11.29 На проміжних, вантажних і дільничних станціях для приймання і відправлення передаточних поїздів у необхідних випадках (при неможливості укладання додаткових приймально-відправних колій на станції, для організації приймально-здавальних операцій та ін.) передбачаються виставочні колії (виставочні парки), кількість яких визначається залежно від вагонопотоку і характеру його переробки, кількості примикань під'їзних колій та їх плану і профілю з розрахунку одна колія на 6 пар поїздів (передач), але не менше двох колій.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 61
Корисна довжина виставочних колій повинна бути стандартною, установленою для даного залізничного напрямку або встановлена по максимальній довжині передаточного поїзда і збільшена на 10 %, але не менше 300 м.
11.30На вантажних, дільничних і сортувальних станціях, до яких примикають під'їзніколії, кількість додаткових сортувальних колій для накопичення вагонів на промисловістанції, маневрові райони та окремо розташовані вантажні фронти слід приймати по однійколії на 50-100 вагонів кожного формованого призначення під'їзної колії.
При меншій кількості вагонів на призначення необхідно передбачати неспеціалізовані сортувальні колії (колії зі змінною спеціалізацією) з розрахунку одна колія на кожні 25 - 50 вагонів у середньому за добу.
При розгалуженій мережі вантажних фронтів на промислових підприємствах слід приймати найменше значення норми зняття вагонів з однієї колії, але не менше 20 вагонів за добу.
11.31Корисну довжину сортувальних колій слід приймати за довжиною максимальноїбагатогрупової подачі, збільшеної на 10 %, але не менше 300 м. При цьому скорочення корис-них довжин існуючих сортувальних колій не передбачається.
На вантажних станціях загального користування кількість сортувальних колій для підбору вагонів за вантажними фронтами і вантажно-розвантажувальними пунктами слід встановлювати в залежності від добового обсягу місцевої роботи і дрібнення вагонопотоку - їх довжина повинна бути не менше 300 м.
11.32Відстань між осями суміжних колій на станціях, роз'їздах і обгінних пунктах у межахпрямих ділянок приймається за таблицею 22. При розташуванні колії у кривих ці відстані необхідно збільшувати відповідно до ГОСТ 9238.
Для пропускання поїздів із негабаритними вантажами на станціях зміни локомотивів і на проміжних станціях зі стоянкою поїздів для технічних потреб необхідно передбачати не менше ніж по одній колії в кожному напрямку з відстанню між осями суміжних колій 5300 мм.
11.33 Для забезпечення стабільної роботи станцій взимку в районах із снігоприносом більше 25 м3 на пог. м колії в рік передбачається додатковий технічний розвиток:
ДБНВ.2.3-19-2008 С. 63
11.34Для відстою поїздів і составів через неприймання основними сортувальнимистанціями при утрудненнях у роботі в зимовий період слід передбачати додатковий колійнийрозвиток передвузлових станцій.
У горловинах станційних парків повинні споруджуватися спеціальні приміщення для короткочасного відпочинку й обігріву працівників станції (оглядачів і слюсарів-ремонтників вагонів, електромеханіків і монтерів пристроїв СЦБ, зв'язку і колії, чистильників стрілок та ін.).
12 ПРИМИКАННЯ І ПЕРЕТИНИ
12.1Примикання нових ліній і їх перетини з існуючими залізницями, як правило, слід пе-редбачати на дільничних або проміжних станціях; примикання нових ліній до існуючих вели-ких і складних вузлів, як правило, не допускається. У випадку підходу нової лінії до вузлапитання про її примикання до вузлової чи передвузлової станції і необхідність її розвитку не-обхідно вирішувати в проекті.
Схема примикання нової лінії до існуючої повинна забезпечувати можливість прямого (без зміни напрямку руху) прямування через пункт примикання транзитних поїздів основних напрямків.
12.2Нові лінії і під'їзні колії повинні примикати до горловин станцій, роз'їздів і обгіннихпунктів і, як правило, мати з'єднання, які допускають одночасне приймання і відправленняпоїздів головною і прилеглими коліями. В обґрунтованих випадках, коли примикання викли-кає пересічення головних колій поїздами і составами, що передаються маневровим порядком,слід передбачати шляхопровідні розв'язки.
Примикання нових ліній і під'їзних колій до головних колій на перегоні не дозволяється. Таке примикання допускається на залізничних лініях загальної мережі при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.
Тимчасове укладання та зняття стрілочних переводів на перегонах у зв'язку з будівництвом других колій, проведенням робіт з реконструкції та капітального ремонту споруд і пристроїв, будівництвом нових роздільних пунктів тощо здійснюється у кожному окремому випадку з дозволу начальника залізниці.
Поздовжній профіль колії на підході до примикання повинен забезпечувати умови для зупинки поїзда перед вхідним сигналом і можливість його зрушування з місця.
12.3У місцях перетину залізниць в одному рівні, а також примикання ліній, під'їзних івнутрішньостанційних з'єднувальних колій до головних колій на перегонах і станціях слід пе-редбачати запобіжні тупики або охоронні стрілки.
