1. Паливо має бути чисте, прозоре та не повинно мати у складі воду, осад і змулені частинки.

  2. Присадки та добавки

    1. Для покращення експлуатаційних показників якості палива дозволено вводити присад­ки та добавки, які допущені до застосовування у встановленому порядку.

      1. У паливо можуть бути введені такі протиокисні присадки у кількості не більше ніж 24,0 мг/дм3 активних інгредієнтів (без розчинника):

  • 2,6-дитретбутилфенол, х. ч.;

  • 2,6-дитретбутил-4-метилфенол, х. ч.;

  • 2,4-диметил-6-третбутилфенол, х. ч.,

а також їхня суміш, % (за об’ємом):

  • не менше ніж 75 % 2,6-дитретбутилфенолу та не більше ніж 25 % суміші монотрет- і три- третбутилфенолів;

  • не менше ніж 55 % 2,4-диметил-6-третбутилфенолу та не менше ніж 15 % 2,6-дитретбутил- 4-метилфенолу та залишок — монометил- та диметилтретбутилфеноли;

  • не менше ніж'72 % 2,4-диметил-6-третбутилфенолу та не більше ніж 28 % монометил- та диметилтретбутилфенолів.

    1. Для покращення характеристики електропровідності в паливо можна вводити антиста­тичну присадку Stadis 450 не більше ніж 3 мг/дм3 на місці виробництва, на місці використовуван­ня загальна кількість присадки — не більше ніж 5 мг/дм3.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

    1. Клас небезпеки палива згідно з ГОСТ 12.1.007:

  • у разі інгаляційного впливу — 4 (речовини малонебезпечні);

  • у разі потрапляння в шлунок — 4 (речовини малонебезпечні);

  • у разі нанесення на шкіру — 4 (речовини малонебезпечні).

  1. Паливо має помірну подразнювальну дію на шкіру, здатне подразнювати слизові оболонки очей, має слабко виявлений кумулятивний ефект. Для палива властивий наркотичний характер дії на організм.

  2. Повітря робочої зони (п.р.з.) під час роботи з паливом контролюють на наявність парів («п») вуглеводнів аліфатичних насичених Сі—С10 у перерахунку на вуглець (ГДКП р 3 = 300 мг/м3, «п», 4 кл. небезпеки), ГДК та клас небезпеки яких наведено у ГОСТ 12.1.005.

  3. Згідно з ГОСТ 12.1.044 паливо є легкозаймистою рідиною.

  4. Температура самозаймання палива 230 °С.

  5. У разі розливу палива у приміщенні його необхідно зібрати в окрему ємкість, місце роз­ливу протерти насухо ганчіркою, яку прибрати в спеціальний металевий ящик, а потім спалити згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029 [32] та НАБП А.01.001 [33].

У випадку аварійного розливу палива в приміщенні необхідно застосовувати протигази ма­рок А і БКФ згідно з ГОСТ 12.4.121.

У разі розливу палива на відкритому майданчику місце розливу засипають піском, який надалі вивозять у відвал згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029 [32] та НАБП А. 01.001 [33].

  1. У разі потрапляння палива:

  • на шкіру — витерти продукт ганчіркою, забруднене місце промити теплою водою з милом;

  • на слизові оболонки очей — негайно промити великою кількістю води;

  • у шлунок — спричинити блювання, промити шлунок та направити потерпілого до лікуваль­ного закладу.

  1. Під час роботи з паливом необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту, перед­бачені типовими галузевими нормами, затвердженими у встановленому порядку: костюми згідно з ГОСТ 12.4.112 або ГОСТ 12.4.111, черевики згідно з ДСТУ 3962 (ГОСТ 12.4.137), рукавиці згідно з ГОСТ 12.4.010, захисні окуляри типу ЗН згідно з ГОСТ 12.4.013, фартухи згідно з ГОСТ 12.4.029.

  2. Приміщення, де проводять роботи з паливом, мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно зі СНиП 2.04.05 [44] та ГОСТ 12.4.021, водопровідною системою та каналіза­цією згідно зі СНиП 2.04.01 [35], штучним освітленням згідно з ДБН В.2.5-28 [36], опаленням згідно зі СНиП 2,04.01 [35], питною водою згідно з ГОСТ 2874, вони повинні відповідати вимогам щодо мікроклімату, шуму та вібрації згідно з ДСН 3.3.6.037 [37], ДСН 3.3.6.039 [38], ДСН 3.3,6.042 [39].

