В приміщеннях диспетчерів, постів централізації і телекерування слід встановлювати електрогодинники з секундним відліком часу.

На кінцевих станціях, при відсутності обертових станційних колій, додаткове встановлення електрогодинників поточного часу та інтервальних визначається завданням на проектування.

  • 12.25 Ланцюжки міліцейського зв'язку між черговим по відділу міліції метрополітену та черговим відділом міліції на лінії, а також пожежного зв'язку диспетчера центрального пункту служби воєнізованої пожежної охорони метрополітену з пожежними командами лінії в електро­депо і пожежними частинами міста слід передбачати відповідно до завдання на проектування.

ДБН В.2.3-7-2003 С.141



12.26. Кількість кабелів магістральних мереж, їх марки та перерізи, а також можливість суміщення в одному кабелі ланцюгів різного призначення слід передбачати з урахуванням електричних параметрів сигналів, що передаються, та перспективного розвинення лінії. Запас жил у кабелях магістральних мереж зв'язку і телемеханіки повинен бути 15 %; у кабелях розподільних мереж - 20 %; у кабелях охоронно-пожежноі сигналізації - 20 %.

Слід передбачати дублювання ліній диспечерськоі централізації, диспечерських зв'язків, телекерування підстанціями, ескалаторами, інженерно технічними пристроями, прокладаючи ці лінії окремими кабелями в різних відсіках колекторів і, як правило, в різних перегінних тунелях.

12.27 Вводи від міських мереж радіотрансляції слід передбачати:

  • в інженерний корпус;

  • в будинок ЕППС служб лінії;

  • в адміністративно-побутовий корпус електродепо.

12.28 Вводи від міської телефонної мережі слід передбачати у вестибюлі станцій.

Кількість телефонів-автоматів слід приймати за узгодженням з міською телефонною мережею.

12.29 Електроживлення засобів зв'язку слід приймати у відповідності з 8.8.

Для пристроїв зв'язку і гучномовного оповіщення слід передбачати встановлення вибухо- і пожежобезпечних джерел безперебійного живлення змінним струмом 220 В або джерел живлення - працюючих за буферною схемою, акумуляторну батарею, ємність якої при відключенні змінного струму повинна забезпечувати живлення навантажень цих пристроїв не менше однієї години.

С.142 ДБН В.2.3-7-2003


13 ЕЛЕКТРОДЕПО

13.1 Проектування електродепо на лінії метрополітену слід передбачати відповідно до 1.11.

В електродепо слід передбачати відстій рухомого складу, виконання усіх видів технічного обслуговування, поточні ремонти (ПР-1, ПР-2, ПР-3) і позапланові ремонти.

Технічне і технологічне оснащення електродепо повинно відповідати технологічним процесам обслуговування та ремонту рухомого складу із застосуванням необхідних засобів діагностики, які включають засоби обчислювальної техніки, механізації та автоматизації технологічних процесів, включаючи агрегатно-потоковий метод ремонту окремих вузлів.

13.2 Територія електродепо повинна мати розміри, необхідні для розміщення комплексу основних і допоміжних будівель і споруд, внутрішньомайданчикових інженерних мереж, транспортних проїздів і паркових колій з урахуванням перспективи розвитку електродепо і лінії.

Ширина санітарно-захисної зони від крайніх паркових колій до житлових будинків повинна прийматися за розрахунком і бути не меншою 100 м. При неможливості дотримання зазначеної відстані, ширина санітарно-захисної зони може бути зменшена за узгодженням з МОЗ України з врахуванням 15.11.

13.3 На території електродепо слід розміщувати:

- адміністративно-побутовий корпус (з їдальнею і буфетом) ;

- відстійно-ремонтний корпус;

- виробничі майстерні;

- цех поточного ремонту ПР-3;

- цех середнього ремонту КР-1 (за завданням на проектування) ;

- цех відновлювального фарбування і сушіння вагонів;

- мотовозне депо;

- електровозне депо (за завданням на проектування) ;

- камери миття та обдування вагонів;

- поворотне коло або трикутник;

- тяговознижувальну і знижувальну підстанції;

- компресорну станцію;

- котельню (при відсутності міської тепломережі);

ДБН В.2.3-7-2003 С.143


  • пост ЕЦ;

  • очисні споруди з лабораторією контролю за їх роботою;

  • відстійник для зливу пульпи з водовідливних насосних установок лінії;

  • паливно-заправний пункт для мотовозів;

  • майданчик для складування елементів верхньої будови колії;

  • сніготопку (в районах із середньою висотою снігового покрову за зиму більше 20 см);

  • вантажну естакаду з залізничною колією;

