унеможливлення виникнення вибухопожежонебезпеки.

9.6. У приміщеннях із можливим виділенням у робочу зону шкідливих і вибухопожежонебезпечних парів, газів і пилу має бути організований безперервний автоматичний контроль за їх концентрацією в повітрі робочої зони за допомогою газоаналізаторів, газосигналізаторів та датчиків викидів пилу, зблокованих з аварійними вентиляційними або аспіраційними системами.

9.7. Виконання технологічних процесів на автоматичних та напівавтоматичних лініях меблевого виробництва має запобігати забрудненню шкідливими речовинами виробничого середовища, водоймищ, ґрунту й повітря згідно з вимогами міждержавного стандарту ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

9.8. Технологічні процеси, під час яких утворюється велика кількість пилу (калібрування й шліфування меблевих щитів, шліфування й полірування лакофарбових покрить) та в яких використовуються речовини, здатні за певних умов створити вибухонебезпечне середовище (оздоблення, шліфування й полірування лакофарбових покрить), організовують згідно з вимогами ГОСТ 12.1.010.

10. Вимоги безпеки до пультів керування автоматичними та напівавтоматичними лініями

10.1. Пульти керування автоматичними та напівавтоматичними лініями мають відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.064-81 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.2.064), ГОСТ 12.4.040-78 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Обозначения», ГОСТ 12.2.049, Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 № 65, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19.04.2010 за № 293/17588 (НПАОП 0.00-1.28-10), Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами персональних електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2.007-98), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7.

10.2. На панелях пультів керування не має бути сторонніх елементів, що затрудняють роботу операторів (необґрунтованих функціональним призначенням пульта виступів, заглиблень, різноплощинності, елементів зовнішнього кріплення, що виступають, тощо).

10.3. Панелі пультів керування необхідно влаштовувати залежно від висоти їх розташування:

у горизонтальній площині або під кутом до 30° до неї — у разі розташування панелі на висоті 0,6–1,0 м;

під кутом 30–60° до горизонталі — у разі розташування панелі на висоті 1,0–1,3 м;

у вертикальній площині або під кутом більше 60° до горизонталі — у разі розташування на висоті 1,3–1,6 м від рівня підлоги або майданчика обслуговування.

10.4. У разі розташування на одній панелі декількох елементів системи керування їх необхідно розташовувати так, щоб оператор виконував найменшу кількість рухів під час виконання необхідних операцій та унеможливлювались помилкові вмикання.

10.5. Елементи системи керування (кнопки, рукоятки, маховики, штурвали, важелі тощо) необхідно розташовувати відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 23000-78 «Система человек — машина. Пульты управления. Общие эргономические требования».

10.6. Для запобігання самовільному переміщенню маховики, рукоятки і важелі системи керування мають надійно фіксуватись у заданому положенні.

10.7. Кнопки електричних елементів системи керування і регулювання необхідно приводити в дію зусиллям 0,2–0,3 кг. Важелі, штурвали і маховички постійного користування необхідно приводити в дію зусиллям не більше 4 кг.

10.8. Кнопка аварійного зупинення повинна мати головку у вигляді грибка діаметром 50–60 мм, яка виступає над педаллю поста на 20–25 мм.

10.9. Штурвали, маховички і рукоятки важелів необхідно виготовляти з матеріалів, що мають низьку теплопровідність, якщо за умовами експлуатації можливе їх охолодження нижче +10 °C або нагрівання вище +60 °C.

10.10. Кнопки і рукоятки системи керування електроапаратурою мають бути виготовлені з діелектричних матеріалів.

10.11. Для прискорення пошуку потрібного сигналу та засобу керування елементи системи пульту керування мають бути раціональної форми й розмірів та мати розпізнавальне фарбування, знак чи напис відповідно до їх призначення. Написи необхідно робити біля тих елементів, до яких вони відносяться, не допускаючи скорочення слів.

10.12. Під час улаштування важелів, штурвалів і маховичків необхідно дотримуватись мнемонічного правила: поворот за годинниковою стрілкою, переміщення вправо, вверх і «на себе» має відповідати включенню механізму або збільшенню швидкості, а поворот проти годинникової стрілки, переміщення вліво, вниз і «від себе» — виключенню механізму або зменшенню швидкості.

10.13. Колір фарбування панелей і приладів на пультах керування необхідно вибирати з врахуванням фізичних властивостей кольору і психологічного впливу його на працівника.

