Завершення
будівництва довгобудів на
Черкащині у 2006 р. озвалося різким
зростанням кількості випадків
травмувань робітників на
виробничих об’єктах. Основний
травмуючий фактор — падіння з
висоти. Працівники державного
наглядового органу вийшли за межі
формального констатування фактів
пригод. І тут перед ними постала
картина, переповнена потворними
лініями «організаторського» хисту
численних роботодавців.
Втім, найкраще
володіє інформацією начальник
державної інспекції промислової
безпеки та охорони праці у
котлонагляді, енергетиці та
гірничовидобувній промисловості
теруправління Держгірпромнагляду
по Черкаській області В.
Шаповал.
Що казати! Такої кількості нещасних
випадків у будівельній галузі на
Черкащині не спостерігалося вже 10
років. І цю статистику не обійдеш: у
2006 р. тут сталося 26 нещасних
випадків, у тому числі 6 — зі
смертельними наслідками. Для
порівняння скажемо, що у 2005 р.
травмувалося 16 осіб, двоє з яких
загинули. Звичайно, першими
побачили, що «не все гаразд у
Датському королівстві», державні
інспектори з нагляду за охороною
праці в галузі. Але кожен процес,
коли він уже зрушив з місця,
зупинити важко. Проте багато чому
можна було запобігти.
Я не стану вас переконувати, що
нарощування обсягів будівельних
робіт — це позитивне суспільне
явище. В тому числі й завершення
довгобудів. Однак давайте
подивимося, хто ж виконує ці роботи.
Ми не побачимо тут будівельних
трестів, великих управлінь, де
поряд з кваліфікаційною
підготовкою дбають і про охорону
праці. Ось лише невеликий перелік
сучасних «фірм»: ЗАТ БМФ
«Житлобуд-1», ДП РЕУ ЗАТ БМФ
«Житлобуд-1», ПП «Каскад-Сервіс», ПП
НВФ «Порив», ЗАТ «БМУ-27», ТОВ
«Круг-С», ПП БКФ «Євгенія» та ін. На
кожному з них травмувалося від 1 до 4
робітників. А на ПП
«Сервіспроммонтаж 21-С» (керівник С.
Федосєєва), ПП «Акком», «Мегабуд»,
«Алесканян» загинуло по одній
людині, у ПП «Ремпромбуд-99»
(директор М. Заславський) так
організували роботи, що загинуло
дві людини.
У Черкаській області окреслився
своєрідний трикутник, де змушені
буквально день і ніч перебувати на
об’єктах наші інспектори: це міста
Ватутіне, Золотоноша, Канів. Ну і,
зрозуміло, Черкаси, де різко зросли
обсяги будівельних робіт. Бо саме
тут зафіксовано всі випадки
смертельного травматизму.
Ми маємо страшенний головний біль
від організацій-одноденок. Адже всі
вони без винятку функціонують, не
маючи дозволу на виконання робіт. А
ось ПП «Акком» та «Алесканян»
працювали навіть без ліцензії на
будівельну діяльність.
Тут хочу зробити відступ і сказати
про те, що протягом тих же останніх
10 років наша область втратила
багато кваліфікованих кадрів
будівельних професій. Першокласні
муляри, монтажники,
опоряджувальники подалися до країн
Європи. Хто ж заповнює робочі місця
у наших вищезазначених «фірмах»? Це
випадкові люди, які перебиваються
здебільшого тимчасовими
заробітками. Їх не навчають
професій, не інструктують з питань
охорони праці та не перевіряють
знань, вони не проходять медогляди,
їх незадовільно забезпечують ЗІЗ.
Чи варто говорити про те, що
будівельно-монтажні роботи
виконуються без проекту виконання
робіт і технологічних карт, тут
застосовуються засоби
підмощування, які не відповідають
вимогам норм і стандартів тощо.
Гнітюче враження справляє
більшість будівельних майданчиків.
Небезпечні зони погано або зовсім
не огороджено. По території
безсистемно рухається транспорт, а
люди пересуваються і працюють під
вантажами, які переміщаються
кранами. Неналежним чином
укріплюються відкоси котлованів і
траншей. А під зведеними стінами
немає ні огородження меж
небезпечних зон, ні
попереджувальних знаків.
