8.23. Лінії електропередачі до понижувальних підстанцій глибокого вводу напругою 35кВ і вище у крупних і крупніших містах, а також електричної мережі напругою до 35кВ у межах сельбищних територій усіх видів населених пунктів з будинками висотою 4 поверхи і вище, а також на території курортних зон і комплексів, як правило виконувати кабелем.

24.   . При розміщенні повітряних ліній електропередачі поблизу стін будинків варто керуватися вимогами п.2 додатка 3.1.

 

Зв’язок, проводові мовлення, телебачення,

телеінформаційні мережі

8.25. Проектні рішення по розвитку ємності АТС і мереж повинні враховувати розвиток і розташування нових площ забудови.

8.26. В існуючій частині населених пунктів проектні рішення повинні враховувати реконструкцію, розширення існуючих будівель АТС, а також існуючих мереж і станційного обладнання.

8.27. АТС слід розташовувати в центрі телефонного навантаження з урахуванням перспектив розвитку сельбищної території і на відстані не менше 0,5-1 км від промислових підприємств, залізничних вокзалів, ліній електропередач.

8.28. Розрахунки ємності АТС повинні враховувати :

         потребу квартирного сектору з розрахунку один телефон на 1 сім’ю. При цьому склад сім’ї необхідно приймати 2,5 чол.;

  • потребу об’єктів господарчої діяльності, об’єктів освіти, культури, науки, органів управління і т.і. з розрахунку 20-25% від кількості сімей;

8.29. АТС можуть бути розташовані як в окремих будинках так і в вбудованих приміщеннях, які повинні відповідати всім протипожежним та санітарним вимогам. Для попередніх розрахунків площі під розміщення АТС треба визначати, виходячи із середніх площ, які припадають на одиницю ємності станції, вказаних в табл.. 8.2.

 

 

Таблиця. 8.2 .

Одиниця ємності

Площа, м2

Координатних АТС

Електронних АТС

Оди абонентський номер (РАТС)

0,11

0,05

Один еквівалентний номер (РАТС з вузловим обладнанням)

0,15

0,07

Примітка: Площа АТС повинна враховувати розміщення й підсобних приміщень.

8.30. Радіовузли та підсилювальні станції проводового мовлення треба розміщувати в АТС, окремих будівлях або в пристосованих приміщеннях, які повинні відповідати всім протипожежним та санітарним вимогам.

8.31. Підсилювальні станції повинні розміщуватись в центрі навантаження.

8.32. Розрахунки потужності повинні враховувати потребу квартирного сектора з розрахунку 1 радіоточка на 1 сім’ю, потребу об’єктів господарчої діяльності, об’єктів освіти, культури, науки, органів управління, а також згасання в мережі. Потужність однієї радіоточки, яку необхідно приймати для розрахунків, складає 0,25 – 0,3 Вт.

8.33. Головні станції кабельного телебачення (ГС) розташовуються в центрі навантаження на верхніх поверхах висотних будівель, які домінують над поверховістю в окремих приміщеннях, які відповідають діючим протипожежним, санітарним нормам та забезпечені охоронними засобами.

8.34. При проектуванні майданчиків для спорудження радіотелевізійні станції необхідно враховувати, що на території забудови напруженість електромагнітного поля, яка створюється радіотелевізійними станціями, не повинна перевищувати допустимі норми для населення, які вказані в “Тимчасових санітарних нормах і правилах захисту населення від впливу електромагнітних полів, які створюються радіотехнічними об’єктами”.

8.35. Віддалення майданчиків радіотелевізійних станцій та ретрансляторів від аеропортів, а також висоти антенних опор на цих майданчиках повинно бути погоджено з відповідними відомствами.

8.36. У межах міста допускається встановлення радіопередавачів потужністю до 1 кВт.

8.37. Мінімальні відстані від прийомних радіостанцій до усіх джерел індустріальних радіоперешкод треба приймати згідно з табл.. 8.3.

Таблиця 8.3

Джерела індустріальних радіоперешкод

 

 

Відстань, м

Шосейні дороги з інтенсивним рухом автотранспорту

400

Електрифіковані залізниці, трамвайні й тролейбусні лінії

2000

Промислові підприємства, автобази, авторемонтні майстерні, лікувальні заклади, які мають електроапаратуру:

з пристроями перешкодозаглушування

1000

без пристроїв перешкодозаглушування

2000

Повітряні лінії зв’язку

З високочастотним ущільненням

1000

без високочастотного ущільнення

500

Лінії електропередач напругою, кВ

6-35

500

110-220

1000

300-750

2000

8.38. При проектуванні житлових районів необхідно передбачати можливість улаштування кабельного телебачення.

