Страница 10: ДБН Б.2.2-1-01. (Проект. Перша редакція) Містобудування. Планування і забудова населених пунктів (40681)

3.97. Між довгими сторонами багатоквартиних житлових будинкiв заввишки 2-3 поверхи слід приймати вiдстань (мiстобудiвнi розриви) не менше 15 м, а висотою 4 поверхи - не менше 20 м; мiж довгими сторонами i торцями або мiж торцями цих же будинкiв з вiкнами з житлових кiмнат - за протипожежними нормами, але не менше 10 м. Мiстобудiвнi розриви можуть бути зменшенi у межах 20% за умов додержання норм iнсоляцi¿ та освiтленостi, якщо виключаº ться можливiсть проглядання житлових кiмнат з вiкна у вiкно.

3.98. На територi¿ безсадибно¿ забудови слiд передбачити майданчики: загального користування, дитячi, для занять фiзкультурою, господарськi та мiсця для вiдпочинку. Вiдстань вiд майданчиків до житлових та громадських будiвель слiд приймати не менше наведених у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Примiтка. Вiдстань вiд майданчикiв для занять фiзкультурою встановлюº ться в залежностi вiд ¿ хнiх шумових характеристик; вiдстань вiд майданчикiв для сушiння бiлизни не нормуються; вiдстань вiд майданчикiв для смiттº збiрних та iнших господарських будiвель, майданчикiв для гри дiтей, вiдпочинку дорослих та занять фiзкультурою слiд приймати не менше 20 м, а вiд майданчика для господарських цiлей до найбiльш вiддаленого входу в житловий будинок - не бiльше 100 м.

3.99. Будинки гуртожиткiв, як правило, слiд розмiщувати: для учнiв середнiх спецiальних - професiйно-технiчних учбових закладiв - на земельних дiлянках вiдповiдних учбових закладiв; для працiвникiв сiльського господарства, робiтникiв та службовцiв - на вiдокремлених дiлянках житлово¿ територi¿ .

3.100. Норму площi земельно¿ дiлянки на одного проживаючого в гутрожитку слiд приймати залежно вiд кiлькостi проживаючих. При мiсткостi гуртожиткiв 50, 100, 200 чол. площа дiлянки маº бути вiдповiдно: 45, 35, 30 кв.м / люд., якщо iнше не обумовлено завданням на проектування.

3.101. На земельних дiлянках гуртожиткiв мають бути передбаченi майданчики для вiдпочинку, iгор та занять фiзкультурою, склад яких визначаº ться завданням на проектування з урахуванням особливостей контингенту проживаючих.

3. СЕЛЬБИЩНА ТЕРИТОРІЯ

Сельбищна територія сільських поселень

Громадський центр

3.82. В громадському центрі сільського населеного пункту слід концентрувати установи управління, культурно-побутового призначення, упорядковувати площу для проведення масових громадських заходів.

Розмiри вiльного майданчика з твердим покриттям для проведення масових громадських заходів повиннi складати 700-750 кв.м на 1000 жителiв

3.83. Територiю громадського центру необхідно зондувати в залежності вiд функцiонального призначення установ i підприємств, якi розміщуються.

3.84. У значних сільських населених пунктах, в громадських центрах яких розташованi будiвлi соцiально-культурного призначення, що мают не тiльки внутрiшньоселищне, але й мiжселелищне значення, установи повсякденного обслуговування можуть розмiщуватися у пiдцентрах з урахуванням нормативних радiусiв обслуговування на шляху пiшохiдного руху до виробничо¿ зони i громадського центру.

3.85. Виходячи з умов сприятливого сприймання забудови громадського центру сiльського населеного пункту (висота 1-2 поверхи) i оптимального спiввiдношення мiж висотою будинкiв i довжиною площi 1:6-1:8 вiдкритий простiр повинен бути в межах 0,15 га в малих населених пунктах i 0,5-0,6 га у великих..

3.86. При плануванні і забудові сільських населених пунктів особлива увага повинна приділятися архітектурно-планувальним заходам щодо існуючих на їх території пам’яток архітектури, історії та культури: забезпечення їх відокремлення, акцентування в структурі забудови, виразність сприйняття.

Житлова забудова

3.87. Забудова сельбищної територiї сільських населених пунктів здiйснюється садибними та безсадибними будинками різних типів.

Будiвництво секційних житлових будинків передбачається за умов вiдповiдного обгрунтування, але, як правило, не вище 4-х поверхiв.

Тип, кількість поверхів та довжина будинкiв визначаються згiдно з мiстобудiвною документацiєю.

3.88. Розмiри присадибних земельних дiлянок у сiльських населених пунктах приймаються згiдно з дiючим земельним законодавством України та завданням на проектування, з урахуванням регiональних правил забудови населених пунктiв.

Для пiдвищення компактностi забудови частина видiленого громадянам земельного надiлу може бути винесена за межi сельбищної територiї.

В умовах сформованої забудови присадибна дiлянка навколо будинку повинна зберiгатися в iснуючих розмiрах, якщо вона не перевищує норм, встановлених законодавством, й не перешкоджує вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.

3.89. Для попереднього визначення потреби у сельбищнiй територiї сiльського населеного пункту слід прийняти такі показники на один будинок (квартиру), га, при забудові:

3.90. При розмiщеннi будинкiв та споруд слiд додержуватись санiтарних i протипожежних вимог. У випадку розходження вимог архiтектурно-мiстобудiвних, протипожежних та санiтарно-захисних розривiв приймається найбiльший з них.

