Страница 34: ДБН В.2.3-7-2010. Метрополітени (32588)

При будівництві тунелів у піщаних і супіщаних ґрунтах із рівнем ґрунтових вод вище лото- кової частини тунелю слід передбачати спеціальні заходи з упередження можливого осідання тунелю; при рівні ґрунтових вод нижче лотокової частини тунелю вказані ґрунти підлягають віброущільненню.

1. Розробку ґрунту у котловані екскаватором при пальовому кріпленні слід виконувати, залишаючи біля паль шар ґрунту, розробка якого повинна виконуватися вручну перед наступним встановленням затяжки.
2. При розробці котлованів у водоносних ґрунтах нижче горизонту ґрунтових вод слід застосовувати відкритий водовідлив або штучне водозниження; при цьому повинні забезпечуватися стійкість укосів та збереженість споруд, розташованих у зоні впливу водозниження.
3. При спорудженні тунелів за допомогою пересувного кріплення (щитів) до початку спорудження тунелю повинні бути виконані роботи з відривання котловану для монтажу пересувного кріплення, монтажу щита, зрізування (за необхідності) ґрунту до верху пересувного кріплення на окремих ділянках траси.
4. Пазухи між кріпленнями котлованів і конструкцій тунелю, а також нижня частина котловану з укосами повинні заповнюватися піщаним ґрунтом. Засипка в останньому випадку виконується на висоту, необхідну для утворення горизонтальної площадки проходу бульдозерів або котків. В іншій частині котловану засипку слід виконувати місцевим ґрунтом одночасно з обох боків тунелю шарами рівної товщини, ущільнюючи їх до проектної щільності.

На ділянках пересічення котлованів із дорогами, які мають вдосконалені покриття, повинен бути забезпечений коефіцієнт ущільнення ґрунту згідно з нормативними документами з проектування автомобільних доріг, у місцях пересічення з комунікаціями слід забезпечувати коефіцієнт ущільнення 0,98, а в інших місцях - 0,95.

1. Засипку конструкцій тунелю у котловані слід виконувати після улаштування захисного шару по гідроізоляції стін і перекриттів.
2. Рух машин, які розрівнюють ґрунт, дозволяється на відстані не менше ніж 0,5 м від стін тунелю. У стиснених місцях ущільнювати піщані ґрунти дозволяється шляхом зволоження їх водою до насичення.
3. Ущільнення ґрунту над перекриттям тунелю слід виконувати за допомогою котків. Товщина першого шару ґрунту, який ущільнюється, повинна бути не менше ніж 0,5 м.
4. Спорудження тунелів під будівлями або у безпосередній близькості від них слід виконувати згідно з 21.225.
5. Спорудження тунелів способом "стіна у ґрунті" слід здійснювати згідно з правилами виконання і приймання робіт відповідно до СНиП 3.02.01.

Спорудження несучих оправ тунелів

1. При спорудженні збірних залізобетонних оправ тунелів, а також монолітних бетонних і залізобетонних оправ, крім правил цього розділу, слід виконувати правила, встановлені СНиП 3.03.01.
2. При монтажі збірних тунельних кільцевих оправ їх елементи слід укладати почергово з кожного боку від лотокового блока.

При спорудженні тунелів методом продавлювання кільця повинні збиратися у відкритому котловані за змонтованою ділянкою оправи. При цьому складання кільця слід виконувати із укрупнених блоків, попередньо зібраних із окремих елементів на поверхні.

1. Монтувати збірні оправи тунелів із тюбінгів або блоків слід за допомогою механічних укладальників.
2. Збірні оправи тунелів, які споруджуються за допомогою механізованих щитів у глинистих ґрунтах при рівні ґрунтових вод нижче підошви виробки, слід виконувати з обтисненням у ґрунт. Дозволяється спорудження оправи з обтисненням у ґрунт при проходці тунелів у сухих піщаних, сухих або слабообводнених напівскельних та скельних ґрунтах.

При проходці без механізованих щитів спорудження збірних оправ з обтисненням у ґрунт дозволяється за умови старанного оконтурювання тунельної виробки.

Спосіб обтиснення і величина цього зусилля встановлюються проектом залежно від інженерно-геологічних умов.

1. При спорудженні збірної оправи станцій колонного типу з клинчастими перемичками між колонами одночасно з монтажем кілець повинен виконуватися і монтаж колон у колійних тунелях. При конструкції оправ із перемичками у вигляді прогонів монтаж перемичок і колон повинен здійснюватися після спорудження ділянок кільцевої оправи.

Довжина ділянок колійного тунелю станції визначається залежно від розмірів прогону.

1. Спорудження збірної оправи станцій односклепінного типу закритим способом слід виконувати переважно із обтисненням у ґрунт при розміщенні розпірних пристроїв у шелизі склепіння; при цьому після обтиснення за оправу повинен нагнітатися цементно-піщаний розчин.

