Залишати елементи дерев'яного кріплення за оправою дозволяється у випадку їх защемлення або можливості вивалів ґрунту у забій.
ДБН В.2.3-7-2003 С.213
17.139 Запас на осідання тимчасового кріплення при проходці верхньої штольні та калоти визначається ПВР залежно від інженерно-геологічних умов. Установлене тимчасове кріплення повинне забезпечувати умови для наступного зведення оправи тунелю у межах проектних габаритів конструкції.
17.140 Улаштування заоправного дренажу на дільницях тунелю, що споруджується в обводнених ґрунтах, рекомендується здійснювати після зведення на цих дільницях тунельної, оправи.
Проходка тунелів відкритим способом робіт
17.141 При відкритому способі робіт спорудження перегінних тунелів, станцій, машинних приміщень, вестибюлів та камер слід виконувати у котлованах з укосами, у котлованах з вертикальними стінками, кріплення яких здійснюється забивним (пальовим, шпунтовим) або пересувним кріпленням (щитами), а також у траншеях способом “стіна в ґрунті” та колодязях (по частинах).
17.142 Порядок виконання земляних робіт при розробленні ґрунту у котлованах, ширина котлованів по низу, крутість укосу, висота уступів та ширина берм повинні встановлюватися ПВР і СНіП 3.02.01.
17.143 Вертикальні стіни котлованів повинні влаштовуватися тоді, коли за
інженерно-геологічними умовами або при існуючій забудові поверхні виключається можливість розроблення котлованів з природними укосами. Глибина забивання паль або шпунту від відмітки дна котловану, відстань між палями, а також конструкція кріплення (затягання забиркою, встановлення поясів, розстрілів, анкерне кріплення котлована) встановлюються проектом, а послідовність виконання робіт - ПВР. Дозволяється застосування льодоґрунтової загороди стін котлованів для запобігання деформацій розташованих поблизу будівель та споруд. Вид кріплення слід приймати з урахуванням максимальної економії металу.
17.144 Для кріплення вертикальних стін котлованів замість кріплення з розстрілами дозволяється застосовувати анкерне кріплення.
17.145 Шпунтове кріплення котлованів слід застосовувати у водоносних ґрунтах пливунного типу у випадку неефективності застосовування водозниження або штучного закріплення, а також при розміщенні на поверхні у межах призми обвалення ґрунту або в
С.214 ДБН В.2.3-7-2003
безпосередній близькості від неї будівель, транспортних магістралей або підземних споруд, що експлуатуються. Глибина забивання шпунтових паль у водоупор визначається розрахунком.
17.146 Металеві палі або шпунти слід витягати після засипки котлована без використання віброударних пристроїв. Залишення паль дозволяється у випадку можливого виникнення деформацій розміщенних поблизу будівель і споруд в результаті витягування палі або шпунту.
17.147 Розроблення ґрунту котлована і траншей слід виконувати з недобором ґрунту у підошві. Величина недоборів повинна відповідати вимогам СНіП 3.02.01. Видалення ґрунту недоборів необхідно виконувати безпосередньо перед укладанням основи під ізоляцію.
При будівництві тунелів в піщаних і супіщаних ґрунтах з рівнем ґрунтових вод вище лоткової частини тунелю необхідно передбачати спеціальні заходи по упередженню можливого осідання тунелю; при рівні ґрунтових вод нижче лоткової частини тунелю вказані ґрунту підлягають віброущільненню.
17.148 Розроблення ґрунту у котловані екскаватором при пальовому кріпленні слід виконувати, залишаючи біля паль шар ґрунту, розроблення якого повинне виконуватися вручну перед наступним встановленням затяжки.
17.149 При розробленні котлованів у водоносних ґрунтах нижче горизонту ґрунтових вод слід застосовувати відкритий водовідлив або штучне водозниження; при цьому повинні забезпечуватися стійкість укосів та збереженість споруд, розташованих у зоні впливу водозниження.
17.150 При спорудженні тунелів за допомогою пересувного кріплення (щитів) до початку спорудження тунелю повинні бути виконані роботи по відкриванню котлована для монтажу пересувного кріплення, монтажу щита, зрізуванні (при необхідності) ґрунту до верху пересувного кріплення на окремих ділянках траси.
17.151 Пазухи між кріпленнями котлованів і конструкцій тунелю, а також нижня частина котлована з укосами повинні заповнюватися піщаним ґрунтом. Засипка в останньому випадку виконується на висоту, необхідну для утворення горизонтальної площадки проходу бульдозерів або котків. В іншій частині котловану засипку слід виконувати місцевим грунтом
ДБН В.2.3-7-2003 С.215
одночасно з обох боків тунелю шарами рівної товщини, ущільнюючи їх до проектної щільності.
