На період проведення ремонтних робіт на зовнішніх та внутрішніх теплових мережах слід передбачати резервування подачі гарячої води в адміністративний та побутовий корпуси (до їдальні і двох душових сіток) і у відстійно-ремонтний корпус (до раковин у цеху поточного ремонту

ПР-3 і по одній раковині у кожному прогоні) від електробойлерів, а для інших виробничих будівель - від електроводонагрівачів.

  1. У відстійно-ремонтному корпусі уздовж передньої фасадної стіни слід передбачати зведення двох підземних суміжних колекторів, із яких один використовується як вентиляційний канал і для прокладання труб опалення та гарячого водопостачання, другий - для прокладання кабелів. Кабельний колектор слід розділяти на протипожежні відсіки відповідно до 18.12 і 18.21.
  2. Паркові колії електродепо слід розташовувати з боку одного торця будівлі відстійно- ремонтного корпусу; за техніко-економічного обґрунтування дозволяється розміщувати паркові колії з боку двох торців будівлі відстійно-ремонтного корпусу.
  3. На паркових коліях слід передбачати:
  • контактні рейки з нижнім струмозйомом струмоприймачами вагонів відповідно до 10.16, 10.17, 10.19, 10.20, 10.21, 10.22 та 17.14;
  • мережу стисненого повітря для обдування стрілочних переводів і підключення пневматичного інструменту з кранами, розташованими біля стрілочних переводів і через кожних 50 м в поперечному і поздовжньому напрямах території паркових колій;
  • електричну мережу напругою 380/220 В з колійними ящиками потужністю до 40 кВт, розташованими через 100 м, трифазну мережу напругою 220 В і штепсельними розетками потужністю до 5 кВт, розташованими через 50 м на площі паркових колій, та лінію живлення напругою 380 В, потужністю 70 кВт для підключення рейкозварювальної машини.
  1. Контактну рейку забороняється встановлювати на паркових залізничних коліях, на коліях до мотовозного депо, на навантажувально-розвантажувальних коліях, на коліях, де здійснюється рух залізничного рухомого складу, а також на коліях відстійно-ремонтного корпусу, цеху фарбування вагонів, у межах зони зовнішньої мийки вагонів.

У зоні обдування та очищення вагонів слід встановлювати контактну рейку з типовим кріпленням.

Секціонування та схема живлення контактної мережі 825 В електродепо повинні забезпечувати можливість зняття напруги з окремих ділянок контактної рейки в обсязі 4-5 паркових колій.

  1. На паркових коліях електродепо слід передбачати два витяжних тупики, які використовуються для маневрових переміщень і як запобіжні, а також обкочувальну колію завдовжки 600 м - 800 м. Дозволяється використовувати частину витяжного тупика як обкочувальну колію.

Корисна довжина кожного витяжного тупика повинна дорівнювати довжині поїзда на перспективу.

  1. Початок кривих на паркових коліях слід розташовувати на відстані не ближче ніж 20 м від стіни відстійно-ремонтного корпусу.

У складних умовах дозволяється зменшувати цю відстань до 8 м.

  1. Відстійно-ремонтний корпус слід проектувати із умови встановлення на кожній колії одного або двох поїздів, в залежності від містобудівних умов та вимог замовника.

При установленні на колії двох повних поїздів розрив між центрами автозчепів слід приймати не менше ніж 3,8 м.

  1. Нормативи прогонів відстійно-ремонтного корпусу повинні бути не менше ніж величини за таблицею 18.
  2. Кількість колій у відстійно-ремонтному корпусі слід визначати із умов розміщення на них експлуатаційного парку поїздів, спецвагонів (вантажного поїзда, вагона-колієвимірювача, вагона-лабораторії), резервних вагонів (10 % експлуатаційної кількості вагонів), а також вагонів під накопичування на розвиток мережі метрополітену (за завданням на проектування), за винятком поїздів, які залишаються за межами корпусу. При інвентарному парку до 200 вагонів кількість колій слід збільшувати на одну, при парку більше 200 вагонів - на дві колії.

Довжину кожної колії в корпусі слід визначати із розрахунків довжини поїзда, відстані 1 м між автозчепами суміжних вагонів та ширини проходу згідно з поз. 4 і 5 таблиці 18.

Резервні вагони інвентарного парку слід розташовувати в прогонах відстійно-ремонтного корпусу на додаткових коліях або по одному вагону на коліях відстою поїздів.