При застосуванні для обтиснення плоских гідравлічних домкратів нагнітання у їх площину цементного розчину слід виконувати у дві стадії. У першу стадію виконується попереднє обтиснення стиків оправи при пересуванні блокоукладальника; у другу - виконується обтиснення оправи після нагнітання за оправу розчину. Одностадійне обтиснення оправи у ґрунт дозволяється здійснювати при механізованому обробленні контуру виробки.

Величина зусилля обтиснення у кожній стадії встановлюється проектом.

1. Спорудження опор склепіння односклепінної станції повинно виконуватися з випередженням зведення оправи склепіння не менше ніж на половину довжини станції.
2. Монолітні бетонні і залізобетонні оправи тунелів слід споруджувати окремими ділянками (кільцями) із застосуванням тунельної інвентарної пересувної механізованої або переставної опалубки і комплексу механізмів та устаткування (пневмобетоноукладальники, бетононасоси, механічні перестановники опалубки, крани тощо).

Довжина ділянки бетонування встановлюється з урахуванням інженерно-геологічних умов залежно від прийнятого способу розробки ґрунту і зведення оправи, а також швидкості просування забою.

При установленні тунельної опалубки повинні залишатися прорізи в місцях примикання притунельних споруд.

1. При визначенні розмірів елементів інвентарної опалубки слід ураховувати умови транспортування їх по виробках.
2. У тунелях, котрі закріплені анкерами, набризкбетоном або арочним кріпленням (яке входить у конструкцію оправи), а також у тунелях, які споруджуються у ґрунтах, які не зазнають гірського тиску, для бетонування оправи слід застосовувати механізовану пересувну секційну металеву опалубку. При улаштуванні внутрішньої металевої ізоляції оправи дозволяється її використання в якості опалубки.
3. Встановлені кружала та підкружальні кріплення повинні забезпечувати сприймання розрахункового навантаження.

Кружала та лекала опалубки повинні встановлюватися відносно розбивочних планових та висотних осей з точністю плюс - мінус 10 мм.

Величина будівельного підйому кружал повинна призначатися ПВР.

1. Бетонування конструктивних елементів оправ, які не потребують виконання робочих швів, слід робити без перерв при укладанні бетонної суміші, за винятком перерв, які влаштовують для осідання цієї суміші.

У випадку вимушеної перерви у бетонуванні склепіння слід надавати площині шву радіальний напрямок, а при бетонуванні стін - горизонтальний.

Поверхні робочих швів перед наступним бетонуванням повинні очищатися від цементної плівки і промиватися. Поверхні вертикальних робочих швів між кільцями (ділянками) оправи перед бетонуванням наступної ділянки повинні бути очищені від ґрунту струменем води.

1. Бетонування монолітної оправи тунелів, які споруджуються гірським способом по частинах, повинно виконуватися з додержанням таких вимог:

• укладання бетону у склепіння повинне вестися одночасно з обох боків від п’ят до замка - при цьому замок повинен бетонуватися вздовж шелиги склепіння;
• бетонування стін повинно вестися горизонтальними шарами;
• при підведенні стін під готове склепіння перед закінченням бетонування стін у місці примикання їх до п’яти склепіння слід залишати простір на величину до 400 мм, який повинен заповнюватися старанно ущільненою жорсткою бетонною сумішшю, в яку закладаються трубки для наступного нагнітання цементного розчину.

При спорудженні монолітних оправ на повний переріз бетонування повинне здійснюватися від підошви виробки до замка склепіння з перестановкою бетоноводу по висоті через кожних 2 м. Замок слід бетонувати уздовж шелиги склепіння одночасно на дві ділянки опалубки.

Поверхня монолітної оправи після розпалубки повинна відповідати проектним вимогам без додаткового її оброблення.

1. При спорудженні монолітно-пресованої оправи в нестійких нескельних ґрунтах слід використовувати щит для формування оправи під його оболонкою; при цьому хвостова частина оболонки повинна перекривати оправу на довжині, не меншій ніж 3 см. У стійких скельних ґрунтах із коефіцієнтом міцності 1,5 та вище формування може здійснюватися поза оболонкою щита.
2. Бетонну суміш при монолітно-пресованій оправі слід укладати рівномірно по обидва боки опалубки, а формування її належить здійснювати в дві стадії:

• на першій стадії (під захистом оболонки щита)- рівномірним тиском під торцем пресового пристрою величиною від 0,3 МПа до 0,5 МПа (від 3кгс/см2 до5 кгс/см2) протягом 3-6 хв;
• на другій стадії (після пересування щита) - рівномірним тиском під торцем пресового пристрою максимальної проектної величини, тривалість якого призначається залежно від інженерно-геологічних умов.

Поверхню монолітно-пресованої оправи слід зволожувати не пізніше ніж через 3 год після розпалубки і в подальшому протягом 3 діб через кожні 6 год.

