1. До початку робіт із спорудження тунелів будівлі та споруди, які знаходяться у зоні можливої деформації поверхні, повинні бути обстежені представниками генпідрядника за участю представників проектної організації, замовника та зацікавлених організацій для проведення у процесі вказаних робіт систематичних спостережень за станом цих будівель та споруд і вжиття заходів із забезпечення їх збереженості. За результатами обстеження складається акт.
  2. Роботи із спорудження тунелів у складних геологічних та гідрогеологічних умовах з підходом забоїв до існуючих наземних та підземних споруд і комунікацій, які не підлягають зносу, а також у випадку проходки тунелів під указаними спорудами слід виконувати тільки після уточнення натурних інженерно-геологічних умов. У необхідних випадках слід виконувати розвідувальне буріння із забою з випередженням його на довжину не менше 5 м. За уточненими даними, за необхідності, слід вживати заходів із запобігання небезпечних осідань цих споруд та комунікацій.
  3. Усі допоміжні підземні виробки, які використовувалися при спорудженні метрополітенів, слід старанно забутовувати.
  4. Роботи з проходки тунелю повинні бути зупинені у випадку збільшення осідань і появи небезпечних деформацій наземних будівель та споруд, діючих ліній метрополітену або підземних комунікацій, що знаходяться у зоні впливу тунельних робіт. При цьому негайно слід вжити заходів із укріплення будівель та споруд, забезпечуючи їх нормальну експлуатацію.

Пройдені виробки повинні бути, за необхідності, закріплені додатково.

За деформаціями будівель і споруд повинен бути встановлений щоденний маркшейдерський контроль.

Поновлення тунельних робіт дозволяється тільки з дозволу замовника і проектної організації.

  1. Для запобігання впливу деформацій ґрунту при спорудженні тунелів під будівлями та наземними інженерними спорудами або поблизу них слід:

а) при закритому способі робіт:

  • споруджувати тунель переважно із застосуванням тунельної оправи, яка зменшує або виключає осідання поверхні над тунелями (монолітно-пресованої, обтисненої в породу за методом продавлювання);
  • ліквідувати будівельний зазор між оправою та ґрунтом безпосередньо у забої шляхом безперервного нагнітання розчину за перше від забою кільце оправи;
  • обладнати щити пристроями, які зменшують деформацію кільця оправи при сході його з оболонки щита;
  • укріплювати попередньо конструкції будівель та споруд за допомогою підсилення конструкції, підведення фундаментів, штучної стабілізації ґрунтів;

б) при відкритому способі робіт:

  • зносити будівлі, розташовані безпосередньо в зоні робіт;
  • застосовувати металевий шпунт або суцільне залізобетонне кріплення котлованів, яке виключає можливі випуски або розущільнення ґрунту за межами котловану, або будувати конструкцію оправи методом "стіна у ґрунті". В окремих випадках за необхідності збереження будівлі та споруди, розташованих у зоні відкритого способу робіт, дозволяється застосування траншейного способу - спорудження тунелю по частинах у траншеях або у колодязях.
  1. Підземні комунікації, що перетинають запроектовані тунелі або які проходять у зоні осідання, слід розміщувати у сталевих футлярах, що входять у колодязі за межами тунелів. За неможливості забезпечення збереження комунікацій дозволяється перекладати їх з виносом за межі зони можливих осідань. Рішення з забезпечення збереження комунікацій, які пересікаються, повинні передбачатися проектом.

Улаштування колії і контактної рейки

  1. Виконання і приймання робіт при влаштуванні земляного полотна та верхньої будови колії на наземних лініях метрополітену слід здійснювати згідно з правилами виконання та приймання робіт, встановленими СНиП III-38 для залізниць, а також із даними Нормами, які відображають специфіку вказаних робіт.
  2. При спорудженні наземних ділянок метрополітену усі підземні комунікації повинні бути укладені до спорудження полотна і укладання щебеневої баластної призми.
  3. У тунелях укладання колії слід виконувати після закінчення гідроізоляційних та опоряджувальних робіт, укладання бетону або блоків основи під колію.
  4. До укладання колії у тунелях повинні бути встановлені колійні репери: на прямих ділянках - через 20 м, на ділянках кривих та примикаючих до перехідних кривих прямих ділянок - через 5 м. На прямих ділянках колії репери повинні встановлюватися з правого боку колії по ходу руху поїздів, а на кривих - з боку зовнішньої рейкової нитки.
  5. На стінах тунелів масляною фарбою повинні бути нанесені: номери пікетів, відмітки місць розташування рейкових стиків, початок та кінець перехідних і кругових кривих, місцеположення ізолюючих стиків, початок рамної рейки стрілочного переводу, ЦСП та математичного центру хрестовини.
  6. Роботи з улаштування колії повинні виконуватися у такому порядку:
  • доставляння до місця укладання рейкових плітей, шпал, скріплень і монтажних деталей для розкріплення колії, укладання колії;
  • підйом, рихтування та розкріплення колії за допомогою розпірних домкратів;
  • встановлення опалубки колійного водовідвідного лотока та протиугінних приямків;
  • укладання колійного бетону;
  • знімання монтажних пристроїв;
  • опорядження колії.
  1. Рейки перед транспортуванням їх у тунелі повинні бути зварені на рейкозварювальній станції електроконтактним способом у пліті згідно з вимогами 10.10 цих Норм.