Таблиця 18

Показник

Розмір, м, в прогоні для:

відстою і технічного обслуговування вагонів

поточних ремонтів ПР-1 іПР-2

поточного ремонту ПР-3 (підйомного)

1. Висота від головки рейок до низу несучих конструкцій

4,8

4,8

9,6

2. Ширина проходу між кузовами вагонів (за відсутності колон і стін у міжколійі)

1,6

2,0

3,1

3. Ширина проходу:

- між колонами і кузовом вагона;

1,35

1,5

- між повздовжніми стінами прогону і кузовом вагона;

1,15

1,7 * 4,0

3,8 * 4,2 **

- дозволяється місцеве звуження на довжині не більше ніж 6 м

1,1

1,1 *

2,6

2,4 * 2,8 **

4. Ширина проходу від передньої торцевої стіни до верхнього східця сходів в оглядову канаву

2,3

2,3

2,3

5. Те саме від задньої торцевої стіни

2,3

2,3

4,5

6. Відстань від верхнього східця сходів в оглядову канаву до осі автозчепу вагона

1,5

1,5

1,5

7. Глибина оглядової канави від головки рейок

1,4

1,4

1,4

8. Ширина оглядової канави

1,35

1,35

1,35

9. Висота воріт від головки рейок

3,9

3,9

3,9

10. Ширина воріт

3,8

3,8

3,8

*) Ширина проходу між кузовом вагона і стіною, протилежною стіні майстерень. **) Ширина проходу між кузовом вагона і стіною майстерень.

  1. На всіх коліях відстійно-ремонтного корпусу і цеху поточного ремонту ПР-3 необхідно передбачати оглядові канави. Бокові стіни канав, які призначені для ремонту рухомого складу, повинні мати покриття світлих тонів, яке легко миється.

Рівень підлоги у відстійно-ремонтних прогонах (окрім прогонів ПР - 2 та ПР - 3) слід приймати на 0, 5 м нижче рівня головки рейок для колії, яка розташовується на стояках.У цеху поточного ремонту ПР-3 рівень підлоги необхідно приймати на рівні головки рейок.

У цеху поточного ремонту ПР-3 та відстійно-ремонтному корпусі, де верх головок рейок колій і поверхня підлоги знаходяться на одному рівні, слід між оглядовими канавами передбачати евакуаційні переходи, що розташовуються один від одного на відстані, яка дорівнює подвійній довжині вагона. Ширина переходів повинна бути не менше ніж 1 м у світлі, висота - не менше ніж 1,8 м. У стінах оглядових канав по осі примикання евакуаційних переходів слід передбачати відкриті отвори розміром у світлі 1м х 1м без бічних виступів та порогів.

У місцях перепаду висот підлоги оглядової канави та переходу слід передбачати бетонні сходи з числом східців не менше ніж три.

Підлога і стіни оглядових канав відстійно-ремонтного корпусу і цеху поточного ремонту ПР-3 повинні мати покриття, що запобігає пилоутворенню.

Оглядові канави слід укомплектовувати діелектричними кожухами захисту башмаків струмоприймачів (4 шт. на вагон).

  1. У відстійно-ремонтному корпусі або у цеху ПР-3 слід встановлювати верстат для обточування колісних пар без викочування їх з-під вагона та обладнання для діагностики колісних пар перед обточуванням.
  2. Полотна воріт відстійно-ремонтного корпусу повинні бути обладнані електроприводами, зблокованими з повітряно-тепловими завісами. Ворота повинні мати ущільнення у закритому положенні, а також оглядові вікна на висоті 1 м від рівня головок рейок до низу вікна. В одному із полотен воріт кожного прогону необхідно передбачати двері розміром 0,8 м х 1,8 м, як правило, без порога.
  3. Електропостачання будівель, установок і мереж електродепо необхідно забезпечувати:
  • від тяговознижувальної підстанції, розміщеної в окремо розташованій будівлі або в будівлі, зблокованій з іншою;
  • від знижувальної підстанції, розміщеної у відстійно-ремонтному корпусі.
  1. Електропостачання підстанцій електродепо слід передбачати відповідно до 12.2.

Для забезпечення електропостачання електроприймачів І категорії особливої надійності слід на СТП депо передбачати акумуляторну батарею, а на посту ЕЦ самостійне третє джерело електроживлення.

В якості третього джерела електроживлення слід передбачати установку в релейній АТРП та кросової вибухо- та пожежобезпечного обладнання безперебійного живлення перемінним струмом напругою 220 В з ресурсом автономної роботи не менше ніж одна година.

  1. Живлення тягової мережі слід передбачати постійним струмом напругою 825 В: основне - від тяговознижувальної підстанції електродепо, резервне - від контактних рейок з’єднувальних колій вітки в електродепо.

Живлення силових, освітлювальних електроприймачів і засобів зв’язку слід передбачати змінним струмом напругою 380/220 В від загальних трансформаторів з глухозаземленою нейтраллю, а обладнання АТРП - змінним струмом напругою 220 В від трансформаторів з ізольованою нейтраллю.

