Таблиця Б.3 - Приміщення ПТО поїздів

Приміщення

Кількість

приміщень

Сумарна площа, м2

Розміщення

1. Слюсарна майстерня

1

18-20

На нижньому поверсі в рівні головок рейок

2. Комора запасних частин

1

12-15

Те саме

3. Комора для схову прибирального інвентарю і контейнерів для сміття

1

10-15

Те саме з боку тупикових упорів

4. Приміщення робочого персоналу

1

10-15

На нижньому поверсі в рівні головки рейки

5. Приміщення приймання їжі

1

10-12

На верхньому поверсі з боку розміщення убиралень з умивальниками

6. Гардероб (чоловічий і жіночий)

2

16-20

На верхньому поверсі

7. Душові кабіни (чоловіча і жіноча)

2

6

Те саме

8. Убиральня з умивальником

2

6

»

Таблиця Б.4 - Службові і технологічні приміщення пункту поновлювальних засобів (ППЗ)

Приміщення

Кількість

приміщень

Сумарна

площа при-

2

міщень, м

1. Службові приміщення

1.1 Приміщення начальника чергової зміни

1

15-20

1.2 Приміщення чергового по зв’язку

1

15-20

1.3 Приміщення чергової бригади

2

70-80

1.4 Кімнати відпочинку чергових бригад

3

65-70

1.5 Кімната приймання їжі

1

40-50

1.6 Приміщення кросової і радіостанції

1

25-30

1.7 Радіовузол

1

10

1.8 Кімната майстрів

1

30

1.9 Кімната механіків

1

30

1.10 Кабінет з техніки безпеки

1

15-20

Кінець таблиці Б.3

Приміщення

Кількість

приміщень

Сумарна

площа при-

2

міщень, м

1.11 Тренажерна зала

1

280-300

1.12 Комора кабінету з техніки безпеки

1

10

1.13 Навчальний клас

1

50-60

1.14 Комора навчального класу

1

15-20

1.15 Комора господарського інвентаря

2

20

1.16 Гардероби робочого і домашнього одягу (чоловічі і жіночі)

4

60-70

1.17 Душові кабіни (чоловіча і жіноча) з переддушовими

4

40-50

1.18 Санітарні вузли (чоловічий і жіночий) з приміщенням для куріння

3

40

2. Технологічні приміщення

2.1 Гараж для аварійних автомашин

8

440

2.2 Зарядні акумуляторів

4

75-80

2.3 Вентиляційна камера зарядних акумуляторів

1

18-20

2.4 Кислотна з тамбуром

1

18-20

2.5 Холодильна камера

1

18-20

2.6 Майстерня ПВС

1

50-55

2.7 Майстерня вулканізації

1

20

2.8 Комори аварійного запасу служб

12

12 х 18 = 216

3. Тренувальний полігон

3.1 Ділянка станційного тунелю мілкого закладання, яка повторюється

1

L = 20 м

3.2 Ділянка перегінного тунелю мілкого закладення, яка повторюється

L = 20 м

Примітка 1. Тунельні ділянки оснащують рейковими коліями і контактними рейками, а станційні ділянки також пасажирською платформою.

Примітка 2. Тунельні ділянки слід розміщувати на поверхні землі, рейкові колії підключати до колій електродепо.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ МЕТРОПОЛІТЕНІВ НА ПІДРОБЛЮВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

В.1 Дозволяється будівництво метрополітенів на підроблюваних територіях.

Проекти метрополітену слід розробляти на основі гірничо-геологічного обґрунтування відповідно до 4.1 ДБН В.1.1-5, частина І. У проектах повинні бути передбачені і здійснені будівельні та гірничотехнічні заходи, які забезпечують охорону і раціональне використання надр та охорону об’єктів метрополітену від впливу гірничих виробок.

В.2 При розміщенні метрополітену на підроблюваних територіях слід ураховувати:

  • наявність старих гірничих виробок та їх розміщення у плані і по висоті відносно споруд метрополітену;
  • очікуваний вплив на конструкції метрополітену при видобуванні корисних копалин у межах охоронного цілика під об’єктами метрополітену;
  • наявність факторів у вигляді зон тектонічних порушень, які ускладнюють будівництво.

Матеріали інженерних вишукувань повинні додатково містити вимоги згідно з 4.2 ДБН В.1.1-5,

частина І.

В.3 Будівництву ліній метрополітену у районах, де за даними територіальних геологічних організацій відмічені виходи шарів або тектонічних порушень гірничих порід під наноси, або знаходяться відроблені гірничі виробки та їх виходи на поверхню, повинно передувати виконання комплексу вишукувальних робіт згідно з 4.5 ДБН В.1.1-5, частина І.

В.4 Будівництво споруд метрополітену на підроблюваних територіях, де за прогнозом можливе зсувоутворення, не дозволяється.

Будівництво на ділянках із виходами робочих і відроблених шарів та тектонічних порушень, а також у районах із старими гірничими виробками, які пройдені на глибині до 80 м, дозволяється за відповідного техніко-економічного обґрунтування необхідності цього будівництва з урахуванням вимог 4.7 ДБН В.1.1-5, частина І.

В.5 Будівельні конструкції метрополітену, що зводиться на підроблюваних територіях, та основне технологічне обладнання слід приймати переважно як для звичайних умов експлуатації.

