Трубопровід від останньої камери на тепловій мережі до вводу в тепловий вузол слід прокладати в прохідному каналі, якщо це дозволено технічними умовами міської служби.

Облік тепла слід передбачати приладами, які встановлюються в теплових пунктах на вводах теплових мереж.

  1. Теплові пункти слід розташовувати в окремих приміщеннях вестибюлів; висота приміщень повинна бути не менше ніж 2,2 м, ширина проходів для обслуговування обладнання повинна забезпечувати можливість прочистки бойлерів і бути не менше ніж 0,8 м. Не дозволяється розміщення теплових пунктів над приміщеннями АТРП, кросового зв’язку і підстанції.

Ввід трубопроводу в підземний вестибюль слід передбачати через газонепроникний сальник і нерухому опору, які встановлюються в стіні або перед стіною.

Стіна повинна мати теплостійку гідроізоляцію на площині каналу теплової мережі, яка прилягає до неї.

Попутні дренажні води теплової мережі слід відводити в міські каналізаційні мережі.

Обладнання теплового пункту і водопровідного вводу дозволяється розташовувати в загальному приміщенні. При розташуванні теплового пункту безпосередньо над перегінними тунелями або над підземними приміщеннями станцій слід передбачати металеву (із листової сталі) ізоляцію підлоги теплового пункту.

Теплові пункти повинні бути обладнані дренажною системою.

  1. Приєднання споживачів тепла лінії метрополітену до теплових мереж слід передбачати за залежною схемою при тиску в зворотному трубопроводі і статичному тиску в мережі теплопостачання менше ніж допустима межа тиску для системи споживачів тепла.

В інших випадках необхідно застосовувати незалежну схему, за якою приєднання систем опалення слід здійснювати через водонагрівач, передбачаючи циркуляцію води насосами у внутрішній мережі опалення.

Приєднання систем гарячого водопостачання повинно передбачатися за закритою схемою через водопідігрівач.

  1. Розрахункові температури і теплоутримання зовнішнього повітря для розрахунку систем опалення (в тому числі повітряного) наземних приміщень, повітряно-теплових завіс вестибюлів і порталів у тунелях слід приймати відповідними до параметрів Б згідно зі СНиП 2.04.05.
  2. Обігрівання підніжних решіток і приямків, які розташовані в наземних вестибюлях і на підходах до них, слід передбачати тільки в містах з середньою температурою зовнішнього повітря найхолоднішого місяця нижче ніж 0 °С. Для обігрівання підніжних решіток та приямків слід застосовувати регістри із корозійностійких сталевих безшовних труб або гріючі кабелі.
  3. Підігрівання сходів, площадок між сходовими маршами і перед входами (виходами) в підземні і наземні вестибюлі необхідно передбачати для районів із середньою температурою зовнішнього повітря найхолоднішого місяця нижче ніж 0 °С. За розрахункову температуру зовнішнього повітря слід приймати значення, вище якого сумарний час випадання снігу складало не менше ніж 80 % часу випадання снігу за рік.

Розрахункова температура поверхні східців, площадок і підніжних решіток з приямками, які обігріваються, повинна бути не нижче ніж плюс 3 °С.

  1. Повітряно-теплові завіси слід передбачати всередині входів (виходів) вестибюлів станцій для міст з середньою температурою зовнішнього повітря найхолоднішого місяця року нижче ніж 0 °С.

Забирання повітря для повітряно-теплових завіс слід передбачати:

  • на станціях глибокого закладення - із приміщення касового залу;
  • на станціях мілкого закладення - за можливості з колійного тунелю або із приміщення касового залу;
  • подачу повітря слід здійснювати в тамбур між двома лініями дверей входів (виходів).

При цьому швидкість руху повітря в декоративній решітці повинна бути не менше ніж 2 м/с і не більше ніж 6 м/с . Низ декоративної решітки слід розташовувати на висоті 0, 3 м від підлоги.

Допускається влаштування підвісних або підлогових повітряно-теплових завіс у тамбурах між двома лініями дверей входів (виходів).

Повітряно-теплові завіси повинні бути розраховані на подачу в тамбур повітря температурою не вище ніж плюс 45 °С в об’ємі, який забезпечує підігрівання зовнішнього повітря, яке проривається в касовий зал, до температури плюс 5 °С. Засуви на трубопроводах калориферів повітряно-теплових завіс слід приймати з електроприводами.

Необхідність улаштування повітряних і повітряно-теплових завіс у порталах тунелів установлюється розрахунком із умов забезпечення в холодний період року температури зовнішнього повітря на ділянці від порталу до ближчої біля порталу станції не нижче ніж плюс 5 °С.

