л) контейнери для сміття (в окремому приміщенні);
м) двері на входах із пасажирських зон у виробничі та службові приміщення та хвіртки на службові містки, обладнані спеціальними запірними електронними пристроями;
н) другі торцеві хвіртки із запірними пристроями безпосередньо перед сходами на колію;
о) поворотні сигнальні ліхтарі на торцях посадкових платформ із підключенням до мережі аварійного освітлення;
п) в торці платформи біля кабіни останнього вагона поїзда між краєм платформи та обмежувальною смугою пристрої сигналізації для контролю посадки та висадки пасажирів.
- У вестибюлі слід розміщувати:
- АКП - на входах, ПКА - на виходах;
- автомати для видачі жетонів та автомати для записів безконтактних карток;
- схему ліній і правила користування метрополітеном;
- елементи візуальної інформації пасажирів (розміщуються на початку та в кінці сходів, а також в передескалаторних залах);
- годинники, гучномовці, телекамери, телефонні апарати станційного зв’язку;
- стаціонарні бар’єри біля входу (виходу) на ескалатори або на сходи до платформи, що встановлюються в напрямку руху пасажирів;
- шафу керування ескалаторами (розміщують поруч з ескалатором, ближчим до входу в машинне приміщення);
- приміщення (кабіни) контролера з підігрівом підлоги, обладнані засобами контролю і сигналізації про роботу АКП і ПКА, засобами зв’язку, оповіщення, освітлення проходу ручного контрольного пункту та вимикачами ("Стоп") екстреної зупинки ескалаторів.
Кабіну контролера розміщують, як правило, на протилежній стороні від кас.
Світлові покажчики або символи слід розміщувати на фасадах наземних вестибюлів або біля вхідних сходів у підземні вестибюлі станцій у місцях, що добре проглядаються з різних шляхів підходу пасажирів до входів у метрополітен і доступних для обслуговування.
- На станціях і у вестибюлях слід розміщувати службові і санітарно-побутові приміщення чергового персоналу і персоналу, що виконує налагоджувальні і профілактичні роботи на станціях, а також приміщення для виконання дрібних ремонтних робіт згідно з додатком Б.
У пунктах зміни машиністів слід передбачати кімнату (куточок) приймання їжі з підведенням питної води і водовідведенням.
- У рівні платформи станції, в касових залах основних і проміжних вестибюлів, в перед- ескалаторному залі вузла пересадки слід передбачати приміщення або спеціально відведені місця для зберігання прибиральних машин, інвентарних сходів і вишок. На входах у ці приміщення не слід передбачати порогів.
- Розміщення об’єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення забороняється:
- на платформах та балконах станцій і в переходах пересадочних вузлів;
- у підземних і наземних вестибюлях (за винятком автоматів із продажу газет, банкоматів, платіжних терміналів, таксофонів за умови, що вони розміщені поза межами шляхів евакуації);
- на поверхні землі в межах півкола радіусом 20 м від площини дверей у напрямку евакуації з центром у середині дверної групи, яка включає всі двері з написом "Вхід" та "Вихід". На виходах із підземних переходів, які не мають дверей, відлік слід виконувати від центра площини краю останньої сходинки.
Розміщення об’єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення у підвуличних підземних переходах, суміщених із входами (виходами) на станції метрополітену, дозволяється за умови їх розміщення за межами евакуаційного проходу (6 м згідно з 8.23 та 18.14 цього НД).
- На входах (виходах) у вестибюлі слід передбачати тамбури з двома рядами дверей.
- Сходи в підвуличні підземні переходи, що примикають до підземних вестибюлів, слід накривати павільйонами з одним рядом дверей. Дозволяються за містобудівними вимогами відкриті сходи, обрамлені парапетами.
Підігрів сходів слід передбачати згідно з 11.40.
- 3 кожного боку вулиці на одному зі сходів у підвуличний перехід, що є входом (виходом) в підземний вестибюль, а також на сходах до платформи станції слід передбачати спуск (підйом) завширшки 1 м для руху пасажирів з дитячими колясками.
- Ширину підвуличного переходу, що служить входом (виходом) в підземний вестибюль станції, слід приймати не менше ніж 6 м.
- Розміри східців на шляху руху пасажирів в підземні вестибюлі, всередині станцій і вестибюлів, а також у переходах між станціями слід приймати 36 см х 12 см; дозволяється застосування східців розмірами 34 см х 13 см і 32 см х 14 см, у стиснених умовах - 30 см х 15 см.
Кількість східців в одному сходовому марші або на перепаді рівнів повинна бути не менше ніж 3 та не більше ніж 18.
