Страница 11: ДБН В.2.3-7-2010. Метрополітени (32588)

10 КОЛІЯ І КОНТАКТНА РЕЙКА

Колія

1. Колії метрополітену підрозділяються:

• за призначенням - на головні, станційні, спеціального призначення (з’єднувальні вітки і запобіжні тупики), колії електродепо (паркові та деповські);
• за розміщенням - на колії в тунелях, колії на закритих і відкритих наземних (надземних) ділянках і колії в електродепо.

1. Як нижню будову колії слід передбачати:

• у тунелях і на закритих наземних ділянках - плоску основу із бетону або залізобетону;
• на відкритих наземних ділянках і в електродепо - земляне полотно згідно з СН 449 або плоску основу із залізобетону;
• на мостах, шляхопроводах і естакадах - металеві або залізобетонні конструкції цих споруд.

Як верхню будову колії слід передбачати рейки, підрейкову основу, колійний бетонний шар

або баластний шар, проміжні скріплення, стики рейок тощо. Конструкції верхньої будови колії повинні бути однотипними, малодетальними і ремонтопридатними, а також забезпечувати безперебійність і безпеку руху поїздів, стабільність колії, технологічність її поточного утримання, можливість підключення пристроїв електроживлення і АТРП, електричну ізоляцію рейок відповідно до вимог ГОСТ 9.602.

Ширину міжколійя і габарити наближення нижньої і верхньої будови колії в тунелях, на закритих і відкритих наземних (надземних) ділянках та в електродепо слід приймати відповідно до ГОСТ 23961 та згідно з рис. 4.

Земляне полотно слід проектувати відповідно до вимог СНиП ІІ-39 і [4].

Внутрішні та зовнішні залізничні під’їзні колії, які з’єднують колії метрополітену з коліями загальної мережі залізниць, слід проектувати відповідно до СНиП 2.05.07 та СНиП ІІ-39.

* У стиснених умовах допускається 2,65 м.

** При ширині платформи 8 м.

***

При ширині платформи 10 м.

а - на перегоні при укладанні колії на насипу; б - на перегоні при укладанні колії у виїмці; в - на станції;

1. - вісь лівої колії; 2 - вісь міжколійя; 3 - стовпчик для колійних та сигнальних знаків; 4 - вісь правої колії; 5 - щогла освітлення; 6 - щебінь; 7 - пісок; 8 - огорожа; 9 - червона лінія; 10 - міський проїзд;
2. - піщана подушка; 12 - піщана подушка в здимальних ґрунтах; 13 - асфальт 30-10 мм

Рисунок 4 - Габарити поперечного перерізу та земляного полотна на прямій ділянці наземної

лінії метрополітену

Примітка до рис. 4, а. За відсутності міського проїзду права частина земляного полотна споруджується аналогічно лівій.

Ширина полотна насипу повинна складати 10,7 м.

1. На коліях, розташованих у тунелях, на закритих і відкритих наземних (надземних) ділянках та в електродепо, слід передбачати рейки відповідно до таблиці 11.

На головних коліях та коліях з’єднувальних віток, призначених для пасажирського руху згідно з 7.1.2, слід укладати робочу контррейку на внутрішніх нитках кривих радіусом 300 м.

На мостах, шляхопроводах та естакадах слід укладати контррейки або контркутики.

На металевих мостах із температурним прогоном більше ніж 100 м необхідно укладати зрівняльні прилади або зрівняльні рейки.

Зрівняльні прилади, зрівняльні рейки, стрілочні переводи і перехресні з’їзди повинні бути новими і відповідати типу рейок, укладених у колію.

Таблиця 11

1. Ширина колії між внутрішніми гранями головок рейок на прямих ділянках шляху і на кривих ділянках радіусом 600 м і більше повинна бути 1520 мм.

Ширину колії на більш крутих кривих слід приймати, мм:

• при радіусах кривих, м
• менше ніж 600 до 400 включно - 1530
• менше ніж 400 до125 включно - 1535
• менше ніж 125 до 100 включно - 1540
• менше ніж 100 - 1544

Ширину колії на кривих ділянках шляху слід установлювати по кожній колії окремо залежно від радіуса кривої по осі колії за відсутності перехідної кривої і залежно від радіуса кривої - по розбивочній осі колії за наявності перехідної кривої.

На двоколійних ділянках головних колій із шириною міжколійя менше ніж 6,5 м ширину колії на кривих ділянках шляху дозволяється встановлювати однаковою для двох колій залежно від радіуса кривої по розбивочній осі міжколійя.

1. Як підрейкову основу слід приймати:

а) на всіх коліях - дерев’яні або залізобетонні шпали та дерев’яні шпали-коротяки відповідно до таблиці 12 або залізобетонні опори і опори із композитних матеріалів, конструкції яких пройшли експериментальну перевірку

б) на ділянках завдовжки по 200 м вздовж колії з двох боків від мостів, у тому числі естакад і шляхопроводів, - дерев’яні шпали;

в) на стрілочних переводах і перехресних з’їздах тунельної дільниці - дерев’яні перевідні бруси, на стрілочних переводах і перехресних з’їздах відкритої ділянки та паркових коліях електродепо - дерев’яні або залізобетонні перевідні бруси.

