Страница 19: ДБН В.2.3-7-2010. Метрополітени (32588)

1. Розрахунок ліній живлення в аварійному режимі роботи повинен виконуватися з урахуванням установлених розрахункових умов роботи установки і допустимого перевантаження кабелів на 15 %.

Кабельна мережа

1. Кабелі, системи кабельних трубопроводів, коробів, лотоків і драбин, які прокладаються в тунелях, притунельних спорудах, вентиляційно-кабельних і кабельних колекторах станцій і вестибюлів, у магістральних мережах, а також у розподільних мережах притунельних споруд слід застосовувати відповідно до 18.21.

Радіуси внутрішньої кривої згину кабелів повинні мати по відношенню до їх зовнішнього діаметра кратність не менше вказаної в стандартах або технічних умовах на відповідні марки кабелів.

Радіуси внутрішньої кривої згину жил кабелів при виконанні кабельних укладень повинні мати по відношенню до приведеного діаметра жил кратності не менше вказаних у стандартах або технічних умовах на відповідні марки кабелів.

Для кабельних ліній, які прокладаються по мостах, шляхопроводах та естакадах, слід застосовувати кабелі в алюмінієвій оболонці.

1. У всіх спорудах і приміщеннях лінії метрополітену, окрім пасажирських, ДПС, начальника станції, медпункту, пункту зміни машиністів, кас, міліції слід передбачати відкрите прокладання кабелів всіх призначень без огорож і перегородок, а також без влаштування протипожежних відсіків.

Кабельні конструкції (стояки, закладні, мости) до укладання кабелю повинні бути покриті корозійностійкими покриттями.

Найменші відстані між кронштейнами і кабелями, а також розміри кабельних приміщень слід приймати за таблицею 15.

1. Прокладання силових і контрольних кабелів в одноколійному тунелі слід передбачати з лівого боку перегінного тунелю в напрямку руху поїздів; кабелів зв’язку і АТРП - з правого боку.

Дозволяється прокладання окремих кабелів зв’язку і АТРП із лівого боку, як правило, нижче силових кабелів і силових кабелів із правого боку тунелю, як правило, вище кабелів зв’язку і АТРП.

Кабелі залежно від напруги слід розміщувати на кронштейнах у такій послідовності (зверху вниз): кабелі 6-10 кВ, 3 кВ, 1 кВ, контрольні кабелі.

1. На одному ріжку кронштейна діаметром 65 мм дозволяється прокладання:

• двох кабелів зв’язку, сигнально-блокувальних або контрольних або двох силових кабелів напругою до 1 кВ при діаметрі кожного із них не більше ніж 30 мм;
• трьох кабелів зв’язку, сигнально-блокувальних або контрольних при діаметрі кожного з них не більше ніж 20 мм.

Спільна прокладка на одному ріжку кронштейна силового кабелю, кабелю зв’язку або сигнально-блокувального не дозволяється.

1. Обхід кабелями прорізів у стінах тунелю і перехід кабелів з одного боку тунелю на другий слід передбачати на спеціальних конструкціях або кронштейнах зі скобами жорсткого кріплення, які розміщуються через 1 м. Товщина матеріалу для виготовлення спеціальних конструкцій або кронштейнів повинна бути не менше ніж 4 мм.

Прокладання кабелів під коліями в тунелі не дозволяється.

1. У вентиляційно-кабельному відсіку ескалаторного тунелю прокладку кабелів слід передбачати на ріжкових або поличкових кронштейнах. При цьому кожний п’ятий кронштейн повинен бути зі скобами жорсткого кріплення кабелів.

На станціях прокладання кабелів слід виконувати згідно з 8.29 і ПУЕ.

У вентиляційно-кабельних каналах під платформою станції прокладання кабелів слід передбачати в прохідній частині каналу.

У стволах шахт прокладання кабелів слід передбачати в центральній зоні перетину ствола на металевих конструкціях з решітчастими площадками через 3 м і металевими сходами між ними. У випадку прокладання кабелів по оправі ствола їх слід захистити кожухом із вогнетривкого матеріалу, який знімається.

1. На прямолінійній ділянці трубної кабельної каналізації через кожних 60 м, а також у місцях зміни напрямку її траси необхідно розміщувати колодязі або шафи; труби між колодязями або шафами повинні мати односторонній уклон не менше ніж 3 %о .
2. Взаєморезервовані кабельні лінії, які живлять електроприймачі 1 категорії особливої надійності та 1 категорії, слід прокладати в різних перегінних тунелях і кабельних спорудах, що виключає можливість їх одночасного пошкодження.

Дозволяється спільне прокладання вказаних ліній за умови прокладання однієї з них у коробі (каналі), виконаному із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше ніж 0,75 год.

1. Кабелі в місцях перехрещення температурних швів на мостах і місцях переходу з конструкцій мостів на естакади, а також кабелі на ділянках, закритих галереями, повинні бути укладені з запасом по довжині, достатнім для компенсації можливих зміщень.
2. На з’єднувальних муфтах кабелів в мережах напругою 6 кВ - 10 кВ, 380 В та магістральних кабелів 220 В повинні бути встановлені спеціальні захисні металеві кожухи.

