Страница 9: ДБН В.2.3-7-2002. Споруди транспорту. Метрополітен (56007)

Ширину міжколійя і габарити наближення нижньої і верхньої будови колії в тунелях, на закритих і відкритих наземних (надземних) ділянках та в електродепо слід приймати за ГОСТ 23961.

Земляне полотно слід проектувати відповідно до вимог СНіП ІІ-39 і СН 449.

Внутрішні та зовнішні залізничні під'їзні колії, які з'єднують колії метрополітену з коліями загальної мережі залізниць, слід проектувати відповідно до СНіП 2.05.07 та СНіП ІІ-39.

6.3 На коліях, розташованих в тунелях, на закритих і відкритих наземних (надземних) ділянках та в електродепо, слід передбачати рейки відповідно до таблиці 11.

С.58 ДБН В.2.3-7-2003

На головних коліях та коліях з'єднувальних віток, призначених для пасажирського руху згідно з 3.1, слід укладати робочу контр­рейку на внутрішніх нитках кривих радіусом 300 м.

На мостах, шляхопроводах та естакадах слід укладати контррейки або контркутики.

На металевих мостах з температурним прогоном більше 100 м необ­хідно укладати зрівняльні прилади або зрівняльні рейки.

Зрівняльні прилади, зрівняльні рейки, стрілкові переводи і пере­хресні з'їзди повинні бути новими і відповідати типу рейок, укладе­них в колію.

Таблиця 11

ДБН В.2.3-7-2003 С.59

Закінчення таблиці 11.

6.4 Ширина колії між внутрішніми гранями головок рейок на пря­мих ділянках шляху і на кривих ділянках радіусом 600 м і більше повинна бути 1520 мм.

Ширину колії на більш крутих кривих слід приймати, мм:

при радіусах кривих	від	599	до	400 м	включ	………1530
те саме	”	400	”	125	”	……....1535
”	”	125	”	100	”	............1540
”	менше 100					............1544

Ширину колії на кривих ділянках шляху слід установлювати по ко­жній колії окремо залежно від радіуса кривої по осі колії при від­сутності перехідної кривої і залежно від радіуса кривої - по розбивній осі колії при наявності перехідної кривої.

На двоколійних ділянках головних колій з шириною міжколійя менше 6,5 м ширину колії на кривих ділянках шляху дозволяється встанов­лювати однаковою для двох колій залежно від радіуса кривої по розбивній осі міжколійя.

6.5 Як підрейкову основу слід приймати:

а) на всіх коліях - дерев'яні або залізобетонні шпали та де­рев'яні шпали-коротиші відповідно до таблиці 12 або залізобетонні опори, конструкція яких пройшла експериментальну перевірку;

б) на ділянках довжиною по 200 м вздовж колії з двох боків від мостів, у тому числі естакад і шляхопроводів, - дерев'яні шпали;

С.60 ДБН В.2.3-7-2003

в) на стрілкових переводах і перехресних з'їздах - дерев'яні перевідні бруси.

Таблиця 12

ДБН В.2.3-7-2003 С.61

6.5.1 Дерев'яні шпали і дерев'яні шпали-коротиші слід приймати за ГОСТ 22830.

Дерев'яні шпали, які вкладаються в колії, повинні бути просочені маслянистими антисептиками, що не проводять електричний струм. Торці шпал, які розпилюються при укладанні в колію, і знову просвердлені шурупні отвори повинні бути три рази промазані маслянистими антисептиками.

Довжина дерев'яних шпал-коротишів в тунелях повинна бути:

а) на головних коліях у межах пасажирських платформ станцій - 0,9 м;

б) на станційних коліях з оглядовими канавами - 0,75 м.

При улаштуванні колії на бетонному шарі дерев'яні шпали та дерев'яні шпали-коротиші слід укладати обзолом униз.

На головних і з'єднувальних коліях, в тунелях та на закритих наземних ділянках замість дерев'яних шпал і дерев'яних шпал-коротишів дозволяється при обґрунтуванні застосування іншої підрейковоі основи, затвердженої в установленому порядку, з кількістю проміжних рейкових скріплень не менше 1600 шт. по кожній рейковій нитці на 1 км колії.

6.6 Укладання підрейкової основи слід передбачати:

а) в тунелях і на закритих наземних ділянках - на колійному бетонному шарі;

б) на відкритих наземних ділянках і на паркових коліях електродепо - на баластному шарі;

в) на мостах, шляхопроводах і естакадах - на баластному шарі, на колійному бетонному шарі або на конструкціях прольотних споруд;

г) на стрілкових переводах і перехресних з'їздах, які розміщу­ються в тунелях, на закритих та відкритих наземних ділянках і в електродепо - на баластному шарі.

