8.60. Для малоповерхової забудови необхідно прагнути до використання нетрадиційних джерел теплозабезпечення (теплових генераторів, водогрійнихкотлів, мінікотельних, теплових насосів).
8.61. Групові і районні котельні потрібно розміщувати в безпосередній близькості від споживачів, в центрі теплових навантажень за умови обладнання їх системами димовидалення, фільтрами, що забезпечують рівні викидів відповідно до діючихсанітарних норм.
8.62. У разі реконструкції районів багатоповерхової забудови систему теплозабезпечення району необхідно розробляти як для нового будівництва. Для існуючихджерел теплозабезпечення необхідна повна модернізація обладнання, впровадження енергозберігаючихтехнологій, повна автоматизація котлів. Контроль за викидами, фільтрація викидів. Дрібні неекономічні котельні необхідно ліквідувати.
8.63. У щільній житловій забудові, на об'єктах вибіркового будівництва і культурно-побутового призначення допускається застосування автономних джерел теплопостачання.
8.64. Окремо стоячі котельні потрібно розміщувати при техніко-економічному обгрунтуванні в центрі теплових навантажень відповідно до вимог розділу БНіП по проектуванню котельних установок.
Котельні, призначені для теплопостачання промислових підприємств і житлової забудови, потрібно розміщувати на території виробничих зон.
8.65. При розробці проектів територіального планування річні витрати тепла на опалювання для житлових будівель для попередніх розрахунків необхідно приймати по “Доповненню до наказу Мінбудархитектури України від 30 грудня 1993 р. № 253"., табл.. 8.4
Таблиця 8.4
|
Повер-ховість |
Тип житлового будинку чи блок-секції |
Питомі витрати теплоты на опалення Вт/м 2 |
||||
|
|
|
І зона > 3501 Г-А |
ІІ зона 3001-3500 Г.-Д. |
ІІІ зона 2501-3000 Г.-Д. |
IV зона < 2500 Г.-Д. |
|
|
Малоповерхові житлові будинки |
||||||
|
1-2 |
|
94 |
93 |
61 |
83 |
|
|
|
|
79-72 |
77-69 |
76-68 |
68-63 |
|
|
|
|
75 |
73 |
71 |
67 |
|
|
3-4 |
Блоковані |
65 |
61 |
60 |
58 |
|
|
|
Секційні |
57 |
56 |
55 |
48 |
|
|
Багатоповерхові житлові будинки та блок-секції |
||||||
|
5 |
Рядова, кутова, торцева блок-секції |
55-59 |
53-57 |
52-56 |
48-52 |
|
|
9-10 |
Рядова, углова, торцева блок-секції |
51-55 |
50-53 |
49-52 |
43-48 |
|
|
12-16 |
---//--- |
55-59 |
53-57 |
52-56 |
48-52 |
|
|
17 и біль-ше |
---//--- |
59 |
57 |
56 |
50 |
|
|
|
односекційний житловий будинок |
68 |
67 |
66 |
59 |
|
|
|
|
66 |
65 |
64 |
58 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8.66. У IV кліматичному районі при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні необхідно передбачати геліосистеми для гарячого водопостачання. Централізовані системи холодопостачання доцільно передбачати для кожного об'єкта згідно з нормами вентиляції і опалювання.
При відповідних техніко-економічних розрахунках в районах зі стабільною системою енергопостачання курортних районах доцільно використання електроенергії, як єдиного енергоносія.
1. ДОДАТКИ
Додаток 8.1
(рекомендований)
Таблиця 1.
Середньодобове (за рік) питоме господарсько - питне водоспоживання (побутове водовідведення) у літрах на жителя
|
Ступінь благоустрою районів |
Фізико-географічні райони |
|
||
|
|
Полісся, Західний Лісостеп, Прикарпаття |
Лісостеп, Закарпаття |
Степ, Південний берег Криму |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Водопровід, каналізація, централізоване гаряче водопостачання |
280 |
290 |
300 |
|
|
Водопровід, каналізація, місцеві водонагрівачі |
200 |
210 |
230 |
|
Примітки:
1. Показники таблиці наведені для груп малих і середніх міст; для інших груп треба приймати коефіцієнти: для великих - 1,05; для значних – 1,1; для найзначніших і міст-курортів – 1,2.
2. На першу чергу будівництва залежно від реальних умов реконструкції забудови допускається передбачати тимчасове обладнання житлового фонду системами водопостачання і каналізації без ванн за питомого водоспоживання 150 л і водорозбір із колонок - 50 л/серед. добу (водовідведення 25 л).
3. Коефіцієнти добової нерівномірності для розрахунків об`ємів за добу найбільшого споживання треба приймати 1,1…1,3.
4. Для будинків підвищеної комфортності (котеджі, висотою більше 12 поверхів тощо) питомі показники треба приймати: середньодобові 360 л, за добу максимального споживання 400 л. Для районів, що забудовані будинками підвищеної комфортності, наведені показники треба збільшувати на 5…10 % на установи і підприємства культпобуту.
5. При відкритій системі теплопостачання витрати холодної води треба приймати у розмірі 60 % загального споживання на госппитні потреби.
6. Неполічені витрати треба приймати у об’ємі 10…20 % від господарсько-питного водоспоживання у залежності від величини міст і черговості будівництва.
