ДСТУ 2S04—94


ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО Київським політехнічним інститутом, НУВО «Енерго- комплекс»

ВНЕСЕНО УкрНДІССІ

2 ЗАТВЕРДЖЕНО 1 ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 258 від Зі жовтня 1994 р.

З Цей стандарт відповідає ГОСТ 27322—87

  1. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

  2. РОЗРОБНИКИ: В. Ф. Находов, канд. техн, наук, В. П. Розен, канд. техн, наук, О. І. Соловей, канд.техн, наук, М. А. Денисенко, канд. техн, наук, Л. М. Лебедев, канд. техн, наук, В. А. Попов, канд. техн, наук, Б. П. Борисов, докт. техн, наук, Ю. П. Зуб’юк, канд. техн, наук, М. М. Лебедев, канд. техн, наук, А. В. Праховник, докт. техн, наук

© Держстандарт України, 1995ДСТУ 2804-94

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕНЕРГОБАЛАНС ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Загальні положення.

Терміни та визначення

ЭНЕРГОБАЛАНС ПРОМЫШЛЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ
Общие положения.

Термины и определения

ENERGETIC BALANCE OF INDUSTRIAL ENTERPRISE
General statements.

Terms and definitions

Чинний від 1996—01—01

  1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

    1. Цей стандарт установлює загальні положення, терміни та визна­чення основних понять щодо розроблення та аналізу енергетичних ба­лансів промислових підприємств.

    2. Терміни, встановлені цим стандартом, обов’язкові для викори­стання в усіх видах документації, науково-технічній, навчальній і довід­ковій літературі та в комп’ютерних інформаційних системах.

    3. Стандарт є обов’язковим для застосування міністерствами, відом­ствами, організаціями, підприємствами та їхніми підрозділами, які здій­снюють виробництво, перероблення та використання енергетичних ре­сурсів, розроблення проектів будівництва чи реконструкції промислових підприємств, проектування їх енергопостачання, а також відповідними науково-дослідними інститутами та навчальними закладами.

  2. На підставі цього стандарту міністерства та відомства розроблю­ють галузеві стандарти, стандарти підприємств та інші методичні матері­али, які визначають порядок складення та аналізу енергобалансів про­мислових об’єктів.ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Для кожного поняття встановлено один стандартизований термін. Наведені визначення можна в разі необхідності змінювати, вводячи до них похідні ознаки, розкриваючи значення використовуваних термінів, зазна­чаючи об’єкти, що входять в обсяг визначуваного поняття. Зміни не мо­жуть порушувати обсяг і зміст понять, визначених у стандарті.

    2. У стандарті як довідкові подано німецькі (de), англійські (еп), французькі (fr) і російські (ги) відповідники стандартизованих термінів, узятих з відповідних міжнародних і державних стандартів, а також визна­чення російською мовою.

    3. Якщо визначення терміна російською мовою відсутнє в чинних державних російськомовних стандартах, то подається переклад визначен­ня російською мовою в круглих дужках.

    4. У стандарті наведено абетковий покажчик термінів українською мовою та абеткові покажчики іншомовних відповідників стандартизова­них термінів кожною мовою окремо.

    5. Стандартизовані терміни набрано напівжирним шрифтом, їхні ко­роткі форми — світлим шрифтом.

З МЕТА РОЗРОБЛЕННЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ
ЕНЕРГЕТИЧНИХ БАЛАНСІВ

  1. Метою розроблення енергетичних балансів (снергобалансів) є під­вищення ефективності використання у промисловості всіх видів палива та енергії. ;

  2. Енергобаланси призначені для вирішення таких завдань енерге­тичного господарства промислових об’єктів:

визначення найскономічних видів енергетичних ресурсів та енерго­носіїв для окремих технологічних процесів;

обгрунтування раціональних схем енергопостачання;

визначення та аналіз фактичного стану використання енергетичних ресурсів;

встановлення причин та наслідків нераціонального енерговикористан­ня та оцінка резервів економії палива та енергії;

розроблення організаційно-технічних заходів, спрямованих на зни­ження втрат паливно-енергетичних ресурсів;розроблення науково обгрунтованих норм питомої витрати палива та енергії на виробництво продукції;

визначення потреби промислового об’єкта в паливі та енергії на від­повідну перспективу та раціональних джерел задовільнення цієї потреби;

визначення можливості та способів використання вторинних енерге­тичних ресурсів;

одержання інформації для створення нового енергоустаткування, про­ектування систем енергопостачання підприємств, формування статистич­ної звітності та для використання в автоматизованих системах керування енергопостача н н я м.

