Страница 2: ДСТУ 4796:2007. Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1. Технічні умови (62661)

• 2,6-дитретбутилфенол, х. ч.;

• 2,6-дитретбутил-4-метилфенол, х. ч.;

• 2,4-диметил-6-третбутилфенол, х. ч.,

а також їхня суміш, % (за об’ємом):

• не менше ніж 75 % 2,6-дитретбутилфенолу та не більше ніж 25 % суміші монотрет- і три- третбутилфенолів;

• не менше ніж 55 % 2,4-диметил-6-третбутилфенолу та не менше ніж 15 % 2,6-дитретбутил- 4-метилфенолу та залишок — монометил- та диметилтретбутилфеноли;

• не менше ніж'72 % 2,4-диметил-6-третбутилфенолу та не більше ніж 28 % монометил- та диметилтретбутилфенолів.

3. 1. Для покращення характеристики електропровідності в паливо можна вводити антиста­тичну присадку Stadis 450 не більше ніж 3 мг/дм³ на місці виробництва, на місці використовуван­ня загальна кількість присадки — не більше ніж 5 мг/дм³.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

   1. Клас небезпеки палива згідно з ГОСТ 12.1.007:

• у разі інгаляційного впливу — 4 (речовини малонебезпечні);

• у разі потрапляння в шлунок — 4 (речовини малонебезпечні);

• у разі нанесення на шкіру — 4 (речовини малонебезпечні).

У випадку аварійного розливу палива в приміщенні необхідно застосовувати протигази ма­рок А і БКФ згідно з ГОСТ 12.4.121.

У разі розливу палива на відкритому майданчику місце розливу засипають піском, який надалі вивозять у відвал згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029 [32] та НАБП А. 01.001 [33].

• на шкіру — витерти продукт ганчіркою, забруднене місце промити теплою водою з милом;

• на слизові оболонки очей — негайно промити великою кількістю води;

• у шлунок — спричинити блювання, промити шлунок та направити потерпілого до лікуваль­ного закладу.

Зони приміщень, в яких проводять роботи з паливом, згідно з НПАОП 40.1-1.32 [40], належать до вибухонебезпечних зон класу 2, категорія приміщень згідно з НАПБ Б.07.005 (ОНТП 24) [41] — Б (вибухопожежонебезпечні). Під час роботи в цих приміщеннях повинні виконуватися вимоги НАПБ А.01.001 [33].

Перед входом у приміщення треба вивішувати попереджувальні знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026.

У приміщеннях для зберігання палива не можна зберігати кислоти, балони з киснем та інші окисники.

Все обладнання і комунікації повинно бути захищено від статичної електрики засобами захи­сту згідно з ГОСТ 12.4.124 та НПАОП 0.00-1.29 [42].

3. 10. Приміщення, де проводять роботи з паливом, мають бути оснащені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001 [33]. У разі загоряння палива використовують такі засоби пожежогасіння: розпилену воду, піну, вогнегасні порошки класів В та ВС (універсальні); під час об’ємного гасіння — вуглекислий газ, вогнегасні порошки класів В та ABC та засоби аерозольного га­сіння, що мають державний сертифікат відповідності, у кількості згідно з чинними нормами.

   11. Приміщення, де виготовляють та зберігають продукцію, площею до 750 м² обладнують системою автоматичної пожежної сигналізації; коли площа приміщення 750 м² і більше — систе­мою автоматичного пожежогасіння.

   12. У приміщеннях, де виконують технологічні роботи з паливом, заборонено працювати з відкритим вогнем.

   13. Відкривати тару заборонено інструментами, які дають іскру під час удару.

   14. Щоб запобігти забрудненню повітря виробничих приміщень, необхідно забезпечити герме­тичність ємкостей, обладнання, комунікацій та засобів відбирання проб згідно із СанПиН 1042 [43], ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12,3.002, ГОСТ 12.2.061.

   15. Персоналу, що працює з паливом, необхідно проходити попередні та періодичні мед­огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівниками певних категорій [44].

   16. Робочий персонал має бути забезпечено санітарно-побутовими приміщеннями згідно зі СНиП 2.09.04 [45].

4. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Ефективними засобами захисту довкілля є герметизація обладнання і запобігання розли­ву палива. Витоки палива, у разі аварійних розливів, необхідно терміново усунути.

   2. Контроль за викидами забруднювальних речовин в атмосферне повітря здійснюють згідно з «Типовой инструкцией по организации системы контроля промышленных выбросов в атмосфе­ру в отраслях промышленности» [46].

   3. Екологічні показники якості та їх граничні величини, що пов’язані з негативним впливом продукту на довкілля, наведено у таблиці 1 розділу 3.

5. МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ

   1. Маркування

      1. Маркування палива виконують згідно з ДСТУ 4454 (у разі постачання за межі України згідно з ГОСТ 1510).