Міцність, стійкість і експлуатаційна придатність підземних споруд та обладнання повинні зберігатися за рахунок застосування комплексів спільно призначених гірничих, будівельних (у тому числі об’ємно-планувальних) і технологічних заходів захисту.

В.6 При проектуванні споруд метрополітену на підроблюваних територіях слід орієнтуватись на допустимі та граничні деформації земної поверхні (ґрунтового масиву) у якості критеріїв необхідності виконання заходів захисту від впливу розробок.

Допустимими деформаціями земної поверхні (ґрунтового масиву) є такі деформації, які не можуть викликати пошкодження в спорудах метрополітену без заходів захисту.

Граничними деформаціями земної поверхні (ґрунтового масиву) є такі деформації, які порушують експлуатаційну придатність споруд і можуть бути компенсовані або сприйняті за рахунок тільки будівельних заходів захисту.

Значення допустимих та граничних деформацій наведені в таблиці В.1.

При значеннях розрахункових деформацій, які перевищують указані в таблиці В.1, окрім будівельних, слід застосовувати гірничі заходи захисту - загальні та окремі, з урахуванням основних вимог 4.35 і 4.36 ДБН В.1.1-5, частина І.

Таблиця В.1

Перелік споруд метрополітену

Розрахункові деформації ґрунтового масиву

допустимі

граничні

є-103

R, км

h, см

поза зонами тектонічних порушень

у зонах тектонічних порушень

є-103

R, км

є-103

R, км

h, см

1. Конструкції закритого способу робіт: перегінні тунелі;

2,0

15

2,5

3,0

платформні ділянки та вестибюлі станцій;

1,0

20

1,0

-

-

Не рекомендується

ескалаторні тунелі;

-

-

-

-

-

Те саме

притунельні та пристанційні споруди

-

-

-

-

-

»

2. Конструкції відкритого способу робіт: перегінні тунелі;

2,5

12

2,5

2,0

4,0

платформні ділянки та вестибюлі станцій;

1,0

20

1,0

2,0

15

Не рекомендується

інші притунельні споруди

-

-

-

-

-

Те саме

3. Конструкції наземні

Згідно з ДБН В.1.1-5, частина І

4. Рейкова колія для всіх видів ліній

1,0

20

1,0

2,0

10

2,0

10

-

В.7 Заходи з захисту споруд від впливу гірничих розробок повинні розроблятися на кожній стадії проектування метрополітену.

На стадії ТЕО інвестицій розробляється гірничо-геологічне обґрунтування будівництва лінії (дільниці) метрополітену та встановлюється комплекс загальних заходів захисту на основі техніко-економічного порівняння варіантів відроблення запасів копалин під метрополітеном у сполученні із будівельними і технологічними заходами, а також перелік об’єктів, які підлягають окремим заходам захисту.

Ш

... иии

стадії проект установлюється раціональний комплекс окремих заходів захисту для окремих об’єктів, які визначені на стадії ТЕО інвестицій, у сполученні із будівельними і технологічними заходами, а також деталізують їх для всіх об’єктів.

На стадії "робоча документація" будівельні заходи захисту за необхідності коригуються з урахуванням конкретних умов проектування.

В.8 Для своєчасного обліку гірничо-геологічних умов при проектуванні нових ліній метрополітену доцільно до початку проектних робіт видавати завдання на розроблення гірничо-геологічного обґрунтування траси метрополітену, яка проектується, а також на виконання комплексних інженерно-геологічних, спеціальних геофізичних та маркшейдерських досліджень із вивчення стану старих гірничих виробок на невеликій глибині, визначення зон впливу і параметрів розривних тектонічних порушень та розроблення рекомендацій за умовами будівництва.

В.9 Спорудження метрополітену залежно від призначення та умов роботи слід проектувати за жорсткою, податливою або комбінованою конструктивною схемою з урахуванням основних вимог 4.28 і 4.29 ДБН В.1.1-5, частина І. Вид конструктивної схеми визначає характер та склад будівельних заходів захисту, що вводяться.

В.10 При проектуванні за жорсткою конструктивною схемою слід передбачати виключення можливості взаємного переміщення окремих елементів несучих конструкцій при деформації ґрунтового масиву.

При проектуванні за податливою конструктивною схемою слід передбачати можливість пристосування конструкцій без появи в них додаткових зусиль до нерівномірних деформацій ґрунтового масиву.

При проектуванні за комбінованою конструктивною схемою слід передбачати сполучення жорсткої та податливої схем.

Заходи захисту повинні забезпечувати:

  • достатню площу обпирання елементів конструкцій при деформаціях ґрунтового масиву;
  • водонепроникність стиків між окремими елементами конструкцій, що взаємно переміщуються;
  • стійкість елементів конструкцій при деформаціях ґрунтового масиву тощо.

В.11 За ступенем чутливості до деформаційних впливів підроблюваного ґрунтового масиву об’єкти метрополітену підрозділяються на:

  • протяжні (лінійні), до яких відносяться перегінні тунелі та станції з пристанційними спорудами;
  • точкові, до яких відносяться стволи та притунельні споруди.

В.12 При проектуванні конструкцій за жорсткою схемою слід передбачати такі заходи захисту:

  • організацію жорстких відсіків, дисків покриття тощо;
  • улаштування рівноміцних стиків збірних елементів;
  • застосування додаткової арматури в конструктивні елементи;
  • застосування залізобетонних поясів по верху огороджувальних конструкцій тощо.