Приєднання систем гарячого водопостачання повинно передбачуватися по закритій схемі через водопідігрівач.
7.38 Розрахункові температури і теплоутримання зовнішнього повітря для розрахунку систем опалення (в тому числі повітряного) наземних приміщень, повітряно-теплових завіс вестибюлів і порталів в тунелях слід приймати відповідними до параметрів Б згідно з СНіП 2.04.05.
7.39 Обігрів підніжних решіток і приямків, що розташовані в наземних вестибюлях і на підходах до них, слід передбачати тільки в містах з середньою температурою зовнішнього повітря самого холодного місяця нижче 0 °С. Для обігріву підніжних решіток та приямків слід застосовувати регістри із сталевих безшовних труб або гріючі кабелі.
7.40 Підігрів східців сходів, площадок між сходовими маршами і перед входами (виходами) в підземні і наземні вестибюлі необхідно передбачати для районів із середньою температурою зовнішнього повітря самого холодного місяця нижче 0 °С. За розрахункову температуру зовнішнього повітря слід приймати значення, вище якого сумарний час випадання снігових опадів складало не менше 80 % часу випадання всіх снігових опадів за рік.
ДБН В.2.3-7-2003 С.85
Розрахункова температура поверхні східців, площадок і підножних решіток з приямками, що обігріваються, повинна бути не нижче плюс 3 °С.
7.41 Повітряно-теплові завіси слід передбачати всередині входів (виходів) вестибюлів станцій для міст з середньою температурою зовнішнього повітря самого холодного місяця року нижче 0 °С.
Забирання повітря для повітряно-теплових завіс слід передбачати:
а) на станціях глибокого закладення - із приміщення касового залу;
б) на станціях мілкого закладення - по можливості з колійного тунелю або із приміщення касового залу;
в) подачу повітря слід здійснювати в тамбур між двома лініями дверей входів (виходів). При цьому швидкість руху повітря у решітці, що подає повітря, повинна бути не менше 4 м/с і не більше 6 м/с. Низ решітки, що подає повітря, слід розташовувати на висоті 0,3 м від підлоги, а верх - не вище 1,5 м.
Повітряно-теплові завіси повинні бути розраховані на подачу в тамбур повітря температурою не вище плюс 45 °С в об'ємі, що забезпечує підігрів зовнішнього повітря, яке проривається в касовий зал, до температури плюс 5 °С. Засуви на трубопроводах калориферів повітряно-теплових завіс слід приймати з електроприводами.
Необхідність улаштування повітряних і повітряно-теплових завіс в порталах тунелів установлюється розрахунком із умов забезпечення в холодний період року температури зовнішнього повітря на ділянці від порталу до ближчої біля порталу станції не нижче плюс 5°С.
7.42 В вестибюлях станцій декоративні решітки, що закривають нагрівальні прилади, згідно з 14.20 повинні бути із негорючих матеріалів, а також з сітками, що мають вічко розміром не більше 4 мм х 4 мм. Застосування решіток не повинно збільшувати розрахункову
площу нагрівання приладів більше, ніж на 15 %.
7.43 Для касових залів вестибюлів підземних і наземних станцій слід передбачати водяне або електричне опалення.
7.44 В приміщеннях насосних установок, що розташовані збоку від перегінних тунелів або на ділянках одноколійних тунелів, де можлива температура повітря нижче плюс 5 °С, слід передбачати електричне опалення.
С.86 ДБН В.2.3-7-2003
Водопостачання
7.45 Для споруд метрополітену слід передбачати такі системи внутрішніх водопроводів:
- господарсько-питна;
- протипожежна;
- технологічна;
- об'єднана.
Вибір застосування об'єднаних або роздільних систем вирішується при проектуванні з урахуванням характеристик джерел водопостачання
Якість холодної і гарячої води, що подається на господарсько-побутові потреби і в форсуночні камери відкритої системи охолодження повітря, повинна відповідати ГОСТ 2874; джерелом водопостачання повинна бути мережа міського водопроводу.
Для технологічних цілей слід передбачати водозабірні свердловини. Кількість свердловин на підземній лінії повинна бути не менше двох.
Обладнання водозабірних свердловин, а також системи технологічного водопостачання слід проектувати, виходячи з умов зворотного використання води в системі охолодження з подальшим скиданням її в міську дощову або господарчо-побутову каналізацію.
Якість і джерело води, яка подається на технологічні потреби, визначається їх призначенням і умовами району розташування лінії метрополітену. Дозволяється використання для технічних цілей ґрунтових вод, а також при спеціальному обґрунтуванні - очищених виробничих стічних вод. У локальних та об'єднаних схемах оборотного і замкненого водопостачання електродепо слід, при технічній та економічній доцільності, передбачати використання очищених виробничих і поверхневих стічних вод з території паркових колій.
