ДБН В.2.3-14:2006 64

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ


Споруди транспорту









МОСТИ ТА ТРУБИ

ПРАВИЛА ПРОЕКТУВАННЯ

ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )



ДБН В.2.3-14:2006
















Київ


МІНІСТЕРСТВО БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА


2006


РОЗРОБЛЕНО:

Національний транспортний університет (НТУ)

за участю Інституту "Київсоюзшляхпроект"

РОЗРОБНИКИ:

Науковий керівник роботи

д-р. техн. наук А. І. Лантух-Лященко.

Відповідальний виконавець канд. техн. наук Г.Б. Фукс.

Виконавці: д-ри техн. наук.А.С. Дехтяр, В.І.Ки’рян, Л.М.Лобанов, А.В. Перельмутер, С.Г. Ткачук;

канд. техн. наук. А.Л. Закора, Г.М.Ейхе, П.М. Коваль, В.О.Ковтуненко, М.М. Корнієв, М.О.Микитаренко, В.П.Снитко, Н.Є. Страхова, Є.В.Шаповалов;

інженери Н.А.Болотова, В.І. Бутусов, В.М.Грищенко, В.А.Зайцева, П.М. Ковальов, Н.Г. Парубець, Н.В.Проценко, І.І.Святишенко, В.В. Тодіріка, В.Г.Шкурат, В.В. Ятченко


ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ПРИЙНЯТТЯ

Управління автомобільних доріг Державної служби автомобільних доріг України

ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:


Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-коменального господарства (Мінбуд України)
Від "06" травня 2006 р. № 160

НА ЗАМІНУ:



СНиП 2.05.03-84 "Мосты и трубы"






Споруди транспорту

ДБН В.2.3-14:2006

Мости і труби. Правила проектування.

На заміну СНиП 2.05.03-84

Чинні від 2007-02-01

Сфера застосування

Ці норми встановлюють правила проектування мостів та дорожніх труб, розташованих:

  • на залізницях колії 1520 мм, розрахованих на рух потягів із швидкістю до 200 км/год. включно, лініях метрополітену та трамваю;

  • на автомобільних дорогах загального користування, вулицях і дорогах міст та сільських населених пунктів;

  • на внутрішньогосподарських дорогах та проїздах;

  • на дорогах, суміщених для руху автомобільного транспорту з залізницею, метрополітеном, трамваєм.

Норми також поширюються на проектування пішохідних мостів і пішохідних тунелів під залізницями, автомобільними і міськими дорогами, а також прогонових будов та опор розвідних мостів.

Норми не поширюються на проектування:

  • мостів на залізничних високошвидкісних (вище 200 км/год) пасажирських лініях;

  • механізмів розвідних прогонів мостів;

  • службових естакад і галерей будівель та промислових споруд;

  • мостів і труб на внутрішніх автомобільних дорогах (які не виходять на мережу загального користування і до водяних шляхів) лісозаготівельних і лісогосподарських підприємств і організацій.

Нормативні посилання

Будівельні норми та стандарти, на які в тексті є посилання, наведено в додатку А.

Терміни та визначення понять (позначення та скорочення)

Термін “міст” розглядається тут в класичному розумінні як транспортна споруда, призначена для перепуску через перешкоди потоків залізничного, автомобільного транспорту, пішоходів та комунікацій різного призначення.

Інші специфічні терміни і визначення в галузі мостів наведено в додатку Б.

Загальні положення

Ця частина ДБН охоплює принципи і загальні вимоги, за якими слід проектувати транспортну споруду, що має відповідати своєму функціональному призначенню та мати такий рівень надійності, який гарантує безпечну експлуатацію протягом проектного терміну служби.

Загальні положення ДБН поділяються на принципи та регламентації. Принципи формулюють фундаментальні положення, які не може бути змінено. Проте можуть розглядатися декілька варіантів моделей та проектних рішень за умови, якщо вони залишаються в рамках проголошеного принципу. Принципи позначаються в тексті літерою “П”, яка супроводжує номер пункту. Регламентації викладають загальновизнані правила, які відповідають принципам. Не забороняється використовувати інші правила за умов, якщо вони не протирічать принципам.