г) на ділянках, які потребують захисту від впливу вібрації та шуму, - лежневі опори або інші віброзахисні конструкції, які пройшли експериментальну перевірку.

Таблиця 12

Примітка 1. Над рискою вказана кількість шпал та шпал-коротишів на прямих і кривих ділянках колії радіусом 1200 м і більше, під рискою - на кривих ділянках радіусом менше ніж 1200 м. Примітка 2. На деповських коліях у будовах електродепо шпали розміщуються вздовж колії.

1. Дерев’яні шпали і дерев’яні шпали-коротиші слід приймати відповідно до ГОСТ 22830.

Дерев’яні шпали, які вкладаються в колії, повинні бути просочені маслянистими антисептиками, що не проводять електричного струму. Торці шпал, які розпилюються при укладанні в колію, і знову просвердлені шурупні отвори повинні бути тричі промазані маслянистими антисептиками.

Довжина дерев’яних шпал-коротишів у тунелях повинна бути:

• на головних коліях у межах пасажирських платформ станцій - 0,9 м;
• на станційних коліях з оглядовими канавами - 0,75 м.

При влаштуванні колії на бетонному шарі дерев’яні шпали та дерев’яні шпали-коротиші слід укладати обзолом униз.

На головних і з’єднувальних коліях у тунелях та на закритих наземних ділянках замість дерев’яних шпал і дерев’яних шпал-коротишів дозволяється за обґрунтування застосування іншої підрейкової основи, затвердженої в установленому порядку, з кількістю проміжних рейкових скріплень не менше ніж 1600 шт. по кожній рейковій нитці на 1 км колії.

1. Укладання підрейкової основи слід передбачати:

• у тунелях і на закритих наземних ділянках - на колійному бетонному шарі;
• на відкритих наземних ділянках і на паркових коліях електродепо - на баластному шарі;
• на стрілочних переводах і перехресних з’їздах, які розміщуються в тунелях, на закритих та відкритих наземних ділянках і в електродепо, - на баластному шарі;
• на мостах, шляхопроводах і естакадах - на баластному шарі або конструкції прольотних споруд.

1. Колійний бетонний шар слід застосовувати із бетону класу В12,5 за міцністю на стиск.

Товщина колійного бетонного шару під дерев’яною підрейковою основою в місцях розташування рейок у тунелях і на закритих наземних ділянках повинна бути:

• не менше ніж 0,16 м під кожною рейкою на прямих і кривих ділянках без підвищення зовнішньої рейки;
• не менше ніж 0,10 м під внутрішньою рейкою на кривих ділянках з підвищенням зовнішньої рейки.

Поперечний профіль поверхні колійного бетонного шару повинен забезпечувати відведення води від рейок, підрейкової основи та рейкових скріплень.

1. Для баластного шару колій метрополітену, окрім паркових колій електродепо, слід застосовувати щебінь фракції від 15 мм до 60 мм і від 25 мм до 70 мм із природного каменю скельних порід марок за міцністю И20 або И40 згідно з ДСТУ Б В.2.7-96.

Для баластного шару паркових колій електродепо слід застосовувати щебінь фракцій від 5 мм до 25 мм із природного каменю скельних порід марок за міцністю И20 або И40 згідно з ДСТУ Б В.2.7-96 або гравійний баласт згідно з ГОСТ 7394.

1. Товщина баластного шару в ущільненому стані під дерев’яною підрейковою основою в місцях розташування рейок повинна бути:

а)у тунелях і на закритих наземних ділянках - не менше ніж 0,30 м під кожною рейкою на прямих і кривих ділянках без підвищення зовнішньої рейки і не менше ніж 0,24 м під внутрішньою рейкою на кривих ділянках з підвищенням зовнішньої рейки, а також під кожною рейкою на перехресних з’їздах;

б) на відкритих наземних ділянках і в електродепо - не менше ніж 0,30 м під кожною рейкою на головних коліях із стрілочними переводами і перехресними з’їздами та не менше ніж 0,25 м під кожною рейкою на станційних, з’єднувальних і паркових коліях із стрілочними переводами і перехресними з’їздами;

в)на надземних ділянках - не менше ніж 0,24 м під кожною рейкою.

Товщину баластного шару під залізобетонними шпалами слід приймати на 5 см більше ніж під дерев’яною підрейковою основою.

1. Ширину баластної призми зверху для однієї колії на відкритих наземних ділянках і в електродепо слід приймати, м:

• на головних коліях-3,6
• на станціях і з’єднувальних коліях- 3,4
• на паркових коліях електродепо- 3,2

На кривих ділянках головної колії радіусом менше ніж 600 м баластна призма повинна бути розширеною із зовнішнього боку на 0,1 м.

Поверхня баластної призми повинна бути на 0,03 м нижче верхньої площини дерев’яної підрейкової основи і в одному рівні із верхом середньої частини залізобетонних шпал.

Поверхня баластної призми повинна бути на 0,03 м нижче верхньої площини дерев’яної підрейкової основи і в одному рівні із верхом середньої частини залізобетонних шпал.

Баластна призма з боку платформи наземної станції повинна бути обмежена підпірною стіною і прикрита знімними плитами.

Крутизна укосів баластної призми повинна бути 1:1,5, піщаної подушки - 1:2.