 

Розміщення інженерних мереж

8.39. Інженерні мережі треба розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами – інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг – теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.

При ширині проїзної частини більше 22 м треба передбачати розміщення мереж водопроводу по обох боках вулиць.

8.40. При реконструкції проїзної частини вулиць і доріг з улаштуванням дорожніх капітальних покриттів, під якими розміщені підземні інженерні мережі, треба передбачати винос цих мереж на розділювальні смуги і під тротуари. При відповідному обґрунтуванні допускається під проїзними частинами вулиць збереження існуючих, а також прокладання у каналах і тунелях нових мереж. На існуючих вулицях, що не мають розділювальних смуг, допускається розміщення нових інженерних мереж під проїзною частиною, при умові розміщення їх у тунелях або каналах; при технічній необхідності допускається прокладання газопроводу під проїзними частинами вулиць.

8.41. Прокладання підземних мереж треба, як правило, передбачати суміщене у загальних траншеях; у тунелях при необхідності одночасного розміщення теплових мереж діаметром від 500 до 900 мм, в умовах реконструкції від 200 мм водопроводу до 300 мм, більше десяти кабелів зв’язку і десяти силових кабелів напругою до 10 кВ; при реконструкції магістральних вулиць і районів історичної забудови; при нестачі місця у поперечному профілі вулиць для розміщення мереж у траншеях; на пересіканнях з магістральними вулицями і залізничними пунктами. У тунелях допускається також прокладання повітроводів, напірної каналізації та інших інженерних мереж. Спільне прокладання газопроводів і трубопроводів, які транспортують легкозаймисті й горючі рідини, з кабельними лініями, не допускається.

П р и м і т к и:

1. На ділянках забудови у складних геологічних умовах (лесові, ) треба передбачати прокладання інженерних мереж у прохідних тунелях.

2. На сельбищних територіях планувальних і гідрогеологічних умовах допускається прокладання наземних теплових мереж при відповідному обґрунтуванні згідно із СниП по теплових мережах і з дозволу виконкомів місцевих Рад народних депутатів.

8.42. Відстані по (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд треба приймати за додатком 8.4, табл.1

Відстані по горизонталі (у світлі) між сусідніми інженерними підземними мережами при їх паралельному розміщенні треба приймати за додатком 8.4, табл.. 2, а на вводах інженерних мереж у будинках сільських поселень – не менше 0,5 м. При різниці в глибині залягання суміжних трубопроводів понад 0,4 м відстані (додаток 8.4, табл.. 2) треба збільшувати з урахуванням стрімкості схилів траншей, але не менше глибини траншеї до підошви насипу і бровки виїмки.

Відстані, що наведені у табл..1 і 2 додатку 8.4 допускається зменшувати за умови виконання відповідних технічних заходів щодо забезпечення вимог безпеки та надійності експлуатації мереж і споруд, а також погодження з відповідними інженерними, санітарними та протипожежними службами.

8.43. Пересікання інженерними мережами споруд метрополітену треба передбачати під кутом 900, в умовах реконструкції кут пересікання допускається зменшувати до 600. Пересікання інженерними мережами стаціонарних споруд метрополітену, як правило, не допускається.

На ділянках пересікання трубопроводи повинні мати схил в один бік і бути заключні у захисні конструкції (стальні футляри, монолітні бетонні або залізобетонні – канали, колектори, тунелі). Відстань від зовнішньої поверхні обробок споруд метрополітену до кінця захисних конструкцій повинна бути не менше 10 м у кожний бік, а відстань по вертикалі (у світлі) між обробкою або підошвою рейки (при наземних лініях) і захисною конструкцією – не менше 1 м. Прокладання газопроводів під тунелями не допускається.

Переходи інженерних мереж під наземними лініями метрополітену треба передбачати з урахуванням вимог діючих нормативів. При цьому мережі повинні бути виведені на відстань не менше 3 м за межі огорож наземних ділянок метрополітену.

Примітки: 1. У місцях, де споруди метрополітену розміщуються на глибині 20 м і більше (від верху конструкції до поверхні землі), а також у місцях залягання між верхом обробки споруд метрополітену і низом захисних конструкцій інженерних мереж глини, нетріщинуватих скельних або напівскельних грунтів потужністю не менше 6 м, викладені вимоги до пересікання інженерними мережами споруд метрополітену не пред’являються, а улаштування захисних конструкцій не знадобиться.