3.91. Житловi будинки слiд розмiщувати з вiдступом вiд червоної лiнiї селищних дорiг та головних вулиць поселень не менше 6 м, а житлових вулиць та проїздiв - не менше 3 м.

В умовах реконструкцiї населених пунктiв допускається зменшувати вiдступ або зводити житловi будинки по червоній лiнiї, зважаючи на сформовану мiстобудiвну ситуацiю.

3.92. Розмiщення господарських будiвель перед лiнiєю забудови не допускається.

Вiдстань вiд гаражу до сусiднiх житлових будинкiв. територiй шкiл та дошкiльних закладiв має бути не менше 10 м, до лiкарнено-профiлактичних закладiв iз стацiонарами - 25 м.

Примiтка. В умовах реконструкцiї допускається розмiщувати господарськi будiвлi ( за винятком примiщень для утримання худоби та птахiв) по лiнiї забудови, якщо це викликано сталими нацiонально-побутовими традицiями. Для ділянок більшоїї площі з розрахунку до розміру ділянки слід додавати 0,02-0,05 га.

3.93. Для жителiв багатоквартирних будинкiв з опаленням, колонками та кухонними плитами на твердому паливi слiд передбачати примiщення для зберiгання палива. Сараї проектуються з розрахунку:

- при пiчному опаленнi - не менше 6 кв.м на одну квартиру;

- при центральному опаленнi та наявностi газових плит i колонок - з розрахунку 0,8 кв.м на одну людину, але не менше 4 кв.м на одну квартиру.

3.94. Господарськi та побутовi будiвлi та споруди для мешканцiв багатоквартиних секцiйних будинкiв слiд розмiщувати на спецiально видiлених дiлянках та по можливостi згрупувати. Розриви мiж групами господарських будiвель слiд приймати відповідно до протипожежних норм.

3.95. Санiтарно-захиснi розриви (м) мiж житловими будинками, сараями для худоби, кролiв, нутрiй та iнших тварин, а також iншими господарсько-побутовими будiвлями та спорудами слiд приймати згiдно положень ДБН 79-92*.

3.96. Вiдстань вiд стiн iндивiдуального будинку з вiкнами житлових кiмнат i кухонь, а також вiд головних входiв в будинок (квартиру) до iнших житлових будинкiв та господарських будiвель має бути не менше 6 м.

3.97. Між довгими сторонами багатоквартиних житлових будинкiв заввишки 2-3 поверхи слід приймати вiдстань (мiстобудiвнi розриви) не менше 15 м, а висотою 4 поверхи - не менше 20 м; мiж довгими сторонами i торцями або мiж торцями цих же будинкiв з вiкнами з житлових кiмнат - за протипожежними нормами, але не менше 10 м. Мiстобудiвнi розриви можуть бути зменшенi у межах 20% за умов додержання норм iнсоляцiї та освiтленостi, якщо виключається можливiсть проглядання житлових кiмнат з вiкна у вiкно.

3.98. На територiї безсадибної забудови слiд передбачити майданчики: загального користування, дитячi, для занять фiзкультурою, господарськi та мiсця для вiдпочинку. Вiдстань вiд майданчиків до житлових та громадських будiвель слiд приймати не менше наведених у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Примiтка. Вiдстань вiд майданчикiв для занять фiзкультурою встановлюється в залежностi вiд їхнiх шумових характеристик; вiдстань вiд майданчикiв для сушiння бiлизни не нормуються; вiдстань вiд майданчикiв для смiттєзбiрних та iнших господарських будiвель, майданчикiв для гри дiтей, вiдпочинку дорослих та занять фiзкультурою слiд приймати не менше 20 м, а вiд майданчика для господарських цiлей до найбiльш вiддаленого входу в житловий будинок - не бiльше 100 м.

3..99. Будинки гуртожиткiв, як правило, слiд розмiщувати: для учнiв середнiх спецiальних - професiйно-технiчних учбових закладiв - на земельних дiлянках вiдповiдних учбових закладiв; для працiвникiв сiльського господарства, робiтникiв та службовцiв - на вiдокремлених дiлянках житлової територiї.

3.100. Норму площi земельної дiлянки на одного проживаючого в гутрожитку слiд приймати залежно вiд кiлькостi проживаючих. При мiсткостi гуртожиткiв 50, 100, 200 чол. площа дiлянки має бути вiдповiдно: 45, 35, 30 кв.м / люд., якщо iнше не обумовлено завданням на проектування.

3.101. На земельних ділянках гуртожитків мають бути передбачені майданчики для відпочинку, iгор та занять фізкультурою, склад яких визначається завданням на проектування з урахуванням особливостей контингенту проживаючих.

 ДОДАТКИ

Додаток 3.1

(рекомендований)

Таблиця 1

1. Укрупнені показники для попереднього визначення потреби

у сельбищнiй територiї

2. Вiдповiдно до природно-клiматичних особливостей України (додаток 1.1) при проектуванні забудови треба передбачати захист територiї житлових груп (дворiв) вiд несприятливих зимових вiтрiв, пилових бур, а також пiдвищення її аерацiї влiтку, захист вiд перегрiвання, особливо для пiвденних районiв (розд. 10).

Додаток 3.2

(рекомендований)

Таблиця 1

Питома вага функціональних територій центральної зони та основних їх складових частин у балансі території міста й зони (%)

Таблиця 2

Інтенсивність освоєння території поліфункціонального ядра в змішаних зонах на ділянках з визначеною переважною функцією в містах різних груп за кількістю населення