Страница 28: ДБН В.2.3-7-2010. Метрополітени (32588)

Кришки люків пожежних кранів типу "метро" слід фарбувати в червоний колір. При розміщенні пожежного крана типу"метро"в люку повинна бути забезпечена зручність його експлуатації і технічного обслуговування, для чого відстань від вентиля пожежного крана і з’єднувальної головки до кришки люка повинна бути не більше ніж 0,3 м.

Пожежні крани, встановлені в тунелях і тупиках, повинні бути позначені покажчиками ПК згідно з ГОСТ 12.4.026 і освітлені світильниками, які приєднані до мережі аварійного освітлення.

1. На наземній (надземній) відкритій ділянці лінії, а також закритій галереєю слід передбачати прокладання сухотруба умовним діаметром 80 мм, з’єднаного засувками з електроприводами з трубопроводами примикаючої водопровідної мережі підземних ділянок лінії.

У водопровідній системі підземних ліній метрополітенів повинні передбачатися технічні заходи, які забезпечують незамерзання води у трубопроводах на примикаючих ділянках перегінних тунелів із мінусовими температурами повітря.

На сухотрубі слід розміщувати пожежні крани через 90 м.

1. В ескалаторному тунелі на станціях глибокого закладення слід укладати сухотруб умовним діаметром 80 мм. Кінець сухотруба в рівні касового залу вестибюля необхідно обладнати однією з’єднувальною головкою діаметром 80 мм для приєднання пожежних рукавів міських пересувних насосних установок, другий кінець сухотруба у рівні нижнього передескалаторного залу та у рівні проміжного ескалаторного залу при двомаршових ескалаторних підйомах - двома з’єднуючими головками діаметром 50 мм і 80 мм згідно з ДСТУ 3950 з установкою засувок і запірними вентилями згідно з 11.48.
2. Вода, яка надходить при гасінні пожежі на станціях, у тупиках і перегінних тунелях у загальну систему водовідведення і водовідливу метрополітену, повинна перекачуватися насосними установками в міську систему зливної каналізації згідно з 19.11.
3. Для зовнішнього пожежогасіння станції слід на мережі міського водопроводу передбачати встановлення не менше ніж два гідранти, які потрібно розміщувати від входів у вестибюль на відстані не більше ніж 100 м. Перед входами у вестибюлі слід встановлювати світлові покажчики пожежних гідрантів.
4. На мережі міського водопроводу або мережі водопроводу електродепо, які прокладаються по території електродепо, біля будівель відстійно-ремонтного корпусу та інших будівель слід передбачати встановлення гідрантів для зовнішнього гасіння пожежі відповідно до вимог СНиП 2.04.02, а на площадці паркових колій гідранти встановлювати на відстані 100 м один від одного.

На стінах будівель слід передбачати встановлення світлових покажчиків пожежних гідрантів.

1. На території електродепо слід розміщувати пункт технічного обслуговування вогнегасників (ПТОВ), ремонту та випробування пожежних кран-комплектів, технічного обслуговування апаратів захисту органів дихання.
2. У підземних спорудах і приміщеннях метрополітену не дозволяється прокладання трубопроводів для транспортування горючих газо- і пилоповітряних сумішей, горючих рідин, речовин і матеріалів.
3. Протипожежні перешкоди (стіни та перегородки) у приміщеннях із підвісними стелями повинні поділяти (відокремлювати) простір над ними.
4. На лініях метрополітену вихід із водомірного вузла міського водопроводу станції, а також із станцій пожежогасіння необхідно проектувати окремим, із виходом назовні або у сходову клітку.
5. Діючі споруди метрополітену в місцях примикання до об’єктів, які будуються, реконструюються або розширюються, мають бути відокремлені від зони будівництва протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. Зона відокремлення має бути оснащена засобами зв’язку з черговим по метрополітену.
6. Всі приміщення метрополітену та пожежні кран-комплекти слід забезпечувати знаками згідно з ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026.