7.46 Мережа водопроводу повинна мати вводи від мережі міського водопроводу на кожну станцію з улаштуванням у вестибюлі водомірного вузла, який розташовується в окремому приміщенні або в приміщенні теплового пункту, а також, при необхідності, підвищувальну насосну установку. В місці підключення до міського водопроводу (в першому колодязі) слід установлювати засув і електроізолюючі фланці.
Водопровідні вводи від мереж міського водопроводу на станціях глибокого закладення слід передбачати в кожному вестибюлі станції з улаштуванням водомірного вузла на кожному вводі або (при обґрунтуванні) двома водогонами в один вестибюль з улаштуванням одного водомірного вузла.
ДБН В.2.3-7-2003 С.87
На наземних станціях та станціях мілкого закладення дозволяється передбачати водопровідні вводи від мереж міського водопроводу в один з вестибюлів.
Водомірний вузол слід обладнати лічильником холодної води і обвідною лінією. На обвідній лінії необхідно передбачити встановлення засувки з електроприводом, що відкривається з місця встановлення засувки та пожежних кранів всіх рівнів, з ДПС і пульту чергового сантехніка. На вводи повинні бути установлені засувки з електроприводом, зворотний клапан і електроізолюючі фланці.
Система водопроводу лінії метрополітену повинна забезпечувати подачу води на станції, в перегінні тунелі, тунелі з'єднувальних віток, притунельні споруди і ділянки наземних перегонів, які закриті галереями. Магістральні мережі водопроводу кожної станції слід з’єднувати двома трубопроводами, що прокладаються по одному в кожному перегінному тунелі на висоті 0,6-0,8 м від рівня головки рейок. На станції глибокого закладення водопровідну магістраль від вестибюля до рівня станційної платформи необхідно прокладати через спеціальну свердловину або в кабельному каналі ескалаторного тунелю у випадку, коли канал не використовується для тунельної вентиляції.
7.47 Мережа об'єднаної системи водопроводу повинна задовольняти вимогам 14.31.
Витрати води на господарсько-питні потреби слід приймати за чисельністю експлуатаційного персоналу в найбільшій зміні і відповідно до СНіП 2.04.01.
Витрати води на технологічні потреби необхідно визначати розрахунком.
Витрати води на внутрішнє пожежогасіння в спорудах метрополітену слід визначати, виходячи з вимог 14.31.
7.48 В системах водопроводу слід застосовувати:
а) для магістралей на станціях і перегонах - безшовні труби із корозійно-стійкої сталі або з внутрішнім захисним антикорозійним покриттям;
С.88 ДБН В.2.3-7-2003
б) для мереж розводки - труби сталеві оцинковані за ГОСТ 3262; для діаметрів 15-50 мм дозволяється застосування водопровідних труб з пластмас.
Товщину стінок труб необхідно визначати розрахунком. Трубопровідну, водозабірну і змішувальну арматуру слід установлювати відповідно до робочого тиску в мережі. Запірну арматуру діаметром 50 мм і менше слід застосовувати із кольорових сплавів; для пожежних кранів рекомендується використовувати клапан пожежний з муфтою та цапкою марки (15кч 11p) Ду 50 мм.
7.49 Пожежні крани на водопровідній мережі слід розміщувати відповідно до 14.32, а також з загальними вимогами СНіП 2.04.01.
До водопровідної мережі внутрішнього водопостачання слід передбачати підключення резервуарів запасу води пристроїв тонкорозпиленого водяного пожежогасіння в приміщеннях та спорудах, вказаних в 14.25.
Прокладання сухотрубів в спорудах метрополітену слід вести відповідно до 14.33 та 14.34.
7.50 Умовний діаметр труб водопроводу слід приймати:
а) для вводів від міського водопроводу, обвідної лінії водомірного вузла - не менше 100 мм;
б) для магістралей в тунелях, станцій, тупиків - не менше 80 мм;
в) для мереж розводки - за розрахунком.
Трубопровід водопроводу у тунелі слід розташовувати на боці, протилежному контактній рейці. При розміщенні трубопроводу і контактної рейки з одного боку тунелю трубопровід слід прокладати в сталевому футлярі.
Трубопровід, що прокладається в колійному бетонному шарі, слід виділяти з обох боків засувками з ручним приводом.
7.51 На водопровідній мережі в тунелях і на ділянках, закритих галереями, слід установлювати засувки з ручним приводом через 500 м, біля торців станцій - з електроприводом. На водопроводі між станцією і вентиляційною шахтою (на початку тунельного водопроводу) необхідно влаштовувати перемичку з електроізолюючими фланцями. Ділянки водопроводу, що примикають до припливної вентиляційної шахти на перегоні, повинні бути виділені засувками з електроприводом, що вмикаються автоматично з місця установлення та з ДПС. Засувки слід установлювати в зоні тунелю з плюсовою температурою згідно з розрахунком.