      2. Транспортне маркування — згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знаку «Оберігати від нагрівання» та марковання згідно з ДСТУ 4500-5, із відповідною класифікацією транс­портної небезпеки вантажу згідно з ГОСТ 19433 (клас 3, підклас 3,3, класифікаційний шифр 3313).

   2. Пакування

      1. Пакування палива виконують згідно з ДСТУ 4454 (у разі постачання за межі України згідно з ГОСТ 1510 (додаток 1, таблиця, пункт 3.3). Максимально допустима похибка за масою нетто — згідно з ГОСТ 26976.

      2. Продукція, що пройшла сертифікацію, повинна мати сертифікат відповідності і (або) знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 відповідно до порядку сертифікації, встановленому в системі УкрСЕПРО.

6. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

   1. Паливо транспортують та зберігають згідно з ДСТУ 4454 (у разі постачання за межі України згідно з ГОСТ 1510) з дотриманням вимог пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, НАПБ А.01.001 [33] та інструкцій пожежної безпеки, що розроблені на кожному підприємстві з ура­хуванням його специфіки.

7. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Проби палива відбирають згідно з ДСТУ 4488. Обсяг сукупної проби палива — 3 дм³.

   2. Методи контролювання вказані в колонці «Метод контролювання» таблиці 1 розділу 3 цьо­го стандарту.

   3. Контроль показників, наведених у 3.4 та розділі 6, виконують візуально.

   4. Контроль повітря робочої зони під час роботи з паливом проводять на наявність парів вуг­леводнів аліфатичних насичених С<|—Сю У перерахунку на вуглець згідно з МУ 2328 [47],

8. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

   1. Паливо приймають партіями. Партією вважають будь-яку кількість палива, виготовлену в ході безперервного технологічного процесу з однієї партії сировини за затвердженою техноло­гією, однорідну за показниками якості і компонентним складом, що супроводжують одним докумен­том про якість, виданим під час приймання на основі випробовування об’єднаної проби.

У документі повинно бути вказано кількість введеної протиокисної та антистатичної присадок.

• приймально-здавальним — за показниками 1—12 та 14—16 таблиці 1, 3.4 та розділу 6;

• періодичним — за показниками 13, 17 таблиці 1 не рідше, ніж раз на квартал;

• типовим — у разі зміни технології за програмою, затвердженою у встановленому порядку.

Результати повторних випробовувань поширюються на всю партію і вони є остаточними.

Результати повторних випробовувань поширюються на всю партію і вони є остаточними.

3. 6. Періодичність контролювання повітря робочої зони встановлюють згідно з ГОСТ 12.1.005.

   7. Вимоги безпеки розділу 4 контролюють у процесі підготовки та освоєння виробництва та на вимогу органів Держнагляду.

   8. Сертифікаційні випробовування проводять у порядку, встановленому в ДСТУ 3413, в органі сертифікування, акредитованому в системі УкрСЕПРО.

   9. Вхідний контроль сировини проводять згідно з вимогами ГОСТ 24297 відповідно до пере­ліку продукції, яка підлягає вхідному контролю за правилами, встановленими на підприємстві-ви- робнику палива.

4. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

   1. Виробник гарантує відповідність якості палива вимогам цього стандарту у разі дотриман­ня вимог транспортування і зберігання.

   2. Гарантійний строк зберігання палива — 5 років від дати його виготовлення.

ДОДАТОК А

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. ASTM D 3242-01 Standard Test Method for Acidity in Aviation Turbine Fuel (Метод визначення кислотного числа в авіаційних турбінних паливах)

2. IP 354 Determination of the Acid Number of Aviation Turbine Fuels — Colour-Indicator Titration Method (Визначення загальної кислотності авіаційних турбінних палив. Метод титрування з кольо­ровим індикатором)

З ASTM D 1319-02 Standard Test Method for Hydrocarbon Types in Liquid Petroleum Products by Fluorescent Indicator Adsorption (Метод визначення вуглеводнів рідких нафтопродуктів адсорбцією з флуоресцентним індикатором)

4. ASTM D 3227-04 Standard Test Method for (Thiol Mercaptan) Sulfur in Gasoline, Kerosine, Aviation Turbine, and Distillate Fuels (Potentiometric Method) (Метод визначення меркаптанової сірки в бензині, гасі, авіаційних і дистилятних паливах (Потенціометричний метод)

5. ASTM D 4952-97 Standard Test Method for Qualitative Analysis for Active Sulfur Species in Fuels and Solvents (Doctor Test) (Метод якісного визначення активних різновидів сірки в паливах та роз­чинниках (Докторська проба)

6. ASTM D 1266-98 Standard Test Method for Sulfur in Petroleum Products (Lamp Method) (Ви­значення вмісту сірки в нафтопродуктах (Ламповий метод)