10.14. Під час керування складними системами регулювання, якщо процес характеризується великою динамічністю й значним числом змінних рухів, що мають суттєві взаємозв’язки, пульти керування необхідно обладнувати мнемонічними схемами, що показують в спрощеному вигляді розташування механізмів і транспортних зв’язків між ними.

10.15. Якщо пульт керування обладнаний мнемосхемою, то фон останньої має бути темнішим, ніж зображення символів.

10.16. Мнемосхеми і мнемознаки, що наносяться на лицеві частини панелей пультів керування, мають відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 21480-76 «Система «человек — машина». Мнемосхемы. Общие эргономические требования».

10.17. В складних системах керування засоби інформації мають бути точними, чіткими та ясними, щоб оператор міг найкращим чином підтримувати роботу обладнання, що входить в склад лінії.

10.18. Сигнали системи інформації мають забезпечити операторові можливість передбачення загальної ситуації результатів своїх дій. Обсяг інформації має включати як перевантаження, так і недовантаження оператора.

10.19. Під час проектування пультів керування необхідно правильно організувати робоче місце оператора, враховуючи загальну тривалість безперервної роботи та його основну робочу позу, співвідношення функцій спостереження й безпосереднього впливу на систему органів керування, ймовірність виникнення і динаміку розвитку аварійних ситуацій.

Iii. Вимоги безпеки під час експлуатації автоматичних та напівавтоматичних ліній меблевого виробництва

1. Загальні вимоги

1.1. Машини, агрегати, верстати, устаткування, пристосування, конвеєри та інші механізми, що входять до складу автоматичних та напівавтоматичних ліній, мають відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.026.0, ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные» (із змінами), ГОСТ 12.2.064, ГОСТ 12.2.049, ГОСТ 12.2.022-80 «ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности» (із змінами), НПАОП 20.0-1.02-05, експлуатаційної документації та цих Правил.

1.2. Автоматичні та напівавтоматичні лінії мають бути обладнані центральним пультом керування з пристроєм перемикання їх на роботу в налагоджувальному та автоматичному режимах, системою блокування, яка запобігає самовільному перемиканню ліній з налагоджувального режиму на автоматичний.

1.3. Кожний верстат та агрегат, що входить у склад автоматичної або напівавтоматичної лінії, має працювати синхронно та мати самостійні органи пуску й керування, блокувальні й гальмівні пристрої.

1.4. Усі рухомі частини обладнання, машин, механізмів автоматичних та напівавтоматичних ліній (передавальні й привідні пристрої, різальні інструменти, подавальні механізми тощо) та інші небезпечні зони мають бути огороджені кожухами, екранами, козирками і бар’єрами.

1.5. Відхилення від нормальної роботи будь-якого з виконавчих механізмів лінії має супроводжуватися автоматичною зупинкою всіх механізмів, які передують в потоці верстату, що зупиняється.

1.6. Сигнальні прилади, що інформують про технологічні розлади в обладнанні автоматичних та напівавтоматичних ліній (поломка інструменту, неправильне фіксування виробу у робочій позиції, зношування будь-якого механізму), мають бути обладнані світловими лампами і звуковими сигналами, які вмикаються паралельно.

1.7. Під час роботи лінії в автоматичному режимі доступ до рухомих частин верстатів, інструменту, деталей, що обробляються, транспортного і контрольного устаткування має бути перекритим автоматичними засобами, які забезпечують вимикання всієї лінії.

1.8. Для забезпечення контролю за виробами під час роботи лінії в автоматичному режимі мають бути встановлені контрольні прилади. Зняття виробу з робочої позиції для контролю під час роботи не допускається.

1.9. Заміну поламаних інструментів, регулювання та налагодження верстатів, агрегатів, незначний ремонт механізмів, очищення верстатів та інших пристроїв, заливання масла тощо необхідно проводити тільки після відключення лінії від електроживлення та вивішування заборонного знака з написом «Не вмикати — працюють люди».

1.10. Для систематичного контролю за роботою ліній пульти керування мають бути обладнані приладами вимірювання навантажень особливо відповідальних агрегатів, приладами й апаратами вимірювання технологічних параметрів і продуктивності обладнання, що входить в склад лінії, та засобами сигналізації.

