Електроспоживання, кВт.годи на/чол. рік

Міста з населенням тис.чол.

Річна кількість годин використання макси-

№п/п

Категорія населеного пункту

і ступінь благоустрою

Крупніший

понад 1000

Крупний

500-1000

Великий

250-500

Середній

50-250

Малий

До 50

муму електричного навантаження , годин

 

 

з МЕТ*)

з МЕТ

з МЕТ

без МЕТ

з МЕТ

без МЕТ

без МЕТ

з МЕТ

без МЕТ

1

Будинки, не обладнані стаціонарними електроплитами

квартири без кондиціонерів

квартири з кондиціонерами

 

 

 

 

1380/2040**)

1620/2400

 

 

 

1260/1870

1480/2200

 

 

 

1150/1700

1350/2000

 

 

 

950/1410

1120/1660

 

 

 

1040/1530

1240/1800

 

 

 

850/1270

1010/1500

 

 

 

760/1130

890/1320

 

 

 

4400/5200

4800/5700

 

 

 

4000/4700

4300/5100

2

Будинки, обладнані стаціонарними електроплитами

квартири без кондиціонерів

квартири з кондиціонерами

 

 

 

 

1740/2520

1980/2880

 

 

 

1580/2310

1810/2640

 

 

 

1440/2100

1650/2400

 

 

 

1200/1750

1370/1990

 

 

 

1300/1890

1480/2160

 

 

 

1180/1570

1230/1790

 

 

 

960/1400

1090/1590

 

 

 

4500/5300

5000/5800

 

 

 

4100/4800

4400/5200

3

Селища і сільські поселення

не обладнані стаціонарними електроплитами

обладнані стаціонарними електроплитами

 

 

 

 

-

-

 

 

 

-

-

 

 

 

-

-

 

 

 

-

-

 

 

 

-

-

 

 

 

-

-

 

 

 

670/950

1000/1350

 

 

 

-

-

 

 

 

3700/4100

4000/4400

*) МЕТ – міський електротранспорт **) чисельник – I черга, знаменник – розрахунковий строк

Примітка: Наведені укрупнені показники передбачають електроспоживання житловими і суспільними будинками, підприємствами комунально-побутового обслуговування, зовнішнім освітленням, міським

електротранспортом (без метрополітену), системами водопостачання, водовідведення і теплопостачання.

Таблиця 2

Електричне навантаження

№ п/п

Споживачі електроенергії

Питоме розрахункове електричне навантаження

квартири (кВт/квартиру) та котеджу (кВткотедж) при кількості

 

 

1-3

6

9

12

15

18

24

40

60

100

200

400

600

1000

1

Квартири підвищеної ком-

фортності з електричними плитами потужністю до 10,5кВт і кондиціонерами

 

 

14

 

 

8,1

 

 

6,7

 

 

5,9

 

 

5,3

 

 

4,9

 

 

4,2

 

 

3,3

 

 

2,8

 

 

1,95

 

 

1,83

 

 

1,72

 

 

1,67

 

 

1,61

 

2

Котеджі з плитами на природному газі

11,5

6,5

5,4

4,7

4,3

3,9

3,3

2,6

2,1

2,0

 

 

 

 

 

3

Котеджі з плитами на природному газі та електричною сауною потужністю до 12кВт

 

22,3

 

13,3

 

11,3

 

10,0

 

9,3

 

8,6

 

7,5

 

6,3

 

5,6

 

5,0

 

 

 

 

 

4

Котеджі з електричними плитами потужністю до 10,5кВт

14,5

8,6

7,2

6,5

5,8

5,5

4,7

3,9

3,3

2,6

 

 

 

 

 

5

Котеджі з електричними плитами потужністю до 10,5кВт та електричною сауною потужністю до 12кВт

 

 

25,1

 

 

15,2

 

 

12,9

 

 

11,6

 

 

10,7

 

 

10,0

 

 

8,8

 

 

7,5

 

 

6,7

 

 

5,5

 

 

 

 

 

 

 

6

Будиночки на ділянках садівничих товариств

4

2,3

1,7

1,4

1,2

1,1

0,9

0,76

0,69

0,61

0,58

0,54

0,51

0,46

 

Примітка: Питомі розрахункові навантаження наведені для котеджів загальною площею

від 150 до 600 м2 і не враховують застосування в котеджах електричного

опалення і електроводонагрівачів.

 

 

 

9.      ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА І ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЙ

 

9.1. Заходи з інженерної підготовки треба розроблювати з урахуванням інженерно-будівельної оцінки території для містобудування, захисту від несприятливих природних і антропогенних явищ та прогнозу зміни інженерно-геологічних і гідрологічних умов при різних видах використання .

При розробці проектів планування і забудови міських і сільських поселень треба передбачити, при необхідності, заході з інженерної підготовки території: загальні (вертикальне планування, організація відведення дощових і талих вод тощо) і спеціальні (інженерний захист від затоплення паводковими водами і підтоплення підземними водами, освоєння заболочених територій, боротьба з яругами, зсувами, обвалами, карстом, осідальністю, мулистими накопиченнями, захист від абразії, сельових потоків, сніжних лавин, відновлення порушених територій гірничими та відкритими виробками, териконами, хвостосховищами, золошлаковідвалами, полігонами), які визначаються з урахуванням прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, впливу сейсмічних явищ, характеру використання і планувальної організації території.

