Зона забудови дачних і садівницьких районів та поселень

3.69. Дачні і садівницькі поселення слід розміщувати за межами населених пунктів. Будівництво нових дачних та садівницьких районів в межах населених пунктів не допускається.

3.70. Будівництво нових дачних та садівницьких поселень на територіях, де діють планувальні обмеження, встановлені чинним законодавством, санітарними нормами та правилами, на резервних позаміських територіях, які передбачені містобудівною планувальною документацією для подальшого розвитку міст та поселень, на територіях інженерної і транспортної інфраструктури не допускається.

3.71. Території дачних та садівницьких поселень /районів/ призначаються для організації позаміського відпочинку громадян, ведення садівницького та городницького господарства з можливістю розташування садових або дачних будинків.

ПРИМІТКА. Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. Садовий будинок - будівля для літнього /сезонного/ використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, встановленим для житлових будинків.

3.72. Дачні поселення слід розміщувати, як правило, у місцевості, яка має рекреаційні якості, у тому числі біля рік та водоймищ, лісових масивів за умов додержання природоохоронних вимог. Садівницькі поселення - на землях, які придатні для ведення садівництва та городництва

3.73. В межах одного поселення або району можуть передбачатися змішані типи використання земельних ділянок: для відпочинку, ведення садівництва та городництва тощо, з будівництвом як дачних так і садових будинків.

3.74 Граничний розмір площі земельних ділянок, що надаються громадянам для ведення дачного або садівницького господарства, встановлюється місцевими органами виконавчої влади або місцевого самоврядування, в межах норми, що встановлено земельним законодавством України.

3.75. Територія дачного‚ садівницького поселення /району/ слід розподіляєи на зони індивідуального /садові чи дачні ділянки/ та загального користування /вулично-дорожня мережа та громадські будівлі/. Зона індивідуального користування з вулично-дорожньою мережею повинна складати до 90% від загальної території поселення /району/.

У випадку проведення робіт з осушення або зрошення, створення водоймищ, зелених масивів тощо, а також терасування схилів крутизною більше 8о, площа кварталів дачних та садових ділянок та проїздів повинна складати не менш 75%.

3.76. На ділянках, які передбачені для загального користування, розміщуються будівлі і споруди, перелік яких та орієнтовно потрібна територія наведені у таблиці 3.4

3.77. На територіях дачних та садівницьких поселень трасування доріг і проїздів, розміщення вбудовано-прибудованих або окремо розташованих гаражів, дачних та садових будинків, інших споруд та відстані між ними слід приймати у відповідності з вимогами‚ викладеними в підрозділі "Садибна забудова" та протипожежними вимогами /додаток 2.1/.

3.78. Граничні розміри площі забудови та поверховості садового будинку та громадських будівель на ділянці встановлюється статутом садового товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування /районними чи обласними/. Ці розміри встановлюються за умовою забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції території суміжних ділянок.

Загальна площа та поверховість дачного будинку та господарських споруд на ділянці не обмежуються і встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням діючих будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови.

Таблиця 3.4

Перелік будівель

Дачні і садові райони / поселення/

 

малі

середні

крупні

Обов’язкові:

Споруда для охоронника

100м2 на об’єкт

100 м2 на об’єкт

100 м2 на об’єкт

Споруди для зберігання засобів пожежогасіння

Майданчики для сміттєзбірників

0.5

0.1

0.4

0.1

0.25

0.1

Майданчики для стоянки автомобілів

Магазини мішаної торгівлі

Правління товариства, медпункт

1.1

2.5

1.0

1.1

2.0

1.0

1.1

1.5

1.0

Майданчики для ігор дітей

1.0

1.0

1.0

Рекомендовані:

 

 

 

Універсальні фізкультурні майданчики

4.0

3.4

2.8

Розсадник для розсади та сажанців

2.0

1.5

1.0

Склад добрив та отрутохімікатів

0.1

0.05

0.05

Овочесховища

1.0

0.9

0.6

Фруктосховища

1.1

1.0

0.9

 

 

 

 

ПРИМІТКИ:

1. Об'єкти загального користування доцільно поєднувати у адміністративно-господарський центр. Розсадник і пасіку – розміщувати на окремих ділянках у найбільш віддалених від руху людей і транспорту місцях.