1. Бетонну суміш для монолітно-пресованої оправи слід готувати переважно на будівельному майданчику біля тунелю.

При підборі складу бетонної суміші для монолітно-пресованої оправи повинна забезпечуватися рухомість суміші у період ії укладання та формування у межах від 5 см до 11 см осідання стандартного конуса.

1. При спорудженні монолітних бетонних та залізобетонних оправ в умовах штучно заморожених ґрунтів слід застосовувати підігріту бетонну суміш, температура якої призначається ПВР залежно від температури ґрунтів і повітря у виробці.

До встановлення арматури та опалубки полій з поверхні виробки повинен видалятися шляхом короткочасного обігрівання ґрунту.

За температурою у ґрунтовому масиві та бетоні слід здійснювати лабораторний контроль через спеціально обладнані свердловини.

1. Розпалубка бетонних і залізобетонних несучих конструкцій оправи повинна виконуватися при досягненні бетоном проектної міцності, а в міцних стійких ґрунтах - при досягненні бетоном 75 % проектної міцності. Розпалубка оправи у більш ранні строки дозволяється за наявності відповідного обґрунтування і згоди проектної організації.

Розпалубка бетону монолітно-пресованих оправ повинна визначатися ПВР.

1. Порожнини за зовнішнім контуром оправи завглибшки до 0,5 м повинні заповнюватися нагнітанням за оправу цементно-піщаного розчину згідно з [12]. Порожнини завглибшки більше ніж 0,5 м повинні заповнюватися бетонною сумішшю. Дозволяється виконувати забуту- вання порожнин завглибшки більше ніж 0,5 м з наступним нагнітанням цементно-піщаного розчину.
2. Перед нагнітанням розчину зазори між оправою та оболонкою щита або ґрунтом повинні бути заповнені ущільнювальним матеріалом або закриті спеціальним пристроєм, який не пропускає розчин.

Шви між елементами оправи повинні бути також старанно законопачені.

Склад розчину, введення добавок, які прискорюють тужавіння, та їх рецептура повинні контролюватися лабораторією у процесі виконання робіт не менше ніж один раз на добу.

1. Первинне нагнітання цементно-піщаного розчину за збірну оправу тунелю повинне виконуватися за кожне останнє укладене кільце.

При щитовій проходці нагнітання виконується у процесі пересування щита.

Дозволяється у стійких та щільних ґрунтах із коефіцієнтом міцності 1,5 і вище нагнітання виконувати до рівня горизонтального діаметра останнього кільця, яке складається, а на всю висоту кільця - з відставанням не більше ніж три кільця.

Первинне нагнітання розчину за оправу, яка споруджується з обтисненням у ґрунт при проходці перегінних тунелів за допомогою механізованих щитів, виконувати не треба.

1. Нагнітання розчину за монолітну оправу тунелів повинно виконуватися на ділянках завдовжки до 20 м - 30 м при досягненні бетоном оправи проектної міцності.
2. Процес нагнітання розчину повинен здійснюватися безперервно до повного заповнення порожнин. Нагнітання повинне виконуватися знизу вверх по кільцю.

Закінчення нагнітання за збірні оправи слід визначати при появі розчину у верхніх пробкових отворах, а за монолітні оправи - при відсутності поглинання розчину протягом 10-15 хв при тиску, який не перевершує 0,4 МПа (4 атм.).

1. Для нагнітання розчину повинні застосовуватися пересувні візки, які оснащені насосами і обладнанням для підйому контейнерів та вагонеток із розчином або сухою сумішшю.
2. Нагнітання розчину за оправу тунелів, які споруджуються у штучно-заморожених ґрунтах, повинно виконуватися услід за зведенням оправи і повністю закінчуватися до відтавання ґрунтів. Розчин при виході із ін’єктора повинен мати температуру, не меншу ніж плюс 20 °С. Склад розчину, кількість і види добавок встановлюються проектом.
3. Гідроізоляцію стиків, болтових з’єднань, отворів та пробок оправи тунелів слід виконувати відповідно до [11].

При використанні аерованих розчинів для гідроізоляції стиків заповнення їх повинно виконуватися за допомогою спеціальних пістолетів, тип яких визначається залежно від компонентів, застосованих у розчині. У період твердіння розчину його необхідно зволожувати.

1. Контрольне (повторне) нагнітання слід виконувати згідно з 21.176. При збірній металевій оправі до чеканення швів слід виконувати контрольне нагнітання розчинонасосами при тиску не більше ніж 1МПа (10 кгс/см2). Величина тиску при контрольному нагнітанні розчину за збірну залізобетонну оправу встановлюється проектом.
2. Укріплювальна (ущільнювальна) цементація ґрунтів повинна виконуватися після закінчення робіт із нагнітання розчину за оправу тунелю. Нагнітання розчину у ґрунт повинно виконуватися знизу вверх по перерізу тунелю.