Загальні та спеціальні заходи треба призначати на основі інженерно-будівельної оцінки території (табл. 9.1) з їх повною взаємопогодженістю.

 

 

 

Таблиця9.1

Природні фактори

Оцінка факторів

сприятливих

для будівництва

малосприятливих

для будівництва

несприятливих

для будівництва

Схил рельєфу

0.5–8%

Менше 0.5; 8–15%

Більше 15%

Інженерна геологія. Ґрунти

Що допускають зведення будинків і споруд без улаштування штучних основ і складних фундаментів

Що вимагають улаштування складних штучних основ і фундаментів

Що вимагають улаштування складних штучних основ і фундаментів

Затоплю-ваність

Що не затоплюються паводками — 1% забезпеченості

Затоплюваність менше ніж на 0.5 м паводковими водами при 1% забезпеченості і незатоплюваність паводковими водами при 4% забезпеченості

Затоплюваність більше ніж 0.5 м паводковими водами при 1% забезпеченості і паводковими водами при 4% забезпеченості

 

Ґрунтові води

Що допускають будівництво без проведення робіт з пониження рівня ґрунтових вод (РГВ) або улаштування гідроізоляції

Потрібно провести нескладні заходи з пониження РГВ (улаштування гідроізоляції)

Треба провести складні заходи з пониженням РГВ більш ніж на 0.5 м

Заболоченість

Відсутня або незначна затоплюваність, яка допускає можливість осушення найпростішими методами

Наявність заболоченості, потрібно виконати нескладні інженерні заходи щодо осушування

Значна заболоченість, торфовища шаром 2 м, треба провести складні заходи щодо осушування

Зсуви

Відсутні

Є діючі або недіючі зсуви невеликих потужностей

Значно поширені активні зсуви великих потужностей

Карст

Відсутній

Незначна кількість неглибоких воронок згаслого карсту

Безліч воронок активного карсту глибиною понад 10м. Наявність підземних пустот

Яри

Відсутні

Є діючі обмеженого поширення

Що інтенсивно розвиваються, активні

Осідальність

Відсутня

Тип І. Ґрунти, осідання яких відбувається у межах зони основи, що деформується, від навантаження фундаментів, а осідання від власної ваги ґрунту відсутнє

Тип ІІ.Ґрунти, осідання яких відбувається від ваги ґрунту, що лежить вище, у нижній частині осідальної товщі, а при наявності зовнішнього навантаження — у межах зони, що деформується.

Заторфованість

Відсутні

Товщина шару торфу і дуже заторфованих ґрунтів не повинна перевищувати 2 м

Дуже заторфовані ґрунти і торфи потужністю понад 2 м

Порушення території

Незначні, денудаційні порушення (кар’єри, каменоломні до 1 га)

Утворення акумулятивного типу (шахтні відвали розкривних порід)

Денудаційні порушення (великі кар’єри, каменоломні понад 4 га, глибина воронок обвалення до 50 м)

Селі

Слабкосельоносні з виносом до 5 тис. куб.м твердого стоку з 1 кв.км площі басейну

Середньосельоносні з виносом до 10 тис. кв.м твердого стоку з 1 кв.км площі басейну

Дуже сельоносні з виносом до 25 тис. кв.м твердого стоку з 1 кв.км площі басейну

Сейсмічність

0–6 балів

7–8 балів

8–9 балів

9.2. Вертикальне планування території треба виконувати з урахуванням слідуючи основних вимог:

         максимального збереження існуючого рельєфу;

  • максимального збереження ґрунтів і деревних насаджень;
  • відведення поверхневих вод із швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів;
  • мінімального обсягу земляних робіт;
  • мінімального дебалансу земляних мас;
  • збереження й використання ґрунтового шару при насипах і виїмках.

2.       При обґрунтуванні допускається проектування безстічних площ на ділянках зелених насаджень.

  1. Відведення поверхневих вод практикується, як правило, закритою дощовою каналізацією. Допускається застосування відкритої водовідвідної мережі у районах малоповерхової забудови, парках, сільських населених пунктах, при гірському рельєфі з улаштуванням містків або труб на пересіканнях з вулицями, дорогами, проїздами і тротуарами.
    1. Для улаштування очисних споруд поверхневих вод треба керуватися "Правилами охорони поверхневих вод від забруднення".
    2. На території поселень з високим стоянням ґрунтових вод, на заболочених ділянках треба передбачати пониження рівня ґрунтових вод у зоні капітальної забудови шляхом улаштування вертикальних або горизонтальних закритих труб частих дренажів різної конструкції. Потреба улаштування дренажів визначається висотою розрахункового рівня підземних вод. Розрахунковий рівень треба приймати з урахуванням сезонного і багаторічного коливання відповідно до технічного висновку про гідрогеологічні умови будівництва.

На територіях садибної забудови міст, у сільських поселеннях і на територіях стадіонів, парків та інших озеленених ділянок загального користування допускаються відкриті осушувальні канали. Їх також можна застосовувати і для захисту від підтоплення наземних транспортних комунікацій.