2. У місцях пересікання споруд метрополітену напірні трубопроводи треба передбачати із стальних труб з улаштуванням з обох боків ділянки пересікання колодязів з водовипусками і встановленням у них запірної арматури.

8.44. При пересіканні підземних інженерних мереж з пішохідними переходами треба передбачати прокладання трубопроводів під тунелями, а кабелів силових і зв’язку – над тунелями.

8.45. Прокладання по сельбищній території трубопроводів із легкозаймистими і горючими рідинами, а також із зрідженими газами для постачання промислових підприємств і складів не допускається.

8.46. Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів під кабелі зв’язку наведено у додатку 8.4, табл. 3.

Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд і найближчих інженерних споруд – за додатком 8.4, табл. 4.2

Газопостачання

 

8.47. Норми витрат газу на господарсько-побутові і комунальні потреби, а також укрупнені показники газоспоживання в рік для житлових і суспільнихбудівель потрібно приймати згідно з вказівками ДБН В.2.5.-20-2001 “Газопостачання”.

8.48..Мінімальні відстані від магістральних газопроводів до підземних інженерних мереж, будівель і споруд потрібно приймати відповідно до вимог ДБН Б.2.4-1.

8.49. ГРП, (включаючі блокові і шафні, що встановлюються на опорах), що стоять окремо в населених пунктах потрібно розміщувати в зоні зелених насаджень, всередині житлових кварталів на відстані не менш вказаних в таблиці 8 ДБН В.2.5.-20-2001.

8.50. Газорозподільні станції магістральних газопроводів потрібно розміщувати за межами населених пунктів, по можливості, поблизу великихспоживачів газу з видаленням від кордонів забудови відповідно до вимог СНИП 2.05.06-85 і “Правил охорони магістральних газопроводів".

8.51 Газгольдерні станції потрібно розміщувати поза сельбищною територією населених пунктів.

Площі газорозподільнихстанцій для попередніх розрахунків потрібно приймати від 0,5 до 2,0 га.

8.52. При розміщенні майданчиків для будівництва ГНС необхідно виконати наступні умови:

         Створити зовні огорожі газонаповнюючій станції протипожежну смугу шириною 10 м;

  • Дотримувати мінімальні відстані до лісових масивів від 20 до 50 м.

8.53. Протипожежні розриви від підземних резервуарів скрапленого газу до житлових, суспільнихі комунально-побутових будівель приймаються в залежності від місткості резервуара, але не менше за 25 м ( згідно табл. 18) ДБН В.2.5.-20-2001.

Мінімальні відстані від резервуарів для зберігання СУГ, що розміщуються на ГНС, до будівель і споруд, що не відносяться до ГНС, приймаються по табл. 10 ДБН “Газопостачання".

8.54. Розміщення ГБУ передбачають безпосередньо біля будівель або на відстані від будівель, але не менш ніж 600м біля стін будівель для газопостачання житлових і суспільнихбудівель і 1000 м на відстані від цих будівель.

8.55. Для дотримання режиму економії газоспоживання, управління параметрами технологічного процесу, газорозподілення і комерційного обліку, необхідно передбачати автоматизовану систему контролю і управління. Така система забезпечить безперебійну і безпечну подачу і використання газу і поліпшить техніко-економічні показники в системах газопостачання.

56.   Перспективний розвиток газифікації передбачає перехід на одноступеневу систему газопостачання середнього тиску з використанням комбінованих регулювальників тиску (КБРТ).

Теплопостачання

8.57. При рішенні системи тепло-енергозабезпечення міст і населених пунктів необхідно прагнути до максимального енергозбереження при дотриманні умов економічної доцільності.

58.   Економія енергетичних ресурсів при новому будівництві може бути досягнута при різкому скороченні протяжності міжбудинкових теплових мереж, прокладці теплових мереж з труб, що не піддаються інтенсивній корозії, індивідуальному регулюванню подачі тепла, встановленню лічильників.

  1. Економія енергетичних ресурсів в забудованих районах, в яких розвинена система централізованого теплопостачання, повинна проводитися за рахунок заміни стальнихтруб існуючихкомунікацій на труби ППР, встановлення лічильників, арматури індивідуального регулювання приладів опалювання.