На ділянках сходів перед входом (виходом) в наземні вестибюлі, спуску в підземні вестибюлі і на станції, а також на сходах у пересадочних вузлах слід передбачати перила або поручні з довговічних матеріалів.
- Приямки з решітками для приймання та відведення води і бруду слід розміщувати на шляху руху пасажирів.
Розташування приямків та мінімальні розміри решіток слід приймати за таблицею 4.
Таблиця 4
|
Споруда
|
Місце розташування приямка
|
Розмір решітки, м
|
|
Наземний вестибюль
|
Біля вхідних дверей у підлозі з боку теплої зони
|
3
|
|
Підземний вестибюль
|
Біля нижнього східця у підлозі підвуличного пішохідного переходу
|
1,5
|
|
Примітка 1. Мінімальний розмір решіток вказаний у напрямку руху пасажирів.
Примітка 2. Решітки над приямками слід встановлювати по всій ширині сходових маршів; біля входу в наземний вестибюль - по всій ширині входу.
|
- На вході (виході) з верхнього передескалаторного залу в машинне приміщення ескалаторів слід передбачати сходи завширшки 0,9 м. Сходи повинні мати перила і відповідати вимогам
- і 18.14.
Вхід у натяжну камеру ескалаторів слід передбачати через люк розміром 0,7 м х 0,9 м у підлозі нижнього передескалаторного залу поза зоною руху пасажирів і через встановлені вертикально металеві сходи.
- Транспортування великогабаритного обладнання ескалаторів із машинного приміщення на поверхню землі слід передбачати через ходок і шахту з підйомно-транспортним пристроєм вантажопідйомністю не менше ваги головного вала привода ескалатора.
Дозволяється передбачати підйом (спуск) обладнання в шахту за допомогою автокрана. Вихід із шахти на поверхню землі слід розташовувати в місці, зручному для під’їзду до нього автотранспорту і виконання такелажних робіт.
Підйом (спуск) дрібного обладнання необхідно передбачати через люк розмірами не менше
- м х 2 м в перекритті над машинним приміщенням.
Над люком слід розміщувати рим-скобу для використання вантажопідіймального пристрою вантажопідйомністю 2 т.
Дозволяється замість люка і рим-скоби влаштовувати вантажопасажирський ліфт вантажопідйомністю до 1 т.
- На поверхні землі слід передбачати:
- біля одного із виходів зі станції (або виходу з підземного переходу, що примикає до вестибюля) обгороджений майданчик із твердим покриттям для установки контейнерів зберігання твердих побутових відходів із вільним під’їздом до нього спеціалізованої техніки;
- біля вестибюлів з ескалаторами - спеціальний майданчик розміром 12 м х 20 м для парку- вання службового транспорту та забезпечення ремонтних робіт.
- На станціях глибокого і мілкого закладення слід передбачати спорудження вздовж станційних тунелів прохідного кабельного колектора, розрахованого на прокладання основного потоку кабелів. Кабельний колектор слід розділяти на протипожежні відсіки відповідно до 18.12 та 18.21.
- У приміщеннях кас слід передбачити грати або броньоване скло на вікнах і додаткові ґратчасті двері.
- У машинному приміщенні ескалаторів шафи вводу електроживлення та шафи керування ескалаторами слід ізолювати від редукторів ескалаторів протипожежною перегородкою 1-го типу. За неможливості спорудження перегородки слід передбачити встановлення автоматичних засобів газового або аерозольного пожежогасіння згідно з 18.25.
9 БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ
Загальні положення
- Конструкції підземних споруд слід проектувати, виходячи із об’ємно-планувальних рішень, глибини закладення споруди, інженерно-геологічних, кліматичних і сейсмічних умов та прийнятих способів виконання робіт з урахуванням можливого агресивного впливу навколишнього природного середовища та небезпечних чинників пожежі на конструкцію.
При проектуванні метрополітенів на територіях, що підроблюються, слід ураховувати особливості, вказані в додатку Е цих Норм.
Конструкції підземних споруд метрополітену підрозділяються:
- за способом спорудження - на конструкції закритого, відкритого способу робіт та наземні;
- за матеріалами - на чавунні, бетонні (залізобетонні) монолітні або збірні.
- Конструкції підземних споруд (оправи) закритого способу робіт слід проектувати замкнутими зі збірних залізобетонних елементів або монолітного бетону і залізобетону.
Оправи із монолітного бетону (які не мають спеціальної гідроізоляції) слід проектувати тільки для будівництва у неводоносних ґрунтах з урахуванням вимог 9.13.
У скельних ґрунтах дозволяється влаштування оправ із набризкбетону в поєднанні з металевою сіткою, анкерами або арками.