Коли бачиш кинутий поряд з робочим
місцем запобіжний пояс або захисну
каску, яка висить на риштованнях,
складається враження, що люди
свідомо наражаються на
небезпеку.
Що ж лежить в основі такого безладу?
А те, що видавши ліцензії,
компетентні установи не
перевіряють додержання
будівельними підприємствами та
організаціями законодавчих і
нормативних актів з охорони праці
(останнє не є обов’язковою умовою
під час видачі дозволу на
будівельні роботи). Державний же
наглядовий орган з охорони праці
правом вилучати ліцензії не
наділений.
На цьому тлі ми намагаємося
впливати на ситуацію всіма
доступними засобами. Причому не
лише плановими цільовими
перевірками підприємств. У 2006 р.
згідно з наказом теруправління
Держгірпромнагляду по Черкаській
області було відновлено
«Будівельний патруль», який
особисто очолив начальник
теруправління В. Онишко. До його
складу також увійшли представники
міського та обласного органів
виконавчої влади, обласного
управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та профзахворювань. Склали графік
перевірок будівельних майданчиків.
Що це дало? Одна справа, коли
приходиш на підприємство з метою
планової перевірки, де на тебе вже
чекають і підготувалися. Й зовсім
інша, коли прибуваєш сюди
несподівано.
Таким чином, минулого року
«Будівельний патруль», робочу
групу якого очолював начальник
інспекції або головний державний
інспектор, здійснив перевірки ряду
об’єктів. Але це стало лише
прелюдією до дій у 2007 р. Ми не чекали
весни, а продовжили роботу фактично
з перших днів січня. За перше
півріччя 2007 р. перевірено понад 20
будівельних майданчиків тільки у
Черкасах, ще 15 — в інших містах
області. Було заборонено
експлуатацію 65 одиниць
устаткування, а на 6 об’єктах —
виконання будівельно-монтажних
робіт. Притягнено до
відповідальності 20 посадових
осіб.
Але теруправління впливає на
роботодавців не лише шляхом
покарання. У травні в рамках роботи
обласної ради з питань безпечної
життєдіяльності населення було
зібрано керівників будівельних
організацій області та служб
охорони праці, яким практично
продемонстрували вимоги до
обладнання робочого місця,
укладання цегли мулярами та
переміщення вантажів за допомогою
машин і механізмів.
Підбиваючи підсумки нашої роботи
щодо наведення ладу на будівельних
майданчиках Черкащини, не можу не
сказати про те, чого вдалося
досягти. Основне — у першому
півріччі в будівельній галузі
області не сталося жодного
нещасного випадку зі смертельним
наслідком.
Однак запровадження «Будівельного
патруля» не зможе остаточно
вирішити проблему. Це сфера так
званого «ручного», вимушеного
управління. А система порядку (чи
безладдя), підкреслимо, починається
за тими дверима, де відбувається
документальне оформлення
повноважень роботодавця. Скажімо,
сьогодні у Черкаській області
налічується понад 500 організацій і
підприємств різних форм власності,
які займаються будівельною
діяльністю. А дозволи на проведення
робіт підвищеної небезпеки згідно
з постановою Кабінету Міністрів
від 15.10.2003 р. № 1631 отримали лише 70,
тобто всього 14%. Це при тому, що
дозвіл є юридичним документом, що
засвідчує право забудовника та
генпідрядника на виконання
будівельних робіт, їх фінансування,
підключення об’єкта будівництва
до інженерних мереж, видачу ордерів
на земляні роботи. Державна
акціонерна будівельна компанія
просто зобов’язана вимагати від
замовників виконання усіх вимог
Державних будівельних норм (ДБН
А.3.1-2-93). Вже зараз, коли на
будівельних майданчиках Черкащини
роботи йдуть дуже інтенсивно,
потрібно вживати рішучих
заходів.
Про інші проблеми ми вже сказали
вище. Впевнений, що вирішення
питань щодо забезпечення високих
стандартів охорони праці на
будівельних майданчиках Черкащини
лежить у площині скоординованої
роботи органів виконавчої влади,
управлінь містобудування і
архітектури, капітального
будівництва. Якщо цих питань не
змогли вирішити вчора, то сьогодні
вирішувати зобов’язані.
Фото Л. БЕЗУГЛОГО