На ділянках пересічення котлованів з дорогами, що мають вдосконалені покриття, повинен бути забезпечений коефіцієнт ущільнення ґрунту згідно з нормативними документами по проектуванню автомобільних доріг, у місцях пересічення з комунікаціями слід забезпечувати коефіцієнт ущільнення 0,98, а в інших місцях - 0,95.
17.152 Засипку конструкцій тунелю у котловані слід виконувати після улаштування захисного шару по гідроізоляції стін і перекриттів.
17.153 Рух машин, які здійснюють розрівняння ґрунту дозволяється на відстані не менше 0,5 м від стін тунелю. У стиснених місцях ущільнення піщаних ґрунтів дозволяється здійснювати шляхом зволожування їх водою до насичення.
17.154 Ущільнення ґрунту над перекриттям тунелю слід виконувати за допомогою котків. Товщина першого шару ґрунту, який ущільнюється, повинна бути не менше 0,5 м.
17.155 Спорудження тунелів під будівлями або у безпосередній близькості від них слід виконувати з урахуванням 17.225.
17.156 Спорудження тунелів способом "стіна у ґрунті" слід здійснювати згідно з правилами виконання і прийняття робіт, що встановлені СНіП 3.02.01.
Спорудження несучих оправ тунелів
17.157 При спорудженні збірних залізобетонних оправ тунелів, а також монолітних бетонних і залізобетонних оправ крім правил цього розділу слід виконувати правила, що встановлені СНіП 3.03.01.
17.158 При монтажі збірних тунельних кільцевих оправ елементи оправ слід укладати почергово з кожного боку від лоткового блоку.
При спорудженні тунелів методом продавлювання кільця повинні збиратися у відкритому котловані за змонтованою ділянкою оправи. При цьому складання кільця слід виконувати із укрупнених блоків, попередньо зібраних із окремих елементів на поверхні.
С.216 ДБН В.2.3-7-2003
17.159 Монтаж збірної оправи тунелів із тюбінгів або блоків слід виконувати за допомогою механічних укладальників.
17.160 Збірні оправи тунелів, що споруджуються за допомогою механізованих щитів в глинистих ґрунтах при рівні ґрунтових вод нижче підошви виробки, слід споруджувати з обтисненням у грунт. Дозволяється спорудження оправи з обтисненням у ґрунт при проходці тунелів в сухих піщаних, сухих або слабообводнених напівскельних та скельних ґрунтах.
При проходці без механізованих щитів спорудження збірних оправ з обтисненням у ґрунт дозволяється при умові старанного оконтурювання тунельної виробки.
Спосіб обтиснення і величина цього зусилля встановлюються проектом залежно від інженерно-геологічних умов.
17.161 При спорудженні збірної оправи станцій колонного типу з клинчастими перемичками між колонами одночасно з монтажем кілець повинен виконуватися і монтаж колон у колійних тунелях. При конструкції оправ з перемичками із прогонів монтаж прогонів і колон повинен здійснюватися після складання ділянок кільцевої оправи. Довжина ділянок колійного тунелю станції визначається залежно від розмірів прогону.
17.162 Спорудження збірної оправи станцій односклепінного типу, яка споруджується закритим способом, слід виконувати переважно із обтисненням у ґрунт при розміщенні розпірних пристроїв у шелизі склепіння; при цьому після обтиснення за оправу повинен нагнітатися цементно-піщаний розчин.
При застосуванні для обтиснення плоских гідравлічних домкратів нагнітання у їх площину цементного розчину слід виконувати у дві стадії. У першу стадію виконується попереднє обтиснення стиків оправи при пересуванні блокоукладальника; у другу - виконується обтиснення оправи після нагнітання за оправу розчину. Одностадійне обтиснення оправи у ґрунт дозволяється здійснювати при механізованому обробленні контуру виробки.
Величина зусилля обтиснення у кожній стадії встановлюється проектом.
ДБН В.2.3-7-2003 С.217
17.163 Спорудження опор склепіння односклепінної станції повинне виконуватися з випередженням зведення оправи склепіння не менше як на половину довжини станції.
17.164 Монолітні бетонні і залізобетонні оправи тунелів слід споруджувати окремими ділянками (кільцями) із застосуванням тунельної інвентарної пересувної механізованої або переставної опалубки і комплексу механізмів та устаткування (пневмобетоноукладальники, бетононасоси, механічні перестановники опалубки, крани та ін.). Довжина ділянки бетонування встановлюється з урахуванням інженерно-геологічних умов залежно від прийнятого способу розроблення ґрунту і зведення оправи, а також швидкості просування забою.
При установленні тунельної опалубки повинні залишатися прорізи в місцях примикання притунельних споруд.
17.165 При визначенні розмірів елементів інвентарної опалубки слід ураховувати умови транспортування їх по виробкам.