  1. ВИДИ ЕНЕРГОБАЛАНСІВ ТА ГАЛУЗІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

    1. Енергетичні баланси в промисловості можуть бути класифіковані за такими ознаками:

за періодами часу, на який складається баланс;

за об’єктами складення балансів;

за напрямками використання енергоресурсів;

за видами енергоресурсів та енергоносіїв, які враховуються у балансі;

за рівнем раціональності енерговикористання.

  1. За періодом часу, на який вони складаються, енергетичні баланси можуть бути проектними, плановими та звітними.

Проектні енергобаланси складаються під час створення проекту будів­ництва чи реконструкції промислових підприємств і є підставою для роз­роблення схем їх енергопостачання.

Планові енергобаланси розроблюються на підставі прогресивних норм витрат палива та енергії і підрозділяються, у свою чергу, на поточні та перспективні. Поточні баланси складаються на період до одного року з розподілом по кварталах, місяцях та ще менших інтервалах часу. Перспек­тивні енергобаланси можуть бути середньостроковими (розроблюються на п’ятиріччя з розподілом по роках) та довгостроковими, що складаються на більш віддалені періоди часу (10—15 та більше років).

Планові баланси можуть мати прогнозний характер. Вони відобража­ють очікувані чи заплановані обсяги випуску продукції, технологію, тех­ніку і організацію виробництва з урахуванням їхньої динаміки. Розроб­лення планових енергобалансів необхідне для визначення потреби промис­лових об’єктів у всіх видах палива та енергії на відповідну перспективу, оцінки пропускної здатності енергомереж підприємства та необхідної по­тужності власних силових агрегатів, а також для встановлення інших дже­рел забезпечення виробництва необхідними енергетичними ресурсами.

Звітні енергобаланси складаються на підставі випробувань устатку­вання, замірів та обліку фактичних витрат та втрат енергії за відповідний минулий період часу. Звітні енергобаланси використовуються для контро­лю та аналізу фактичних витрат палива та енергії, розроблення заходів з економії паливно-енергетичних ресурсів та зниження їх витрат у вироб­ництві, а також під час складання планових балансів.

  1. Залежно від об’єктів, для яких складається баланс, розрізняють енергетичні баланси окремих агрегатів та установок, груп споживачів, окремих технологічних процесів, дільниці, цеху, підприємства.

Енергобаланси окремих агрегатів (електропечей, компресорів, гене- рувальних, енергоперетворювальних установок) та виробничих процесів є основою для складення балансів дільниці, цеху, виробництва та підприєм­ства в цілому,атакож складаються з метою глибшого аналізу ефективності енергоспоживання у виробництві, встановлення раціонального режиму роботи енергетичного устаткування, для розроблення прогресивних норм питомих витрат енергії на одиницю продукції, що виробляється відповід­ним агрегатом. На підставі таких норм здійснюється технічно та економічно обгрунтоване планування споживання палива та енергії на підприємстві.

Енергобаланси підприємств, окремих його підрозділів (виробництв, цехів, дільниць) та груп споживачів енергії складаються для організації контролю і аналізу використання палива та енергії відповідними об’єкта­ми, а також з метою планування їх енергоспоживання та енергопостачання.

  1. Для відображення цільових напрямків споживання паливно-енер­гетичних ресурсів складаються баланси палива та енергії, що використову­ються на енергетичні, силові, технологічні потреби, на освітлення, опален­ня та вентиляцію, на господарчо-побутові, невиробничі потреби підприєм­ства та інше.

  2. Залежно від видів енергоресурсів та енергоносіїв, що враховуються під час складання балансів, розрізняють часткові та зведені енергобаланси.

Часткові баланси складаються для окремих видів палива, енергії чи енергоносіїв. При цьому існують такі різновиди часткових балансів:

паливні (для різних видів, гатунків та марок палива);

електричні (для різних рівнів напруги та частот струму);

теплові (для пари різних параметрів та гарячої води);

холоду (для різних видів та параметрів холодоагентів);

стиснених газів (для різних їх видів, параметрів та агрегатних станів); енергоносіїв (для різних їх видів та параметрів) ;

потужності генерувальних установок (для різних видів енергетичного навантаження).

Кожен з видів часткових балансів складається у відповідних одиницях виміру.