19 ОЦІНКА ВПЛИВІВ НА НАВКОЛИШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

1. При проектуванні ліній, електродепо і підприємств метрополітену склад, зміст і порядок розроблення матеріалів ОВНС, а також розроблення заходів щодо захисту, відновленню і охороні навколишнього природного середовища повинні відповідати усім вимогам ДБН А.2.2-1, санітарних правил і норм та інших нормативно-технічних документів і законодавчих актів з питань охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.
2. На передпроектній стадії прогнозні оцінки виконуються на регіональному та локальному рівнях, ураховуючи зміни і перерозподіл по території негативного впливу інших видів транспорту.

Прогнозна ОВНС, а також оцінка впливу на населення і господарську діяльність у зоні впливу будівництва і експлуатації метрополітену та його споруд повинна виконуватися на розрахункові терміни згідно з 5.7.

Вплив на якість атмосферного повітря

1. У місцях перебування пасажирів, а також у зоні повітровипускних систем ліній, електродепо і підприємств метрополітену повинен забезпечуватися рівень забруднення повітря не вище ніж максимальна разова ГДК для населених місць згідно з діючими санітарними правилами і нормами.
2. Припливні та витяжні агрегати вентиляції акумуляторного приміщення підстанції повинні виконуватися відповідно до 11.22, 11.23 і 18.22. При цьому якість повітря у приміщеннях повинна відповідати ГОСТ 12.1.005.

У всіх режимах підзаряджування і заряджування батареї на відстані 1 м від вітровипускних решіток повинна забезпечуватися концентрація аерозолів кислот і лугів не вище ніж ГДК.

1. Тунельна вентиляція повинна виконуватися відповідно до 11.3. При цьому відповідно до 11.7, в) системи забору атмосферного повітря повинні забезпечувати рівень його забруднення у місцях перебування пасажирів не більше ніж ГДК.

Наземні кіоски тунельної вентиляції потрібно розміщувати відповідно до 11.13; достатність ширини санітарно-захисної зони потрібно перевіряти розрахунком.

1. Оцінка забруднення приземного шару атмосферного повітря джерелами викидів електродепо та підприємств метрополітену повинна здійснюватися розрахунковим шляхом.

У складі ОВНС необхідно надавати проект ГДВ.

1. Система моніторингу якості повітря і його відповідності ГОСТ 12.1.005 та санітарно- гігієничним нормам у підземних та закритих наземних ділянках метрополітену повинна відповідати 11.29.
2. Пасажири та експлуатаційний персонал на станціях, існуючі та запроектовані будівлі і споруди, розташовані вздовж траси лінії, повинні бути захищені від шуму відповідно до розділу 20 цього НД.

Вплив на стан водного середовища

1. При проектуванні інженерного захисту від затоплення і підтоплення споруд лінії, а також території підприємств метрополітену слід керуватися СНиП 2.06.15, а також 9.8 і 9.19.

На ділянках мілкого закладення тунелів слід передбачати заходи з попередження підтоплення міських територій та забудови житлових і громадських будинків, підпору ґрунтових вод і заболочування прилеглих територій згідно з 9.7 і з розділом 21 цього НД.

У зоні рекреацій (приватне землеволодіння, садові і дачні ділянки тощо) будівельно-монтажні роботи слід проводити без зниження рівня ґрунтових вод.

За необхідності зниження рівня ґрунтових вод будівельно-монтажні роботи слід проводити у зимовий період.

Питне водопостачання на період водозниження слід забезпечувати від міського водопроводу або артезіанських свердловин з експлуатацією більш глибоких водоносних горизонтів.

1. На будівельних майданчиках слід передбачати очищення дренажних вод у зумпфах- відстійниках тимчасових насосних установок, а також відведення у міську мережу каналізації побутових стічних вод.
2. Із підземних споруд метрополітену стічні води необхідно перекачувати насосними установками в систему міської дощової каналізації після попереднього очищення, як правило, відстою, відповідно до 11.55 і 11.59; фекальні води - у систему міської каналізаційної мережі.

Стічні води з підземних споруд метрополітену повинні відповідати вимогам діючих сані- тарно-гігієничних норм для міської мережі дощової або загальносплавної каналізації за завислими (суспендованими) речовинами, нафтопродуктами і БПК - повному (біохімічний показник споживання кисню - повний).