17.166 У тунелях, які закріплені анкерами, набризк-бетоном або арочним кріпленням (що входить у конструкцію оправи), а також у тунелях які споруджуються у ґрунтах, що не проявляють гірського тиску, для бетонування оправи слід застосовувати механізовану пересувну секційну металеву опалубку. При улаштуванні внутрішньої металевої ізоляції оправи дозволяється її використання як опалубку.
17.167 Встановлені кружала та підкружальні кріплення повинні забезпечувати сприймання розрахункового навантаження.
Кружала та лекала опалубки повинні встановлюватися відносно до розбивних планових та висотних осей з точністю ± 10 мм.
Величина будівельного підйому кружал повинна призначатися ПВР.
17.168 Бетонування конструктивних елементів оправ, які не потребують виконання робочих швів, слід робити без перерв укладання бетонної суміші, за винятком перерв, які улаштовують для осідання цієї суміші. У випадку вимушеної перерви у бетонуванні склепіння слід надавати площині шву радіальний напрямок, а при бетонуванні стін - горизонтальний.
Поверхні робочих швів перед наступним бетонуванням повинні очищатися від цементної плівки і промиватися. Поверхні вертикальних робочих швів між кільцями (ділянками) оправи перед бетонуванням наступної ділянки повинні бути очищені від ґрунту струменем води.
С.218 ДБН В.2.3-7-2003
17.169 Бетонування монолітної оправи тунелів, які cпopyджуються гірським способом по частинах, повинно виконуватися з додержанням таких вимог:
а) укладання бетону у склепіння повинне вестися одночасно з обох боків від п'ят до замка - при цьому замок повинен бетонуватися вздовж шелиги склепіння;
б) бетонування стін повинно вестися горизонтальними шарами;
в) при підведенні стін під готове склепіння перед закінченням бетонування стін у місці примикання їх до п'яти склепіння слід залишати простір на величину до 400 мм, який повинен заповнюватися старанно ущільненою жорсткою бетонною сумішшю, в яку закладаються трубки для наступного нагнітання цементного розчину.
При спорудженні монолітних оправ на повний переріз бетонування повинне здійснюватися від підошви виробки до замка склепіння з перестановкою бетоноводу по висоті через кожні 2 м. Замок слід бетонувати уздовж шелиги склепіння одночасно на дві ділянки опалубки.
Поверхня монолітної оправи після розпалубки повинна відповідати проектним вимогам без додаткового її оброблення.
17.170 При спорудженні монолітно-пресованої оправи в нестійких нескельних ґрунтах слід використовувати щит для формування оправи під його оболонкою; при цьому хвостова частина оболонки повинна перекривати оправу на довжині не меншій 3 см. У стійких скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності 1,5 і вище формування може здійснюватися поза оболонкою щита.
17.171 Бетонну суміш при монолітно-пресованій оправі слід укладати рівномірно по обидва боки опалубки, а формування її належить здійснювати в дві стадії:
а) на першій стадії (під захистом оболонки щита)- рівномірним тиском під торцем пресового пристрою величиною до 0,3-0,5 МПа (3-5 кгс/см2) на протязі 3-6 хв;
б) на другій стадії (після пересування щита) - рівномірним тиском під торцем пресового пристрою максимальної проектної величини, тривалість якого назначається залежно від інженерно-геологічних умов.
ДБН В.2.3-7-2003 С.219
Поверхню монолітно-пресованої оправи слід зволожувати не пізніше ніж через 3 год після розпалубки і в подальшому протягом 3 діб через кожні 6 год.
17.172 Бетонну суміш для монолітної-пресованоі оправи слід готувати переважно на будівельному майданчику біля тунелю.
При підборі складу бетонної суміші для монолітно-пресованої оправи повинна забезпечуватися рухомість суміші у період ії укладання та формування у межах 5-11 см осідання стандартного конуса.
17.173 При спорудженні монолітних бетонних та залізобетонних оправ в умовах штучно заморожених ґрунтів слід застосовувати підігріту бетонну суміш, температура якої назначається ПВР залежно від температури ґрунтів і повітря у виробці.
До встановлення арматури та опалубки полій з поверхні виробки повинен видалятися шляхом короткочасного обігрівання ґрунту.
За температурою у ґрунтовому масиві та бетоні слід здійснювати лабораторний контроль через спеціально обладнані свердловини.
17.174 Розпалубка бетонних і залізобетонних несучих конструкцій оправи повинна виконуватися при досягненні бетоном проектної міцності, а в міцних стійких ґрунтах - при досягненні бетоном 75 % проектної міцності. Розпалубка оправи у більш ранні строки дозволяється при наявності відповідного обґрунтування і згоди проектної організації.