2. На ділянці пасіки вулики розміщувати на відстані не менш ніж 3 м від сусідніх садових /дачних/ ділянок льотками, які направлені від них. Огорожа навколо пасіки у напрямку вильоту бджіл повинна бути суцільною /дерев'яною/ залізною або живою огорожею висотою не менше 2 м. Вулики допускається розміщувати на садових /дачних/ ділянках при додержанні вищевказаних вимог за умовою, що огорожа не порушує норм інсоляції.

3. Умови розміщення складу добрив та отрутохімікатів повинні відповідати діючим санітарно-гігієнічним реґламентам.

3.79. Існуючі дачні і садівницькі райони дозволяється реконструювати у райони садибної забудови, за умовою перетворення вулично-дорожньої мережі та інженерного обладнання відповідно до нормативів садибної забудови міських поселень, а у випадку розміщення цих територій у межах сільських населених пунктів - до нормативів для сільських населених пунктів.

3.80. В існуючих дачних і садівницьких районах використання садових або дачних ділянок їх власниками для створення об'єктів торгівлі, культурно-побутового обслуговування допускається за умовами:

- відповідності площі земельної ділянки показникам, табл. 6.1;

- організації під'їзду до ділянки та влаштування інженерного обладнання відповідно до санітарних та протипожежних вимог.

3.81. Будівництво нових садибних житлових будинків та реконструкція дачних і садових будинків у садибі для постійного проживання в існуючих районах допускається за умовами:

- додержання нормативних вимог щодо житлового будинку;

- організації під'їзду до ділянки з влаштуванням уширень проїзної частини односмугового проїзду завширшки на 3 м, довжиною 12 м не менше ніж через кожні 100 м, при цьому радіус заокруглення проїзної частини проїздів на перехрестях повинен становити не менше ніж 6 метрів.

В садівницьких та дачних поселеннях будівництво садибних будинках для постійного проживання дозволяється за вищевказаними умовами, а також при забезпеченні їх послугами зв'язку та медичної допомоги.

 

Сельбищна територія сільських поселень

Громадський центр

3.82. В громадському центрі сільського населеного пункту слід концентрувати установи управління, культурно-побутового призначення, упорядковувати площу для проведення масових громадських заходiв.

Розміри вільного майданчика з твердим покриттям для проведення масових громадських заходiв повиннi складати 700-750 кв.м на 1000 жителiв

3.83. Територiю громадського центру необхiдно зонувати в залежностi вiд функцiонального призначення установ i підприємств, якi розмiщуються.

3.84. У значних сільських населених пунктах, в громадських центрах яких розташованi будiвлi соцiально-культурного призначення, що мают не тiльки внутрiшньоселищне, але й мiжселелищне значення, установи повсякденного обслуговування можуть розмiщуватися у пiдцентрах з урахуванням нормативних радiусiв обслуговування на шляху пiшохiдного руху до виробничо¿ зони i громадського центру.

3.85. Виходячи з умов сприятливого сприймання забудови громадського центру сiльського населеного пункту (висота 1-2 поверхи) i оптимального спiввiдношення мiж висотою будинкiв i довжиною площi 1:6-1:8 вiдкритий простiр повинен бути в межах 0,15 га в малих населених пунктах i 0,5-0,6 га у великих..

3.86. При плануванні і забудові сільських населених пунктів особлива увага повинна придiлятися архiтектурно-планувальним заходам щодо існуючих на їх території¿ пам’яток архiтектури, iсторi¿ та культури: забезпечення ¿ х вiдокремлення, акцентування в структурi забудови, виразнiсть сприйняття.

Житлова забудова

3.87. Забудова сельбищної територi¿ сiльських населених пунктiв здiйснюється садибними та безсадибними будинками рiзних типiв.

Будiвництво секцiйних житлових будинкiв передбачаº ться за умов вiдповiдного обгрунтування, але, як правило, не вище 4-х поверхiв.