  1. У вестибюлях станцій декоративні решітки, які закривають нагрівальні прилади, згідно з 20 повинні бути із негорючих матеріалів, а також із сітками, які мають вічко розміром не більше ніж 4 мм х 4 мм. Застосування решіток не повинно збільшувати розрахункову площу нагрівання приладів більше ніж на 15 %.
  2. Для касових залів вестибюлів підземних і наземних станцій слід передбачати водяне або електричне опалення.
  3. У приміщеннях насосних установок, які розташовані збоку від перегінних тунелів або на ділянках одноколійних тунелів, де можлива температура повітря нижче ніж плюс 5 °С, слід передбачати електричне опалення.

Водопостачання

  1. Для споруд метрополітену слід передбачати такі системи внутрішніх водопроводів:
  • господарсько-питна;
  • протипожежна;
  • технологічна;
  • об’єднана.

Вибір застосування об’єднаних або роздільних систем вирішується при проектуванні з урахуванням характеристик джерел водопостачання

Якість холодної і гарячої води, що подається на господарсько-побутові потреби і в форсу- ночні камери відкритої системи охолодження повітря, повинна відповідати ЕОСТ 2874; джерелом водопостачання повинна бути мережа міського водопроводу.

Для технологічних цілей слід передбачати водозабірні свердловини. Кількість свердловин на підземній лінії повинна бути не менше двох.

Обладнання водозабірних свердловин, а також системи технологічного водопостачання слід проектувати, виходячи з умов зворотного використання води в системі охолодження з подальшим скиданням її в міську дощову або господарсько-побутову каналізацію.

Якість і джерело води, яка подається на технологічні потреби, визначається їх призначенням і умовами району розташування лінії метрополітену.

Дозволяється використання для технічних цілей ґрунтових вод, а також за спеціального обґрунтування - очищених виробничих стічних вод. У локальних та об’єднаних схемах оборотного і замкненого водопостачання електродепо слід, за технічної та економічної доцільності, передбачати використання очищених виробничих і поверхневих стічних вод із території паркових колій.

  1. Мережа водопроводу повинна мати вводи від мережі міського водопроводу на кожну станцію з улаштуванням у вестибюлі водомірного вузла, який розташовується в окремому приміщенні, обладнаному дренажною системою для зливання води, або в приміщенні теплового пункту, а також, за необхідності, підвищувальну насосну установку. У місці підключення до міського водопроводу (в першому колодязі) слід установлювати засув і електроізолюючі фланці.

Трубопровід від останнього колодязя на водопровідній мережі до вводу у водомірний вузол слід прокладати в прохідному каналі, якщо це дозволено технічними умовами міської служби.

Обладнання водомірного вузла повинно відповідати вимогам 11.6 СНиП 2.04.01 та 11.48 цього ДБН.

Водопровідні вводи від мереж міського водопроводу на станціях глибокого закладення слід передбачати в кожному вестибюлі станції з улаштуванням водомірного вузла на кожному вводі або (за обґрунтування) двома водогонами в один вестибюль з улаштуванням одного водомірного вузла. На наземних станціях та станціях мілкого закладення дозволяється передбачати водопровідні вводи від мереж міського водопроводу в один з вестибюлів.

Водомірний вузол слід обладнати лічильником холодної води і обвідною лінією.

На обвідній лінії необхідно передбачити встановлення засувки з електроприводом, які відкриваються з місця встановлення засувки та пожежних кранів всіх рівнів, з ДПС і пульту диспетчера електромеханічної служби. На вводи повинні бути встановлені засувки з електроприводом, зворотний клапан і електроізолюючі фланці. Система водопроводу лінії метрополітену повинна забезпечувати подачу води на станції, в перегінні тунелі, тунелі з’єднувальних віток, притунельні споруди і ділянки наземних перегонів, які закриті галереями.

Магістральні мережі водопроводу кожної станції слід з’єднувати двома трубопроводами, що прокладаються по одному в кожному перегінному тунелі на висоті 0,6 м - 0,8 м від рівня головки рейок. На станції глибокого закладення водопровідну магістраль від вестибюля до рівня станційної платформи необхідно прокладати через спеціальну свердловину або в кабельному каналі ескалаторного тунелю у випадку, коли канал не використовується для тунельної вентиляції.

  1. Мережа об’єднаної системи водопроводу повинна задовольняти вимоги 18.31.

Витрати води на господарсько-питні потреби слід приймати за чисельністю експлуатаційного

персоналу в найбільшій зміні і відповідно до СНиП 2.04.01.

Витрати води на технологічні потреби необхідно визначати розрахунком.

Витрати води на внутрішнє пожежогасіння в спорудах метрополітену слід визначати, виходячи з вимог 18.31.

