а) силових електроприймачів - напругою 380 і 220 В;
б) освітлювальних електроприймачів - напругою 220 В;
в) обладнання АТРП - напругою 220 В;
г) засобів зв'язку - напругою 220 В.
Живлення електроприймачів постійним струмом напругою 220 В і 24 В слід передбачати від акумуляторних батарей і від статичних перетворювачів змінного струму в постійний струм.
8.8 Електропостачання пристроїв АТРП станції слід передбачати від двох самостійних трансформаторів, що підключаються до різних секцій шин РУ 6-10 кВ своєї підстанції, по двох лініях живлення від двох секцій РУ-АТРП-220 В і від самостійного третього трансформатора по окремій лінії від сусідньої підстанції.
С.98 ДБН В.2.3-7-2003
Замість третьої лінії від сусідньої підстанції дoзвoляється встановлення у релейній АТРП вибухо- і пожежобезпечного обладнання безперебійного живлення протягом години навантажень пристроїв АТРП змінним струмом напругою 220 В.
Електропостачання засобів зв'язку, також як і пристроїв СУРСТ станції, слід передбачати від двох секцій шин РУ-220 В своєї підстанції по самостійних лініях живлення і по одній лінії постійного струму напругою 30 В від акумуляторної батареї.
8.9 Вводи ліній живлення 380 і 220 В за 8.8, знижуючий трансформатор 380/230 В, розподілювальні пункти ліній живлення пристроїв АТРП, зв'язку і СУРСТ слід розташовувати в окремому щитовому приміщенні ДПС станції.
8.10 При визначенні величин тягових навантажень для розрахунків перетворювальних агрегатів на підстанції і вибору тягових кабельних ліній електропостачання слід:
а) приймати частоту руху поїздів в час пік і кількість в них вагонів на максимальний розвиток та на перший період експлуатації;
б) ураховувати вплив зовнішніх характеристик підстанцій і відхилення від графіків руху поїздів в межах ± 15 с;
в) приймати для нормального режиму роботи підстанцій напругу на шинах РУ 6-10 кВ, підстанції, що розраховується, на 5 % вище номінальної на сусідніх підстанціях - номінальна;
г) приймати для аварійного режиму - вихід з роботи одного перетворювального агрегату (при тому, що один знаходиться в ремонті) на підстанції, що розраховується, і роботу всіх агрегатів на сусідніх підстанціях; при цьому, напруга на шинах РУ 6-10 кВ підстанції, що розраховується, - на 5 % вище номінальної, на сусідніх підстанціях - номінальна.
8.11 Кількість і потужність перетворювальних агрегатів на тяговознижувальних підстанціях ліній метрополітену слід визначати, виходячи з умов забезпечення руху поїздів в перший період експлуатації лінії. На підстанціях слід встановлювати не менше трьох перетворювальних агрегатів.
ДБН В.2.3-7-2003 С.99
8.12 Електричні мережі змінного і постійного струму повинні мати захист від струмів короткого замикання, який забезпечує відключення пошкодженої ділянки при появі короткого замикання в будь-якому місці, а випрямні агрегати і РУ 825 В - крім того, при замиканні "на землю".
8.13 Лінія метрополітену повинна мати єдину систему захисного заземлення електроустановок, яка складається з обладнання заземлення біля тяговознижувальних і знижувальних підстанцій, а також сталевих магістралей заземлення між ними перерізом 4 мм х 40 мм, що прокладаються в тунелях і з'єднуються між собою в двох місцях на перегонах. Для знижувальних підстанцій (в вестибюлях, на перегонах) дозволяється не передбачати самостійні заземлювачі. Опір заземлюючих пристроїв тяговознижувальних підстанцій повинен бути не більшим 0,5 Ом, знижувальних підстанцій - відповідно до ПУЕ.
Як заземлювачі системи заземлення слід використовувати чавунні тюбінги тунелів, пальове кріплення котлованів або спеціальні штучні заземлювачі.
В обладнаннях заземлення підстанції мілкого закладення необхідно передбачати вимірювальні і контрольні електроди з виведенням їх в приміщення підстанції на контрольні клеми.
Конструктивне виконання обладнання заземлення повинно відповідати ПУЕ.
8.14 Втрата напруги в електричних мережах від шин розподільного устаткування 380 і 220 В підстанцій до електроприймачів не повинна перевищувати в нормальному режимі:
а) для освітлювальних мереж на станції - 5 %,
б) на перегоні - 9 %,
в) для силових мереж - 8 %,
г) в аварійному режимі для силових і освітлювальних мереж - 12 %.
Вказані величини втрати напруги дозволяються за умови дотримання допустимих відхилень напруги на затискачах електроприймачів.
8.15 Обладнання і електричні мережі метрополітену повинні бути захищені від корозії блукаючими струмами відповідно до розділу 9 і ЦМетро/3986.