Тип, кiлькiсть поверхiв та довжина будинкiв визначаються згiдно з мiстобудiвною документацiº ю.

3.88. Розмiри присадибних земельних дiлянок у сiльських населених пунктах приймаються згiдно з дiючим земельним законодавством Укра¿ ни та завданням на проектування, з урахуванням регiональних правил забудови населених пунктiв.

Для пiдвищення компактностi забудови частина видiленого громадянам земельного надiлу може бути винесена за межi сельбищно¿ територi¿ .

В умовах сформовано¿ забудови присадибна дiлянка навколо будинку повинна зберiгатися в iснуючих розмiрах, якщо вона не перевищуº норм, встановлених законодавством, й не перешкоджуº вдосконаленню планувально¿ структури населеного пункту.

3.89. Для попереднього визначення потреби у сельбищнiй територi¿ сiльського населеного пункту слід прийняти такі показники на один будинок (квартиру), га, при забудові:

Будинками садибного типу з дiлянками бiля будинку (квартири) площею, кв.м

га

приквартивні ділянки

2500*

0,27-0,30

 

2000

0,25-0,27

 

1500

0,21-0,23

 

1200

0,17-0,20

 

1000

0,15-0,17

 

800

0,13-0,15

 

600

0,11-0,13

 

400

0,08-0,11

 

Секцiйними будинками з кiлькiстю поверхiв

без дiлянок при квартирах

 

2

0,04

0,05-0,07

3

0,03

0,04-0,06

4

0,02

0,03-0,05

Багатоквартирними 1-4-поверховими будинками щiльно¿ забудови

 

 

0,03-0,06

 

3.90. При розмiщеннi будинкiв та споруд слiд додержуватись санiтарних i протипожежних вимог. У випадку розходження вимог архiтектурно-мiстобудiвних, протипожежних та санiтарно-захисних розривiв приймаº ться найбiльший з них.

3.91. Житловi будинки слiд розмiщувати з вiдступом вiд червоно¿ лiнi¿ селищних дорiг та головних вулиць поселень не менше 6 м, а житлових вулиць та про¿ здiв - не менше 3 м.

В умовах реконструкцi¿ населених пунктiв допускаº ться зменшувати вiдступ або зводити житловi будинки по червоній лiнi¿ , зважаючи на сформовану мiстобудiвну ситуацiю.

3.92. Розмiщення господарських будiвель перед лiнiº ю забудови не допускаº ться.

Вiдстань вiд гаражу до сусiднiх житлових будинкiв. територiй шкiл та дошкiльних закладiв маº бути не менше 10 м, до лiкарнено-профiлактичних закладiв iз стацiонарами - 25 м.

Примiтка. В умовах реконструкцi¿ допускаº ться розмiщувати господарськi будiвлi ( за винятком примiщень для утримання худоби та птахiв) по лiнi¿ забудови, якщо це викликано сталими нацiонально-побутовими традицiями.*

3.93. Для жителiв багатоквартирних будинкiв з опаленням, колонками та кухонними плитами на твердому паливi слiд передбачати примiщення для зберiгання палива. Сара¿ проектуються з розрахунку:

- при пiчному опаленнi - не менше 6 кв.м на одну квартиру;

- при центральному опаленнi та наявностi газових плит i колонок - з розрахунку 0,8 кв.м на одну людину, але не менше 4 кв.м на одну квартиру.

3.94. Господарськi та побутовi будiвлi та споруди для мешканцiв багатоквартиних секцiйних будинкiв слiд розмiщувати на спецiально видiлених дiлянках та по можливостi згрупувати. Розриви мiж групами господарських будiвель слiд приймати відповідно до протипожежних норм.

3.95. Санiтарно-захиснi розриви (м) мiж житловими будинками, сараями для худоби, кролiв, нутрiй та iнших тварин, а також iншими господарсько-побутовими будiвлями та спорудами слiд приймати згiдно положень ДБН 79-92*.

3.96. Вiдстань вiд стiн iндивiдуального будинку з вiкнами житлових кiмнат i кухонь, а також вiд головних входiв в будинок (квартиру) до iнших житлових будинкiв та господарських будiвель маº бути не менше 6 м.