8.57 Прокладання силових і контрольних кабелів в одноколійному тунелі слід передбачати по лівому боці перегінного тунелю в напрямку руху поїздів, кабелів зв'язку і АТРП - по правому боці.

Дозволяється прокладання окремих кабелів зв'язку і АТРП по лівому боці, як правило, нижче силових кабелів і силових кабелів по пра­вому боці тунелю, як правило, вище кабелів зв'язку і АТРП.

Кабелі, залежно від напруги, слід розміщувати на кронштейнах в такій послідовності (зверху вниз) : кабелі 6-10 кВ, 3 кВ, 1 кВ, контрольні кабелі.

8.58 На одному ріжку кронштейна діаметром 65 мм дозволяється прокладання:

а) двох кабелів зв'язку, сигнально-блокувальних або контрольних, або двох силових кабелів напругою до 1 кВ при діаметрі кожного із них не більше 30 мм;

б) трьох кабелів зв'язку, сигнально-блокувальних або контрольних при діаметрі кожного з них не більше 20 мм.

С.112 ДБН В.2.3-7-2003

Спільна прокладка на одному ріжку кронштейна силового кабелю, кабелю зв'язку або сигнально-блокувального не дозволяється.

8.59 Обхід кабелями прорізів у стінах тунелю і перехід кабелів з одного боку тунелю на другий слід передбачати на cпеціальних конструкціях або кронштейнах зі скобами жорсткого кріплення, що розміщуються через 1 м. Товщина матеріалу для виготовлення спеціальних конструкцій або кронштейнів повинна бути не менше 4 мм.

Прокладання кабелів під коліями в тунелі не дозволяється.

8.60 У вентиляційно-кабельному відсіку ескалаторного тунелю прокладку кабелів слід передбачати на ріжкових або поличкових кронштейнах. При цьому, кожний п'ятий кронштейн повинен бути зі скобами жорсткого кріплення кабелів.

На станціях прокладання кабелів слід виконувати за 4.29 і відповідно до ПУЕ.

У вентиляційно-кабельних каналах під платформою станції прокладання кабелів слід передбачати в прохідній частині каналу.

В стволах шахт прокладання кабелів слід передбачати в центральній зоні перетину ствола на металевих конструкціях з решітчастими площадками через 3 м і металевими сходами між ними. У випадку прокладання кабелів по оправі ствола, останні слід захистити кожухом, що знімається, з вогнетривкого матеріалу.

8.61 На прямолінійній ділянки трубної кабельної каналізації через кожні 60 м, а також в місцях переміни напрямку її траси необхідно розміщувати колодязі або шафи; труби між колодязями або шафами повинні мати односторонній уклон не менше 3 %.

8.62 Взаєморезервовані кабельні лінії, що живлять електроприймачі 1 категорії особливої надійності та 1 категорії, слід прокладати в різних перегінних тунелях і кабельних спорудах, що виключають можливість їх одночасного пошкодження.

Дозволяється спільне прокладання вказаних ліній за умови прокладання однієї з них у коробі (каналі), виконаному із негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,75 год.

8.63 Кабелі в місцях перехрещення температурних швів на мостах і місцях переходу з конструкцій мостів на естакади, а також кабелі на ділянках, закритих галереями, повинні бути укладені з запасом по довжині, достатнім для компенсації можливих зміщень.

ДБН В.2.3-7-2003 С.113

8.64 На з'єднувальних муфтах кабелів в мережах напругою 6-10 кВ повинні бути встановлені спеціальні захисні металеві кожухи.

Прокладання кабелів і установлення з'єднувальних муфт на кабелях 6-10 кВ слід виконувати за 14.21.

Кабельна лінія 6-10 кВ, що живить підстанцію метрополітену,

повинна бути обладнана високовольтним роз'єднувачем, який встановлюється в окремій камері в місці вводу кабелю в споруди метрополітену.

8.65 Усі кабелі, що винесені за межі споруд метрополітену, повинні мати ізольовані муфти, що встановлюються на відстані 10-20 м від місця виходу кабелів зовні. На ділянці від ізольованої муфти до місця виходу зовні кабель необхідно ізолювати від опорних конструк­цій (кронштейнів) гумовими прокладками.

