Страница 26: ДБН В.2.3-7-2010. Метрополітени (32588)

• ширина коридору з урахуванням комунікацій1,2і не менше ніж 1 м у світлі
• ширина дверей0,8
• ширина маршів і площадок сходових кліток1
• ширина відкритих сходів між двома поверхами

в середині підстанцій і ПТО0,9

• висота проходів у світлі2
• ширина проходу по службовому містку на рівні 1,5 м

від підлоги проходу0,75.

Відкриті сходи повинні мати перила, уклон 45°, східці заввишки 0,2 м із суцільними про- ступами.

Між маршами сходів слід передбачати проміжок завширшки не менше ніж 75 мм.

У сходових клітках не дозволяється розміщувати приміщення будь-якого призначення, прорізати у огороджувальних стінах отвори для вентиляції та побутових кондиціонерів, а також встановлювати обладнання і прокладати транзитні повітропроводи. У сходових клітках не допускається розміщувати обладнання, яке виступає за площину стін на висоті до 2,2 м від поверхні проступів маршів та сходових площадок.

У сходових клітках дозволяється передбачати приховане прокладання кабелів та проводів лише в металевих трубах, які замуровуються у стіну сходової клітки. При цьому товщина шару штукатурки має бути не менше ніж 20 мм.

Прокладання відкрито кабелів у приміщеннях для пасажирів дозволяється лише в тонкостінних металевих трубах.

В окремих місцях коридорів на ділянках завдовжки до 0,6 м і в службових приміщеннях із кількістю до 5 чоловік, які працюють, дозволяється зниження висоти проходу до 1,8 м.

Прохід по містку у тунелі із службових приміщень і колійних тунелів на платформу повинен мати сітчасту огорожу.

Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися у напрямку виходу із споруди.

Розрахункова ширина сходових площадок біля дверей повинна відповідати вимогам 5.34 ДБН В.1.1-7.

Двері із службових приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 чоловік, двері із комор та санітарних вузлів дозволяється проектувати такі, які відчиняються всередину приміщень.

Двері на шляхах евакуації повинні бути заввишки не менше ніж 2 м у світлі та не повинні мати запорів, які не можуть бути відкриті зсередини без ключа.

У протипожежних перешкодах дозволяється влаштування отворів за умови їх заповнення вогнестійкими конструкціями відповідно до 4.8, 4.11, 4.28 ДБН В.1.1-7.

Розміщення кондиціонерів у робочих приміщеннях на протипожежних стінах або протипожежних перегородках, які примикають до коридорів, дозволяється без розкриття отворів для встановлення обладнання в цих перешкодах.

1. Будівельні конструкції споруд підземних та надземних закритих ліній метрополітену повинні виконуватися із негорючих матеріалів і мати такі мінімальні класи вогнестійкості:

оправа станцій, вестибюлів, тунелів, пристанційних і притунельних споруд,

пілониИЕІ90

колони станційR 120

огороджувальні стіни підстанцій, комор мастильних і мастильно-

фарбувальних матеріалівRR! 90

огороджувальні стіни сходових клітокRR! 120

сходові площадки, косоури, східці, балки та марші сходових кліток та відкритих

сходів, платформи, конструкції внутрішніх перекритій RR! 60

стіни (перегородки) приміщень категорії В, а також коридорів і тамбурів,

тамбур-шлюзівЕІ 45

стіни (перегородки) приміщень категорії Г і ДЕІ 15

перегородки між суміжними приміщеннями категорій В, Г і ДЕІ 45.

Об’єкти комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення, які розміщуються згідно з 8.19, повинні мати протипожежні стіни 2-го типу, протипожежні перегородки 1-го типу та перекриття 3-го типу.

1. Конструкції покриттів наземних (надземних) ділянок лінії метрополітену повинні виконуватися із негорючих матеріалів із мінімальним класом вогнестійкості RЕІ 60.
2. Вестибюль, вбудований у будинок іншого призначення, повинен бути відділений від нього глухими протипожежними стінами і перекриттям із мінімальним класом вогнестійкості m 150.

Мінімальний клас вогнестійкості будівельних конструкцій наземних вестибюлів та надземних станцій і будівель електродепо, а також будівель ЕППС слід приймати II ступеня вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1-7.

Класи вогнестійкості несучих конструкцій світлових ліхтарів та світлопрозорих огороджу- вальних конструкцій наземних (надземних) споруд метрополітену, в тому числі павільйонів на виходах із станцій, повинні бути не менше ніж RR! 30, конструктивних елементів заповнень тих же елементів - не менше ніж RЕІ 15.

Для світлопрозорого заповнення слід застосовувати: для світлових ліхтарів - армоване або загартоване скло;

для огороджувальних конструкцій наземних (надземних) споруд метрополітену - загартоване скло, триплекс або монолітні полікарбонатні листи з межею вогнестійкості не менше ніж RЕІ15;

для павільйонів на виходах із станцій, в тому числі на входах в ліфтові шахти - скло, триплекс, сотові та монолітні полікарбонатні листи з межею вогнестійкості не менше ніж RЕІ15.