Зони приміщень, в яких проводять роботи з паливом, згідно з НПАОП 40.1-1.32 [40], належать до вибухонебезпечних зон класу 2, категорія приміщень згідно з НАПБ Б.07.005 (ОНТП 24) [41] — Б (вибухопожежонебезпечні). Під час роботи в цих приміщеннях повинні виконуватися вимоги НАПБ А.01.001 [33].

Перед входом у приміщення треба вивішувати попереджувальні знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026.

У приміщеннях для зберігання палива не можна зберігати кислоти, балони з киснем та інші окисники.

Все обладнання і комунікації повинно бути захищено від статичної електрики засобами захи­сту згідно з ГОСТ 12.4.124 та НПАОП 0.00-1.29 [42].

    1. Приміщення, де проводять роботи з паливом, мають бути оснащені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001 [33]. У разі загоряння палива використовують такі засоби пожежогасіння: розпилену воду, піну, вогнегасні порошки класів В та ВС (універсальні); під час об’ємного гасіння — вуглекислий газ, вогнегасні порошки класів В та ABC та засоби аерозольного га­сіння, що мають державний сертифікат відповідності, у кількості згідно з чинними нормами.

    2. Приміщення, де виготовляють та зберігають продукцію, площею до 750 м2 обладнують системою автоматичної пожежної сигналізації; коли площа приміщення 750 м2 і більше — систе­мою автоматичного пожежогасіння.

    3. У приміщеннях, де виконують технологічні роботи з паливом, заборонено працювати з відкритим вогнем.

    4. Відкривати тару заборонено інструментами, які дають іскру під час удару.

    5. Щоб запобігти забрудненню повітря виробничих приміщень, необхідно забезпечити герме­тичність ємкостей, обладнання, комунікацій та засобів відбирання проб згідно із СанПиН 1042 [43], ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12,3.002, ГОСТ 12.2.061.

    6. Персоналу, що працює з паливом, необхідно проходити попередні та періодичні мед­огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівниками певних категорій [44].

    7. Робочий персонал має бути забезпечено санітарно-побутовими приміщеннями згідно зі СНиП 2.09.04 [45].

  1. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Ефективними засобами захисту довкілля є герметизація обладнання і запобігання розли­ву палива. Витоки палива, у разі аварійних розливів, необхідно терміново усунути.

    2. Контроль за викидами забруднювальних речовин в атмосферне повітря здійснюють згідно з «Типовой инструкцией по организации системы контроля промышленных выбросов в атмосфе­ру в отраслях промышленности» [46].

    3. Екологічні показники якості та їх граничні величини, що пов’язані з негативним впливом продукту на довкілля, наведено у таблиці 1 розділу 3.

  2. МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ

    1. Маркування

      1. Маркування палива виконують згідно з ДСТУ 4454 (у разі постачання за межі України згідно з ГОСТ 1510).

      2. Транспортне маркування — згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знаку «Оберігати від нагрівання» та марковання згідно з ДСТУ 4500-5, із відповідною класифікацією транс­портної небезпеки вантажу згідно з ГОСТ 19433 (клас 3, підклас 3,3, класифікаційний шифр 3313).

    2. Пакування

      1. Пакування палива виконують згідно з ДСТУ 4454 (у разі постачання за межі України згідно з ГОСТ 1510 (додаток 1, таблиця, пункт 3.3). Максимально допустима похибка за масою нетто — згідно з ГОСТ 26976.

      2. Продукція, що пройшла сертифікацію, повинна мати сертифікат відповідності і (або) знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 відповідно до порядку сертифікації, встановленому в системі УкрСЕПРО.

  3. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Паливо транспортують та зберігають згідно з ДСТУ 4454 (у разі постачання за межі України згідно з ГОСТ 1510) з дотриманням вимог пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, НАПБ А.01.001 [33] та інструкцій пожежної безпеки, що розроблені на кожному підприємстві з ура­хуванням його специфіки.

  4. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Проби палива відбирають згідно з ДСТУ 4488. Обсяг сукупної проби палива — 3 дм3.

    2. Методи контролювання вказані в колонці «Метод контролювання» таблиці 1 розділу 3 цьо­го стандарту.

    3. Контроль показників, наведених у 3.4 та розділі 6, виконують візуально.

