С.148 ДБН В.2.3-7-2003
13.20 На усіх коліях відстійно-ремонтного корпусу і цеху поточного ремонту ПР-3 необхідно передбачати оглядові канави. Бокові стіни канав, які призначені для ремонту рухомого складу, повинні мати покриття світлих тонів, що легко миються.
Рівень підлоги у відстійно-ремонтних прогонах (окрім прогону ПР-3) слід приймати нижче рівня головки рейок на 0,5 м; дозволяється на вимогу замовника - приймати в рівні головок рейок. У цеху поточного ремонту ПР-3 рівень підлоги необхідно приймати на рівні головок рейок.
У цеху поточного ремонту ПР-3 та відстійно-ремонтному корпусі, де верх головок рейок колій і поверхня підлоги знаходяться на одному рівні, слід між оглядовими канавами передбачати евакуаційні переходи, що розташовуються один від одного на відстані, яка дорівнює подвійній довжині вагона. Ширина переходів повинна бути не менше 1 м в світлі, висота - не менше 1,8 м. В стінах оглядових канав по осі примикання евакуаційних переходів слід передбачати відкриті отвори розміром в світлі 1 м х 1 м без бічних виступів та порогів. В місцях перепаду висот підлоги оглядової канави та переходу слід передбачати бетонні сходи з числом східців не менше трьох.
13.21 У відстійно-ремонтному корпусі або у цеху ПР-3 слід встановлювати верстат для обточування колісних пар без викочування їх з-під вагона.
У цеху ПР-3 слід передбачати, за окремим проектним завданням, ділянку для проведення повного огляду колісних пар без зміни елементів і окрему колію для повного діагностування поїздів.
13.22 Полотна воріт відстійно-ремонтного корпусу повинні бути обладнані електроприводами, зблокованими з повітряно-тепловими завісами. Ворота повинні мати ущільнення у закритому положенні, а також оглядові вікна на висоті 1 м від рівня головок рейок до низу вікна. В одному із полотен воріт кожного прогону необхідно передбачати двері розміром 0,8 м х 1,8 м, як правило, без порогу.
Застосування розсувних та підйомних воріт не дозволяється.
13.23 Електропостачання будівель, установок і мереж електродепо необхідно забезпечувати:
ДБН В.2.3-7-2003 С.149
від тяговознижувальної підстанції, розміщеної в окремо розташованній будівлі або в будівлі, зблокованій з іншою будівлею;
від знижувальної підстанції, розміщеної у відстійно-ремонтному корпусі.
13.24 Електропостачання підстанцій електродепо слід передбачати у відповідності з 8.2.
13.25 Живлення тягової мережі слід передбачати постійним струмом напругою 825 В: основне - від тяговознижувальної підстанції електродепо резервне - від контактних рейок з'єднувальних колій вітки в електродепо.
Живлення силових, освітлювальних електроприймачів і засобів зв’язку слід передбачати змінним струмом напругою 380/220 В від загальних трансформаторів з глухозаземленою нейтраллю, а обладнання АТРП - змінним струмом напругою 220 В від трансформаторів з ізольованою нейтраллю.
13.26 На тяговознижувальній підстанції слід встановлювати два випрямних агрегати: робочий та резервний. До одного із агрегатів слід приєднати лінію живлення розподільного пункту 825 В (РП-1 825 В) у відстійно-ремонтному корпусі, до другого агрегату - лінію живлення розподільного пункту 825 В (РП-2 825 В) на паркових коліях. Між РП-1 і РП-2 слід передбачати кабельну перемичку (чисту або через контактні рейки) із роз'єднувачами з ручними приводами.
В лініях живлення 825 В на підстанції необхідно застосовувати швидкодіючі вимикачі і роз'єднувачі з електроприводами; в РП – роз’єднувачі з ручними приводами.
Для живлення ланцюгів керування і сигналізації підстанції слід передбачати перетворювач змінного струму в постійний струм з резервним джерелом постійного струму (як правило, лужної акумуляторної батареї у шафі живлення і керування; дозволяється встановлення кислотної акумуляторної батареї, якщо це обумовлено завданням на проектування).
13.27 Контактна мережа паркових колій повинна розділятися на дві секції колій. Живлення контактної мережі слід забезпечувати від РП-1 і РП-2. Контактні рейки окремих колій (витяжної, обкочувальної та ін.) необхідно відділяти від іншої мережі роз'єднувачами з ручними приводами.
С.150 ДБН В.2.3-7-2003
У відсмоктувальній мережі паркових колій слід передбачати перемички між тяговими нитками ходових рейок колій перед відстійно-ремонтним корпусом. На кожній ділянці колії повинні забезпечуватися два шляхи відсмоктування тягового струму.
13.28 У кожній лінії живлення і відсмоктування, а також у перемичках контактних і ходових рейок необхідно передбачати два кабелі. Дозволяється виконувати перемичку контактних рейок одним кабелем при закільцьованій схемі живлення контактних рейок.