Площу фрамуг (люків) світлових ліхтарів для випуску диму наземних вестибюлів необхідно приймати за розрахунком, але не менше ніж 0,2 % від площі цього приміщення.

Відкривання фрамуг (люків) повинно бути механізованим із включенням механізму відкривання, розташованого в ДПС, а також із місця розміщення.

Фрамуги (люки) повинні встановлюватися у верхній частині світлового ліхтаря і бути захищеними від промерзання. На перепаді висот покрівлі і світлового ліхтаря слід встановлювати металеві пожежні сходи з урахуванням архітектурно-планувальних рішень - стаціонарні або приставні (драбини).

1. Протипожежні двері, люки і ворота підземних приміщень метрополітену повинні мати пристрої для самозачинення та ущільнення в притулах.

Мінімальні значення класу вогнестійкості протипожежних дверей, воріт, люків слід приймати відповідно до вимог 2.14, табл.1.2 ДБН В.1.1-7.

Для дверей приміщень категорії Д клас вогнестійкості не нормується.

Двері на входах (виходах) у касові зали підземних вестибюлів із підвуличних переходів, а також у павільйонах над сходами, в наземних вестибюлях слід виконувати із загартованого або армованого скла.

Люки у перекриттях платформ станцій повинні бути протипожежними 2-го типу (з межею вогнестійкості не менше ніж ЕІ 30). Такі люки повинні мати ущільнення в притулах і обладнуватись запірними пристроями. Запірні пристрої повинні відкриватися ззовні за допомогою ключа, а зсередини - вручну без застосування ключа.

1. Дверний проріз комори мастильних матеріалів повинен бути захищений протипожежними дверима 1-го типу з межею вогнестійкості не менше ніж ЕІ 60. У дверному прорізі слід передбачати поріжок або пандус заввишки не менше ніж 0,15 м.

Комору мастильних матеріалів слід розташовувати в рівні машинного приміщення ескалаторів під приміщеннями, в яких одночасно перебуває не більше ніж 50 чоловік.

1. Межа вогнестійкості повітропроводів, які прокладаються у межах службово-побутових, технологічних і складських приміщень, а також у вентиляційних камерах, нормується відповідно до СНиП 2.04.05.

Транзитні повітроводи і колектори, які прокладаються до вказаних приміщень або через ці приміщення, слід проектувати з межею вогнестійкості не менше ніж, хв:

для приміщень категорії Г, Д у межах одного поверху, які не перетинають

протипожежні перешкоди15

для приміщень категорії А, Б, В у межах одного поверху30

для приміщень усіх категорій при прокладанні повітропроводів з одного на другий

поверх60

повітропроводи димовидалення і підпору повітря30

Мінімальні межі вогнестійкості повітропроводів повинні забезпечуватися сертифікованими вогнезахисними покриттями, характеристики яких можуть задовольнити потрібні межі вогнестійкості повітропроводів не менше ніж 30 хв, а які перетинають протипожежні перекриття, не менше ніж 60 хв.

У межах службово-побутових приміщень одного протипожежного відсіку загальною площею не більше ніж 80 м2, розміщених в одному рівні, вогнезатримуючі клапани на повітропроводах не встановлюються.

При проектуванні перетинів протипожежних перешкод повітропроводами слід дотримуватись вимог СНиП 2.04.05.

Межа вогнестійкості герметичних клапанів, які розташовуються в протипожежних перешкодах, повинна бути не менше ніж ЕІ 60.

Місця проходу повітропроводів крізь стіни та перекриття приміщень не повинні зменшувати нормованої межі вогнестійкості протипожежної перешкоди.

У вентиляційно-кабельних каналах станцій розміщення і розміри прорізів для випуску (забору) повітря і диму визначаються проектом. Прорізи повинні бути захищені протипожежними перешкодами.

У технологічному прорізі кабельного колектора СТП до кремнієвого випрямляча необхідно встановити вогнезатримуючий клапан з нормованою межею вогнестійкості не менше ЕІ 60.

На вентиляторах і повітропроводах, які обслуговують приміщення категорії А, в місцях встановлення негорючих м’яких вставок шумопоглиначів слід передбачати мідні гнучкі струмопро- відні перемички.

1. Із негорючих матеріалів слід виконувати:

• водовідвідні зонти у пасажирських приміщеннях станцій глибокого закладення і ескалаторних тунелях (за обґрунтування дозволяється застосування матеріалів з пожежною небезпекою не нижче ніж Г1, В1, Д2, Т2 згідно з ДБН В.1.1-7);
• водовідвідні зонти (за необхідності) у технологічних приміщеннях;
• захисний короб контактної рейки (можливе використання матеріалів із пожежною небезпекою не нижче ніж Г1, В1, РП1, Д2, Т2 згідно ДБН В.1.1-7);
• облицювання будівельних конструкцій, покриття підлоги і опорядження стелі станцій, касового залу вестибюлів, коридорів між пересадочними станціями, коридорів на входах (виходах) у підземні вестибюлі та інших приміщень для пасажирів, а також на підстанціях і службових приміщеннях;
• підвісні стелі, каркаси підвісних стель;
• звукопоглинаюче опорядження стін і стель (дозволяється застосування матеріалів з пожежною небезпекою не нижче ніж Г1, В1, Д2, Т2 згідно з ДБН В.1.1-7) і конструктивні елементи їх кріплення;
• підлоги у службових і технологічних приміщеннях з тимчасовим перебуванням обслуговуючого персоналу (керамічна плитка, мармурова крихта або металоцемент).