Таблиця 2
Потреба у воді у літрах на людину за добу максимального водоспоживання (числівник) і у м3 на людину за поливальний період року 75% забезпеченості за опадами (знаменник)
|
Міста |
Агрокліматичні зони |
|||
|
|
Полісся, При-карпаття |
Лісостеп |
Північний степ |
Південний степ, ПБК |
|
Найзначніші |
65/5,5 |
75/6,4 |
95/10,1 |
105/12,4 |
|
Значні |
60/5,3 |
70/6,1 |
85/9,9 |
100/11,4 |
|
Великі |
55/5,1 |
65/5,8 |
80/9,4 |
90/10,9 |
|
Середні |
45/4,7 |
50/5,1 |
60/7,2 |
65/8,4 |
|
Малі |
40/4,3 |
45/4,6 |
50/6,4 |
55/7,4 |
Примітка. До показників, наведених у таблиці, треба приймати коефіцієнти: для курортних міст – 1,2; для малих і середніх міст, розташованих в оточенні лісів, у прибережних зонах великих річок або водойм – 0,8.
Таблиця 3
Площа території під очисні споруди водопостачання
і каналізації
|
Станції очищення води |
Очисні споруди промпобутової каналізації |
|
||||
|
Продуктив-ність, тис.м3/добу |
Площа, га |
Продуктив-ність, тис.м3/добу |
Площа, га |
|
||
|
|
|
|
очисних споруд |
мулистих майданчиків |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
До 0,8 |
1 |
До 0,7 |
1,0 |
2,0 |
|
|
|
0,8 до 12 |
2 |
0,7 до 17 |
3,0 |
6,0 |
|
|
|
12 до 32 |
3 |
17 до 40 |
4 |
8 |
|
|
|
32 до 80 |
4 |
40 до 130 |
8,0 |
16 |
|
|
|
80 до 125 |
6 |
130 до 175 |
10 |
20 |
|
|
|
125 до 250 |
12 |
175 до 280 |
17 |
35 |
|
|
|
250 до 400 |
18 |
280 до 400 |
20 |
50 |
|
|
|
400 до 800 |
24 |
400 до 500 |
30 |
70 |
|
|
Примітка. При більшій продуктивності станцій очищення води площу під очисні споруди треба приймати за проектами-аналогами.
Додаток 8.2
(обов’язковий)
Таблиця 1
Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів
під кабелі зв’язку
|
Т р у б и |
Мінімальна відстань від поверхні покриву до верхньої труби, м |
|
|
|
Під пішохідною частиною вулиці |
Під проїжджою частиною вулиці |
|
Азбоцементні, поліетиленові, полівінілхлоридні, піноволокнисті |
0,4 |
0,6 |
|
Бетонні (цементно-піщані), керамічні |
0,5 |
0,7 |
|
Стальні |
0,2 |
0,4 |
Примітки:
1. Під трамвайними і залізничними коліями відстань від підошви рейки до верху труби будь-якого типу повинна становити не менше 1,0 м.
2. Під арками і кюветами відстань від їхнього дна до верхньої труби повинна становити не менше 0,5 м.
Таблиця 2
Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд
і підземних мереж
|
Інженерні мережі і споруди |
В і д с т а н ь, м |
|
|
|
У горизонтальній площині |
У вертикальній площині (при пересіканнях) |
|
Водопровід діаметром 300 мм |
0,5 |
0,15 |
|
Те саме, понад 300 мм |
1,0 |
0,15 |
|
Каналізація |
0,5 |
0,15 |
|
Дренажі і водостоки |
0,5 |
0,15 |
|
Газопроводи: - низького типу до 4,9 кПа (0,05 кГс/кв.см) - високого тиску від 294,6 до 588,6 кПа (3…6кГс/см2) - середнього тиску від 4,9 до 294,3 кПа 90,05…3 кГс/см2) - при тиску від 586,6 до 1177,2 кПа (6…12 кГс/см2) |
1,0 2,0 1,5 3,0 |
0,15 0,15 0,15 0,15 |
|
Теплопроводи |
1,0 |
0,15 |
|
Кабелі силові |
0,5 |
0,15-0,25 |
|
Обрізи фундаментів будинків і споруд |
0,6 |
- |
|
Вісь залізничної неелектрифікованої колії |
3,0 |
1,0 |
|
Вісь найближчої рейки трамвайної колії |
2,0 |
1,0 |
|
Щогли і опори мережі зовнішнього освітлення, контактна мережа і мережа зв’язку |
0,5 |
- |
|
Стіни і опори тунелів і шляхопроводи (на рівні або нижче від основи) |
0,5 |
- |
|
Підошва насипу і зовнішня бровка каналу |
1,0 |
- |
|
Стовбури дерев |
1,5 |
- |
|
Бортові камені |
1,5 |
- |
|
Загальні колектори для підземних мереж |
0,5 |
- |
Примітки:
1. Відстань між броньованими кабелями зв’язку і газопроводами незалежно від тиску в горизонтальній площині приймається 1 м, а у вертикальній площині (при перетинах) – 0,5 м.
2. При забудові, яка склалася, відстань по горизонталі від кабелів зв’язку до бортового каменя обґрунтовується проектом.
3. При перетинах силові кабелі прокладаються нижче від блоків кабельної каналізації зв’язку.
Додаток 8.3.
Таблиця 1
Електричне споживання