8.66 В перегінних тунелях, в колекторах і на станціях з бетон­ною і залізобетонною оправами кожний п'ятий кабельний кронштейн необхідно приєднувати до магістралі заземлення.

Алюмінієві або свинцеві оболонки і броню силових і контрольних кабелів слід заземлювати біля кінцевих муфт.

Освітлення

8.67 В освітлювальних установках штучного освітлення підземних приміщень метрополітену слід передбачати такі види освітлення: робоче, аварійне (евакуаційне) згідно з 14.23.

8.68 Робоче освітлення пасажирських приміщень повинно передба­чатися із двох систем: загальне (рівномірне і локалізоване) і ком­біноване (до загального добавляється місцеве). Елементи освітлюваль­них установок в цих системах по класу світлорозподілення можуть бути: прямого - І, переважно прямого - Н, рівномірного - Р, переважно відбитого - В і відбитого світла - О.

8.69 Загальне штучне освітлення пасажирських приміщень, призна­чених для постійного перебування людей, повинно забезпечуватися газорозрядними лампами низького і високого тиску. Лампи розжарю­вання слід застосовувати за вимогами оформлення інтер'єру, коли використання газорозрядних джерел світла неможливе або недоцільне, а також за умовами мереж живлення.

С.114 ДБН В.2.3-7-2003

8.70 Нормовані значення мінімальної горизонтальної освітленості на рівні підлоги пасажирських приміщень в системах I, Н, Р, В, О слід приймати за таблицею 16.

Нормування значень освітленності, слід приймати згідно з СНіП ІІ-4.

Таблиця 16

ДБН В.2.3-7-2003 С.115

8.71 Для обмеження сліпучої дії яскравих поверхонь в освітлювальних установках пасажирських приміщень станцій, слід забезпечувати середнє значення показника дискомфорту М не більше 40 при використанні світильників класу світлорозподілення І,Н,Р і не більше 25 при В, О. Допустимі відхилення показника дискомфорту не повинні перевищувати 20 %.

8.72 Для створення оптимального насичення світлом пасажирських приміщень слід забезпечувати в освітлювальних установках середнє значення циліндричної освітленості - Ец в залах - 75 лк. Допустимі зміни Ец не повинні перевищувати 20 %.

Розрахунки показника дискомфорту і циліндричної освітленості виконуються інженерним методом за рекомендаціями проектування і експлуатації освітлювальних установок станцій метрополітенів.

8.73 Аварійне (евакуаційне) освітлення лампами розжарювання в пасажирських приміщеннях і тунелях слід передбачати відповідно до 14.23. a також до ГОСТ 12.4.026 та ГОСТ 12.4.009.

На шляхах евакуації пасажирів і персоналу слід в добре доступних для огляду місцях встановлювати світлові покажчики напряму напряму руху людей. Світлові покажчики повинні підключатися до мережі аварійного (евакуаційного) освітлення.

8.74 Освітлення платформних і середніх залів станцій слід передбачати світильниками, розташованими в карнизах склепіння, кесонах стелі, а також відкрито з застосуванням розсіювачів світла, що виключають можливість осліплення машиністів поїздів.

Світильники слід застосовувати промислового виробництва; дозволяється передбачати світильники індивідуального виготовлення, що повинно обґрунтовуватися архітектурним рішенням станції і узгоджено з територіальним органом державного пожежного нагляду.

Дозволяється застосовувати джерела світла напругою 380 В з живленням їх по самостійним групам від місцевих трансформаторів 220/380 В.

8.75 Світильники і світлові покажчики (згідно з 4.16, 8.73, 14.32, 14.36) на станціях, в підвуличних переходах, пішохідних виходах, торшерах "М", в ескалаторних тунелях, а також в перегінних тунелях слід розміщувати в місцях доступних для обслуговування. Не дозволяється розміщувати світильники над рейками колій, ескалаторами і сходами, а також на висоті більше 5м.

С.116 ДБН В.2.3-7-2003

8.76 Підвісні світильники (люстри) з одним вузлом кріплення на станціях повинні бути обладнані страховими пристроями.

8.77 Обслуговування світильників на станціях слід передбачати при допомозі інвентарних драбин і веж.