ДБН В.2.3-7-2003 С.89
Магістральні трубопроводи холодної води слід теплоізолювати негорючими матеріалами в перегінних тунелях на ділянках в обидва боки від припливної вентиляційної шахти до засувок, а також від місця вводу до примикання до магістрального тунельного водопроводу на ліеіях мілкого закладення і в межах вестибюлів станцій глибокого закладення.
7.52 На водопровідній мережі необхідно установлювати поливочні крани в касових залах вестибюлів, в приміщеннях: водовідливних і каналізаційних установок, вбиральнях, калориферних, вентиляційних камер, дистиляторної підстанції, а також біля наземних і підземних входів (виходів) на станцію, біля кожного торця і в середині платформної частини станції, біля стрілкових переводів в тунелях.
В коридорах між станціями, пішохідних підвуличних переходах, кабельних колекторах, прохідних вентиляційних каналах і шахтах тунельної вентиляції слід передбачати установлення поливочних кранів через 20 м, в перегінних тунелях і на ділянках закритих галерей через 30 м. Діаметр поливочного крана – 20 мм.
На водопроводі в тунелях і на ділянках закритих галерей слід встановлювати через кожні 450 м крани для наповнення машин для мийки (два вентилі діаметром 50 мм із з’єднувальними головками).
В одному із торців платформної частини станції, у блоках технологічних і службових приміщень, на всіх рівнях вестибюлів слід установлювати по два водозабірних крана на висоті 0,5-0,7 м від підлоги з підводкою до одного холодної, а до другого – гарячої води.
В приямках під решітками, що розташовуються на входах у вестибюлі для прийому води і бруду із взуття пасажирів, необхідно передбачати прокладання водопроводу для промивання.
7.53 Санітарно-побутові приміщення вестибюлів і станцій слід обладнати системою гарячого водопостачання для подачі гарячої води до змішувачів душових сіток і умивальників. Джерелом підігріву воду повинен бути бойлер, який встановлюється в системі теплопостачання станції.Дозволяється передбачати підігрів води в електроводонагрівачах. У вестибюлі станції слід встановлювати електроводонагрівач для подачі гарячої води до умивальників і двох душових сіток на період відключення систем теплопостачання для профілактичного ремонту. На тяговопонижувальних підстанціях слід встановлювати електроводонагрівач для подачі гарячої води до умивальників.
С.90 ДБН В.2.3-7-2003
В пунктах технічного обслуговування рухомого складу душові слід забезпечувати гарячою водою від електронагрівачів. Трубопроводи системи гарячого водопостачання слід робити із сталевих оцинкованих труб.
Водовідвід
7.54 В підземних спорудах метрополітену слід передбачати систему водовідведення, яка повинна забезпечувати приймання води, що надходить в споруди із ґрунту при порушенні водонепроникності тунельних оправ, а також від миття тунелів і станцій, від обладнання охолодження, при гасінні пожежі на станціях, у тупиках і перегінних тунелях, і відведення води в водовідливні установки.
Система водовідведення складається із самопливних лотків і труб, приймальних колодязів, трапів і насосних водовідливних установок з водозбірниками і напірними трубопроводами.
7.55 Відведення води самопливом по відкритих лотках слід передбачати: в колійних тунелях і на станціях з бетонною основою колії, у вентиляційних каналах, кабельних колекторах, в підвуличних переходах (коридорах для входу в підземний вестибюль), у спорудах, обладнаних системами водяного (тонкорозпиленого водяного) пожежогасіння .
Приймання води через трапи і колодязі з решітками, а потім відведення самопливом по трубах необхідно передбачати: в колійних тунелях із щебеневою основою колії, на платформах станцій, у касових залах вестибюлів, в машинних приміщеннях ескалаторів, в приміщеннях місцевої вентиляції, водопровідних вводів, теплових пунктів, кубових, акумуляторних підстанцій, насосних санітарних вузлів, у приміщеннях, обладнаних системами водяного (тонкорозпиленого водяного) пожежогасіння, в коридорах службових приміщень, а також у коридорах між станціями.
Поздовжній уклон самопливних труб і лотків повинний бути не менше 3 0/00. Відстань між трапами або колодязями повинна бути не більше 20 м. Трапи і колодязі необхідно розташовувати в місцях, доступних для їх прочистки. Діаметр труб відводів повинен бути не менше 100 мм.
Відведення води в перегінних тунелях з щебеневою основою колій необхідно передбачати по двох трубах діаметром 200 мм, в обмежених умовах - по трьох трубах діаметром 150 мм.