С.100 ДБН В.2.3-7-2003
8.16 Підстанції метрополітену слід проектувати:
- тяговознижувальні (суміщені) - для живлення навантажень: тягових, силових, освітлювальних, пристроїв АТРП і засобів зв’язку лінії;
- тягові - для живлення тягових навантажень лінії;
- знижувальні - для живлення навантажень: силових, освітлювальних, пристроїв АТРП і засобів зв'язку.
На підстанціях необхідно передбачати: зал розподільних устаткування, трансформаторний зал, приміщення вентустановок, акумуляторну (з кислотною, дистиляційною та тамбуром).
8.17 Розподільне устаткування напругою 6-10 кВ (РУ-6 кВ і РУ-10 кВ) слід передбачати з двохсекційною системою шин.
Розподільне устаткування напругою 825 В (РУ-825 В) тяговознижувальних підстанцій слід проектувати з односекційною системою шин.
В РУ-825 В повинна передбачатися резервна лінія живлення 825 В, що замінює будь-яку з основних ліній живлення контактної мережі головних колій і обертових тупиків, а також заземлюючий роз'єднувач, що телекерується з ДПЛ.
Устаткування, що живить контактну мережу лінії 825 В, повинно бути обладнане:
- швидкодіючими автоматичними вимикачами з максимальним струмовим захистом;
- потенціальним захистом;
- захистом з пробивними запобіжниками (іскровими проміжками) на кабельних перемичках контактної мережі;
- спеціальним захистом від малих струмів короткого замиканню;
- земляним захистом обладнання +825 В.
Кожна лінія живлення 825 В повинна бути обладнана розрядними ланцюгами для зняття залишкового потенціалу з контактної рейки і контролем навантажень на диспетчерському пункті лінії.
8.18 Електричний захист контактної мережі повинен забезпечувати в нормальному і аварійному режимах відключення пошкодженої ділянки як при односторонньому, так і при двосторонньому її живленні.
ДБН В.2.3-7-2003 С.101
У випадках, коли не забезпечується захист контактної мережі від струмів короткого замикання або виконання вимог за допустимим рівнем напруги, слід передбачати спеціальні технічні рішення.
8.19 Живлення від підстанцій силових і освітлювальних електро-приймачів на підземних і закритих наземних лініях необхідно передбачати від двох трансформаторів для кожного виду приймачів. Трансформатори слід підключати до різних секцій шин РУ 6-10 кВ. Кожний трансформатор в аварійному режимі роботи при допустимому перевантажені повинен забезпечувати потрібну потужність електроприймачів.
8.20 Для приєднання трансформаторів до шин РУ-380 В і РУ-220 В слід застосовувати автоматичні вимикачі. РУ-220 В повинен складатися із двох робочих (резервної та аварійної) секцій. Підключення трансформаторів необхідно здійснювати до робочих секцій шин РУ. Секція, що резервується, повинна мати можливість підключення до І або II секцій робочих шин РУ-220 В вручну.
Для живлення особливо відповідальних споживачів (телемеханіка, захист КВ, лінійні роз'єднувачі, системи протипожежного захисту) необхідно їх виділити в особливу групу на окрему панель, яка повинна мати можливість автоматичного підключення до І або II секції шин РУ-220 В.
Аварійна секція шин РУ-220 В повинна мати живлення від резервної секції шин і автоматичне переключення на живлення від акумуляторної батареї при зникненні напруги змінного струму.
8.21. Лінії живлення мережі робочого освітлення тунелів і закритих ділянок наземних ліній повинні підключатися до секцій РУ-220 В, що резервуються.
8.22 На підстанціях необхідно передбачати встановлення в окремому приміщенні перетворювальних агрегатів, сухих трансформаторів - силових, освітлювальних, АТРП, і безмастильного обладнання відповідно до ПУЕ та до 14.22.
8.23 Відстань в світлі від стін підстанції до найбільш виступаючих частин кожуха трансформатора (на висоті до 1,9 м від підлоги) повинна бути не меншою:
а) для трансформаторів потужністю до 1000 кВА - 0,6 м,
б) для трансформаторів потужністю 1000-1600 кВА - 0,8 м,
С.102 ДБН В.2.3-7-2003
в) для трансформаторів потужністю 2500 кВА - 1 м.
8.24 Відстань в просвіті від заднього боку шаф РУ 6-10 кВ до стіни повинна бути не меншою 0,8 м в рівні підлоги.
Відстань в просвіті між фасадними боками шаф РУ 6-10 кВ і РУ 380-220 В повинна бути не меншою 2 м.
8.25 На кожній підстанції слід встановлювати закриту кислотну акумуляторну батарею напругою 220 В, яка працює в режимі постійного підзаряду. Ємність батареї слід розраховувати із умов забезпечення включення одного високовольтного вимикача, а також живлення нпвантаження аварійного освітлення станції, прилягаючих до неї ділянок тунелів, обладнання зв'язку і керування, включаючи системи протипожежного захисту, протягом однієї години.
