ПРИМІТКИ:
1. В умовах реконструкції коефіцієнт забудови ділянки громадського будинку може досягати максимального показника 0,8 (для існуючих будівель в центральній зоні — 1,0) при наступних умовах: використання підземного рівня для проїздів і автостоянок (або простору під будинками на колонах), прийомів внутрішнього озеленення (у критих двориках, на дахах, лоджіях, галереях, вертикального); забезпечення протипожежних і санітарних норм — за рахунок прилеглих територій загального користування (в т.ч. зі статусом “об’єктів сервітуту”) — за узгодженням з відповідними органами державного нагляду.
2. Для ділянок громадських установ з підвищеною нормою озеленення максимальний коефіцієнт забудови ділянки не повинен перевищувати: для дитячих, учбових, спортивних установ — 0,5; установ відпочинку та охорони здоров’я — 0,45.
3. Під час будівництва на ділянках, які потребують складної інженерної підготовки території, необхідно орієнтуватися на максимальні показники інтенсивності забудови; в сейсмічних зонах коефіцієнт забудови не повинен в загальному випадку перевищувати — 0,5, в умовах реконструкції — 0,6.
Зона садибної забудови
3.51. Планувальна організація районів садибної забудови повинна передбачати формування структурних одиниць сельбищної території у погодженні з планувальною структурою міста та системою громадських центрів. Їхні розміри, функціональне зонування треба встановлювати, виходячи з величини міста, містобудівних умов району, забезпечення соціального комфорту проживання, економічності рішення.
На майданчиках, які відводяться під садибну забудову, залежно від їх розмірів треба формувати:
3.52. Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними /приквартирними/ ділянками з господарськими спорудами або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських споруд, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, реґіональних традицій.
3.53. Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах земельного законодавства. До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків та господарських будівель.
Ширину садиби по фронту вулиці треба приймати залежно від планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням забезпечення компактності садибної забудови і дотримання нормативних розривів між будівлями.
3.54. Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови з відступом від червоної лінії магістральних вулиць - не менше 6 м, житлових – не менше 3м. Територія присадибної
ділянки між червоною лінією і лінією забудови одно-, двоквартирних і блокованих будинків входить до загальної площі ділянки.
В умовах реконструкції допускається зменшувати відступи від існуючих будинків до червоної лінії, зважаючи на сформовану містобудівну ситуацію.
3.55. Максимальна площа забудови садибної ділянки не повинна перевищувати 35% її площі‚ а площа поверхні твердого а покриття - 12% площі присадибної ділянки.
3.56. Присадибні ділянки можуть бути огороджені з боку вулиць та сусідніх ділянок огорожами. Висоту огорож слід встановлювати не більше 1,7м. Огорожа з боку сусідніх ділянок не повинна погіршувати інсоляцію території сусідньої ділянки.
Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці. Не допускається устрій глухих огорож.
ПРИМІТКИ:1. В умовах сформованої забудови присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо її площа не перевищує норми, встановленої законодавством, а її розміщення не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.
2. Матеріал, конструктивне рішення та малюнок огорож мають бути погодженими з органами містобудування та архітектури.
3.57 Розрахункова щільність населення території районів садибної забудови приймається відповідно до розміру присадибної ділянки (додаток 3.3). Для досягнення максимального рівня щільності доцільно застосовувати блоковану двоповерхову атріумну або килимову забудову площею ділянки 150 - 350 кв. м. В інших випадках можливі різні планувальні прийоми компонування садибної забудови (одно-, дворядна, гніздова та ін.).
3.58. На ділянках з ухилом 15 - 20% треба застосовувати терасну забудову. Кількість ярусів повинна бути не більше 4 -5 при даних ухилах і одному підході, а при двох підходах подвоюється.
При терасній забудові треба передбачати проїзди для пропуску пожежних машин і зовнішні сходи - пішохідні шляхи, які їх з'єднують. Відстань між проїздами і зовнішніми сходами повинна бути не більшою як 100м.
Для структурної побудови терасної забудови треба використовувати:
- блок-квартири, що стоять окремо, із зовнішніми сходами, які обслуговують одну або дві квартири, що стоять окремо, на одному ярусі;
- блоки з двох квартир із зовнішніми сходами на дві квартири;
- будинки коридорного або галерейного типу з квартирами на одному ярусі, які об'єднані коридором по межі із схилом або галереєю уздовж зовнішньо межі терас.
3.59. В районах садибної забудови розміщення об'єктів соціальної сфери слід передбачити на територіях загального користування, на спеціально відведених ділянках, у складі громадських центрів або у вигляді окремих споруд. Допускається розміщення приватних об'єктів соціально-побутового призначення, сімейних підприємств, тощо у житлових будинках на присадибних ділянках при обов'язковому дотриманні державних будівельних, санітарних, пожежних норм і правил та наявності вільної території для забезпечення нормованого розміру земельних ділянок під ці об'єкти відповідно до вимог, наведених у табл. 6.1.
