Окремо розташовані підстанції слід обладнувати душовою і санвузлом, а також приміщенням
для приймання їжі.
- Тяговознижувальні підстанції на станціях слід розміщувати в міжколійї (між перегінними тунелями) на продовженні службово-технологічного блока, передбачаючи встановлення електрообладнання не нижче рівня головки рейок. Дозволяється розміщувати підстанцію на перекритті платформної частини станції мілкого закладення або у виробці паралельно тунелям станції і перегону, а також на поверхні згідно з 12.1.
З підстанції необхідно передбачати декілька виходів: основний - через тамбур по коридору блока службових приміщень, службових містках у тунелях І і II колій, на платформу станції; додаткові - безпосередньо в тунелі І і II колій.
- На підстанціях і в колійних тунелях у створі вантажного хідника слід передбачати установки і пристрої для механізації підйомно-транспортних операцій при монтажі і демонтажі обладнання, а також при його транспортуванні.
Місток для викочування трансформаторів слід розміщувати на висоті 600 мм від рівня головки рейки і на відстані 1700 мм від його краю до осі колії.
Сходи всередині підстанції повинні мати: перила, ухил 45°, ширину 0,9 м, східці заввишки 0,2 м.
Тягова мережа (контактна і відсмоктувальна)
- До контактної мережі відносяться контактні рейки головних колій, станційних колій, а також колій для огляду і відстою рухомого складу в тупиках, колій з’єднувальної вітки між лініями та колій вітки в електродепо, кабельні лінії живлення, кабельні перемички між ділянками контактної рейки і роз’єднувачі.
До відсмоктувальної мережі відносяться рейки колій, відсмоктувальні кабельні лінії, кабельні лінії між ходовими рейками колій, роз’єднувачі, дросель-трансформатори.
Відсмоктувальні кабелі контактної мережі на станціях слід підключати до ходових рейок за межами зупинки останнього вагона.
- Секціонування контактної мережі слід передбачати:
- на головних коліях - у місцях розташування проміжних тягово-знижувальних підстанцій;
- у місцях примикання до головних колій тупиків, колій з’єднувальної вітки між лініями і колій вітки в електродепо;
- у місцях примикання колій вітки в електродепо до паркових колій (біля порталу тунелю).
Біля кінцевих тяговознижувальних підстанцій контактну мережу головних колій необхідно
виконувати без секціонування, а схему живлення мережі розробляти з урахуванням подовження лінії в перспективі.
- Секціонування слід виконувати шляхом улаштування на контактній рейці повітряних проміжків, які не можуть бути перекритими струмоприймачами одного вагона.
На головних коліях повітряні проміжки контактної рейки, що не перекриваються, слід розміщувати в місцях, які поїзд проходить на вибігу.
- Біля стрілочних переводів і в інших місцях, де треба переривати контактну рейку, слід передбачати повітряні проміжки, що перекриваються струмоприймачами одного вагона.
- Кожна секція контактної мережі головної колії повинна отримувати живлення від двох тяговознижувальних підстанцій по основних і, як правило, по резервних лініях живлення.
Для приєднання ліній живлення до контактної рейки і до розподільного пункту 825 В тупика з оглядовими канавами слід застосовувати роз’єднувачі з електроприводом.
- В контактній мережі головних ліній станції з колійним розвиненням слід передбачати:
- на колії відправлення поїздів зі станції у бік колійного розвинення - повітряний проміжок, що перекривається, початок якого слід розташовувати на відстані не меншій ніж 125 м від вихідного світлофора;
- на колії прибуття поїздів на станцію з боку колійного розвинення - повітряний проміжок, що перекривається, розташовується біля стрілочного переводу. У місцях вказаних повітряних проміжків ділянки контактної рейки повинні бути з’єднані кабельною перемичкою через роз’єднувач з електроприводом.
- На контактній рейці ділянки головних колій за кінцевою станцією, яка тимчасово використовується для відстою поїздів, слід передбачати перекриваючий повітряний проміжок і з’єднання контактних рейок кабельною перемичкою через роз’єднувач з електроприводом.
- Живлення тягової мережі кожної лінії тупика з оглядовою канавою слід передбачати від розподільного пункту 825 В (РП-825 В), який розміщується в зоні за рейковим упором зовні габариту рухомого складу.
У двоколійному тупику шини розподільних пунктів двох колій (РП-1 і РП-2) повинні з’єднуватись між собою роз’єднувачами з ручним приводом (кожний в своєму РП). Живлення РП-825 В слід передбачати: основне - по самостійній лінії від підстанції, що підключається до РП-1 роз’єднувачем з електроприводом; резервне - по одній лінії від загальної резервної лінії підстанції і від контактної рейки однієї з головних колій, яка підключається до РП-2 також через роз’єднувач з електроприводом.
