         розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво і огородництво;

  • зберігання та застосування пестицидів і добрив;
  • влаштування літніх таборів для худоби;
  • будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
  • миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
  • влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації, тощо.

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

10.25. Прибережні захисні смуги вздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і можуть використовуватись лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією; а також морських портів та інших об’єктів морського транспорту, об’єктів рибної промисловості і організацій, які виконують берегозміцнювальні та противозсувні роботи.

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

         влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

  • влаштування вигрибів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1м3на добу;
  • влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;
  • застосування стійких і сильнодіючих пестицидів;
  • будинків, споруд і комунікацій не менше 100 метрів від суходольної межі пляжу (в межах приморських курортів).

10.26. Поверхневі води (атмосферні опади) перед скиданням у відкриті водойми підлягають очищенню на спеціальних очисних спорудах або міських очисних спорудах.

Скидання води поверхневого стоку не допускається у непроточні водойми у місцях, відведених для пляжів, у замкнуті площини, які схильні до заболочування, у розмивні яри, якщо не передбачено заходів щодо укріплення їх схилів, у рибні ставки.

10.27. У декоративних водоймах і таких, що використовуються для купання, розміщених на території поселень, треба передбачати періодичний обмін води за осінньо-літній період залежно від площі їх дзеркала у декоративних водоймах при площі дзеркала: до 3 га – два рази, при площі понад 3 га – один раз; у водоймах для купання – відповідно чотири і три рази, а при площі понад 6 га – два рази.

Глибина води у водоймах, розміщених у межах сельбищних територій, у весняно-літній період повинна бути не менше 1.5 м, а у їх прибережній зоні при умові періодичного віддалення водної рослинності – не менше 1 м.

10.28. Заходи захисту грунтів треба пердбачати відповідно до вимог законодавства щодо охорони грунтів і санітарних норм, вимог інших відомств, які забезпечують попередження забруднення грунтів різного землекористування понад затвердженні норми ГДК забруднюючих речовин у грунті.

При виявленні в грунті хімічних речовин, які перевищують ГДК, вмісту отрутохімікатів вищому від орієнтованих концентрацій гранично допустимого рівня внесень (ГДРВ) і небезпечних залишкових кількостей (НЗК), а також наявності бактеріологічних показників, що перевищують норми, забороняється використання таких земельних ділянок для будівництва без погодження з органами санітарного нагляду. Визначення ареалів забруднення грунтів проводиться на базі звітів еколого-геохімічного обстеження грунтів, а також даних санітарних служб.

Захист від шуму, вібрації, електричних і магнітних полів,

випромінювань і опромінювань

10.29. Допустимі рівні шумів для житлових і громадських будинків і прилеглих до них територій, шумові характеристики основних джерел зовнішнього шуму, порядок визначення очікуваних рівнів шуму і потрібного їх зниження у розрахункових точках, методики розрахунку акустичної ефективності архітектурно-планувальних і будівельно-акустичних засобів зниження шуму і основні вимоги щодо їх проектування треба приймати відповідно до діючих нормативів.

Допустимі рівні шуму на територіях різного господарського призначення не повинні перевищувати показників санітарних норм, значення яких наведенні у табл. 10.2.

Таблиця 10.2

 

Території

Еквівалентний рівень шуму, дБА

Максимальний рівень шуму, дБА

з 7 до 23 год.

з 23 до 7 год.

з 7 до 23 год.

з 23 до 7 год.

Сельбищні зони населених місць

55

45

70

60

Для житлової забудови, що реконструюється

60

50

70

60

Території житлової забудови поблизу аеродромів і аеропортів

65

55

75

65

Зони масового відпочинку і туризму

50

35-40

85

75

Санаторно-курортна зона

40-45

30-35

60

50

Території заповідників і заказників

До 25

До 20

50

45

10.30. Об’єкти, що є джерелами шуму для сельбищної території, зони масового відпочинку населення, а також курортних зон (місця руху усіх видів транспорту, промислових підприємств тощо), треба розміщувати при умові організації санітарно-захисних заходів, які забезпечують допустимі рівні шуму на території житлової забудови, у житлових і громадських будинках. Забезпечити обмеження в’їзду автомобільного транспорту та інших пересувних засобів і установок у сельбищні зони, місця відпочинку і туризму. Достатність прийнятих засобів повинна бути підтверджена акустичним розрахунком.

Для зниження шкідливого впливу автотранспорту на екологічний стан у містах, на магістралях регульованого руху треба передбачати будівництво автоматизованих систем керування дорожнім рухом.

Розміщення підприємств, транспортних магістралей, автодромів та інших об’єктів з джерелами шуму при плануванні і забудові населених пунктів здійснювати за встановленими санітарно-технічними вимогами і картами шуму.

10.31. Допустимі рівні вібрації у житлових будинках повинні відповідати показникам, встановленим санітарними нормами (табл. 10.3).

ля виконання цих вимог треба передбачати відстані, які визначаються шляхом розрахунку, між житловими будинками і джерелами вібрації, застосування на цих джерелах віброгасильних матеріалів і конструкцій.

10.32. При розміщенні радіотехнічних об’єктів (радіостанцій, радіотелевізійних передаючих і радіолокаційних станцій), промислових генераторів, повітряних ліній електропередачі високої напруги та інших об’єктів, які випромінюють електромагнітну енергію, треба керуватися Санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних полів, що створюється радіотехнічними об’єктами, Санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електричного поля, що створюються повітряними лініями електропередачі змінного стуму промислової частоти, і Правилами будови електроустановок (ПБЕ). Кожний РТО (радіотехнічний об’єкт ), який випромінює в навколишнє середовище електромагнітну енергію повинен мати санітарний паспорт з визначенням в ньому меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови.

