Міністерство освіти і науки України

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Академічний курс

За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка АПрН України О. Л. Підопригори, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента АПрН України О. Д. Святоцького

Видання друге, перероблене та доповнене

Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів и вищих навчальних закладів

Київ 2004

Зміст

Передмова.

Предмет, система і метод охорони права інтелектуальної власності

Розділ 1. Загальні положення про інтелектуальну власність..

1.1.Інтелектуальна діяльність та її місце в соціально-економічному розвитку суспільства..

1.2.Види інтелектуальної діяльності.

1.3. Особливості літературної діяльності.

1.4. Науково-технічна діяльність.

1.5. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

1.6. «Становлення системи правової охорони результатів інтелектуальної власності

1.7ЛІОНЯТТЯ права інтелектуальної власності..

1.8. Види права інтелектуальної власності

Розділ 2. Право інтелектуальної власності в Україні.

2.1. Становлення і розвиток законодавства України про інтелектуальну власність..

2.2. Загальні положення законодавства України

про інтелектуальну власність ..

2.3. Авторське право і патентне право: спільне

і відмінність.

2.4. Інтелектуальна власність України та її вплив на соціально-економічний розвиток держави

2.5. Державне управління інтелектуальною власністю Розділ 3. Об'єкти права інтелектуальної власності.

3.1. Об'єкти авторського права.

3.2. Об'єкти суміжних прав..

3.3. Об'єкти промислової власності

3.4. Об'єкти засобів індивідуалізації учасників

цивільного обороту, товарів і послуг.

Розділ 4. Об'єкти селекційних досягнень.[Ц

Розділ 5. Об'єкти науково-технічної інформації 179

Розділ 6. Об'єкти нетрадиційних рішень .137

6.1. Об'єкти наукових відкриттів187

6.2. Об'єкти раціоналізаторських пропозицій139

6.3. Об'єкти захисту від недобросовісної

конкуренції..192

Розділ 7. Суб'єкти права інтелектуальної власності..198

7.1. Загальні положення198

7.2. Автори — творці об'єктів права інтелектуальної

власності199

7.3. Заявники207

7.4. Правонаступники як суб'єкти права

інтелектуальної власності 214

Розділ 8. Оформлення прав інтелектуальної власності

на об'єкти інтелектуальної власності219

8.1. Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури

і мистецтва та об'єкти суміжних прав..219

8.2. Оформлення прав інтелектуальної власності

на об'єкти промислової власності .220

8.3. Заявка на засоби індивідуалізації учасників ^.цивільного обороту, товарів і послуг...229

^£ЙВндача охоронного документа на об'єкт

інтелектуальної власності237

Розділ 9. Права і обов'язки суб'єктів інтелектуальної

власності, що випливають з охоронних

документів... 241

9.1. Виникнення суб'єктивних нрав

інтелектуальної власності241

9.2. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкти інтелектуальної власності

9.3. Майнові права інтелектуальної власності авторів творів науки, літератури, мистецтва і суміжних прав та суб'єктів промислової власності .254

Розділ 10. Припинення правової охорони інтелектуальної

власності 345

10.1. Загальні положення.345

10.2. Припинення правової охорони об'єктів

промислової власності ... «є...345

10.3. Припинення правової охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту,

товарів і послуг...351

10.4. Припинення правової охорони торговельної марки35*

Розділ 11. Договори у сфері інтелектуальної діяльності ...3&

11.1. Загальні положення.364

11.2. Авторські договори .37.'

11.3. Договори у сфері науково-технічної діяльності ...40;

11.4. Договори на використання об'єктів

промислової власності ..421

Розділ 12. Патентування об'єктів промислової власності

в іноземних державах.44'