В одноколійному тупику з оглядовою канавою встановлюється один РП. Основне і резервне живлення - аналогічне живленню колій двоколійного тупика; при цьому резервне живлення підключається до РП через роз’єднувач з ручним приводом, а до контактної рейки головної колії - через роз’єднувач з електроприводом.
В РП роз’єднувач з ручним приводом слід передбачати:
- для підключення ліній живлення і відсмоктування тягової мережі ділянки колії з оглядовою канавою;
- для заземлення відключеної контактної рейки цієї ділянки колії. При цьому роз’єднувачі відсмоктувальних ліній повинні мати загальний ручний привід із роз’єднувачами заземлення, які механічно зблоковані з роз’єднувачами ліній живлення.
Ходові рейки ділянки колії з оглядовою канавою необхідно ізолювати від ходових рейок з’їздів на головні колії. Ізольований стик слід автоматично закорочувати при подачі напруги на контактну рейку цієї колії. Роз’єднувачі відсмоктувальної лінії РП-1 і РП-2 слід з’єднати між собою і з відсмоктувальною мережею головних колій.
- Тупики в зоні оглядових канав слід обладнати звуковою і світловою сигналізацією про наявність (відсутність) напруги на контактній рейці. Світлові сигнали слід розташовувати в оглядовій канаві і на стіні тупика.
- Основне і резервне живлення контактної мережі тупиків без оглядових канав слід передбачати від контактних рейок головних колій з установкою роз’єднувачів з електроприводами біля контактних рейок головних колій.
- Живлення контактної рейки колії з’єднувальної вітки між двома лініями слід передбачати:
основне - через роз’єднувач з електроприводом від контактної рейки головної колії або при
техніко-економічному обґрунтуванні від найближчої підстанції однієї з ліній;
резервне - через подвійний роз’єднувач з моторним приводом від контактної рейки головної колії іншої лінії.
Ходові рейки колії з’єднувальної вітки повинні бути ізольовані від ходових рейок головних колій іншої лінії. Для їх з’єднання необхідно передбачати роз’єднувач, який має спільний ручний привід із роз’єднувачем резервного живлення контактної рейки з’єднувальної колії;
- керування всіма роз’єднувачами здійснюється із ДПЛ.
Керування роз’єднувачем живлення до розподільного пункту 825 В тупика з оглядовими канавами здійснюється від чергового по станції.
- Основне живлення контактних рейок колій з’єднувальної вітки в електродепо слід передбачати по перемичках через роз’єднувачі з електроприводами від відповідних контактних рейок головних колій. При довжині колії в електродепо більше ніж 0,7 км основне живлення слід передбачати по самостійній лінії живлення 825 В від тягово-знижувальної підстанції лінії метрополітену з підключенням до контактної рейки кожної колії вітки через роз’єднувач з електроприводом.
Резервне живлення слід передбачати від контактних рейок паркових колій через подвійні роз’єднувачі з електроприводами, що керуються черговим по електродепо.
Ходові рейки з’єднувальних колій вітки в електродепо повинні бути ізольовані від ходових рейок паркових колій ізолюючими стиками.
Для їх з’єднання необхідно передбачати пристрої для обходу ізолюючих стиків тяговим струмом та роз’єднувач, який має спільний ручний привод з роз’єднувачем резервного живлення контактної мережі колії вітки в електродепо. В ошинуванні роз’єднувача слід передбачати можливість швидкого його знімання.
- Приєднання відсмоктувальних ліній і міжколійних рейкових з’єднувачів до ходових рейок необхідно здійснювати через колійні дросель-трансформатори.
- У кожної лінії живлення і відсмоктування, а також у перемичках контактної і ходових рейок слід передбачати кабелі за розрахунком, але не менше ніж три паралельних кабелі.
- Кабельні лінії контактної мережі слід розраховувати, виходячи із навантажень нормального і аварійного режимів роботи.
У нормальному режимі в мережах з резервними лініями основні лінії живлення розраховуються без перевантаження кабелів, резервні лінії - з перевантаженням кабелів на 15 %; в мережах без резервних ліній основні лінії живлення розраховуються при відключенні у них одного кабелю з перевантаженням кабелів, які залишились на 15 %.
В аварійному режимі при відключенні основної лінії живлення на сусідній підстанції основні лінії живлення в мережах ліній, які не мають резерву, розраховуються з перевантаженням усіх кабелів на 15 %.
Кабелі у перемичках контактної рейки розраховуються на навантаження нормального режиму при відключенні у них одного кабелю з перевантаженням на 15 % кабелів, які залишились, і на навантаження аварійного режиму при роботі всіх кабелів з перевантаженням на 15 %.