  • навантажувально-розвантажувальний критий майданчик з електричним краном;

  • склади різного призначення: матеріальний - запасних колісних пар, тягових електродвигунів, мотокомпресорів, ескалаторних вузлів і інших агрегатів, металу, пиломатеріалів, паливних і мастильних матеріалів відповідно до СНіП 2.11.01;

  • паркові колії;

  • приміщення паркового околотку;

  • стрілковий пост з кладовою для колійного інструменту;

  • пост охорони порталу тунелю;

  • обладнаний спортивний майданчик;

  • відкриту стоянку індивідуального транспорту;

  • майданчик для збирання і механізованого відвантаження сміття і металобрухту з пунктом миття контейнерів;

  • ділянку для відстою, технічного обслуговування і ремонту внутрішньодеповського транспорту;

  • будівлі і споруди іншого призначення згідно з 14.38.

13.4 На території першого на мережі метрополітену електродепо згідно з 1.22 слід за окремим завданням на проектування розташовувати:

- об'єднанні майстерні служб;

- станція випробування тягових двигунів і мотор-компресорів;

- рейкозварювальний цех;

- ремонтну базу господарського рейкового транспорту;

- пожежне депо з спорудами згідно з 14.38;

- ПВЗ.

С.144 ДБН В.2.3-7-2003


13.5 Мотовозне депо і ПВЗ слід розміщувати в окремо розташованій будівлі; дозволяється, при узгодженні із замовником, блокування будинку з продувно-мийною камерою або відстійно-ремонтним корпусом. У складі ПВЗ слід передбачати навчально-тренувальний полігон, виробничо-побутові приміщення та закриту стоянку спеціального автотранспорту.

Компресорну станцію слід розміщувати в окремо розташованій будівлі, передбачати заходи по зниженню рівнів шуму і вібрації, які утворюються компресорами; дозволяється блокування будівлі компресорної з допоміжними цехами при дотриманні 13.40 і узгодженні із замовником. Кількість компресорів і продуктивність станції слід визначати розрахунком. Компресорна станція повинна бути обладнана оборотним водопостачанням.

13.6 Камера миття вагонів з оборотним водопостачанням , а також камера обдування і відсмоктування пилу з вагонів повинна споруджуватися в складі першої черги будівництва електродепо.

13.7 Відстійники для зливання пульпи, що забирається із водовідливних установок лінії, та ємності для зливу за видами відпрацьованих нафтопродуктів, необхідно розміщувати на території електродепо відповідно до 15.11 і 7.45.

13.8 Будівлі електродепо повинні бути радіофіковані (гучномовне оповіщення), телефонізовані, обладнані пристроями вентиляції; і кондиціювання, мережами водопостачання, водовідливу і каналізації, опалення і теплопостачання відповідно до СНіП 2.04.01, СНіП 2.04.03, СНіП 2.04.05, а також обладнані електрогодинниками, пристроями пожежної і охоронної сигналізації і установками пожежогасіння відповідно до 14.25, 14.27 та 14.37.

13.9 Опалення відстійно-ремонтного корпусу, включаючи оглядові канави, повітряно-теплові завіси прорізів воріт корпусу, а також опалення інших будівель і приміщень електродепо слід передбачати залежно від кліматичних умов відповідно до СНіП 2.04.05, СНіП 2.09.04, ГОСТ 12.1.005.

13.10 Теплопостачання будівель і обладнання електродепо слід передбачати від міської теплофікаційної мережі, а за її відсутності - від самостійної котельні.

ДБН В.2.3-7-2003 С.145


На період проведення ремонтних робіт в тепломережах слід передбачати резервування подачі гарячої води в адміністративно-побудовий корпус (до їдальні і двох душових сіток) і у відстійно-ремонтний корпус (до раковин у цеху поточного ремонту ПР-3 і по одній раковині у кожному прогоні) від електробойлерів, а для інших виробничих будівель - від електропідігрівачів.

13.11 В відстійно-ремонтному корпусі уздовж передньої фасадної стіни слід передбачати зведення двох підземних суміжних колекторів, із яких один використовується як вентиляційний канал і для прокладання труб опалення та гарячого водопостачання, другий - для прокладання кабелів. Кабельний колектор слід розділяти на протипожежні відсіки відповідно до 14.12 і 14.21.

13.12 Паркові колії електродепо слід розташовувати з боку одного торця будівлі відстійно-ремонтного корпусу; при техніко-економічному обгрунтуванні дозволяється розміщувати паркові колії з боку двох торців будівлі відстійно-ремонтного корпусу.