1.11. Автоматичні та напівавтоматичні лінії, обладнання яких під час пуску неможливо бачити повністю з робочого місця оператора, мають бути обладнані попереджувальною сигналізацією (звуковою, світловою або комбінованою), що попереджує про пуск лінії або перемикання її з одного режиму роботи на інший.

Сигналізація має вмикатись автоматично під час натискання кнопки пуску і сигналізувати не менше 15 с. Робота обладнання повинна починатися автоматично після дії сигналу.

1.12. Лінії, що обслуговуються з обох повздовжніх сторін, мають бути обладнані містками для безпечного переходу працівників через лінію. Відстань між переходами не повинна перевищувати 25 м.

1.13. Розташування і конструкція аварійних вимикачів, кнопок дистанційного керування обладнанням та іншими пристроями автоматичних і напівавтоматичних ліній мають забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої позиції.

1.14. Якщо керування електродвигунами виконавчих механізмів і електроприводів (засувок, вентилів тощо) здійснюється із кількох місць чи за наявності кількох видів керування (автоматичного, дистанційного, місцевого), мають бути передбачені ключі вибору режиму, що унеможливлюють пуск електродвигунів із кількох місць.

1.15. Для профілактичного огляду і ремонту всіх пристроїв автоматичних та напівавтоматичних ліній, розташованих під підлогою, мають бути передбачені місця для вільного доступу до цих пристроїв. Люки мають щільно закриватися рифленими кришками врівень з підлогою.

1.16. Оператори мають попереджувати про пуск автоматичних та напівавтоматичних ліній та під час роботи погоджувати свої дії з діями інших працівників, що обслуговують лінії.

1.17. В автоматичних та напівавтоматичних лініях під час зупинки одного з верстатів має бути передбачена зупинка попереднього обладнання, пуск приймальних конвеєрів повинен здійснюватися до пуску подавальних конвеєрів, а зупинка — навпаки.

1.18. Для забезпечення безпеки праці під час роботи на автоматичних та напівавтоматичних лініях необхідно впевнитися у відсутності захаращення проходів, переходів і робочого місця сторонніми предметами, перевірити справність завантажувальних пристроїв, автоподавачів, роликових столів, притискних пристроїв, конвеєрів, верстатів, які входять у лінію, огороджень, пускових пристроїв і пульту керування, вентиляції, аспірації, заземлення, а також випробувати на холостому ходу кожен верстат.

1.19. Забороняється використовувати у складі автоматичних та напівавтоматичних ліній меблевого виробництва верстати, машини, агрегати, обладнання, різальний інструмент та інші засоби виробництва, що не відповідають вимогам охорони праці та протипожежної безпеки.

2. Вимоги безпеки під час експлуатації ліній оброблення брускових деталей

2.1. Робота схеми автоматичного блокування живлення ліній, на яких здійснюються фугування, поздовжньо-фрезерне оброблення, торцювання та формування шипів, має забезпечувати рівномірну подачу заготовок і не допускати перевантаження перекладника, який змінює напрям руху деталей з поперечного на поздовжній.

2.2. На пультах керування лініями оброблення брускових деталей має бути світлова сигналізація, яка сповіщає про подавання напруги в ланцюг керування лінією і її окремими верстатами, про режим роботи лінії, а також про неполадки в роботі лінії та окремих її верстатів.

2.3. Лінії оброблення брускових деталей мають бути обладнані приладами контролю товщини заготовок, що обробляються, пневмотранспортними системами для видалення тирси, стружки та конвеєрами для видалення кускових відходів.

2.4. Робота автоматичних ліній оброблення брускових деталей має бути зблокована з роботою витяжної вентиляції та пневмотранспортної системи для видалення відходів.

2.5. Пасові передачі, шківи, неробоча частина подавальних ланцюгів і зірочки обладнання автоматичних та напівавтоматичних ліній оброблення брускових деталей мають бути закриті огородженнями, конструкція яких не перешкоджає огляду й обслуговуванню обладнання.

2.6. Для контролю розмірів брускових деталей під час роботи лінії в автоматичному режимі мають бути встановлені спеціальні контрольні прилади, які виключають можливість зняття деталей вручну з робочої позиції.

2.7. Для запобігання поломам різальних інструментів, руйнуванню матеріалу, що обробляється, та травмуванню працівників на лініях оброблення брускових деталей не дозволяється обробляти пиломатеріали, що мають гнилизну, металеві включення, глибокі поперечні пропили.