  1. На тяговознижувальній підстанції слід встановлювати два випрямних агрегати: робочий та резервний. До одного із агрегатів слід приєднати лінію живлення розподільного пункту 825 В (РП-1 825 В) у відстійно-ремонтному корпусі, до другого агрегата - лінію живлення розподільного пункту 825 В (РП-2 825 В) на паркових коліях.

Між РП-1 і РП-2 слід передбачати кабельну перемичку (чисту або через контактні рейки) із роз’єднувачами з ручними приводами.

У лініях живлення 825 В на підстанції необхідно застосовувати швидкодіючі вимикачі і роз’єднувачі з електроприводами; в РП - роз’єднувачі з ручними приводами.

Для живлення кіл керування і сигналізації підстанції слід передбачати перетворювач змінного струму в постійний струм із резервним джерелом постійного струму (як правило, лужної акумуляторної батареї у шафі живлення і керування; дозволяється встановлювати кислотні акумуляторні батареї, якщо це обумовлено завданням на проектування).

  1. Контактна мережа паркових колій повинна розділятися на дві секції колій. Живлення контактної мережі слід забезпечувати від РП-1 і РП-2.

Контактні рейки окремих колій (витяжної, обкочувальної тощо) необхідно відділяти від іншої мережі роз’єднувачами з ручними приводами.

У відсмоктувальній мережі паркових колій слід передбачати перемички між тяговими нитками ходових рейок колій перед відстійно-ремонтним корпусом. На кожній ділянці колії повинні забезпечуватися два шляхи відсмоктування тягового струму.

  1. У кожній лінії живлення і відсмоктування, а також у перемичках контактних і ходових рейок необхідно передбачати два кабелі. Дозволяється виконувати перемичку контактних рейок одним кабелем при закільцьованій схемі живлення контактних рейок.
  2. У відстійно-ремонтному корпусі вздовж кожної колії по всій довжині корпусу депо слід передбачати контактний шинопровід напругою 825 В із спеціальними струмознімальними каретками. Контактний шинопровід слід розташовувати на висоті 4,3 м від рівня головок рейок з правого боку колії в напрямку руху поїзда із корпусу.

Над воротами всередині корпусу необхідно розташовувати позитивну і негативну шини 825 В. Позитивну шину слід розділяти на дві секції, які з’єднуються роз’єднувачами з ручним приводом. Одна секція повинна підключатися до РП-1 825 В, друга - до контактної рейки крайньої паркової колії. Негативну шину на початку і в кінці слід з’єднувати з відсмоктувальною мережею паркових колій.

Кожну ходову рейку відстійно-ремонтного корпусу слід відокремлювати від рейок паркових колій двома ізолюючими стиками. Один стик необхідно встановлювати всередині корпусу, а другий - ззовні з відстанню між ними, що дорівнює 12,5 м.

Контактний шинопровід і тягова нитка ходової рейки кожної колії повинні підключатися до шин 825 В роз’єднувачами із загальним ручним приводом.

У пристроях контактного шинопроводу і тягової нитки ходової рейки слід враховувати вимоги 18.25.

  1. Кожна колія повинна бути обладнана звуковою і світловою сигналізацією, що попереджує про подачу напруги в контактний шинопровід цієї колії з обладнанням екстреного відключення 825 В згідно з 18.25.
  2. Прогони відстійно-ремонтного корпусу, а також адміністративні і допоміжні приміщення повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до вимог ДБН В.2.5-28 і [6].
  3. Загальне штучне освітлення прогонів відстійно-ремонтного корпусу слід робити світильниками з люмінесцентними лампами.
  4. Освітлення оглядових канав відстійно-ремонтного корпусу і евакуаційних переходів слід передбачати:
  • загальне - стаціонарними світильниками (з сітками) напругою 220 В, конструкція яких повинна виключати можливість доступу до лампи без застосування інструменту, з встановленням світильників через 5 м на кожному боці канави в шаховому порядку і по одному світильнику в кожному евакуаційному переході;
  • місцеве - переносними світильниками напругою 12 В з підключенням до штепсельних розеток, які повинні встановлюватися на одному боці канави через 10 м;
  • у канавах колій поточного ремонту штепсельні розетки слід встановлювати через 1 м на кожному боці в шаховому порядку.

У проходах між коліями у відстійно-ремонтному корпусі з пониженою підлогою слід передбачати на зовнішній боковій поверхні шпали кожної колії мережу місцевого освітлення напругою 12 В зі штепсельними розетками, які встановлюються через кожних 20 м.