

Будівництво

Дільниця

ЖУРНАЛ ВИКОНАННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ

Примітка. Журнал заповнюється начальником зміни і зберігається у начальника дільниці; об’єми виконаних робіт підтверджуються по кожному робочому місцю; у журнал вносяться дані про стан забоїв, кріплення, водовідливу, вентиляції тощо; відмічаються простої механізмів, нещасні випадки, аварії і виробничі неполадки з зазначенням причин і вжитих заходів із посиланням на складені акти; в описі виконаних робіт наводиться оцінка якості.

Будівництво

Дільниця

ЖУРНАЛ КОНТРОЛЬНОГО НАГНІТАННЯ ЦЕМЕНТУ ЗА ОПРАВУ

Примітка. Журнал заповнюється начальником зміни і зберігається у начальника дільниці; рахунок блоків (тюбінгів) у кільці ведеться за годинниковою стрілкою по ходу пікетажу, починаючи із замкового; облік цементу для повторно-контрольного нагнітання проводиться за накладними.

Форма 4

Будівництво

Дільниця

ЖУРНАЛ ВИКОНАННЯ ЧЕКАНОЧНИХ РОБІТ

Примітка. Журнал заповнюється начальником зміни і зберігається у начальника дільниці.