Несучі конструкції підземних споруд, які будуються відкритим способом, слід проектувати збірними із залізобетонних елементів заводського виготовлення. У складних містобудівних і інженерно-геологічних умовах (за техніко-економічного обґрунтування) стіни підземних споруд можуть бути виконані із монолітного залізобетону способом "стіна в ґрунті".
- Оправи із чавунних тюбінгів дозволяється передбачати при проектуванні споруд, що будуються закритим способом, у таких умовах:
а) у незв’язних водоносних ґрунтах, включаючи зони розломів і тектонічної роздрібненості скельних ґрунтів, і слабких (текучих, текучопластичних і м’якопластичних) глинистих ґрунтах;
б) у водоносних ґрунтах із гідростатичним тиском на конструкцію понад 0,15 МПа (1,5 кгс/см2);
в) при притоках води в забій понад 20 м3/год;
г) для вентиляційних шахт і тунелів, що експлуатуються при знакоперемінних температурах оправи;
д) у безпосередній близькості від інших споруд метрополітену, колій залізниць, трамвайних ліній, сховищ ГММ і продуктів хімічної промисловості, а також конструкцій і споруд підземного господарства, коли застосування інших видів оправи створює небезпеку пошкодження цих споруд;
е) на окремих ділянках завдовжки менше ніж 25 м, коли це зумовлюється технічною необхідністю, пов’язаною з виконанням робіт (прорізні кільця, монтажні камери, короткі притунельні споруди тощо), або з укладанням прорізних кілець у місцях примикання притунельних споруд;
ж) на ділянках тунелів, які споруджуються способом продавлювання;
и) в інших випадках за відповідного техніко-економічного обґрунтування.
Оправи перегінних тунелів із чавунних тюбінгів необхідно передбачати внутрішнім діаметром
- (5,2) м, за винятком перехідних ділянок із глибокого на мілке закладення і ділянок тунелів, що споруджуються способом продавлювання, де слід передбачати оправи внутрішнім діаметром не менше ніж 5,4 м.
- Внутрішні несучі конструкції станції та інших підземних споруд слід проектувати збірними із залізобетону.
Застосування монолітних залізобетонних конструкцій дозволяється за техніко-економічного обґрунтування.
Застосування сталевих конструкцій дозволяється в спорудах, які зводяться закритим способом для таких випадків:
- станційних колон і перемичок, прогонів, затяжок та елементів їх з’єднань;
- гідроізоляції найбільш відповідальних вузлів і конструкцій;
- сполучення збірних оправ тунелів різних діаметрів;
- окремих елементів споруд, що реконструюються в складних інженерно-геологічних умовах.
Сталеві конструкції повинні бути захищені від корозії та небезпечних чинників пожежі.
- Оправи тунелів, що споруджуються закритим способом, слід проектувати з урахуванням їх спільної роботи з ґрунтом. При застосуванні збірних оправ необхідно передбачати заповнення порожнин за оправою або силове притискання кілець оправи, що монтуються, до ґрунту.
Збірні оправи суміжних станційних та інших тунелів, розташованих у зоні взаємного їх впливу в нескельних грунтах, а також тунелів, розташованих на відстані менше ніж 2 м від підстилаючих водоносних піщаних або слабких глинистих ґрунтів, повинні мати в’язі розтягу.
- При проектуванні тунелів у незв’язних водоносних або слабких глинистих ґрунтах збірні оправи слід передбачати з в’язями розтягу і перев’язкою швів (без застосування плоского лотока).
У конструкціях збірних оправ у тунелях, що споруджуються закритим способом у стійких ґрунтах, дозволяється передбачати плоский (по внутрішньому контуру) лотік.
- При слабкій ґрунтовій основі (пилуваті і мілкозернисті водонасичені піски, слабкі глинисті грунти) оправи тунелів відкритого способу робіт слід споруджувати з попереднім улаштуванням розподільної залізобетонної плити завтовшки не менше ніж 15 см. Для незв’язних водонасичених грунтів, крім того, необхідне вжиття спеціальних заходів, які запобігають осіданню конструкцій, у тому числі:
- улаштування ґрунтоцементних завіс вздовж бокових поверхонь тунелів завглибшки 4м- 4,5 м нижче лотока та 0,5 м вище лотока тунелів. За наявності під основою тунелів на відстані до 4,5 м щільних грунтів замість завіс може бути застосовано закріплення грунтів під основою тунелів до верха щільних грунтів;
- об’єднання секцій суцільно-секційної оправи в ділянки довжиною, яка дорівнює відстані між деформаційними швами з омонолічуванням стиків по верхній та нижній площинах.