  1. У системах водопроводу слід застосовувати:
  • для магістралей на станціях і перегонах - безшовні труби із корозійностійкої сталі або з внутрішнім захисним антикорозійним покриттям; чи інші матеріали, які не піддаються корозії та мають сертифікат УкрСЕПРО;
  • для мереж розводки - труби сталеві оцинковані згідно з ЕОСТ 3262; для діаметрів 15 мм - 50 мм дозволяється застосування водопровідних труб із пластмас.

Товщину стінок труб необхідно визначати розрахунком. Трубопровідну, водозабірну і змішувальну арматуру слід установлювати відповідно до робочого тиску в мережі. Запірну арматуру діаметром 50 мм і менше слід застосовувати із кольорових сплавів; для пожежних кранів рекомендується використовувати клапан пожежний з муфтою та цапкою марки (15кч 11p) Ду 50 мм.

  1. Кран-комплекти пожежні на водопровідній мережі слід розміщувати відповідно до 18.32, а також з загальними вимогами СНиП 2.04.01.

До водопровідної мережі внутрішнього водопостачання слід передбачати підключення резервуарів запасу води пристроїв тонкорозпиленого водяного пожежогасіння в приміщеннях та спорудах відповідно до 18.25.

Прокладання сухотрубів у спорудах метрополітену слід вести відповідно до 18.33 та 18.34.

  1. Умовний діаметр труб водопроводу слід приймати:
  • для вводів від міського водопроводу, обвідної лінії водомірного вузла - не менше ніж 100 мм;
  • для магістралей у тунелях, станцій, тупиків - не менше ніж 80 мм;
  • для мереж розводки - за розрахунком.

Трубопровід водопроводу у тунелі слід розташовувати на боці, протилежному контактній рейці. При розміщенні трубопроводу і контактної рейки з одного боку тунелю трубопровід слід прокладати в сталевому футлярі.

Трубопровід, який прокладається в колійному бетонному шарі, слід виділяти з обох боків засувками з ручним приводом.

Для цієї ділянки водопроводу слід застосовувати труби із корозійностійкої сталі або інших матеріалів, які не піддаються корозії та мають сертифікат УкрСЕПРО.

Труби прокладаються в футлярах з антикорозійних матеріалів.

  1. На водопровідній мережі в тунелях і на ділянках, закритих від атмосферних опадів, слід установлювати засувки з ручним приводом через 500 м. Біля торців станцій, в машинній залі і натяжній камері ескалаторів засувки повинні бути з електроприводом.

На водопроводі між станцією і вентиляційною шахтою (в місцях збійок згідно з 5.29) необхідно влаштовувати перемичку з електроізолюючими фланцями. Ділянки водопроводу, які примикають до припливної вентиляційної шахти на перегоні, повинні бути виділені засувками з електроприводом, які вмикаються автоматично з місця установлення та з ДПС. Засувки слід установлювати в зоні тунелю з плюсовою температурою згідно з розрахунком.

Магістральні трубопроводи холодної води слід теплоізолювати негорючими матеріалами в перегінних тунелях на ділянках в обидва боки від припливної вентиляційної шахти до засувок, відстань яких від припливного вентвузла визначається розрахунком, але повинна бути не менше ніж 50 м, а також від місця вводу до примикання до магістрального тунельного водопроводу на лініях мілкого закладення і в межах вестибюлів станцій глибокого закладення.

  1. На водопровідній мережі необхідно встановлювати поливальні крани в касових залах вестибюлів, у приміщеннях: водовідливних і каналізаційних установок, вбиральнях, калориферних, вентиляційних камер, дистиляторної підстанції, а також біля наземних і підземних входів (виходів) на станцію, біля кожного торця і всередині платформної частини станції, біля стрілочних переводів у тунелях.

У коридорах між станціями, пішохідних підвуличних переходах, кабельних колекторах, прохідних вентиляційних каналах і шахтах тунельної вентиляції слід передбачати установлення поливальних кранів через 20 м, в перегінних тунелях і на ділянках закритих галерей - через 30 м.

Діаметр поливального крана - 20 мм.

На водопроводі в тунелях і на ділянках закритих галерей слід встановлювати через кожних 450 м крани для наповнення машин для мийки (два вентилі діаметром 50 мм із з’єднувальними головками).

В одному із торців платформної частини станції, у блоках технологічних і службових приміщень, на всіх рівнях вестибюлів слід установлювати по два водозабірних крани на висоті 0,5 м - 0,7 м від підлоги з підводкою до одного холодної, а до другого - гарячої води.

У приямках під решітками, які розташовуються на входах у вестибюлі для приймання води і бруду із взуття пасажирів, слід передбачати прокладання водопроводу для промивання.