Підлоги в службових приміщеннях із постійним перебуванням обслуговуючого персоналу слід настилати лінолеумом із пожежною небезпекою не нижче ніж Г2, РП1, Д2, Т2 згідно з ДБН В.1.1-7 по карамзитобетонному шару;

• конструкції лав на платформах станцій, окрім дерев’яного сидіння, які повинні виготовлятися з деревини твердих порід;
• декоративні решітки, які закривають нагрівальні прилади;
• індивідуальні шафи для зберігання брудного і чистого одягу персоналу, які розміщені у приміщеннях гардеробних;
• балюстради і каркаси східців ескалаторів із матеріалів з пожежною небезпекою не нижче ніж Г 1, В 1, Д 2, Т2 (вимога не поширюється на бігунки, підсхідці, гребінь, настил і його покриття).

Фарбування приміщень на шляхах евакуації слід виконувати негорючими фарбами.

1. Конструкції кабельних трубопроводів, коробів, лотоків і драбин повинні належати до класу стійких до поширювання полум’я згідно з ДСТУ 4549-1, ДСТУ 4499-1 та ДСТУ 4754.

У спорудах метрополітену слід застосовувати кабелі таких меж вогнестійкості згідно з ДБН В.1.2-7 для кабельних ліній, призначених для живлення систем протипожежного захисту від АВР до приймально-контрольних та виконавчих пристроїв:

а)Р 90 на лініях, які забезпечують функціонування:

• автоматичних систем пожежогасіння, у тому числі пожежних насосів автоматичного пожежогасіння;
• насосів-підвищувачів внутрішнього протипожежного водопроводу;
• систем підпору повітря та систем примусового димо- та тепловидалення, за винятком електропостачання вентиляційних вузлів тунельної вентиляції;

б)Р 60 на лініях, які забезпечують електропостачання вентиляційних вузлів тунельної вентиляції;

в)Р 30 на лініях, які забезпечують функціонування системи пожежної сигналізації з адресними пожежними сповіщувачами, які контролюють більше ніж одне приміщення;

г)Р 15 на лініях, які забезпечують функціонування:

• системи оповіщення про пожежу, управління гучномовним оповіщенням та установками аварійного освітлення, за винятком ліній, розміщених на одному поверсі всередині одного протипожежного відсіку із загальною площею не більше ніж 1600 м2 або всередині однієї сходової клітки;
• системи природного димо- та тепловидалення за винятком тих, що відкриваються вручну.

Кабелі і проводи, які прокладаються на кабельних кронштейнах по різних боках перегінного

тунелю, вважаються окремими пучками.

Ізольовані проводи та кабелі, які прокладаються в перегінних тунелях, у підплатформному просторі, в підбалюстрадному просторі ескалаторних підйомів, відкрито в службових приміщеннях, мають належати за димоутворювальною здатністю і токсичністю продуктів згорання до класів Тк3, ДТк1 і ДПк2 згідно з 4.3 - 4.5 ДСТУ 4809.

Конструкції кабельних трубопроводів, коробів, лотоків і драбин мають належати до класів з помірною димоутворювальною здатністю і малою токсичністю продуктів згоряння згідно з ДСТУ 4549-1, ДСТУ 4499-1 та ДСТУ 4754.

Ізольовані проводи та кабелі, які прокладаються в технологічних приміщеннях і в яких розміщено електротехнічне устаткування, мають належати за корозійною активністю продуктів згорання до класів Кк2 згідно 4.6 ДСТУ 4809.

Конструкції кабельних трубопроводів, коробів, лотоків і драбин мають належати до класів, стійких до утворення корозійно активних продуктів згоряння згідно з ДСТУ 4549-1, ДСТУ 4499-1 та ДСТУ 4754.

У кабельних колекторах під платформою станцій і у вентиляційно-кабельних каналах станцій, а також у підвалі і у колекторі підстанцій кабелі 6-10 кВ прокладаються без установлення на них з’єднувальних муфт.

Установлення з’єднувальних муфт на кабелях 6-10 кВ у вентиляційних каналах станцій дозволяється за умови виконання водозахисного, нерозповсюджуючого горіння, покриття усіх кабелів, прокладених вище і нижче кожної муфти на ділянці 2 м в один та інший бік від захисного металевого кожуху муфти, згідно з ДСТУ 4216 та п. 2.3.65 ПУЕ.