12.1. Загальні положення.44

12.2. Умови патентування об'єктів промислової

власності в іноземних державахЛ6'.44

12.3. Договір про патентну кооперацію45

Розділ 13. Колективне управління майновими правами

суб'єктів інтелектуальної власності46

13.1. Загальні положення.46

13.2. Колективне управління майновими правами інтелектуальної власності

за типовим законом ВОІВ.4(

13.3. Управління майновими правами суб'єктів промислової власності .4

13.4. Представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені)..4*

13.5. Державні інспектори з питань

інтелектуальної власності .4

розділ 14. Захист права інтелектуальної власності..|

14.1. Загальні положення про систему захисту прав

інтелектуальної власності'№..• .4в*«-#4

ЗМІСТ

14.2. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності .4$

14.3. Кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності .501

14.4. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності .ж..512

Розділ 15. Економіка інтелектуальної власності 514

15.1. Інтелектуальна власність - складова інтелектуального капіталу за економічним змістом514

15.2. Оцінка вартості інтелектуальної власності..521

15.3. Інтелектуальна власність у господарській діяльності..528

15.4. Механізм комерціалізації інтелектуальної^ власності...535

15.5. Оподаткування операцій з нематеріальними активами...540

Розділ 16. Міжнародні угоди у сфері інтелектуальної

власності556

16.1. Загальні міжнародні угоди з питань інтелектуальної власності.556

16.2. Міжнародні конвенції про охорону авторського права і суміжних прав...562 16.3. Міжнародно-правова охорона промислової власності57/

16.4. Міжиародно-правова охорона засобів

індивідуалізації учасників цивільного обороту,

товарів і послуг..595

Розділ 17. Стимулювання інтелектуальної діяльності .. 608

17.1. Загальні положення.608

17.2. Державне стимулювання інтелектуальної діяльності — 610

17.3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності..613

Короткий термінологічний словник624

сновні джерела права інтелектуальної власності ..658

Література для поглибленого вивчення курсу.щ... 667

Передмова

Двадцять перше століття стане століттям економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність буде основною рушійною силою1.

Світло вільної наукової, технічної і художньої творчості з давніх часів наполегливо пробивається до світового визнання. Завдяки бурхливому розвитку науково-технічного прогресу, інтернаціоналізації господарських зв'язків, комп'ютеризації виробництва інформація стала таким самим об'єктом права власності, як і засоби виробництва Досвід розвинених країн показав, що саме по собі виробництво вже не є визначальним чинником зростання економічних показників, воно поступово поступається місцем науці, розвитку нових технологій. У зв'язку з цим питома значимість інтелектуальної власності в житті людей зростає вже не щодня, а щогодини.

Охорона прав на результати інтелектуальної діяльності введена порівняно недавно — дещо більше 200 років тому, — термін, з історичної точки зору, мізерно малий. І належала вона лише до деяких видів інтелектуальних продуктів, що є результатами творчої діяльності, які вийшли на той час на ринок, — творів літератури і мистецтва, а також винаходів.

Відповідно до Конституції України, що гарантує кожному громадянину свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, наша незалежна держава послідовно створює власні механізми захисту авторських прав, прав промислової власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Матеріали Асамблеї держав-членів В ОШ. Тридцять четверта сесія засідань. — Женева, 20-29 вересня 1999 р.

7

Країни приймають закони з охорони інтелектуальної власності з таких основних причин:

по-перше, вони прагнуть законодавчо оформити немайиові та майнові права творців на їхні твори і право суспільства на доступ до цих творів;

по-друге, уряди країн свідомо прагнуть заохочувати творчість, поширення і застосування результатів творчої праці, а також сприяти вільній торгівлі в інтересах економічного та соціального розвитку.

У цілому законодавство у сфері інтелектуальної власності прагне захистити інтереси авторів та інших творців інтелектуальних товарів і послуг шляхом надання їм певних визначених, обмежених у часі прав, що дозволяють контролювати використання їхньої творчої діяльності. Причому ці права стосуються не матеріального об'єкта, в якому може бути втілений результат творчої праці, а продукту діяльності людського розуму як такого.

