С.260 ДБН В.2.3-7-2003



Таблиця Д.2 - Службові приміщення в будівлі ЕППС лінії




Служба


Приміщення



Загальна кількість

Сумарна площа, м2

Службове

Технічне

Кіль-кість


Площа, м2


Кіль­кість


Площа, м


1. Служба руху


14


330


6


120


8


210


1а. Додатково, комерційна служба

за окремим завданням для метрополітенів, на яких створена комерційна служба

2. Служба колії і тунельних споруд:

в тому числі приміщення геомаркшейдерських груп



16

2



320

30



9

-



190

-



7

2



130

30

2а. Додатково, спостережна станція (див.примітку 3)

за окремим завданням

3 Служба АТРП і зв'язку

12

290

6

100

6

190

4. Ескалаторна служба

14

310

6

120

8

190

5. Служба електропідстанцій і мереж

10

190

3

50

7

140

6. Електромеханічна служба: в тому числі приміщення майстрів електромеханічної дистанції і дистанції спецоб'єктів

9

1

190

20

2

-

30

-

7

1

160

20

7. Відділ міліції по охороні метрополітену

19

340

11

190

8

150

8. Служба (відділ) воєнізованої пожежної охорони

6

110

4

50

2

60

Примітка 1. Кількість і площі приміщень в наземній будівлі приведені для ділянки лінії протяжністю до 30 км і уточнюються завданням на проектування. В приміщеннях кожної служби передбачено робоче місце інженера з охорони праці.

Примітка 2. В будівлі слід передбачати пункт охорони здоров'я, буфет, зал засідань, а також адміністративно-господарські, санітарно-побутові і технологічні приміщення, які забезпечують утримання і обслуговування будівлі експлуатаційного персоналу з урахуванням вимог СНіП 2.09.04.

Примітка 3. Спостережна станція в складі дистанції тунельних споруд, яка обслуговує гірничі виробки і об'єкти метрополітену, передбачається на лініях, розташованих на підроблювальних територіях і в зонах з сейсмічністю 7 балів і більше.

ДБН В.2.3-7-2003 С.261


Таблиця Д.3 - Приміщення ПТО поїздів

Приміщення

Кількість

Сумарна площа, м2

Розміщення

1. Слюсарна майстерня

1

18-20

На нижньому поверсі в рівні головок рейок

2. Кладова запасних частин

1

12-15

Те саме

3. Кладова для схову прибирального інвентаря і контейнерів для сміття

1

10-15

Те саме, з боку тупикових упорів

4. Приміщення робочого персоналу

1

10-15

На нижньому поверсі в рівні головок рейок

5. Приміщення приймання їжі

1

10-12

На верхньому поверсі з боку розміщення убиралень з умивальниками

6. Гардероб (чоловічий і жіночий)

2

16-20

На верхньому поверсі

7. Душові кабіни (чоловіча і жіноча

2

6

Те саме

8. Убиральня з умивальником

2

6

С.262 ДБН В.2.3-7-2003


Додаток Е

(обов'язковий)

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ МЕТРОПОЛІТЕНІВ НА ПІДРОБЛЮВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ


E.1 Будівництво метрополітенів на підроблюваних територіях, дозволяється за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці України. Проекти метрополітену слід розробляти на основі гірничогеологічного обґрунтування, відповідно до 4.1 ДБН В.1.1-5, Частина І. В проектах повинні бути передбачені і здійснені будівельні та гірничотехнічні заходи, які забезпечують охорону і раціональне використання надр та охорону об'єктів метрополітену від впливу гірничих виробок.

Е.2 При розміщенні метрополітену на територіях, що підроблюються, слід ураховувати:

а) наявність старих гірничих виробок та їх розміщення у плані і по висоті відносно споруд метрополітену;

б) очікуваний вплив на конструкції метрополітену при вийманні корисних копалин у межах охоронного цілика під об'єктами метрополітену;

в) наявність факторів у вигляді зон тектонічних порушень, які ускладнюють будівництво.