13.29 У відстійно-ремонтному корпусі вздовж кожної колії по всій довжині корпусу депо слід передбачати контактний шинопровід напругою 825 В із спеціальними струмознімальними каретками. Контактний шинопровід слід розташовувати на висоті 4,3 м від рівня головок рейок з правого боку колії в напрямку руху поїзда із корпусу.
Над воротами всередині корпусу необхідно розташовувати позитивну і негативну шини 825 В. Позитивну шину слід розділяти на дві секції, які з'єднуються роз'єднувачами з ручним приводом. Одна секція повинна підключатися до РП-1 825 В, друга - до контактної рейки крайньої паркової колії. Негативну шину на початку і в кінці слід з'єднувати з відсмоктувальною мережею паркових колій.
Кожну ходову рейку відстійно-ремонтного корпусу слід відокремлювати від рейок паркових колій двома ізолюючими стиками. Один стик необхідно встановлювати всередині корпусу, а другий – ззовні з відстанню між ними, що дорівнює 12,5 м.
Контактний шинопровід і тягова нитка ходової рейки кожної колії повинні підключатися до шин 825 В роз'єднувачами із загальним ручним приводом. У пристроях контактного шинопроводу і тягової нитки ходової рейки слід враховувати вимоги згідно з 14.25.
13.30 Кожна колія повинна бути обладнана звуковою і світловою сигналізацією, що попереджує про подачу напруги в контактний шинопровід цієї колії з обладнанням екстреного відключення 825 В згідно з 14.25.
13.31 Прогони відстійно-ремонтного корпусу, а також адміністративні і допоміжні приміщення повинні мати природне і штучне освітлення з врахуванням вимог СНіП 11-4 і КСЦ Метро-2.
ДБН В.2.3-7-2003 С.151
13.32 Загальне штучне освітлення прогонів відстійно-ремонтного корпусу слід робити світильниками з люмінесцентними лампами
13.33 Освітлення оглядових канав відстійно-ремонтного корпусу і евакуаційних переходів слід передбачати:
загальнельне - стаціонарними світильниками (з сітками) напругою 220 В, конструкція яких повинна виключати можливість доступу до лампи без застосування інструменту, з встановленням світильників через 5 м на кожному боці канави в шаховому порядку і по одному світильнику в кожному евакуаційному переході;
місцеве - переносними світильниками напругою 12 В з підключенням до штепсельних розеток, які повинні встановлюватися на одному боці канави через 10 м. В канавах колій поточного ремонту штепсельні розетки слід встановлювати через 1 м на кожному боці в шаховому порядку.
В проходах між коліями у відстійно-ремонтному корпусі з пониженою підлогою слід передбачати на зовнішній боковій поверхні шпали кожної колії мережу місцевого освітлення напругою 12 В з штепсельними розетками, що встановлюються через кожні 20 м.
Мережі освітлення у канавах і переходах слід прокладати в тонкостінних металевих трубах.
13.34 В прогонах відстійно-ремонтного корпусу, де проводиться поточний ремонт вагонів, вздовж поздовжніх стін і колон слід прокладати мережі напругою 380/220 В зі штепсельними роз'ємами через кожні 20 м для підключення зварювальних агрегатів і агрегатів регулювання потужністю 20 кВт, а також мережі напругою 42 В з розетками для електроінструментів.
У цехах поточного ремонту ПР-1.ПР-2 і ПР-3 на коліях прокатування вагонів в оглядових канавах слід передбачати мережу постійного струму напругою 65 В з штепсельними роз'ємами (160 А), що розташовані через 15 м, з живленням від випрямних агрегатів потужністю 10 кВт.
13.35 Кабелі на території електродепо слід прокладати в колекторах, трубах, наземних лотках, а також відкрито без огороджування в будівлі корпусу і на залізобетонних глухих огорожах території.
Кабелі під коліями слід прокладати в металевих трубах з підсиленим захисним покриттям за ГОСТ 9.602. Прокладання кабелів в місцях розташування стрілок і хрестовин
С.152 ДБН В.2.3-7-2003
стрілкових переводів не дозволяється.
Відстань між найближчою рейкою колій і паралельно прокладеним кабелем повинна бути не менше 1,5 м.
13.36 В оглядових канавах відстійно-ремонтного корпусу слід передбачати ніші довжиною 1 м, висотою 0,7 м, глибиною 0,4 м з обох боків через кожні 20 м для встановлення електрообладнання, а також прокладати мережу очищеного від вологи і мастил стисненого повітря з встановленням повітророзбірних кранів через кожні 20 м. В оглядових канавах слід передбачати встановлення обладнання для збору конденсату.
13.37 У торці кожного прогону відстійно-ремонтного корпусу нeo6xідно передбачати встановлення раковин з підведенням холодної та гарячої води і приєднання іі до мережі побутової каналізації.
13.38 У мотовозному депо слід передбачати відстій, поточний і позаплановий ремонти тягових і причіпних одиниць господарських поїздів. Довжину депо слід розраховувати, виходячи з кількості тягових і причіпних одиниць, але не менше 36 м. Кількість колій у депо повинна бути не менше чотирьох, передбачаючи в них оглядові канави з евакуаційними переходами згідно з 13.20.