Рейкозварювальна станція повинна розміщуватися біля порталу тунелю, що будується, або у депо метрополітену. Подачу рейкових плітей у тунель слід виконувати через портал.

Якщо подача рейок у тунель з порталу або депо неможлива, дозволяється використовувати для монтажу колії рейки завдовжки 12,5 м, доставлені до місця укладання через стволи. При цьому зварювання рейок у пліті слід виконувати на місці укладання колії в тунелі за допомогою пересувної рейкозварювальної машини.

  1. Якість усіх рейок перед доставлянням їх до місця укладання повинна перевірятися за допомогою дефектоскопа.
  2. При спорудженні тунелів метрополітенів закритим способом рейки та шпали до місця укладання слід доставляти на спеціальних візках, які переміщуються по тимчасовій вузькоколійній колії, укладеній при проходці тунелів.

При спорудженні тунелів метрополітенів відкритим способом для доставляння рейок та шпал слід використовувати путь широкої колії, що укладається. Рейки та шпали слід транспортувати за допомогою мотовозів після підйому та рихтування укладених ділянок колії.

  1. Зварювання рейок при влаштуванні безстикової колії повинно виконуватися згідно з [13].
  2. Пересування по забетонованій колії людей, а також вагонеток до 0,5 т дозволяється тільки після досягнення бетоном 30 % проектної міцності, а вагонеток з більшою масою - після досягнення 70 % проектної міцності.
  3. Перед укладанням колійного бетону основа під ним повинна бути очищена та промита. Бетонування повинно виконуватися ділянками завдовжки не менше ніж 25 м із старанним ущільненням бетону вібраторами, при цьому слід контролювати відсутність раковин та порожнин під шпалами.
  4. Розпірні домкрати і опалубка водовідвідного лотока та протиугінних приямків можуть бути зняті тільки після досягнення бетоном не менше ніж 50 % проектної міцності.
  5. У випадку виявлення порожнину бетоні під шпалами і збоку від них ці місця слід заповняти шляхом нагнітання піщано-цементного розчину.
  6. При укладенні бетонної суміші та виконанні опоряджувальних робіт слід захищати рейки від забруднення. Перед здачею в експлуатацію рейки, скріплення та шпали повинні бути очищені.
  7. Монтаж контактної рейки і її пристроїв повинен починатися після закінчення монтажу переводів та з’їздів і опорядження колії.
  8. Регулювання положення контактної рейки по висоті слід виконувати за допомогою укладання під кронштейни дерев’яних нашпальників.
  9. Контактна рейка, захисний короб, кронштейни та деталі скріплення після закінчення монтажу повинні бути очищені від пилу, бруду та іржі, а кронштейни і скоби ізоляторів - покриті асфальтовим лаком.

Монтаж обладнання

  1. Роботи з монтажу запроектованого постійного обладнання, пристроїв автоматики, телемеханіки, зв’язку і гучномовного оповіщення, контактних мереж, зовнішніх та внутрішніх комунікацій, санітарно-технічних пристроїв у метрополітенах повинні виконуватися згідно з вимогами даних Норм.
  2. Готовність окремих споруд або ділянок тунелів метрополітенів до виконання монтажних робіт встановлюється комісією у складі представників замовника, генпідрядної та монтажної організацій і фіксується актом готовності об’єкта будівництва до виконання монтажних робіт.
  3. Монтаж електротехнічних пристроїв, пристроїв СЦБ, зв’язку, гучномовного оповіщення, електрогодинників та санітарно-технічного обладнання слід виконувати в закінчених будівництвом спорудах за відсутності у них капежу і при вологості повітря не вище ніж 80 %.
  4. При встановленні обладнання слід додержуватися габаритів наближення обладнання згідно з ГОСТ 23961.

Електрообладнання і металеві конструкції, а також оболонки та броня кабелів повинні бути заземлені відповідно до 15.17 і до проекту.

