ДБН В.2.3-7-2003 С.275


Закінчення таблиці И.1

1

2

3

4

12. Проходка вентиляційних і кабельних прохідних ходків із зведенням збірної оправи:

без щита з розкриттям на повний профіль





м/міс





20





25


Примітка 1. Швидкості проходки приведені з даних корпорації "Укрметротунельбуд".

Примітка 2. При спорудженні тунелів в умовах, впливаючих на зміну приведених в таблиці темпів підземного будівництва, швидкості проходки горизонтальних і похилих виробок немеханізованими комплексами необхідно приймати з такими поправковими коефіцієнтами умов будівництва:

а) при використанні прохідницьких комбайнів .............................1,5

б) при буровибуховому способі проходки без

зведення постійного кріплення тунелів (оправи).......................................................................................................1,3

в) при проходці ділянок виробок, де прогнозується:

суфлярне виділення метану, викиди породи, прориви води або пливунів.......................................................................................................0,7

г) при проходці виробок в породах міцністю понад

10 МПа (ДСТУ Б В.2.1-2)..........................................................................0,75

д) при проходці виробок із діючих об'єктів.....................................0,8

е) при проходці виробок із зведенням монолітної

бетонної оправи (замість збірної, передбаченої нормативом)...............0,9

ж) те саме, із зведенням монолітної залізобетонної оправи...........0,8

и) проходка виробок при сильному капежі переривчастими

струменями..................................................................................................0,85

Примітка 3. В умовах, коли може бути застосовано декілька коефіцієнтів зниження швидкості, належить застосовувати один із них, що найбільш відповідає конкретним умовам; в умовах, коли можуть бути застосовані знижуючі і підвищуючі коефіцієнти, розрахунковий коефіцієнт належить визначати їх перемноженням.

Примітка 4. Орієнтовні швидкості проходки вказані за умови роботи в три змін (по 7,2 год) в добу і п'ятиденному робочому тижні; при зміні розрахункової тривалості робочого часу, швидкості проходки відповідно корегуються.

С.276 ДБН В.2.3-7-2003


Додаток К

(довідковий)


ХАРАКТЕРИСТИКА ГІРСЬКИХ ПОРІД

K.1 Стійкість гірських порід оцінюється коефіцієнтом міцності f. Коефіцієнт міцності нескельних ґрунтів (за дослідними даними) наведеними в таблиці K.1.


Таблиця К.1

Вид нескельних ґрунтів в перерізі та в покрівлі виробки

Коефіцієнт міцності (f) ґрунту

необводненого

обводненого

Глина тверда сланцювата, аргелітоподібна, мергелиста (спондилова) і т.п.

1

1

Глина тверда з рідкими прошарками і лінзами пісків

0,9

0,9

Великоуламковий ґрунт з супіщано-піщаним заповнювачем, щільний, глина твердої і напівтвердої консистенції, місцями тріщинувата, суглинок твердий

0,8

0,7

Глина і суглинок напівтвердої і тугопластичної консистенції з частими прошаркам і лінзами пісків

0,7

0,6

Пісок щільний і середньої щільності, супіщано-суглинистий ґрунт

0,6

0,4


К.2 Коефіцієнт міцності f скельних грунтів слід визначати за формулою:

, (К.1)

де

Rc

-

тимчасовий опір стисненого ґрунту у зразку, МПа;


-

коефіцієнт, що ураховує вплив тріщинуватості масиву залежно від тимчасового опору ґрунту в зразку на одноосьове стиснення (таблиця К.2).

ДБН В.2.3-7-2003 С.277


Таблиця К.2



Категорія масиву скельних грунтів по ступені тріщинуватості

Коефіцієт , що ураховує вплив тріщинуватості масиву при тимчасовому опорі одноосьовому стисненню у зразку, Мпа:

10

20

40

80

160

I - практично нетрішинуваті

1,7

1,4

1,2

1,1

1

II – малотрішинуваті

1,4

1,2

1

0,9

0,8

III тріщинуваті

1,2

0,9

0,7

0,6

0,5

IV - сильнотріщинуваті

0,9

0,7

0,5

0,4

0,3

V - роздроблені (розбірна скеля)

0,7

0,4

0,3

0,2

0,1


К.3 Категорію масиву скельних ґрунтів по ступеню тріщинуватості (таблиця К.3) слід визначати залежно від тріщинноі пустотності і густоти тріщин (середньої відстані між тріщинами найбільш розвиненої їх системи) з урахуванням додаткових характеристик (факторів) тріщинуватості.

Одержану за формулою величину коефіцієнта міцності скельних ґрунтів необхідно коригувати множенням його на додаткові знижуючі або підвищуючі коефіцієнти, що враховують вплив таких факторів:

а) припливу води у виробку для випадків, коли тріщини заповнені пухким або розмоклим глиноподібним матеріалом 0,8

б) розташування тріщин найбільш розвиненої їх системи під кутом до осі тунелю менше 45° 0,9

в) проходка виробок без буропідривних робіт 1,2

С.278 ДБН В.2.3-7-2003


Таблиця К.3



Тріщинна пустотність,

%




Категорія скельних масивів тріщинуватості при густоті тріщин, м

дуже

рід­кої

(біль­ше 1)


рідкої

(від 1 до

0,3)


густої

(менше

0,3 до 0,1)


дуже

густої

(менше 0,1)


Мала - менше 0,3


І


II


III


IV


Середня - більше 0,3 до 1


II


III


IV


V


Велика - більше 1 до 3


III


IV


V


V


Дуже велика - більше 3


IV


V


V


V


Примітка 1. При визначенні тріщинної пустотності пухкий або глиноподібний матеріал заповнення тріщин не враховується.