Питання охорони і використання інтелектуальної власності в сучасних умовах переходу до ринкових відносин починають відігравати все важливішу роль у комерційній, підприємницькій і виробничій діяльності підприємств та установ України усіх форм власності. У цьому відношенні всім, хто займаєтеся або готується до подібного роду діяльності, треба досить чітко уявляти собі, що такс інтелектуальна власність, у чому полягає її сутність, як вона охороняється в сучасному світі, до яких серйозних матеріальних витрат може призвести порушення прав інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність, що охороняється зараз у більшості країн світу, в сучасних умовах є одним з наймогутніших стимуляторів прогресу в усіх галузях розвитку суспільства. Психологи вивчають її як результат розумової праці, новаторського пошуку. Науковці, які вивчають творчу діяльність (фахівці з евристики), розглядають механізм діяльності людини, розкривають закономірності створення новацій. Соціологи встановлюють взаємозв'язок між розвитком творчої діяльності, соціальним і науковим прогресом. Економісти розглядають інтелектуальну власність як засіб підвищення ефективності пироб

8

ннцтва. Правознавці вивчають її як об'єкт права у зв'язку із

суспільною цінністю та пов'язані а нею правовідносини.

Інтелектуальна власність — частина цивільного права, що об'сдиус дві сфери прав - промислову власність та авторське право і суміжні права. Промислова власність охоплює досить широке коло об'єктів, що дістали застосування в міжнародному торговому обороті. Поняття «промислова власність», після прийняття Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 р., сняло загал ьновжи вам им, універсальним у патентній практиці терміном, що ввійшов у побут міжнародних контактів.

До об'єктів права промислової власності належать: технічні рішення (винаходи), корисні моделі; символи чи позначення, що проставляються на промислових виробах, що використовуються при наданні послуг (троговельна марка); зовнішній вигляд промислових виробів (промислові зразки — малюнки чи моделі); сорти рослин; географічне зазначення місць походження товарів; найменування фірм, під якими вони виступають у господарському обороті (комерційні (фірмові) найменування); компонування інтегральних мікросхем. До права промислової власності включене також право на припинення недобросовісної конкуренції, тобто на використання прийомів, що суперечать усталеним у промисловій і торговельній практиці чесним звичаям.

Авторське право і суміжні права охороняють права автора твору, створеного внаслідок творчої інтелектуальної праці. Води стосуються особливих форм творчості, шо належать, головним чином, до засобів масових комунікацій — не лише до друкованих публікацій, а й до радіо- та телепередач, прокату фільмів, комп'ютерних систем збереження та відтворення інформації.

Авторське право охороняє форму вираження ідей, а не самі ідеї. Як тільки ідеї втілюються в матеріальний носій, виникає правова охорона форми твору - розташування слів, нот, знаків. В об'єктивному змісті авторське право - це сукупність правових норм, що регулюють відношення з приводу створення і використання творів науки, літератури, мистецтва. У суб'єктивному змісті авторське право — це осо

9

бисті нсмайнові та майнові права, що належать особам, які створили твори науки, літератури, мистецтва.

Права, що стосуються виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення прийнято називати «суміжними правами», тобто правами у галузях, суміжних з авторським правом.

Для того, щоб навчитися вчасно виявляти у своїй продукції, розробках створювані при цьому об'єкти інтелектуальної власності, необхідно набути певних знань у зазначеній сфері. Це дасть можливість одержати не лише право на охорону інтелектуальної власності в країні та за кордоном, а й перетворити її в особливо конкурентоспроможний на ринку товар, нерідко дуже дорогий і високоприбутковий, у разі правильного його використання.

Необхідним елементом соціально-економічного прогресу держави є наявність сучасної, міжнародно визнаної системи охорони об'єктів інтелектуальної власності. Україна — держава із значним науково-технічним та інтелектуальним потенціалом — і створює саме таку систему.

Нормативно-правова база у сфері інтелектуальної власності постійно вдосконалюється і поповнюється новими документами з метою створення таких правових механізмів, які б дозволили максимально захистити національного виробника та іноземного інвестора від правопорушень та зловживань у цій сфері, кількість яких невпинно зростає.

16 січня 2003 року Верховна Рада України прийняла новий Цивільний кодекс України (далі — ЦК України), який називають другою Конституцією України. Прийняття цього Кодексу — явище надзвичайно великої ваги у житті України; він значною мірою відображає сучасні реальні ринкові відносини і має активно сприяти їх успішному розвитку.