Періодичне очищення відстійників і зумпфів водовідливних установок слід передбачати в міру накопичення у них осадів. Зливання рідких фракцій пульпи, яка забирається з водовідливних установок і відстійних колодязів ліній, повинно здійснюватися в очисні споруди, які розміщуються на території електродепо, а висушений осад слід вивозити у виділені містом відвали.

Відстань від очисних споруд до житлової забудови повинна бути не менше ніж 150 м.

Скидання виробничих стічних вод від електродепо і підприємств метрополітену в міську господарсько-побутову каналізацію слід передбачати після їх попереднього очищення від повного комплексу технологічних забруднень. Склад очисних споруд і лабораторії контролю за їх роботою повинен відповідати СНиП 2.04.03.

Якість вод, які скидаються, повинна відповідати місцевим правилам прийому виробничих стічних вод у системі каналізації. У складі ОВНС необхідно надавати проект ГДС.

Скидання поверхневих стічних вод із території електродепо і підприємств метрополітену у міську дощову каналізацію слід передбачати після їх очищення за замуленими речовинами, нафтопродуктами та БПК - повному.

У випадку скидання стічних вод електродепо безпосередньо у водний об’єкт у склад ОВНС повинен бути включений розрахунок ГДС забруднюючих речовин відповідно до інструктивних документів Мінприроди України.

Вплив на стан грунтів

1. При будівництві ліній та споруд метрополітену слід визначати схему переміщення ґрунтів, де повинна бути вказана товщина та об’єм ґрунтового шару, який порушується, і спосіб його переміщення.

У складі проектів ліній і споруд метрополітену слід визначати розрахунками можливі переміщення ґрунтів оточуючої території в залежності від способу проходки тунелю або відривання котловану.

У випадку виявлення таких переміщень із впливом на будинки і споруди слід передбачати заходи захисту для збереження їх експлуатаційних якостей.

1. При розміщенні і проектуванні ліній, електродепо та підприємств метрополітену необхідно передбачати заходи з рекультивації земель відповідно до ГОСТ 17.5.3.04 і ГОСТ 17.5.1.02.
2. Захист від вібрацій існуючих і проектованих будівель та споруд, які розміщені вздовж траси лінії, передбачається відповідно до розділу 20.
3. Порядок використання земель природоохоронного, природозаповідного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення з особливими умовами землекористування визначається законодавством.
4. Благоустрій і озеленення території будівельних майданчиків та наземних споруд метрополітену слід здійснювати відповідно до СНиП ІІ-89, ДБН А.2.2-3, ДБН 360, ДСП 173.

20 ЗАХИСТ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ВІД ВІБРАЦІЇ ТА ШУМУ

1. При проектуванні лінії метрополітену слід передбачати:

• захист пасажирів і експлуатаційного персоналу на станціях від шуму та вібрації, які створюються рухом поїздів, роботою ескалаторів і вентиляційних агрегатів;
• захист від шуму та вібрації існуючих будівель і споруд та тих, які проектуються і розташовані вздовж траси лінії.

1. Рівень вібрації в приміщенні житлових будинків повинен відповідати ДСН 3.3.6.037 та [7] і не перевищувати значень таблиці 19.

Таблиця 19

У виробничих і цивільних будинках, розміщених вздовж траси метрополітену, допустимі рівні вібрації визначаються вимогами ДСН 3.3.6.037.

1. Для будинків, до яких пред’являються спеціальні вимоги щодо рівнів вібрації, слід провадити розрахунок величини вібрації за діючими інструктивними матеріалами.

При розрахунку нормативне вертикальне навантаження від рухомого складу метрополітену, яке передається на рейки колії, потрібно приймати відповідно до 9.44, 9.61.

При розрахунку необхідно враховувати особливості розповсюдження вібрації в ґрунтах і резонансні характеристики конструкцій перекриття будинків.

На передпроектній стадії допускається орієнтовна оцінка рівня вібрації грунту у зоні ліній метрополітену за допомогою таблиць 20,21 і 22.

Орієнтовна оцінка рівнів віброприскорень поверхні ґрунту La (дБ) в октавних смугах із середньогеометричними частотами 31,5 Гц і 63 Гц при розміщенні тунелів мілкого закладення до 5 м від поверхні наведена у таблиці 20.

Таблиця 20