Примітка 2. При великій і дуже великій тріщинній пустотності, а також чітко вираженій розчленованості масиву на блоки за ступенем тріщинуватості, його слід відносити до V категорії (роздробленим) незалежно від густоти тріщин.

Примітка 3. В умовах очікуваного повного порушення суцільності скельних ґрунтів в результаті інтенсивного їх розшарування (кліваж) ґрунти слід відносити до V категорії.

Примітка 4. При наявності поверхонь ковзання категорію ґрунту за стуленем тріщинуватості слід підвищувати на одну ступінь.

Примітка 5. При тріщинах, залікованих частково твердим (кристалічним) матеріалом, категорію ґрунту за ступенем тріщинуватості слід знижувати на один ступінь, а при повністю залікованих тріщинах - приймати за І категорією.


К.4 В окремих випадках, при відсутності даних для встановлення категорії тріщинуватості масиву скельних ґрунтів по таблицях К.2 і К.3, дозволяється визначати її по керну бурових робіт і загальним даним про геологічну будову масиву на трасі метрополітену.

ДБН В.2.3-7-2003 С.279


Додаток Л

(обов’язковий)

ФОРМИ ЖУРНАЛІВ ВИКОНАННЯ РОБІТ

Форма 1


Будівництво __________________________

Дільниця _____________________________


ЖУРНАЛ ПЕРВИННОГО НАГНІТАННЯ ЦЕМЕНТНО-ПІЩАНОГО РОЗЧИНУ ЗА ОПРАВУ





Дата

Найменування споруди

Місце встановлення ін’єктора


Сорт і марка цементу


Склад розчину

Кількість

Тип обладнання тиск, Мпа (кг/см2)

Зміна, бригада, яка виконувала роботу

Підписи начальника зміни і начальника дільниці


Примітка

Номер кільця або пікета

Номер блока (тюбінга)

або трубки

розчину м3, за зміну

тюбінга або блоків, шт













Примітка. Журнал заповнюється начальником зміни і зберігається у начальника дільниц; рахунок блоків (тюбінгів) в кільці ведеться по годинниковій стрільці по ходу пікетажу, починаючи із замкового.

С.280 ДБН В.2.3-7-2003


Форма 2


Будівництво____________________________________________

Дільниця_______________________________________________


ЖУРНАЛ ВИКОНАННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ


Дата

Номер зміни, опис виконаних робіт

Професії робітників, прізвище бригадира

Кількість робітників

Об’єм виконаної роботи

Підписи

Зауваження та вказівки по якості робіт

Відмітка про виконання зауважень і вказівок

Того, що здає зміну

Того, що приймає зміну











Примітка. Журнал заповнюється начальником зміни і зберігається у начальника дільниці; об'єми виконаних робіт підтверджуються по кожному робочому місцю; в журнал вносяться дані про стан забоїв, кріплення, водовідливу, вентиляції і т.п.; відмічаються простої механізмів, нещасні випадки, аварії і виробничі неполадки з зазначенням причин і прийнятих заходів з посиланням на складені акти; в опису виконаних робіт приводиться оцінка якості.

ДБН В.2.3-7-2003 С.281


Форма 3

Будівництво____________________________________________

Дільниця_______________________________________________


ЖУРНАЛ КОНТРОЛЬНОГО НАГНІТАННЯ ЦЕМЕНТУ ЗА ОПРАВУ


Дата

Найменування споруди

Місце встановлення ін’єктора

Сорт і марка цементу


Кількість

Тип обладнання тиск, Мпа (кг/см2)

Зміна, бригада, яка виконала роботу

Підписи начальника зміни і начальника дільниці

Примітка

Номер кільця або пікета

Номер блока (тюбінга) або трубки

Розчину, м3

Цементу, т

Блоків або тюбінгів, шт














Примітка. Журнал заповнюється начальником зміни і зберігається у начальника дільниці; рахунок блоків (тюбінгів) в кільці ведеться по годинниковій стрілці по ходу пікетажу, починаючи із замкового; облік цементу для повторно-контрольного нагнітання проводиться за накладними.

ДБН В.2.3-7-2003 С.282

Форма 4

Будівництво_______________________________________________________

Дільниця__________________________________________________________


ЖУРНАЛ ВИКОНАННЯ ЧЕКАНОЧНИХ РОБІТ



Дата


Найменуівання роботи

Місце підтягування болтів і встановлення болтів, пробок, закладання отворів у блоках



Розчеканення

Номери кілець і тюбінгів, в яких помічені дефекти

Зміна, бригада, що виконала роботу

Підписи начальника зміни і начальника дільниці

Примітка


Номер кільця

Номер блока (тюбінга)


Номер кільця

Номер блока (тюбінга)

Очищення швів довжиною, м

Матеріал чеканки

Чеканка швів довжиною, м















Примітка. Журнал заповнюється начальником зміни і зберігається у начальника дільниці.

ДБН В.2.3-7-2003 С.283


Форма 5

Будівництво____________________________________________

Дільниця_______________________________________________


ЖУРНАЛ ВИКОНАННЯ РОБІТ ПО УЛАШТУВАННЮ

ОБКЛЕЮВАЛЬНОЇ ГІДРОІЗОЛЯЦІЇ


Дата

Найменування споруди, місце обклеювання (лоток, стіни, склепіння)

Номер паспорта рулонного матеріалу

Кількість шарів рулонного матеріалу

Номер паспорта бітуму

Температура бітума при обклеюванні

Кількість (площа) обклеювальної гідроізоляції, м2, за зміну

Зміна, бригада, яка виконала роботу

Підписи начальника зміни і начальника дільниці

Примітка