    4. Контроль повітря робочої зони під час роботи з паливом проводять на наявність парів вуг­леводнів аліфатичних насичених С<|—Сю У перерахунку на вуглець згідно з МУ 2328 [47],

  5. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Паливо приймають партіями. Партією вважають будь-яку кількість палива, виготовлену в ході безперервного технологічного процесу з однієї партії сировини за затвердженою техноло­гією, однорідну за показниками якості і компонентним складом, що супроводжують одним докумен­том про якість, виданим під час приймання на основі випробовування об’єднаної проби.

У документі повинно бути вказано кількість введеної протиокисної та антистатичної присадок.

  1. Порядок відбирання проб палива та складання сукупної проби — згідно з ДСТУ 4488, ASTM D 4057 [48], ASTM D 4306 [49].

  2. Паливо підлягає приймально-здавальним, періодичним та типовим випробовуванням:

  • приймально-здавальним — за показниками 1—12 та 14—16 таблиці 1, 3.4 та розділу 6;

  • періодичним — за показниками 13, 17 таблиці 1 не рідше, ніж раз на квартал;

  • типовим — у разі зміни технології за програмою, затвердженою у встановленому порядку.

  1. У разі одержання незадовільних результатів випробовувань хоча б за одним із показників якості по ньому проводять повторні випробовування знову відібраної проби з подвійної вибірки.

Результати повторних випробовувань поширюються на всю партію і вони є остаточними.

  1. Для перевіряння відповідності пакування і маркування вимогам розділу 6 цього стандар­ту відбирають 3 % пакувальних одиниць, але не менше трьох. При отриманні незадовільних ре­зультатів проводять перевіряння подвоєної вибірки.

Результати повторних випробовувань поширюються на всю партію і вони є остаточними.

    1. Періодичність контролювання повітря робочої зони встановлюють згідно з ГОСТ 12.1.005.

    2. Вимоги безпеки розділу 4 контролюють у процесі підготовки та освоєння виробництва та на вимогу органів Держнагляду.

    3. Сертифікаційні випробовування проводять у порядку, встановленому в ДСТУ 3413, в органі сертифікування, акредитованому в системі УкрСЕПРО.

    4. Вхідний контроль сировини проводять згідно з вимогами ГОСТ 24297 відповідно до пере­ліку продукції, яка підлягає вхідному контролю за правилами, встановленими на підприємстві-ви- робнику палива.

  1. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Виробник гарантує відповідність якості палива вимогам цього стандарту у разі дотриман­ня вимог транспортування і зберігання.

    2. Гарантійний строк зберігання палива — 5 років від дати його виготовлення.

ДОДАТОК А

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ASTM D 3242-01 Standard Test Method for Acidity in Aviation Turbine Fuel (Метод визначення кислотного числа в авіаційних турбінних паливах)

  2. IP 354 Determination of the Acid Number of Aviation Turbine Fuels — Colour-Indicator Titration Method (Визначення загальної кислотності авіаційних турбінних палив. Метод титрування з кольо­ровим індикатором)

З ASTM D 1319-02 Standard Test Method for Hydrocarbon Types in Liquid Petroleum Products by Fluorescent Indicator Adsorption (Метод визначення вуглеводнів рідких нафтопродуктів адсорбцією з флуоресцентним індикатором)

  1. ASTM D 3227-04 Standard Test Method for (Thiol Mercaptan) Sulfur in Gasoline, Kerosine, Aviation Turbine, and Distillate Fuels (Potentiometric Method) (Метод визначення меркаптанової сірки в бензині, гасі, авіаційних і дистилятних паливах (Потенціометричний метод)

  2. ASTM D 4952-97 Standard Test Method for Qualitative Analysis for Active Sulfur Species in Fuels and Solvents (Doctor Test) (Метод якісного визначення активних різновидів сірки в паливах та роз­чинниках (Докторська проба)

  3. ASTM D 1266-98 Standard Test Method for Sulfur in Petroleum Products (Lamp Method) (Ви­значення вмісту сірки в нафтопродуктах (Ламповий метод)

  4. ASTM D 1552-01 Standard Test Method for Sulfur in Petroleum Products (High-Temperature Method) (Метод визначення сірки в нафтопродуктах (Високотемпературний метод)

  5. ASTM D 2622-98 Standard Test Method for Sulfur in Petroleum Products by Wavelength Dispersive X-ray Fluorescence Spectrometry (Визначення сірки в нафтопродуктах методом рентге- нофлуоресцентної спектрометрії за дисперсії довжини хвилі)