8.78 Тунелі перегінні, з'єднувальні, а також тупикові для оберту і відстою поїздів повинні мати два види освітлення - робоче і аварійне. Значення горизонтальної освітленості тунелів необхідно приймати за таблицею 16 і згідно з 14.23.

Для освітлення тунелів слід застосовувати світильники з лампами розжарювання та світильники з енергозберігаючими лампами несиметричного бокового світлорозподілювання, розміщуючи їх перпендикулярно осі колії. Вісь світлового потоку повинна бути направлена під кутом 30 градусів до вертикалі.

Дозволяється для освітлення тунелів, стрілкових переводів службових платформ в тупиках застосування спеціальних світильник з газорозрядними лампами і захисними пристроями від перешкод поїзний радіозв'язок.

8.79 В перегінних і з'єднувальних тунелях, обертових і відстійних тупиках на додаток до загального освітлення слід передбачати можливість створення підсиленого місцевого освітлення переносними світильниками. Для підключення цих світильників, а також ручного електроінструменту потужністю до 2,5 кВт, напругою 220 В в тунелях і тупиках слід передбачати ящики з дво- і триполюсними штепсельними роз'ємами із заземленими контактами. Ящики необхідно встановлювати через 50 м в шаховому порядку по обидва боки тунелю і підключати до груп робочого освітлення.

8.80 Притунельні споруди, кабельні колектори, приміщення: ДПС, ЧС, АТРП, зв'язку, СУРСТ, пункту зміни машиністів, охорони, касирів, медпунктів, підстанцій, ескалаторні та ліфтові приміщення, щитові, насосні, вентиляційні шахти, які можуть використовуватися для пожежогасіння, вентиляційні камери, коридори та інші підземні приміщення повинні мати два види освітлення - робоче і аварійне.

ДБН В.2.3-7-2003 С.117

Освітленість приміщень слід приймати за галузевими нормами КСЦ Метро-2 штучного освітленн службових і технічних приміщень метрополітену.

8.81 Під козирком платформи станції через 6 м слід установлювати світильники, що підключаються до самостійної групи робочого освітлення.

8.82 В одноколійному перегінному тунелі повинні передбачатися дві групи робочого освітлення, яке розташовується з різних боків тунелю, і одна група аварійного освітлення, а у двоколійному тунелі або тупику – дві групи робочого та дві групи аварійного освітлення, що розташовуються з різних боків тунелю.

8.83 Освітлення оглядових канав, тупиків слід передбачати:

а) загальне - від мережі змінного струму напругою 220 В стаціонар­ними світильниками із силікатним склом і захисними сітками, що установлюються через 5 м з кожного боку канави в шаховому порядку та на бокових стінках тунелів, конструкція яких повинна виключати можливість доступу до лампи без застосування інструмента;

б) місцеве – від мережі змінного струму напругою 12 В переносними світильниками з установленням штепсельних розеток на одному боці канави і на бокових стінах тупиків через 20 м.

Місцеве освітлення в тупиках з коліями без оглядових канав на ділянці відстою поїздів слід передбачати переносними світильниками від мережі змінного струму напругою 12 В з установленням штепсельних розеток на бокових стінах тупиків через 20 м.

8.84 Для освітлення гостряків стрілкових переводів слід установлювати додаткові світильники, що підключаються до самостійної групи аварійного освітлення.

8.85 Живлення груп робочого освітлення перегінних тунелів, а також тунелів тупика або службової вітки (включаючи перехресний з’їзд і стрілкові переводи) слід здійснювати від підстанції по двох кабельних лініях, груп аварійного освітлення - по одній кабельній лінії.

С.118 ДБН В.2.3-7-2003

8.86 Живлення навантажень потужністю до 100 Вт в шафах зв’язку на станціях і тупиках слід передбачати від мереж робочого освітлення напругою 220 В.

8.87 В притунельних спорудах живлення мережі робочого освітлення напругою 220 В слід передбачати від трансформаторів 380/220 В, що підключаються до місцевих розподілювальних пунктів 380 В, а мережі аварійного освітлення - від груп аварійного освітлення перегінних тунелів.

8.88 В приміщеннях для пасажирів на станціях і у вестибюлях слід передбачати приховану електропроводку в тонкостінних металевих трубах.