Матеріали інженерних вишукувань повинні додатково містити вимоги згідно з 4.2 ДБН В.1.1-5, Частина І.

Е.3 Будівництво ліній метрополітену у районах, де за даними територіальних геологічних організацій відмічені виходи шарів або тектонічних порушень гірничих порід під наноси, або знаходяться відроблені гірничі виробки та їх виходи на поверхню, повинно передувати виконання комплексу вишукувальних робіт згідно з 4.5 ДБН В.1.1-5, Частина І.

Е.4 Будівництво споруд метрополітену на підроблюваних територіях, де за прогнозом можливе зсувоутворення, не дозволяється.

Будівництво на ділянках з виходами робочих і відроблених шарів та тектонічних порушень, а також в районах із старими гірничими виробками, які пройдені на глибині до 80 м, дозволяється при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні необхідності цього будівництва з урахуванням вимог за 4.7 ДБН В.1.1-5, Частина І.

ДБН В.2.3-7-2003 С.263



Е.5 Будівельні конструкції метрополітену, що зводиться на підроблюваних територіях та основне технологічне обладнання слід приймати переважно як для звичайних умов експлуатації.

Міцність, стійкість і експлуатаційна придатність підземних споруд та обладнання повинні зберігатися за рахунок застосування комплексів спільно призначуваних гірничих, будівельних (у тому числі об'ємно-планувальних) і технологічних заходів захисту.

Е.6 При проектуванні споруд метрополітену на підроблюваних територіях слід орієнтуватись на допустимі та граничні деформації земної поверхні (ґрунтового масиву) у якості критеріїв необхідності виконання заходів захисту від впливу підробіток.

Допустимими деформаціями земної поверхні (ґрунтового масиву) є такі деформації, які не можуть визвати пошкодження в спорудах метрополітену без заходів захисту.

Граничними деформаціями земної поверхні (ґрунтового масиву) є такі деформації, які порушують експлуатаційну придатність споруд і можуть бути компенсовані або сприйняті за рахунок тільки будівельних заходів захисту.

Значення допустимих та граничних деформацій наведені в таблиці E.1.

При значеннях розрахункових деформацій, які перевищують указані в таблиці E.1, окрім будівельних, слід застосовувати гірничі заходи захисту - загальні та окремі, з урахуванням основних вимог за 4.35 і 4.36 ДБН В.1.1-5, Частина І.

Е.7 Заходи по захисту споруд від впливу гірничих розробок повинні розроблятися на кожній стадії проектування метрополітену.

На стадії ТЕО інвестицій розроблюється гірничо-геологічне обґрунтування будівництва лінії (дільниці) метрополітену та встановлюється комплекс загальних заходів захисту на основі техніко-економічного порівняння варіантів відроблення запасів копалини під метрополітеном у сполученні із будівельними і технологічними заходами, а також перелік об'єктів, які підлягають окремим заходам захисту.

На стадії "проект" установлюється раціональний комплекс окремих заходів захисту для окремих об'єктів, які визначені на стадії ТЕО інвестицій, у сполученні із будівельними і технологічними заходами, а також деталізують їх для всіх об'єктів.

С.264 ДБН В.2.3-7-2003



На стадії "робоча документація" будівельні заходи захисту при необхідності корегуються з урахуванням конкретних умов проектування.

Е.8 Для своєчасного обліку гірничогеологічних умов при проектуванні нових ліній метрополітену доцільно до початку проектних робіт видавати завдання на розроблення гірничогеологічного обґрунтування траси метрополітену, яка проектується, а також на виконання комплексних інженерно-геологічних, спеціальних геофізичних та маркшейдерських досліджень по вивченню стану старих гірничих виробок на невеликій глибині, визначенню зон впливу і параметрів розривних тектонічних порушень та розроблення рекомендацій за умовами будівництва.