13.13 На паркових коліях слід передбачати:

  • контактні рейки з нижнім струмозйомом струмоприймачами вагонів відповідно до 6.16, 6.17, 6.19, 6.20, 6.21, 6.22 та 13.14;

  • мережу стисненого повітря для обдування стрілкових переводів і підключення пневматичного інструменту з кранами, розташованими білястрілкових переводів і через кожні 50 м в поперечному і повздовжньому напрямах території паркових колій;

  • електричну мережу напругою 380/220 В з колійними ящиками потужністю до 40 кВт, розташованими через 100 м, трифазну мережу напругою 220 В і штепсельними розетками потужністю до 5 кВт, розташованими через 50 м на площі паркових колій.

13.14 Контактну рейку забороняється встановлювати: на паркових коліях до мотовозного депо, на навантажно-вивантажувальних коліях, на коліях руху залізничного рухомого складу, а також на коліях відстійно-ремонтного корпусу, цеху фарбування вагонів, в камері миття вагонів.

У камері обдування і відсмоктування пилу з вагонів слід встановлювати контактну рейку з типовим кріпленням.

13.15 На паркових коліях електродепо слід передбачати два витяжні тупики, які використовуються для маневрових переміщень і як запобіжні, а також обкочувальну колію

С.146 ДБН В.2.3-7-2003



довжиною 600-800 м. Дозволяється використовувати частину витяжного тупику як обкочувальну колію.

Корисна довжина кожного витяжного тупику повинна дорівнювати довжині поїзда на перспективу.

13.16 Початок кривих на паркових коліях слід розташовувати на відстані не ближче 20 м від стіни відстійно-ремонтного корпусу. В обмежених умовах дозволяється зменшувати цю відстань до 8 м.

13.17 Відстійно-ремонтний корпус слід проектувати із умов встановлення на кожній колії одного поїзда (при розміщенні паркових колій з боку одного торця будівлі корпусу) або двох поїздів (при розміщенні паркових колій з боку двох торців будівлі корпусу) з кількістю вагонів в поїзді на перспективу.

При установленні на колії двох повних поїздів розрив між центрами автозчепів слід приймати не менше 3,8 м.

13.18 Нормативи прогонів відстійно-ремонтного корпусу повинні бути не менше величин за таблицею 18

13.19 Кількість колій у відстійно-ремонтному корпусі слід визначати із умов розміщення на них експлуатаційного парку поїз­дів, спецвагонів (вантажного поїзда, вагона-колієвимірювача, вагона-лабораторії), резервних вагонів (10 % експлуатаційної кількості вагонів), а також вагонів під накопичування на розвиток мережі метрополітену (за завданням на проектування), за виключенням поїздів, що залишаються за межами корпусу. При інвентарному парку до 200 вагонів кількість колій слід збільшувати на одну колію, при парку більше 200 вагонів - на дві колії.

Довжину кожної колії в корпусі слід визначати із розрахунків довжини поїзда, відстані 1 м поміж автозчепами суміжних вагонів та ширини проходу згідно з 4 і 5 таблиці 18.

Резервні вагони інвентарного парку слід розташовувати в прогонах відстійного корпусу на додаткових коліях або по одному вагону на коліях відстою поїздів.

ДБН В.2.3-7-2003 С.147


Таблиця 18

Показник

Розмір, м, в прогоні для:

Відстою і технічного обслуговування вагонів

поточних ремонтів ПР-1 і ПР-2

поточного ремонту ПР-3 (підйомного)

1. Висота від головки рейок до низу несучих конструкцій

4,8

4,8

9,6

2. Ширина проходу між кузовами вагонів(при відсутності колон і стін у міжколійї)


1,6


2,0


3,1

3. Ширина проходу:




- між колонами і кузовом вагона

1,35

1,5

-

- між повздовжніми стінами прогону і кузовом вагона

1,15

1,7*)

4,0**)

3,8*)

4,2**)

- дозволяється місцеве звуження на довжині не більше 6 м


1,1

1,1*)

2,6**)

2,4*)

2,8**)

4. Ширина проходу від передньої торцевої стіни до верхнього східця сходів в оглядову канаву

2,3

2,3

2,3

5. Те саме від задньої торцевої стіни

2,3

2,3

4,5

6. Відстань від верхнього східця сходів в оглядову канаву до осі автозчепу вагона

1,5

1,5

1,5

7. Глибина оглядової канави від головки рейок

1,4

1,4

1,4

8. Ширина оглядової канави

1,35

1,35

1,35

9. Висота воріт від головки рейок

3,9

3,9

3,9

10. Ширина воріт

3,8

3,8

3,8

*) Ширина проходу між кузовом вагона і стіною, протилежною стіні майстерень.

**) Ширина проходу між кузовом вагона і стіною майстерень.