Таблиця 10.3

 

Параметри

Середньогеометричні частоти

октавних смуг, Гу

2

4

8

16

31.5

63

Віброшвидкість

79

73

67

67

67

67

Вібро-

прискорення

25

25

25

31

37

47

Віброзмішування

133

121

109

108

97

91

10.33. Захист населення від впливу електричного поля повітряних ліній електропередач (ЛЕП) напругою 220 кВ і нижче, які задовольняють вимоги Правил будови електроустановок, не потрібен. Під розміщення повітряних ЛЕП 330 кВ і вище змінного струму промислової частоти слід відводити території, далекі від житлової забудови. При проектуванні повітряних ЛЕП напругою 750-1150 кВ повинно передбачатися їх віддалення від меж населених пунктів на 250-300 м відповідно.

В окремих випадках допускається наближення ЛЕП до меж сільських населених пунктів на меншу відстань при умові дотримання габаритів, які забезпечують напругу електричного поля під дротами ЛЕП не більше 5 кВ/м, віддалення житлової забудови за межі санітарно-захисної зони (СЗЗ), заземлення металевих огорож і дахів будівель, розміщених у СЗЗ.

10.34. Для нових ЛЕП межі СЗЗ приймаються відповідно до Санітарних норм і правил захисту населення від впливу електричного поля, який створюється повітряними лініями електропередачі змінного струму промислової частоти.

У межах СЗЗ ЛЕП забороняється розміщення житлових і громадських будинків, майданчиків для стоянки усіх видів транспорту, підприємств по обслуговуванню автомобілів і складів нафти і нафтопродуктів.

10.35. Забезпечення радіаційної безпеки при провадженні, обробці, переробці, застосуванні, зберіганні, транспортуванні, знешкодженні і похованні радіоактивних речовин та інших джерел іонізуючих випромінювань, включаючи експлуатацію атомних станцій, здійснюється відповідно до норм радіаційної безпеки.

Розміщення атомних станцій і захист людей від зовнішнього опромінювання здійснюється відповідно до вимог щодо розміщення атомних станцій. Розмір СЗЗ і зони спостереження у кожному конкретному випадку установлюється Головним державним санітарним лікарем України.

Розміщення, проектування і експлуатація систем централізованого теплопостачання від атомних станцій здійснюється відповідно до Санітарних вимог щодо проектування і експлуатації систем централізованого теплопостачання від атомних станцій.

10.36. При розміщенні всіх видів будівництва з урахуванням вимог радіаційної безпеки залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунту, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов’язаних з ним рівнів можливого несприятливого впливу на здоров’я населення і вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, на території, яка підлягає радіоактивному забрудненню внаслідок Чорнобильської катастрофи, треба враховувати зони та їх правовий режим відповідно до Закону України “Про статус території, яка піддалася радіоактивному забрудненню внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”:

- зона відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення із щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 15.0 Ки/кв.км і вище або стронцію від 3.9 Ки/кв.км і вище, або плутонію від 0.1 Ки/кв.км і вище, а також території з грунтами які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослинах, із щільністю забруднення ізотопами цезію від 5 до 15 Ки/кв.км або стронцію від 0.15 до 3.0 Ки/кв.км або плутонію від 0.01 до 0.1 Ки/кв.км.

Забороняються усі види господарської діяльності, постійне проживання населення, будівництво без спеціального дозволу, забезпечується суворий природоохоронний режим:

зона гарантованого добровільного відселення – територія із щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 5 до 15 Ки/кв.км, або стронцію від 0.15 до 3.0 Ки/кв.км, або плутонію від 0.01 до 0.1 Ки/кв.км, а також території з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослинах із щільністю забруднення ізотопами цезію від 1.0 до 5 Ки/кв.км або стронцію від 0.02 до 0.15 Ки/кв.км, або плутонію від 0.005 до 0.01 Ки/кв.км.

Забороняється будівництво нових і розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов’язаних із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення і його життєдіяльності, курортно-рекреаційних установ, обмежується сільгоспвиробництво, суворо обмежується житлово-цивільне будівництво:

зона посиленого радіоекологічного контролю – територія із щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 1.0 до 5 Ки/кв.км, або стронцію від 0.02 до 0.15 Ки/кв.км, або плутонію від

0.005 до 0.01 Ки/кв.км, а також територія з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослинах, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 0.2 до 1.0 Ки/кв.км.

Забороняється будівництво нових і розширення діючих екологічно небезпечних підприємств, будівництво та функціонування санаторіїв, позашкільних таборів, баз і будинків відпочинку, обмежується нове житлове будівництво.

 

Регулювання клімату

10.37. Мікрокліматична оцінка території міста повинна провадитися за

трьома напрямами: забезпечення сприятливих умов території забудови за комплексом кліматичних факторів (температура зовнішнього повітря, вітер,

сонячна радіація); забезпечення достатньої інсоляції території приміщень інсольованих будинків; забезпечення мінімізації тепловтрат і формування раціонального теплового режиму.

10.38. Розміщення та орієнтація житлових і громадських будинків (за винятком дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів) повинні забезпечувати тривалість інсоляції житлових приміщень, визначених нормами, і територій не менше 2.5 год. за день на період з 22 березня по 22 вересня.