- Для контактної мережі слід застосовувати одножильні кабелі напругою 3 кВ з ізоляцією між металевою оболонкою і бронею. У відсмоктувальній мережі необхідно застосовувати одножильні кабелі напругою 1 кВ.
Силові установки
- Електропостачання силових установок - ескалаторів, насосів, вентиляторів, пересувних ремонтних агрегатів тощо слід передбачати від підстанцій безпосередньо або від загальних магістральних ліній, що живлять, з урахуванням установленої категорії надійності живлення. Для електроустановок першої категорії необхідно передбачати АВР живлення безпосередньо на установці.
Слід передбачати:
- пристрої компенсації реактивної потужності, якщо це підтверджено розрахунком;
- частотне регулювання управління двигунами.
- Електропостачання ескалаторів слід забезпечувати безпосередньо по двох лініях живлення від різних секцій шин РУ-380 В підстанції.
Дозволяється живлення за схемою "ланцюжок'ескалаторів двох нахилів пересадочного вузла, розташованого в середній частині станції.
Необхідну потужність ескалаторів слід приймати, виходячи із установленого розрахункового навантаження в експлуатаційному режимі, висоти підйому і таких умов роботи:
а) при трьох ескалаторах в одному похилому тунелі: в нормальному режимі - два ескалатори на підйом і один на спуск, в аварійному режимі - три ескалатори на підйом;
б) при чотирьох ескалаторах в одному похилому тунелі: в нормальному режимі - два ескалатори на підйом і один на спуск, в аварійному режимі - три ескалатори на підйом і один на спуск. В екстремальних випадках (6.7) - чотири ескалатори на підйом; при цьому електропостачання забезпечується по двох лініях живлення від підстанцій.
Кожна лінія повинна забезпечувати роботу чотирьох ескалаторів у режимі евакуації.
- Електропостачання насосної водовідливної установки і насосної установки системи водопостачання з двома і більше насосами слід забезпечувати по двох лініях живлення від різних секцій шин РУ-380 В підстанції. Живлення основної і транзитної установок слід передбачати безпосередньо від підстанції; для місцевої водовідливної і підвищувальної установок - обидві лінії живлення від магістральних ліній. Кожну лінію живлення слід розраховувати на одночасну роботу в нормальному режимі двох насосів в основній і одного насоса в транзитній та місцевій водовідливних установках, а в аварійному режимі - всіх насосів.
Кожну лінію живлення підвищувальної установки слід розраховувати на роботу одного насоса.
- Живлення кожного вентилятора двоагрегатної установки тунельної вентиляції необхідно передбачати по окремій лінії від секцій шин РУ-380 В різних підстанцій з автоматичним заміщенням на другу лінію. В аварійному режимі кожну лінію слід розраховувати на роботу двох вентиляторів.
- Живлення систем обігрівання майданчиків тротуару завдовжки 3 м - 4 м і східців у підвуличні переходи або коридорів, які примикають до вестибюлів, необхідно забезпечувати по окремих або магістральних лініях (залежно від споживаної потужності) і передбачати дистанційне їх включення відповідно до 14.9.
- Живлення установок пересувних агрегатів сумарною потужністю до 40 кВт на станціях і в перегінних тунелях слід передбачати від загальних магістральних ліній. Для підключення агрегатів застосовувати типові колійні ящики з автоматичними вимикачами і штепсельними рознімачами, які необхідно встановлювати: в торцях станцій, під платформою посередині станції, біля стрілочних переводів і в перегінних тунелях через кожних 100 м, а також в основних транзитних водовідливних установках. Відстань між кінцевими колійними ящиками, які живляться по магістралях від сусідніх підстанцій, слід приймати не більше ніж 15 м.
- Живлення ремонтних механізмів потужністю до 20 кВт у машинних та натяжних приміщеннях ескалаторів, у насосних установках, у камерах тунельної вентиляції слід передбачати від ближніх розподільних пунктів 380 В через колійні ящики.
- Живлення окремих установок - електроопалювальних приладів, кондиціонерів і шаф сушіння спецодягу, ремонтних і прибиральних механізмів напругою 220 В необхідно передбачати від мережі 380 В через трансформатори 380/220 В.
Для приєднання стаціонарних електроприймачів необхідно застосовувати автоматичні вимикачі, для пересувних ремонтних і прибиральних механізмів - штепсельні рознімачі з контактами заземлення: трьохполюсні - в машинних і натяжних приміщеннях ескалаторів, а також в пасажирських приміщеннях станції через кожних 25 м, двополюсні - в торцях платформ, вестибюлях станції та в приміщеннях з обладнанням. Контакти заземлення штепсельних рознімачів слід приєднувати до магістралей заземлення.