  1. На період монтажу, налагодження і регулювання обладнань у релейних шафах слід вмикати освітлення для обігрівання та попередження корозії струмопровідних елементів.
  2. Монтажні роботи вважаються закінченими після виконання їх у повній відповідності до робочої документації, постановки під напругу та проведення індивідуальних випробувань усього обладнання електропостачання, СЦБ, засобів зв’язку, гучномовного оповіщення, технічних систем і засобів протипожежного захисту, електрогодинників, перевірки механічної частини і електроприводу ескалаторів у роботі та підготовці їх до 48-годинноі обкатки.

Після закінчення монтажних робіт повинні бути виконані регулювальні та налагоджувальні роботи і уточнена виконавча документація.

  1. У приміщеннях для встановлення ескалаторів до початку монтажних робіт повинні бути виконані: будівельні і опоряджувальні роботи (за винятком облицювання підлоги та фундаментів у машинному приміщенні), улаштування фундаментів, сходів, кабельних каналів, перекриттів натяжної камери та машинного приміщення, встановлення і опоряджування зонтів, облицювання стель, стін, які примикають до балюстради ескалаторів, штукатурка і облицювання стін та колон у машинному приміщенні і роботи в ескалаторних та службових приміщеннях.

Для транспортування вузлів ескалаторів повинні бути залишені тимчасові прорізи у стінах вестибюля та в перекритті, підготовлені проїзди та майданчики для розвантаження вузлів.

Контроль за якістю та приймання робіт

  1. Організація виробничого контролю якості робіт із спорудження тунелів повинна здійснюватися згідно з ДБН А.3.1-5.
  2. Якість виконаних робіт слід оцінювати при прийманні прихованих робіт, виконаних етапів робіт і проміжного приймання: оправ, внутрішніх збірних залізобетонних конструкцій та окремих конструкцій наземних споруд (вестибюлів, вентиляційних кіосків, передпортальних підпірних стін тощо) метрополітенів.
  3. Результати виробничого контролю заякістю робіт слід фіксувати в журналах виконання робіт (додаток Ж), а також у загальному журналі робіт, який є основним первинним виробничим документом, що відображає технологічну послідовність, терміни, якість виконання та умови виконання будівельно-монтажних робіт.

Загальний журнал робіт слід вести на кожній будівельній дільниці; форма і зміст журналу повинні відповідати ДБН А.3-1-5.

Показники оцінки якості виконаних робіт повинні відображатися у відповідних актах їх приймання.

  1. Розміщення у просторі підземних та наземних споруд, а також їх геометричні розміри повинні систематично контролюватися маркшейдерською службою у процесі будівництва.
  2. Правильність складання кілець тунельних оправ слід систематично перевіряти шляхом вимірювання горизонтального і вертикального діаметрів кожного кільця, а також двох діаметрів під кутом 45° до горизонту.

Допустимі відхилення фактичних розмірів збірних оправ тунелів від їх проектного положення не повинні перевищувати таких величин, мм:

для тунелів кругового контуру при збірній залізобетонній і металевій оправі:

а) відхилення розмірів діаметрів кілець (еліптичність):

  • у зоні монтажу тюбінго- або блокоукладальником плюс-мінус 25;
  • поза зоною монтажу тюбінго- або блокоукладальником плюс-мінус 50;

б) зміщення центра кілець від осі тунелю поза зоною монтажу тюбінго- або блокоукладальником у плані та у профілі:

  • для перегінних тунелів плюс-мінус 50;
  • для станційних тунелів плюс-мінус 40;
  • для похилих тунелів плюс-мінус 50;

в) зміщення у напрямку осі тунелю площини прорізних кілець:

  • для перегінних тунелів плюс-мінус 25;
  • для станційних тунелів плюс-мінус 15;

для тунелів прямокутного контуру при збірній залізобетонній оправі:

а) відхилення відміток верхніх поверхонь лотокових блоків:

  • для перегінних тунелів плюс 10, мінус 20;
  • для інших споруд плюс-мінус 20;

б) відхилення відмітки нижніх поверхонь плит перекриттів при їх розташуванні:

  • над коліями, окрім платформних ділянок плюс 20; мінус 10;
  • на інших ділянках, включаючи платформні, плюс-мінус 20;
  • уступи суміжних елементів перекриттів платформних ділянок плюс-мінус 10;
  • відхилення розмірів у чистоті кожного прогону на рівні низу перекриттів у поперечному напрямку плюс 50; мінус 20;
  • відхилення стінових блоків у плані на рівні 1 м від головок рейок плюс-мінус 25;
  • відхилення бокових поверхонь колон і внутрішніх поверхонь стінових блоків від вертикалі при висоті колони або стінового блока Н - 0,002 Н, але не більше ніж плюс-мінус 25.