7. ASTM D 1552-01 Standard Test Method for Sulfur in Petroleum Products (High-Temperature Method) (Метод визначення сірки в нафтопродуктах (Високотемпературний метод)

8. ASTM D 2622-98 Standard Test Method for Sulfur in Petroleum Products by Wavelength Dispersive X-ray Fluorescence Spectrometry (Визначення сірки в нафтопродуктах методом рентге- нофлуоресцентної спектрометрії за дисперсії довжини хвилі)

9. ASTM D 4294-2003 Standard Test Method for Sulfur in Petroleum and Petroleum Products by Energy-Dispersive X-Ray Fluorescence Spectroscopy (Визначення сірки в нафті та нафтопродуктах методом енерго-дисперсійної рентгенівської флуоресцентної спектроскопії)

10. ASTM 86-01 Standard Test Method for Distillation of Petroleum Products at Atmospheric Pressure (Метод дистиляції нафтопродуктів за атмосферного тиску)

11. ASTM D 56-01 Standard Test Method for Flash Point by Tag Closed Cup Tester (Метод ви­значення температури спалахнення в закритому тиглі приладу Tara)

12. ASTM D 3828-98 Standard Test Method for Flash Point by Small Scale Closed Tester (Метод визначення температури спалахнення в закритому тиглі)

13. ASTM D 1298-99 Standard Test Method for Density, Relative Density (Specific Gravity), or API Gravity of Crude Petroleum and Liquid Petroleum Products by Hydrometer Method (Метод визначен­ня густини, відносної густини (питомої ваги) або густини в градусах АРІ сирої нафти та рідких на­фтопродуктів ареометром)

14. ASTM D 4052-96 Standard Test Method for Density and Relative Density of Liquids by Digital Density Meter (Метод визначення густини та відносної густини рідини цифровим густиноміром)

15. ASTM D 2386-01 Standard Test Method for Freezing Point of Aviation Fuels (Метод визначення температури замерзання авіаційних палив)

16. ASTM D 4305-98 Standard Test Method for Filter Flow of Aviation Fuels at Low Temperatures (Метод визначення фільтрованості авіаційних палив за низьких температур)

17. ASTM D 5901-99 Standard Test Method for Freezing Point of Aviation Fuels (Automated Optical Method) (Метод визначення температури замерзання авіаційних турбінних палив (Автоматичний оптичний метод)

18. ASTM D 5972-99 Standard Test Method for Freezing Point of Aviation Fuels (Automatic Phase Transition Method) (Метод визначення температури замерзання авіаційних палив (Метод автома­тичного фазового переходу)

19. ASTM D 445-01 Standard Test Method for Kinematic Viscosity of Transparent and Opaque Liquids (the Calculation of Dynamic Viscosity) (Метод визначення кінематичної в’язкості прозорих і непрозорих рідин (Розрахунок динамічної в’язкості)

20. ASTM D 3338-00 Standard Test Method for Estimation of Net Heat of Combustion of Aviation Fuels (Метод визначення теплоти згорання авіаційних палив)

21. ASTM D 4809-00 Standard Test Method for Heat of Combustion of Liquid Hydrocarbon Fuels by Bomb Calorimeter (Precision Method) (Метод визначення теплоти згорання рідких вуглеводневих палив у калориметричній бомбі (Точний метод)

22. ASTM D 4529-01 Standard Test Method for Estimation of Net Heat of Combustion of Aviation Fuels (Розрахунковий метод визначення нижчої теплоти згорання авіаційних палив)

23. ASTM D 1322-97 Standard Test Method for Smoke Point of Kerosine and Aviation Turbine Fuel (Метод визначення висоти некіптявого полум’я авіаційного палива для газотурбінних двигунів)

24. ASTM D 130-04 Standard Test Method for Detection of Copper Corrosion from Petroleum Products by the Copper Strip Tarnish Test (Метод визначення корозії міді від нафтопродуктів за до­помогою мідної пластинки на потускніння)

25. ASTM D 3241-02 Standard Test Method for Thermal Oxidation Stability of Aviation Turbine Fuels (JFTOT Procedure) (Метод визначення термоокиснювальної стабільності авіаційних палив для га­зотурбінних двигунів (Методика JFTOT)

26. ASTM D 381-01 Standard Test Method for Gum Content in Fuels by Jet Evaporation (Метод визначення фактичних смол в паливах струмінним випаровуванням)

27. ASTM D 1094-00 Standard Test Method for Water Reaction of Aviation Fuels (Метод визна­чення взаємодії авіаційних палив з водою)

28. ASTM D 3948-99 Standard Test Method for Determining Water Separation Characteristics of Aviation Turbine Fuels by Portable Separometer (Метод визначення водосепараційних характерис­тик авіаційних палив мінісепарометром)

29. ASTM D 2624-01 Standard Test Methods for Electrical Conductivity of Aviation and Distillate Fuels (Метод визначення питомої електричної провідності авіаційних і дистилятних палив)