1 Основні вимоги

Надійність

1.1.П Споруду треба запроектувати так, щоб за умови відповідності проекту і при виконанні правил утримання її складові елементи мали протягом проектного терміну служби надійність не нижче від нормованої. Споруда має залишитися придатною до функціонування, спроможною витримувати всі навантаження та впливи, які регламентовано відповідними стандартами і можуть виникати протягом спорудження та експлуатації.

Для мостів (крім залізничних) встановлено три рівня відповідальності за економічними, соціальними і екологічними наслідками їхніх відмов. Врахування рівня відповідальності здійснюється за рахунок введення коефіцієнта п. Величину коефіцієнта пслід приймати відповідно до таблиці 1.1, якщо інше не передбачено замовником.

Таблиця 1.1

Рівень

відповідальності

згідно з ГОСТ 27751

Характеристика мостів

Коефіцієнт

відповідальністю

п

І

Мости, що мають велике соціальне та економічне значення, а саме:

служать безальтернативним шляхом сполучення;

мости через водні шляхи 1-3 класів та мости довжиною понад 300 м, а також такі, що входять до складу цих мостових переходів;

шляхопроводи та естакади довжиною понад 600 м

1,05

ІІ

Всі інші мости, що не віднесені до І та ІІІ рівня відповідальності

1,0

ІІІ

Тимчасові мости

0,90

Коефіцієнт надійності за відповідальністю має бути введено до навантажень та впливів.

1.2.П Проект має бути розроблено з дотриманням таких умов, щоби мінімізувалися можливість руйнування мосту та втрати від ушкодження її елементів в результаті аварій транспорту, пожежі, терористичних актів, людських помилок при експлуатаційному догляді.

1.3.П В проектних рішеннях треба уникати можливості потенційних ушкоджень або обмежувати їх шляхом вибору конструктивних форм. Зменшення і контроль ризику досягаються застосуванням таких принципів:

  • застосовувати конструктивні схеми та конструкції, які дали б змогу усунути або зменшити потенційний ризик пошкодження або руйнації елементів споруди;

  • статичну схему споруди належить вибирати такою, щоб вона була мінімально чутливою до непередбачених змін у впливах і навантаженнях (наприклад, осідання ґрунту, проїзд наднормативних навантажень тощо);

  • споруда має бути довговічною; це означає, що конструкція і конструктивна схема мають бути такими, щоб навіть при ушкодженні одного із її основних елементів, споруда могла виконувати певний час свої функції або, на крайній випадок, не бути зруйнованою. Необхідно забезпечити вогнестійкість, ремонтоздатність та доступність для обстеження основних елементів споруди.

1.4.П Вимоги надійності за П.П.1.1.П … 1.3.П будуть задовольнятися, якщо споруда та її елементи будуть запроектовані згідно з правилами цих норм, які мають за мету регламентувати такі процедури процесу проектування мостів і труб:

  • належний вибір матеріалів та їх коефіцієнт надійності;

  • достовірність фізико-механічних властивостей ґрунту основи;

  • оцінка гідрологічних впливів із заданою забезпеченістю;

  • належне визначення розрахункових сполучень навантажень та відповідних коефіцієнтів надійності на всіх етапах роботи споруди;

  • застосування вірогідних розрахункових моделей;

  • урахування динамічних, аеродинамічних і кліматичних впливів;

  • перевірка елементів за граничними станами І та ІІ груп;

  • належне конструювання елементів споруд.

Проектний термін служби

1.5 Проектний термін служби – це період, протягом якого споруда при належному утриманні може виконувати передбачені проектом функції, а рівень безпеки при цьому не знижується нижче показників, встановлених правилами експлуатації.

Для визначальних елементів споруди, а тому й для споруди в цілому проектний термін служби становить 100 (для труб – 50) років.

1.6 Функціонування споруди протягом проектного терміну служби забезпечується в проекті виконанням всіх вимог даних норм, а саме:

  • застосуванням матеріалів, які за своїми фізико-механічними характеристиками задовольняють вимоги цих норм і за умов належної експлуатації не деградують нижче безпечного рівня протягом проектного терміну служби ;

  • виконанням всіх розрахункових вимог за двома групами граничних станів;

  • конструюванням надійного відводу поверхневих вод, дренажу, гідроізоляції;

  • передбаченням протикорозійного захисту елементів та їх вузлів; система захисту має розроблятися з урахуванням типу елемента, його матеріалу, гідрогеологічних і кліматичних умов, показників агресивності навколишнього середовища;

  • проектуванням споруди, всі елементи якої доступні для огляду і ремонтних робіт. У випадках, коли необхідно – проектуванням спеціальних пристроїв;

  • проектуванням невизначальних елементів споруди коротшого терміну служби з їхньою заміною один або декілька разів протягом повного проектного терміну служби.

1.7 Розрахункові терміни довговічності невизначальних елементів, заміну яких передбачено протягом терміну служби моста, наведено в табл. 1.2. При цьому прийнято, що експлуатаційні заходи та ремонти забезпечують належний технічний стан елементів протягом розрахункового терміну служби. Заміна невизначальних елементів не потребує демонтажу (розбирання) елементів, проектний термін служби яких перевищує термін елементу що замінюється

Таблиця 1.2

Елементи моста

Розрахунковий термін служби, роки

Покриття проїзної частини автодорожніх мостів

Покриття проїзної частини міських автодорожніх мостів

Гідроізоляція проїзної частини автодорожніх мостів

Деформаційні шви

З’єднання моста з насипом

Система відводу води

Огорожі безпеки автодорожніх мостів та поручні

Дерев’яні елементи мостового полотна (з необлагородженої деревини) автодорожніх мостів

Опорні частини з використанням полімерів

Експлуатаційне облаштування

7

7

15

20

20

20

20


5

30

50

Граничні стани

1.8.П Елементи споруд розраховуються за методом граничних станів. Розглядаються дві групи граничних станів, за межами яких споруда або її елемент не задовольняє вимоги експлуатації:

І група – за повною неможливістю експлуатації конструкцій, основ або втратою несучої спроможності споруди в цілому;

ІІ група – за перешкодами до нормальної експлуатації, зменшенню проектної довговічності споруди.

1.9.П Граничні стани І групи, або аварійне руйнування конструкції:

  • втрата несучої спроможності грунтів основи (зсуви, розмиви і т.п.);

  • втрата стійкості положення;

  • втрата міцності;

  • втрата стійкості форми;

  • втрата витривалості.

1.10.П Граничні стани ІІ групи, або ускладнення чи зупинення нормальної експлуатації:

  • надмірні деформації конструкції під статичними тимчасовими навантаженнями;

  • небезпечні для конструкції або для людей коливання (небезпечні для конструкції: галопування, флатер та інше, небезпечні для людей: збільшення прискорення та частоти коливань до величин, які заборонені санітарними нормами);

  • виникнення тріщин або досягнення тріщинами граничного розкриття або довжини;

  • інші ознаки, які не мають кількісної оцінки і є загрозливими в утриманні та експлуатації споруди.

Наприклад, поява нижче вказаних дефектів потребує експлуатаційної оцінки стану конструкції та виконання необхідних заходів з їх усунення:

  • втрата стійкості другорядних елементів конструкції;

  • надмірні пластичні деформації другорядних елементів конструкції;

  • поява тріщини втомленості;

  • надмірне тремтіння гнучких елементів;

  • поява надмірної тріщини в залізобетонній конструкції;

  • руйнування захисного шару залізобетонних конструкцій;

  • руйнування покриття, елементів огорожі, гідроізоляції, руйнування елементів деформаційних швів, тощо.

Розрахункові моделі

1.11 Розрахункові моделі для визначення внутрішніх зусиль від статичних і динамічних навантажень мають відтворювати особливості роботи споруди на всіх етапах її життєвого циклу, бути адекватними прийнятим проектним ситуаціям. Кількість і докладність розрахункових схем мають бути достатніми для з’ясування напружено-деформованого стану конструкції на всіх етапах виготовлення, транспортування, монтажу та експлуатації.

В конструкціях, де послідовність монтажу впливає на кінцевий напружений стан, розрахункові схеми мають відтворювати всі стадії монтажу.

1.12 Розрахункові моделі для визначення внутрішніх зусиль від статичних і динамічних навантажень мають бути геометрично лінійними, якщо апріорі відомо, що це не призводить до помилок, більших від 5%. При цьому робота матеріалу в перерізах вважається лінійною, тобто задача залишається фізично-лінійною на всіх етапах навантаження. Перерозподіл внутрішніх зусиль за рахунок пластичних деформацій в перерізах або можливість пристосування конструкції може враховуватися за умови спеціального обґрунтування.