Прокладання кабелів і установлення з’єднувальних муфт на кабелях 6-10 кВ слід виконувати згідно з 18.21.

Кабельна лінія 6-10 кВ, яка живить підстанцію метрополітену, повинна бути обладнана високовольтним роз’єднувачем, який встановлюється в окремій камері в місці вводу кабелю в споруди метрополітену.

1. Усі кабелі, які винесені за межі споруд метрополітену, повинні мати ізольовані муфти, які встановлюються на відстані 10 м - 20 м від місця виходу кабелів зовні. На ділянці від ізольованої муфти до місця виходу зовні кабель необхідно ізолювати від опорних конструкцій (кронштейнів) гумовими прокладками.
2. У перегінних тунелях, у колекторах і на станціях із бетонною і залізобетонною оправами кожний п’ятий кабельний кронштейн необхідно приєднувати до магістралі заземлення.

Алюмінієві або свинцеві оболонки і броню силових і контрольних кабелів слід заземлювати біля кінцевих муфт.

Освітлення

1. В освітлювальних установках штучного освітлення підземних приміщень метрополітену слід передбачати такі види освітлення:

• робоче;
• аварійне (евакуаційне) згідно з 18.23.

Для освітлення пасажирських і службових приміщень слід застосовувати світильники з енергозберігаючими лампами.

1. Робоче освітлення пасажирських приміщень повинно передбачатися із двох систем: загальне (рівномірне і локалізоване) і комбіноване (до загального додається місцеве). Елементи освітлювальних установок у цих системах за класом світлорозподілення можуть бути: прямого - І, переважно прямого - Н, рівномірного - Р, переважно відбитого - В і відбитого світла - О.
2. Загальне штучне освітлення пасажирських приміщень, призначених для постійного перебування людей, повинно забезпечуватися газорозрядними лампами низького і високого тиску. Лампи розжарювання слід застосовувати за вимогами оформлення інтер’єра, коли використання газорозрядних джерел світла неможливе або недоцільне, а також за умовами мереж живлення.
3. Нормовані значення мінімальної горизонтальної освітленості на рівні підлоги пасажирських приміщень у системах I, Н, Р, В, О слід приймати за таблицею 16.

Нормування значень освітленості слід приймати згідно з ДБН В.2.5-28.

Таблиця 16

Примітка. Коефіцієнт запасу освітленості при освітленні приміщень газорозрядними лампами - 1,6; лампами розжарювання - 1,4.

1. Для обмеження сліпучої дії яскравих поверхонь в освітлювальних установках пасажирських приміщень станцій слід забезпечувати середнє значення показника дискомфорту М не більше ніж 40 при використанні світильників класу світлорозподілення І,Н,Р і не більше ніж 25 при В, О. Допустимі відхилення показника дискомфорту не повинні перевищувати більше ніж 20 %.
2. Для створення оптимального насичення світлом пасажирських приміщень слід забезпечувати в освітлювальних установках середнє значення циліндричної освітленості - Ец в залах - 75 лк. Допустимі зміни Ец не повинні перевищувати 20 %.

Розрахунки показника дискомфорту і циліндричної освітленості виконуються інженерним методом за рекомендаціями проектування й експлуатації освітлювальних установок станцій метрополітенів.

1. Аварійне (евакуаційне) освітлення лампами розжарювання в пасажирських приміщеннях і тунелях слід передбачати відповідно до 18.23, а також ГОСТ 12.4.026 та ГОСТ 12.4.009.

На шляхах евакуації пасажирів слід на видних місцях встановлювати світлові покажчики напрямку руху людей з написом "Вихід". Світлові покажчики повинні підключатися до мережі аварійного (евакуаційного) освітлення. Для персоналу станцій на шляхах евакуації відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309 слід передбачати встановлення знаків "Евакуаційний вихід".

1. Освітлення платформних і середніх залів станцій слід передбачати світильниками, розташованими в карнизах склепіння, кесонах стелі, а також відкрито з застосуванням розсіювачів світла, які виключають можливість осліплення машиністів поїздів.

Світильники слід застосовувати промислового виробництва. Дозволяється передбачати світильники індивідуального виготовлення, це повинно обґрунтовуватися архітектурним рішенням станції.

Дозволяється застосовувати джерела світла напругою 380 В з живленням їх самостійними групами від місцевих трансформаторів 220/380 В.

1. Світильники і світлові покажчики (згідно з 12.73, 18.36) на станціях, у підвуличних переходах, пішохідних виходах, торшерах"М", в ескалаторних тунелях, а також в перегінних тунелях слід розміщувати в місцях, доступних для обслуговування. Не дозволяється розміщувати світильники над рейками колій, ескалаторами і сходами, а також на висоті більше ніж 5 м.
2. Підвісні світильники (люстри) з одним вузлом кріплення на станціях повинні бути обладнані страховими пристроями.
3. Обслуговування світильників на станціях слід передбачати за допомогою інвентарних драбин і веж.
4. Тунелі перегінні, з’єднувальні, а також тупикові для оберту і відстою поїздів повинні мати два види освітлення - робоче та аварійне. Значення горизонтальної освітленості тунелів необхідно приймати за таблицею 16 і згідно з 18.23.