Відстійно-ремонтний прогін мотовозного депо слід обладнувати кран-балкою вантажопідйомністю 3,2 т.
13.39 В адміністративно-побутовому корпусі слід передбачати кімнати відпочинку машиністів, оздоровчий пункт, їдальню, навчальні класи та інші приміщення з врахуванням СНіП 2.09.04, СНіП 2.09.02, ДБН В.2.2-9 та інших.
13.40 Рівні шуму у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати значень, встановлених СН 3077; у приміщенні відпочинку і в лікарських кабінетах оздоровчого пункту - відповідно до ДСН 3.3.6.037.
13.41 Територія електродепо відповідно до СНіП 11-89 і ДБН 360 повинна бути впорядкована, обнесена огорожею, вздовж якої слід передбачати насадження дерев, і повинна мати: пожежні проїзди і дороги з удосконаленим типом покриття, що з'єднані з міськими проїздами; загальне і охоронне освітлення. Огорожа повинна бути висотою 2,5 - 3 м.
ДБН В.2.3-7-2003 С.153
Відстань від осі найближчої паркової лінії слід приймати не менше:
а) до огорожі - 2,5 м;
б) до стін будівель - 3 м. У випадку відсутності в стіні будівлі дверей, цей розмір дозволяється зменшувати до 2,5 м.
13.42 Загальне освітлення території електродепо слід передбачати прожекторами з газорозрядними лампами, які встановлюються на щоглах, а охоронне освітлення - світильниками по периметру огорожі території. Керування освітленням - дистанційне і автоматичне.
13.43 Прохід трубопроводу стисненого повітря під коліями при підземному прокладанні слід здійснювати у футлярі з азбестоцементних труб; при наземному - трубопровід прокладається у залізобетонному жолобі, розміщеному у шпальному ящику. На віялі колій слід перед-бачати заземлення трубопроводу на середній вивід дросель-трансформатора.
Місця встановлення контурів заземлення і підключення до дросель-трансформатора визначаються проектом.
С.154 ДБН В.2.3-7-2003
14 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
14.1 Протипожежні вимоги даного розділу повинні дотримуватися при розробленні проектів протипожежного захисту підземних споруд метрополітену.
В проектах наземних вестибюлів станцій, виробничих і громадянсько- побутових будівель та споруд метрополітену, будівництво яких передбачено за 1.22 і 13.3, необхідно дотримуватися вимог пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, СНіП 2.09.02, СНіП 2.04.05, ДБН В.2.5-13, СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.01 та СНіП 2.09.04.
14.2 Категорії підземних приміщень метрополітенів за вибухопожежною і пожежною небезпекою залежно від пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, які знаходяться в приміщеннях слід приймати за додатком Ж.
Категорії наземних приміщень метрополітенів за вибухопожежною і пожежною небезпекою слід визначати в технологічній частині проекту згідно з НАПБ Б.07.005 і ВНТП 05.
14.3 При відстані між станціями більше 2000 м (у тому числі і у випадках проміжних станцій, побудованих начорно, які тимчасово експлуатуються як транзитні) слід передбачати аварійний вихід на поверхню, обладнаний тамбур-шлюзом з підпором повітря не менше 20 Па.
У випадку неможливості організації аварійного виходу назовні, за узгодженням з Держпожбезпеки МНС України, необхідно передбачати зону колективного захисту і рятування людей.
14.4 Галереї, що закривають наземні (надземні) ділянки ліній, потрібно обладнувати евакуаційними виходами через кожні 800 м.
14.5 Час евакуації пасажирів при пожежі на станції або в прибуваючому на станцію поїзді не повинен перевищувати 12 хв.
В розрахунку часу евакуації протяжність шляху руху пасажирів приймається від найбільш віддаленої точки станції у рівні платформи по сходах або ескалаторах (вантажопасажирських ліфтах) до виходу із вестибюлю в підземний перехід або на поверхню тротуару за межі вестибюлю станції.
14.6 Розміри ділянок шляху руху пасажирів, які евакуюються, на станціях, у вестибюлях, підвуличних підземних переходах на виході з вестибюлю на поверхню тротуару, а також кількість ескалаторів, що працюють в екстремальному режимі, повинна задовольняти
вимогам за 2.3 і 2.7 під час евакуації пасажирів і обслуговуючого персоналу станції.
Входи (виходи) у пасажирські ліфти слід передбачати через тамбури-шлюзи, які відокремлюються від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу.
14.7 На час евакуації пасажирів і персоналу станції система тунельної вентиляції, в комплексі з іншими інженерно-технічними засобами, повинна працювати в режимі, що забезпечує приплив свіжого повітря назустріч людям, які евакуюються. Система тунельної вентиляції повинна забезпечувати видалення диму протягом не менше 1 години при пожежі в перегінному тунелі або на станції, включаючи підплатформні приміщення, кабельні колектори, БТП, СТП, ПТО. Задимлення ескалаторного тунелю не дозволяється.