Потужність кожного із двох зарядно-підзаряджувальних агрегатів слід розраховувати, виходячи із максимального зарядного струму акумуляторної батареї.
8.26 Акумуляторну батарею потрібно встановлювати в спеціальному приміщенні, в якому повинна споруджуватися підсилена спеціальна гідроізоляція будівельних конструкцій, підлоги і стін. Стіни, двері, вентиляційні короби, металеві конструкції і інші частини приміщення та обладнання повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою.
Монтаж (установлення) акумуляторної батареї слід виконувати на кислотостійкій основі.
8.27 На тяговознижувальній підстанції на рівні залу розподільних. пристроїв або трансформаторного залу необхідно передбачати такі службові приміщення та їх площі:
а) майстерня електрозварювальних робіт - 10 м2; кладова – 8м2;
б) приміщення для оперативного і ремонтного персоналу - 15 м2 і 10м2 з шафами для одягу.
Окремо розташовані підстанції слід обладнувати душовою і санвузлом, а також приміщенням для приймання їжі.
8.28 Тяговознижувальні підстанції на станціях слід розміщувати, в міжколії (між перегінними тунелями) на продовженні службово-технологічного блоку, передбачаючи встановлення електрообладнання не нижче рівня головки рейок. Дозволяється розміщувати підстанцію на перекритті платформної частини станції мілкого закладення або у виробці паралельно тунелям станції і перегону, а також на поверхні згідно з 8.1.
ДБН В.2.3-7-2003 С.103
З підстанції необхідно передбачати декілька виходів: основний - через тамбур по коридору блоку службових приміщень, службових містках в тунелях І і II колій, на платформу станції; додаткові - безпосередньо в тунелі І і II колій.
8.29 На підстанціях і в колійних тунелях у створі вантажного хідника слід передбачати установки і пристрої для механізації підйомно-транспортних операцій при монтажі і демонтажі обладнання, а також при його транспортуванні.
Сходи у середині підстанції повинні мати: перила, ухил 45°, ширину 0,9 м, східці висотою 0,2 м.
Тягова мережа (контактна і відсмоктувальна)
8.30 До контактної мережі відносяться контактні рейки головних колій, станційних колій, а також колій для огляду і відстою рухомого складу в тупиках, колій з'єднувальної вітки між лініями та колій вітки в електродепо, кабельні лінії живлення, кабельні перемички між ділянками контактної рейки і роз'єднувачі.
До відсмоктувальної мережі відносяться рейки колій, відсмоктувальні кабельні лінії, кабельні лінії між ходовими рейками колій, роз'єднувачі, дросель-трансформатори.
8.31 Секціонування контактної мережі слід передбачати:
а) на головних коліях - в місцях розташування проміжних тягово-знижувальних підстанцій;
б) в місцях примикання до головних колій тупиків, колій з'єднувальної вітки між лініями і колій вітки в електродепо;
в) в місцях примикання колій вітки в електродепо до паркових колій (біля порталу тунелю).
Біля кінцевих тяговознижувальних підстанцій контактну мережу головних колій необхідно виконувати без секціонування, а схему живлення мережі розробляти з урахуванням подовження лінії в перспективі.
8.32 Секціонування слід виконувати шляхом улаштування на контактній рейці повітряних проміжків, які не можуть бути перекритими струмоприймачами одного вагона. На головних коліях повітряні проміжки контактної рейки, що не перекриваються, слід розміщувати в місцях, які поїзд проходить на вибігу.
С.104 ДБН В.2.3-7-2003
8.33 Біля стрілкових переводів і в інших місцях, де треба переривати контактну рейку, слід передбачати повітряні проміжки, що перекриваються струмоприймачами одного вагона.
8.34 Кожна секція контактної мережі головної колії повинна отримувати живлення від двох тяговознижувальних підстанцій по основних і, як правило, по резервних лініях живлення.
Для приєднання ліній живлення до контактної рейки і до розподільного пункту 825 В тупика з оглядовими канавами слід застосовувати роз'єднувачі з електроприводом.
8.35 В контактній мережі головних ліній станції з колійним розвиненням слід передбачати:
а) на колії відправлення поїздів зі станції у бік колійного розвинення - повітряний проміжок, що перекривається, початок якого слід розташовувати на відстані не меншій 125 м від вихідного світлофора;
б) на колії прибуття поїздів на станцію з боку колійного розвивинення - повітряний проміжок, що перекривається, розташовується біля стрілкового переводу. У місцях вказаних повітряних проміжків ділянки контактної рейки повинні бути з'єднані кабельною перемичкою через роз'єднувач з електроприводом.
8.36 На контактній рейці ділянки головних колій за кінцевою станцією, що тимчасово використовується для відстою поїздів, слід передбачати перекриваючий повітряний проміжок і з'єднання контактних рейок кабельною перемичкою через роз'єднувач з електроприводом