3.60. У районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7), треба формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина проїзної частини з однією смугою руху приймається 3,5 м, з двома – 5,5 м. На односмугових проїздах передбачаються необхідні роз'їзди (розд.7).
Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150м. Проїзна частина тупикових проїздів повинна закінчуватися кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами 12 х 12м кожна. До житлових і громадських будинків треба передбачати проїзди шириною 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.
3.61. В умовах реконструкції районів садибної забудови допускається зменшення нормативної ширини жилих вулиць у червоних лініях, за умови розміщення необхідних елементів поперечного профілю та інженерних мереж.
3.62. Озеленення вулиць шириною 12 м і менше треба здійснювати за рахунок палісадників.
При групах будинків треба передбачати озеленені ділянки з дитячими ігровими майданчиками.
3.63 У містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних, протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього або у вигляді окремої будівлі.
Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де місцевим законодавством дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних норм.
Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається.
Відстані від сараїв для домашньої худоби до житлових будинків слід приймати відповідно до правил для сільських населених пунктів.
Розміщення гаражів слід передбачити переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки. Відстані від в'їздів та інших отворів гаражів до сусідніх житлових будинків, шкіл та дошкільних закладів, інших споруд слід приймати за табл.7.7.
При розміщенні гаражів нижче рівня землі допускається перевищувати гранично припустимий ухил під'їзду у гараж, за умови устрою його підігріву.
3.64. Протипожежні розриви між будинками або господарськими будівлями, що стоять окремо, відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість місткостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опалені
будинків рідким паливом) треба приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 2.1).
Розташування та організація житлових будинків та громадських будівель повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітлюваності відповідно до діючих нормативів‚ як в будинках, що споруджуються, так і в сусідніх житлових та громадських будинках.
Для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1.0 метра. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Відстань від сусідніх ділянок садибної забудови до стовбурів дерев, які висаджуються, повинна бути не менш як 4 - 6 м залежно від величини їх крони, а до чагарників - 0,7 - 1 м.
3.65. Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями та спорудами слід приймати, відповідно до санітарних вимог, згідно табл. 3.3, але не менше протипожежних, згідно з табл. 1 додатку 2.1.
Таблиця 3.3
|
|
Відстань / м/ |
|||||
|
Будівлі та споруди |
Господарчі будівлі /сараї/ для худоби, інших тварин та птахів площею до 5м2 |
Майданчики для компосту, дворові вбиральні, сміттєзбірник, сховища для добрив та ядохімікатів |
Фільтруючий колодязь про-дуктивністю м3/добу |
Септик про-дуктивністю м3/добу |
||
|
|
|
|
до 1 |
1 – 3 |
до 1 |
1 – 3 |
|
Житлові будинки та літня кухня |
15 |
20 |
8 |
10 |
5 |
8 |
|
Питний колодязь |
20 |
20 |
|
|
|
|
ПРИМІТКИ:
1. Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об'єднувати.
2. Господарські приміщення для утримання худоби та птиці площею до 50 кв. м допускається прибудовувати до одно- та двоквартирних житлових будинків /крім будинків, що знаходяться в ІV кліматичному районі/ за умов ізоляції від житлових кімнат та кухонь не менше, ніж трьома підсобними приміщеннями.
3. При продуктивності місцевих каналізаційних очисних споруд до 3 куб.м на добу водозабірні споруди місцевого господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на відстані 40-50 м вниз по течії ґрунтових вод, 20-25 м вверх по течії і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. Відстані від артскважин та колодязів до окремих будівель і споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20м, місце розташування водозабірних споруд повинно бути вверх по течії ґрунтових вод і вище по відношенню до розташування каналізаційних споруд. При неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від червоної лінії на 2.5-3 метри на майданчиках розміром 2,5х3м із твердим покриттям та ухилом не більше 40-50%о .
4. Відстань до інших джерел шкідливостей встановлюється відповідними нормативними документами по кожному конкретному фактору /шум, вібрація, електромагнітні коливання, радіація, джерела забруднення повітря та інші/.
Відстань від будинків та споруд до джерел та кущів слід приймати згідно з табл. 5.2
Вигрібні ями двірських туалетів повинні бути виконані з конструкцій, що запобігають фільтрацію фекальних стоків у ґрунт.
3.66 При відсутності інженерних мереж міської /селищної/ каналізації треба передбачити каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджено з органами санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється.
3.67. На території районів садибної забудови слід передбачити розміщення майданчиків для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку за занять фізкультурою, автостоянок для тимчасового зберігання, майданчиків для сміттєзбірників загального користування. Питомі розміри майданчиків для ігор дітей та автостоянок допускається зменшувати відносно показників, наведених в табл.3.2, але не більше ніж на 30%.Майданчики для сміттєзбірників загального користування слід розміщувати на відстані не менш ніж 20 м від стін житлового будинку, їх розміри та кількість встановлюються за розрахунком.
3.68. Відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м.