  6. ASTM D 4294-2003 Standard Test Method for Sulfur in Petroleum and Petroleum Products by Energy-Dispersive X-Ray Fluorescence Spectroscopy (Визначення сірки в нафті та нафтопродуктах методом енерго-дисперсійної рентгенівської флуоресцентної спектроскопії)

  7. ASTM 86-01 Standard Test Method for Distillation of Petroleum Products at Atmospheric Pressure (Метод дистиляції нафтопродуктів за атмосферного тиску)

  8. ASTM D 56-01 Standard Test Method for Flash Point by Tag Closed Cup Tester (Метод ви­значення температури спалахнення в закритому тиглі приладу Tara)

  9. ASTM D 3828-98 Standard Test Method for Flash Point by Small Scale Closed Tester (Метод визначення температури спалахнення в закритому тиглі)

  10. ASTM D 1298-99 Standard Test Method for Density, Relative Density (Specific Gravity), or API Gravity of Crude Petroleum and Liquid Petroleum Products by Hydrometer Method (Метод визначен­ня густини, відносної густини (питомої ваги) або густини в градусах АРІ сирої нафти та рідких на­фтопродуктів ареометром)

  11. ASTM D 4052-96 Standard Test Method for Density and Relative Density of Liquids by Digital Density Meter (Метод визначення густини та відносної густини рідини цифровим густиноміром)

  12. ASTM D 2386-01 Standard Test Method for Freezing Point of Aviation Fuels (Метод визначення температури замерзання авіаційних палив)

  13. ASTM D 4305-98 Standard Test Method for Filter Flow of Aviation Fuels at Low Temperatures (Метод визначення фільтрованості авіаційних палив за низьких температур)

  14. ASTM D 5901-99 Standard Test Method for Freezing Point of Aviation Fuels (Automated Optical Method) (Метод визначення температури замерзання авіаційних турбінних палив (Автоматичний оптичний метод)

  15. ASTM D 5972-99 Standard Test Method for Freezing Point of Aviation Fuels (Automatic Phase Transition Method) (Метод визначення температури замерзання авіаційних палив (Метод автома­тичного фазового переходу)

  16. ASTM D 445-01 Standard Test Method for Kinematic Viscosity of Transparent and Opaque Liquids (the Calculation of Dynamic Viscosity) (Метод визначення кінематичної в’язкості прозорих і непрозорих рідин (Розрахунок динамічної в’язкості)

  17. ASTM D 3338-00 Standard Test Method for Estimation of Net Heat of Combustion of Aviation Fuels (Метод визначення теплоти згорання авіаційних палив)

  18. ASTM D 4809-00 Standard Test Method for Heat of Combustion of Liquid Hydrocarbon Fuels by Bomb Calorimeter (Precision Method) (Метод визначення теплоти згорання рідких вуглеводневих палив у калориметричній бомбі (Точний метод)

  19. ASTM D 4529-01 Standard Test Method for Estimation of Net Heat of Combustion of Aviation Fuels (Розрахунковий метод визначення нижчої теплоти згорання авіаційних палив)

  20. ASTM D 1322-97 Standard Test Method for Smoke Point of Kerosine and Aviation Turbine Fuel (Метод визначення висоти некіптявого полум’я авіаційного палива для газотурбінних двигунів)

  21. ASTM D 130-04 Standard Test Method for Detection of Copper Corrosion from Petroleum Products by the Copper Strip Tarnish Test (Метод визначення корозії міді від нафтопродуктів за до­помогою мідної пластинки на потускніння)

  22. ASTM D 3241-02 Standard Test Method for Thermal Oxidation Stability of Aviation Turbine Fuels (JFTOT Procedure) (Метод визначення термоокиснювальної стабільності авіаційних палив для га­зотурбінних двигунів (Методика JFTOT)

  23. ASTM D 381-01 Standard Test Method for Gum Content in Fuels by Jet Evaporation (Метод визначення фактичних смол в паливах струмінним випаровуванням)

  24. ASTM D 1094-00 Standard Test Method for Water Reaction of Aviation Fuels (Метод визна­чення взаємодії авіаційних палив з водою)

  25. ASTM D 3948-99 Standard Test Method for Determining Water Separation Characteristics of Aviation Turbine Fuels by Portable Separometer (Метод визначення водосепараційних характерис­тик авіаційних палив мінісепарометром)

  26. ASTM D 2624-01 Standard Test Methods for Electrical Conductivity of Aviation and Distillate Fuels (Метод визначення питомої електричної провідності авіаційних і дистилятних палив)