6.7 Колійний бетонний шар слід застосовувати із бетону класу В12,5 за міцністю на стискання.

Товщина колійного бетонного шару під дерев'яною підрейковою основою в місцях розташування рейок в тунелях і на закритих назем­них ділянках повинна бути:

а) не менше 0,16 м під кожною рейкою на прямих і кривих ділян­ках без підвищення зовнішньої рейки;

б) не менше 0,10 м під внутрішньою рейкою на кривих ділянках з підвищенням зовнішньої рейки.

С.62 ДБН В.2.3-7-2003

Поперечний профіль поверхні колійного бетонного шару повинен забезпечувати відведення води від рейок, підрейкової основи та рейкових скріплень.

6.8 Для баластного шару колій метрополітену, окрім паркових ко­лій електродепо, слід застосовувати щебінь фракції від 15 до 60 мм і від 25 до 70 мм із природного каменю скельних порід марок за міцністю И20 або И40 за ГОСТ 7392.

Для баластного шару паркових колій електродепо слід застосову­вати щебінь фракцій від 5 до 25 мм із природного каменю скельних порід марок за міцністю И20 або И40 за ГОСТ 7392 або гравійний баласт за ГОСТ 7394.

6.8.1 Товщина баластного шару в ущільненому стані під дерев'яною підрейковою основою в місцях розташування рейок повинна бути:

а) в тунелях і на закритих наземних ділянках - не менше 0,30 м під кожною рейкою на прямих і кривих ділянках без підвищення зов­нішньої рейки і не менше 0,24 м під внутрішньою рейкою на кривих ділянках з підвищенням зовнішньої рейки, а також під кожною рейкою на стрілкових переводах і перехресних з'їздах;

б) на відкритих наземних ділянках і в електродепо - не менше 0,30 м під кожною рейкою на головних коліях із стрілковими перево­дами і перехресними з'їздами, та не менше 0,25 м під кожною рейкою на станційних, з'єднувальних і паркових коліях з стрілковими пере­водами і перехресними з'їздами;

в) на надземних ділянках - не менше 0,24 м під кожною рейкою.

Товщину баластного шару під залізобетонними шпалами слід приймати на 5 см більше, ніж під дерев'яною підрейковою основою.

6.8.2 Ширину баластної призми зверху для однієї колії на від­критих наземних ділянках і в електродепо слід приймати, м:

- - -

на головних коліях на станціях і з'єднувальних коліях на паркових коліях електродепо

- - -

3,6 3,4 3,2

На кривих ділянках головної колії радіусом не менше 600 м баластна призма повинна бути уширеною із зовнішнього боку на 0,1 м.

ДБН В.2.3-7-2003 С.63

Поверхня баластної призми повинна бути на 0,03 м нижче верхньої пласті дерев'яної підрейкової основи і в одному рівні із верхом середньої частини залізобетонних шпал.

Баластна призма з боку платформи наземної станції повинна бути обмежена підпірною стіною і прикрита з'ємними плитами.

Крутизна укосів баластної призми повинна бути 1:1,5, піщаної подушки - 1:2.

6.8.3 Товщина піщаної подушки під баластним шаром на відкритих наземних ділянках і в електродепо повинна бути:

а) при нездимальних ґрунтах земляного полотна - не менше 0,2 м на цих коліях;

б) при здимальних ґрунтах земляного полотна - не менше 1,1 м на головних, станційних і з'єднувальних коліях і не менше 0,8 м на паркових коліях електродепо.

6.9 Конструкції проміжних рейкових скріплень повинні забезпе­чувати можливість швидкої зміни рейок, регулювання їх положення за висотою (при необхідності) і електричну ізоляцію рейок від колій­ного бетонного шару, нижньої будови колії і тунельної оправи.

В проміжних скріпленнях, що установлюються на дерев'яній підрейковій основі, повинні застосовуватися рейкові підкладки і колійні шурупи. В межах платформ станцій слід застосовувати прокладки під­вищеного ступеня віброзахисту.

На закритих і відкритих наземних ділянках (мостах, шляхопрово­дах, естакадах) підкладки ходових рейок повинні бути електрично ізольовані від дерев'яних шпал і колійних шурупів. Контррейки або контркутики повинні прикріплюватися до дерев'яних шпал (брусів) колійними шурупами без їх електричної ізоляції.