Е.9 Спорудження метрополітену залежно від їх призначення та умов роботи слід проектувати по жорсткій, податливій або комбінованій конструктивній схемі з урахуванням основних вимог за 4.28 і 4.29 ДБН В.1.1-5, Частина І. Вид конструктивної схеми визначає характер та склад будівельних заходів захисту, що вводяться.

Е.10 При проектуванні за жорсткою конструктивною схемою слід передбачати виняток можливості взаємного переміщення окремих елементів несучих конструкцій при деформації ґрунтового масиву.

При проектуванні за податливою конструктивною схемою слід передбачати можливість пристосування конструкцій без появлення в них додаткових зусиль до нерівномірних деформацій ґрунтового масиву.

При проектуванні за комбінованою конструктивною схемою слід передбачати сполучення жорсткої та податливої схем.

Заходи захисту повинні забезпечувати:

  • достатню площу обпирання елементів конструкцій при деформаціях ґрунтового масиву;

  • водонепроникність стиків між окремими елементами конструкцій, що взаємно переміщуються;

  • стійкість елементів конструкцій при деформаціях ґрунтового масиву та ін.

ДБН В.2.3-7-2003 С.265

Таблиця Е.1



Перелік споруд метрополітену

Допустимі розрахункові деформації грунтового масиву

Граничні розрахункові деформації

ґрунтового масиву





R, км




h, см



поза зон тектонічних порушень


в зонах тектонічних

порушень


R, км


R, км


h, см


1. Конструкції закритого способу робіт









1.1. Перегінні тунелі

-

-

-

2,0

15

2,5

3,0

-

1.2. Платформні ділянки та вестибюлі станцій

1,0

20

1,0

-

-

не рекомендується

1.3. Ескалаторні тунелі

-

-

-

-

-

те саме

1.4. Притунельні та пристанційні споруди

-

-

-

-

-

2. Конструкції відкритого способу робіт









2.1. Перегінні тунелі

-

-

-

2,5

12

2,5

2,0

4,0

2.2. Платформні ділянки та вестибюлі станцій

1,0

20

1,0

2,0

15

не рекомендується

2.3. Інші притунельні споруди

-

-

-

-

-

те саме

3. Конструкції наземні

за ДБН В.1.1-5, Частина І

4 . Рейкова колія для всіх видів ліній

1,0

20

1,0

2,0

10

2,0

10

-


С.266 ДБН В.2.3-7-2003


Е.11 За ступенем чутливості до деформаційних впливів підроблюваного ґрунтового масиву об'єкти метрополітену підрозділяються на:

а) протяжні (лінійні), до яких відносяться перегінні тунелі та станції з пристанційними спорудами;

б) точкові, до яких відносяться стволи та притунельні споруди.

Е.12 При проектуванні конструкцій по жорсткій схемі слід передбачати такі заходи захисту:

  • організацію жорстких відсіків, дисків покриття та ін.;

  • улаштування рівноміцних стиків збірних елементів;

  • впровадження додаткової арматури в конструктивні елементи;

  • впровадження залізобетонних поясів по верху огороджувальних конструкцій та ін.

Е.13 Повну або часткову компенсацію деформативних впливів на споруди метрополітену при податливій (комбінованій) схемі рекомендується здійснювати за рахунок:

  • улаштування зовнішнього податливого шару між оправою і контуром виробки переважно за рахунок тампонажу заоправного простору;

  • улаштування податливих відсіків в сполученні з деформаційними вставками переважно для протяжних (лінійних) об'єктів;

  • розподіл споруд деформаційними швами (деформаційними вставками) на відсіки мінімально можливої довжини;

  • улаштування швів сковзання;

  • збільшення податливості стикових з'єднань;

  • зниження жорсткості несучих конструкцій;

  • впровадження розрізної армованої підготовки;

  • улаштування розвантажувальних платформ та ін.