У місцях примикання під'їзних колій до приймально-відправних та інших станційних колій, з яких можливий вихід рухомого складу на станцію або перегін, слід передбачати запобіжні пристрої: запобіжні тупики, охоронні стрілки, скидальні башмаки або стрілки, скидальні вістряки. Корисна довжина запобіжних тупиків повинна бути не менше 50 м.
Запобіжні пристрої в місцях примикання не встановлюють у таких випадках: якщо місця стоянки відчепленого рухомого складу на під'їзних та інших коліях, що примикають, мають підйом убік станції 1,5 %о і більше; якщо під'їзні чи інші колії розташовані на площадці або підйомі менше 1,5 %о, але безпосередньо у місці стоянки починається підйом крутістю 1,5 %о і більше з перепадом висот на цьому елементі не менше 0,3 м.
С. 64 ДБН В.2.3-19-2008
На перегонах, які мають затяжні спуски, а також на станціях, що обмежують такі перего- ни, передбачаються вловлюючі тупики згідно з проектами, затвердженими Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
12.4Перетин нових залізничних ліній і під'їзних колій з іншими залізничними лініями іпід'їзними коліями, трамвайними, тролейбусними лініями, магістральними вулицями за-гальноміського значення і швидкісними міськими автомобільними дорогами, а також з авто-мобільними дорогами І—III категорій проектуються в різних рівнях.
Перетин залізниць з іншими автомобільними дорогами слід проектувати в різних рівнях у випадках:
При проектуванні перетинів у різних рівнях залізничних колій і автомобільних доріг слід розглядати можливість і доцільність використання з цією метою водопропускних штучних споруд при відповідних змінах їх конструкцій, регламентованих у п. 9.12, і безумовному забезпеченні необхідних підмостових габаритів.
12.5Пересічення залізничних колій з автомобільними дорогами в одному рівні (переїзди)проектується поза межами роздільних пунктів.
Переїзди розташовують, як правило, на прямих ділянках залізничних колій і автомобільних доріг. Пересічення залізничних колій з автомобільними дорогами здійснюється переважно під прямим кутом. Якщо неможливо виконати цю умову, кут між залізничною колією і автомобільною дорогою, які пересікаються в одному рівні, не повинен бути меншим за 60°.
Устрій та технічне облаштування переїздів виконуються відповідно до вимог технічних норм Державної адміністрації залізничного транспорту України з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, правил технічної експлуатації залізниць, ДБН В.2.3-4 та діючих правил автодорожнього руху України. На переїздах, які не охороняються, має бути забезпечена видимість згідно з ДСТУ 3587.
(ПУЭ);
ДБН Β.2.3-19-2008 С. 65
Крім цього, необхідно керуватися вказівками даного документа та відповідними типовими технічними рішеннями.
Місця перетину вибираються комісією під головуванням головного інженера залізниці та за участю представників дистанції колії, сигналізації та зв'язку, електропостачання, власника трубопроводу (лінії, споруди) та інших зацікавлених організацій. Вибір місця перетину оформлюється актом, який затверджується керівництвом залізниці і до якого додається схема перетину з розмірами між елементами колії, підземних комунікацій і елементами перетину.
12.8При проектуванні перетинів залізничних ліній трубопроводами різного призначен-ня необхідно передбачати їх надземне прокладання (на опорах чи естакадах) або підземне (підземляним полотном) з урахуванням перспективи укладання додаткових головних колій чиколій станції.
До переходів газопроводів, нафтопроводів, нафтопродуктопроводів і ін. слід висувати вимоги як до ділянок підвищеної категорії.
При розширенні земляного полотна під укладання додаткових головних колій або розвитку станцій діючий трубопровід у місці пересічення повинен бути реконструйований або перевлаштований (на новій осі) з урахуванням відповідного збільшення довжини ділянки підвищеної категорії і, у разі необхідності, підданий гідравлічному випробуванню. Захисний футляр має бути відповідно подовжений.
У випадку перетину залізничних колій нафтопродуктопроводами, аміакопроводами на відстані не менше 50 м від осі крайньої колії поверхня землі сплановується в польовий бік із поперечним ухилом не менше 0,02.
12.9Трубопроводи розташовуються під земляним полотном залізниці поза горловиноюстанції на відстані від стрілочних переводів та інших пересічень колії не меншій ніж 20,0 м.Мінімальна відстань від трубопроводів до штучних споруд (мости, водопропускні труби і т.ін.) визначається згідно зі ступенем їхньої небезпеки для нормальної експлуатації залізниці,але не менше 30 м.
Конструкція переходу трубопроводів через залізничну лінію повинна забезпечувати можливість їх періодичних оглядів, поточного ремонту, відключення і спорожнювання. Необхідність установки арматури для відключення вирішується залежно від місцевих умов і місця розміщення арматури для відключення на робочому трубопроводі.
На переходах газопроводів, нафтопроводів, нафтопродуктопроводів необхідно додатково передбачати установку пристроїв з оповіщення і блокування руху поїздів у випадку виникнення небезпеки.