Часткові енергетичні баланси складаються з метою встановлення пи­томої ваги споживання відповідних видів палива та енергії на виконання окремих технологічних процесів чи у відповідних підрозділах підприєм­ства, а також для визначення рівня ефективності використання у вироб­ництві енергетичних ресурсів. Такі енергобаланси дають змогу з’ясувати, які технологічні процеси на підприємстві є найбільш снергомісткими, чи виявити резерви та спланувати заходи щодоекономіїокремих видів палива й енергії. Часткові енергобаланси є також основою для складення зведених балансів підприємства. Баланси енергоносіїв являють собою частину ма­теріального балансу підприємства і складаються в одиницях ваги чи об’єму. У прибутковій частині таких балансів зазначають всі матеріальні компо­ненти, які вводяться до відповідного процесу, а у витратній частині — всі матеріальні компоненти, що одержуються в результаті цього процесу. При цьому у балансі враховуються тільки ті матеріальні компоненти, які ві­діграють роль носіїв тепла або енергії.

До енергоносіїв, для кожного виду та параметрів яких на підприємстві складають окремі баланси, належать:

природне п&іиво різних видів (вугілля, кокс, нафтопродукти, торф, сланець, природні гази і т. ін.);

високотемпературні гази та повітря;

пара різних параметрів;

гаряча вода та конденсат;

холодильні розчини та охолоджене повітря;

стиснене повітря;

ода під тиском;

кисень.

Баланси енергоносіїв можуть бути поєднані з відповідними енергоба- лаисами. При цьому в балансах енергоносіїв, крім їхньої ваги чи об’єму, наводяться дані про енергомісткість одиниці кожного з них.

З мстою встановлення величини та графіків енергетичного наванта­ження підприємства складаються баланси потужності. Вони відображають режими роботи окремих генерувальних установок та їхню участь у забез­печенні загального енергетичного навантаження.

Зведений енергетичний баланс підприємства являє собою сукупність взаємопов’язаних часткових балансів, що стосуються споживання у ви­робництві окремих видів палива та енергії чи використання відповідних енергоносіїв. Такий баланс складається в одиницях теплоти і відображає структуру енергетичних ресурсів, що використовуються на підприємстві, чи загальну потребу у цих ресурсах та джерела її задовільнення. Зведений баланс дає змогу також установити рівень ефективності енерговикори- стання на підприємстві.

  1. За рівнем раціональності використання енергоресурсів баланси можна розділити на фактичні, нормалізовані, раціональні та оптимальні.

Фактичні енергобаланси відображають існуючий стан використання палива та енергії з усіма виправданими і невиправданими їх втратами за реально досягнутих значень питомої витрати енергетичних ресурсів у ви­робництві.

Нормалізовані енергобаланси розроблюються на основі фактичних балансів з урахуванням прогресивних норм і нормативів втрат та корисно­го споживання палива та енергії. Такі енергобаланси відображають по­тенційно можливий рівень ефективності енерговикористання, стосовно до якого виявляються резерви та плануються заходи щодо економії енерге­тичних ресурсів.

Раціональні енергетичні баланси промислових об'єктів складаються на підставі їхніх фактичних балансів з урахуванням проведення усіх ре­ально можливих у даних умовах виробництва заходів щодо зниження питомих витрат та втрат енергетичних ресурсів.

Головним завданням розроблення оптимального енергетичного ба­лансу є встановлення варіанта енергопостачання підприємства, при якому виробництво продукції буде здійснюватися з мінімальними витратами.

Складення оптимального балансу дає змогу найбільш раціонально вирішити основні питання організації енергопостачання промислового Ьб’єкта:

вибір видів палива та енергії для окремих технологічних процесів з урахуванням їхніх технічних та економічних показників;

вибір типу снергогенерувальних установок та оптимальних режимів їх сумісної роботи;

вибір енергетичних ресурсів для окремих типів генерувальних уста­новок.

  1. СКЛАД ПЕРВИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ
    ТА АНАЛІЗУ ЕНЕРГЕТИЧНИХ БАЛАНСІВ

    1. До складу первинної інформації, необхідної для розроблення та аналізу енергетичних балансів промислових об’єктів, входять:

загальні відомості про підприємство;

проектні та звітні (фактичні) дані про енерговикористання на підпри­ємстві;

техніко-економічні та енергетичні характеристики технологічних процесів, установок та устаткування;

техніко-економічні характеристики енергоресурсів та енергоносіїв.

  1. Загальні відомості про підприємство повинні включати в себе про­ектні та фактичні показники його виробничо-господарської діяльності (паспорт підприємства та відповідні форми статистичної звітності).

  2. Дані про енерговикористання на промисловому об'єкті одержують­ся на підставі: