Прокладання (проходки) електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції або через протипожежні перешкоди з нормованими класами вогнестійкості потрібно виконувати за класами вогнестійкості не менше ніж вогнестійкість цих огороджувальних конструкцій або протипожежних перешкод.

В обхідному кабельному колекторі, який споруджується вздовж станції, необхідно передбачати на входах протипожежні двері або люки 2-го типу з межею вогнестійкості не менше ніж ЕІ 30.

Для кабельних ліній, які прокладаються по мостах, шляхопроводах та естакадах, слід застосовувати кабелі в алюмінієвій оболонці, броньовані сталевими стрічками.

  1. Припливні і витяжні агрегати вентиляції акумуляторного приміщення підстанції слід застосовувати у вибухозахисному виконанні. Вентиляційні агрегати між собою повинні бути електрично зблоковані. При відключенні витяжного вентилятора зарядне обладнання акумуляторів повинно автоматично вимикатися.

На припливному напірному повітроводі слід розміщувати вибухозахисний герметичний клапан з електроприводом, зблокованим із вентилятором (при включенні вентиляційної системи гермоклапан повинен відкриватися, а при зупинці - закриватися). Дозволяється застосування автоматичного вогнезатримуючого зворотного клапана у вибухобезпечному виконанні.

На підстанціях слід застосовувати сухі трансформатори.

  1. У підземних приміщеннях метрополітену, поряд з робочим освітленням, слід передбачати аварійне (евакуаційне) освітлення. Прокладання кабелів робочого і аварійного (евакуаційного) освітлення слід виконувати згідно з п. 2.1.16 ПУЕ.

Аварійне (евакуаційне) освітлення лампами розжарювання у приміщеннях для пасажирів, у службових приміщеннях із постійним перебуванням персоналу і в тунелях повинно складати 5 % освітлення, нормованого для робочого освітлення не менше ніж, лк:

у приміщеннях для пасажирів та у службових приміщеннях2

у колійних тунелях0,5.

У кожному торці станції повинні бути встановлені дві штепсельні розетки. Біля нижніх і верхніх гребінок ескалаторів станцій необхідно передбачати електричну мережу з розетками для підключення освітлювального обладнання від пожежних автомобілів зв’язку і освітлення. Тип розеток, потужність та напругу живлення ліхтарів необхідно приймати за розрахунком.

У мережах освітлення станцій і перегінних тунелів необхідно передбачати автоматичне вмикання мережі аварійного (евакуаційного) освітлення при відключенні першої і другої секцій освітлення тяговознижувальної або знижувальної підстанцій.

На тяговознижувальних або знижувальних підстанціях необхідно передбачати автоматичне переключення мереж аварійного і евакуаційного освітлення на живлення від акумуляторної батареї при зникненні напруги змінного струму.

  1. Всі підземні приміщення і споруди метрополітенів, за винятком пасажирських приміщень, акумуляторних, насосних, теплових вузлів, санвузлів калориферних (водяних), камер тунельної вентиляції і приміщень категорій Г і Д, повинні обладнуватися автоматичними системами пожежної сигналізації.

Перегінні, з’єднувальні тунелі і тупики згідно з 5 додатка А ДСТУ-H CEN/TS 54-14 обладнуються автоматичними системами пожежної сигналізації в разі, якщо питома пожежна навантага від кабелів перевищує 25 МДж на 1м2 площі поверхні, на якій розміщені ці кабелі.

В підбалюстрадному просторі ескалаторів у похилому тунелі при пожежній навантазі менше ніж 180 МДж/м2 повинна бути автоматична система пожежної сигналізації.

У розрахунках, при проектуванні, пожежну навантагу дозволяється приймати згідно з додатком D ДСТУ-H CEN/TS 54-14.

Вогнестійкі кабелі за переліком згідно з 18.21 у розрахунках не враховуються.

Автоматичні установки пожежної сигналізації повинні формувати командний імпульс на виключення систем вентиляції та включення систем пожежогасіння, димовидалення, підпору повітря і пожежного оповіщення згідно з ДБН В.2.5 13.

  1. На лініях і в електродепо метрополітену слід передбачати автоматичні установки пожежогасіння:
  • у шафах вводів електроживлення і шафах управління ескалаторами, встановлених в машинних приміщеннях;
  • в коморах мастильних матеріалів;
  • в підбалюстрадному просторі ескалаторів у похилому тунелі при пожежній навантазі більше ніж 180 МДж/м2.
  • у відстійно-ремонтних корпусах електродепо при площі пожежного відсіку більше ніж 7000 м2.

Спосіб пожежогасіння вагонів поїздів у відстійно-ремонтному корпусі електродепо визначається завданням на проектування.

У відстійно-ремонтному корпусі електродепо в пристроях контактного шинопроводу і тягової нитки ходової рейки слід передбачати автоматичне відключення лінії живлення 825В при спрацюванні автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння.

  1. Загальний сигнал про пожежу на станції та в пристанційних спорудах, які прилягають до станції метрополітену, про спрацювання систем автоматичної пожежної сигналізації і пожежогасіння передається в ДПС станції, а дублюючий - на платформу станції.

Сигнал про перевищення допустимої температури повітря в приміщеннях підстанцій повинен передаватися диспетчеру електропостачання, а в приміщенні машинного залу ескалаторів - диспетчеру ескалаторів.

Крім того, слід забезпечувати вивід сигналу про пожежу з адресною вказівкою місця пожежі на єдиний автоматизований оперативно-диспетчерський пульт метрополітену з подальшою передачею сигналу на пульт цілодобового пожежного нагляду.

За відсутності єдиного автоматизованого оперативно-диспетчерського пульта метрополітену сигнал повинен передаватися від кожної станції безпосередньо на пульт цілодобового пожежного нагляду пожежної охорони.

Приймальні станції систем автоматичної пожежної сигналізації і пожежогасіння та дистанційне керування електромеханічними установками слід розміщувати у приміщенні ДПС.

При спрацюванні систем автоматичної пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння в електромеханічних установках повинно бути передбачено автоматичне вимкнення вентиляторів установок систем місцевої вентиляції і автономних кондиціонерів (крім кондиціонерів, які підключаються до однофазної електромережі освітлення) з наступним вмиканням систем димовидалення і підпору повітря:

при пожежі на платформах станції - в приміщеннях цього рівня станції;

при пожежі в вестибюлі - в приміщеннях рівня вестибюля;

при пожежі в пристанційних і притунельних спорудах і в ПТО - в приміщеннях цих споруд і ПТО.

Вмикання системи вентиляції для роботи в режимі димовидалення і підпору повітря в сходових клітках повинно проводитися автоматично і вручну з місця установки і з ДПС.

  1. Пожежні пости, вбудовані шафи для пересувних вогнегасників на платформах станцій і шафи пожежних кран-комплектів повинні обладнуватись охоронною сигналізацією.

Приймально-контрольні прилади слід встановлювати в приміщеннях ДПС, а дублюючий сигнал передавати в кімнати міліції.

  1. Поблизу нижніх і верхніх площадок ескалаторних тунелів (ліфтових шахт) станцій глибокого закладення слід установлювати в шафах керування ескалаторами (ліфтовими підйомниками) рознімачі підключення переговорних пристроїв пожежних підрозділів.
  2. Станції, включаючи підплатформні приміщення, ПТО рухомого складу, підстанції, кабельні колектори, машинні приміщення ескалаторів, обертові тупики, приміщення пожежної охорони, станції пожежогасіння, повинні обладнуватися системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією (СО) пасажирів і експлуатаційного персоналу при виникненні пожежі та аварії з оповіщенням із ДПС і касового залу кожного вестибюля.

Мережу СО слід передбачати за такими групами:

тунельна - тунелі і притунельні споруди;

платформна - платформи та середня зала станції;

ескалаторна - ескалаторний тунель та зони підходу до нього;

ліфтова - ліфтові кабіни та зони підходу до ліфтових шахт;

вестибюльна - касова зала та зони входу і виходу з пішохідних переходів;

вулична - територія перед входом у вестибюль станції або в підземний перехід;

службова - коридори виробничих та службових приміщень станцій на всіх рівнях.

Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією пасажирів і експлуатаційного персоналу повинна забезпечувати:

а) передачу звукових сигналів у приміщення та споруди, в яких може перебувати персонал;

б) трансляцію мовних повідомлень у разі виникнення пожежі;

в) передачу в окремі зони споруд та приміщень повідомлень про місце виникнення загорання, шляхи евакуації та дії, які забезпечують особисту безпеку;

г) двосторонній зв’язок з усіма приміщеннями, в яких перебуває персонал, який є відповідальним за забезпечення безпечної евакуації людей;

д) функціонування СО протягом усього часу евакуації, включаючи евакуацію з перегінних тунелів;

е) включення світлових покажчиків "Вихід";

ж) включення світлових покажчиків напрямку руху евакуації пасажирів і експлуатаційного персоналу.

Кількість мовних оповіщувачів, їх розташування та потужність повинні забезпечувати необхідну гучність в усіх місцях перебування людей. Оповіщувачі не повинні мати регуляторів гучності та повинні підключатися до мережі без роз’єднувальних пристроїв.

Система оповіщення про пожежу та аварію повинна забезпечувати оперативне коригування команд управління та трансляцію магнітофонної фонограми і передбачати пряму трансляцію мовного оповіщення та команд керування через мікрофони із ДПС і рівня касового вестибюля.

  1. Мережа об’єднаного господарсько-питного, протипожежного і технологічного водопроводу повинна бути перевірена на пропускання розрахункового витрачання води на внутрішнє пожежогасіння при найбільшому пропусканні її на господарсько-питні і технологічні потреби. При цьому витрачання води на користування душами, миття підлог та їх поливання не врахо

вується.

Витрачання води на внутрішнє пожежогасіння у спорудах метрополітену слід визначати виходячи із наступного:

кількості пожеж на лінії1

кількості струменів (окремо для кожного приміщення або споруди):

  • платформної частини станції, тупика3
  • касової зали, вестибюля, коридора службових приміщень, машинного приміщення ескалаторів2
  • перегонного тунелю, з’єднувальної вітки, закритої галереї наземної (надземної) ділянки, пересадочного коридора між станціями1

витрачання води на один струмінь, л/с:

  • для платформної частини станції, тупика, на перегонах3,4
  • те саме для касової зали вестибюля, службових і технологічних приміщень2,5

довжина компактної частини струменя не менше ніж, м10

діаметр пожежного крана (вентиля і з’єднувальної головки) і пожежного рукава, мм .... 50.

Гідравлічний розрахунок внутрішніх мереж водопроводів необхідно виконувати за максимальним секундним витрачанням води.

У випадку недостачі гідростатичного напору на вводі від міського водопроводу необхідно передбачати підвищувальну насосну установку з двома насосами, один з яких є резервним і вмикається автоматично у випадку зупинки основного. Вмикання підвищувальних насосів та відкривання електрозасувок на обвідній лінії вводу міського водопроводу повинно здійснюватися від кнопок, які розташовані в шафах внутрішніх пожежних кран-комплектів на усіх рівнях станції і ДПС.

Гідравлічний напір в об’єднаній системі водопроводу на відмітці найбільш низько розташованого пожежного крана (сухотруба) не повинен бути більше ніж 60 м. При перевищенні цього гідравлічного напору і за відсутності регулюючих вузлів на станції, при напорах у пожежних кранах і сухотрубах більше ніж 40 м, при відборі між пожежним краном і з’єднувальною головкою слід передбачати установку діафрагм, які знижують надлишковий напір.

  1. Кран-комплекти пожежні (вентилі і з’єднувальні головки, рукави, стволи) на водопровідній мережі, які встановлюються у навісних або вбудованих у стіну шафах, слід розміщувати з одним пожежним рукавом 20 м і стволом:
  • у касовій залі, в машинному приміщенні ескалаторів - по дві шафи;
  • у передескалаторних залах (верхньому і нижньому) - по одній шафі;
  • у пересадочному коридорі між станціями шафи на початку, через 20 м, в кінці коридора і біля входів у приміщення, які до нього примикають;
  • у ПТО рухомого складу - по одній шафі на поверсі;
  • у коридорі службових приміщень - шафи через 20 м;
  • на початку, в середині і в кінці тупика - по одній шафі.
  1. Кран-комплекти пожежні (вентилі і з’єднувальні головки) слід розміщувати у тупиках (додатково) і в тунелях - відкрито без рукавів, на станціях - у люках:

на платформі станціїчерез20 м

на перегінному тунелі через90 м

в одноколійному тупикучерез30 м

у двоколійному тупикучерез30 м покожній стороні

в ескалаторному тунелічерез30 м внизу конструкції балюстради.

У кожному торці посадкових платформ станції (або поблизу торця) слід передбачати установку вбудованої у стіну шафи розміром 0,9 м х 0,25 м х 1,0 м (ширина, глибина, висота) для розміщення вогнегасників і двох пожежних рукавів по 20 м, а також шафи на рівні підлоги розміром 0,65 м х 0,5 м х 1,35 м .

У приміщенні машинного залу ескалаторів станцій глибокого закладення слід розміщувати шафу для зберігання необхідної кількості пожежних рукавів із стволами для пожежних кранів ескалаторного тунелю.

Шафа розмірами 1,60 м х 0,7 м х 1,0 м повинна бути встановлена (вбудована) біля нижніх гребінок ескалатора.

Типи та кількість вогнегасників приймати згідно з НАПБ В.01.039-99/510.

Шафи (навісні, вбудовані та підлогові) для розміщення пожежного інвентарю повинні мати запірний пристрій, який забезпечує збереженість обладнання та можливість оперативного його використання.

Пристрої пожежної автоматики повинні бути захищені і розташовані відповідно до ГОСТ 12.4.009 і НАПБ В.01.039-99/510; захисне заземлення пристроїв - відповідно до ПУЕ і до 12.13.