Настанова щодо виготовлення, монтажу та випробування технологічних трубопроводів, що працюють під тиском до 10 МПа

ГОСТ 7122-81 Швы сварные и металл наплавленный. Методы отбора проб для определения химического состава (Шви зварні та метал наплавлений. Методи відбору проб для визначення хімічного складу)

ГОСТ 7512-82 Контроль неразрушающий. Соединения сварные. Радиографический метод (Контроль неруйнівний. З’єднання зварні. Радіографічний метод)

ГОСТ 8505-80 Нефрас -3 50/170. Технические условия (Нефрас -3 50/170. Технічні умови)

ГОСТ 8732-78 Трубы стальные бесшовные горячедеформированные. Сортамент (Труби ста­леві безшовні гарячедеформовані. Сортамент)

ГОСТ 8734-75 Трубы стальные безшовные холоднодеформированные. Сортамент (Труби сталеві безшовні холоднодеформовані. Сортамент)

ГОСТ 9293-74 Азот газообразный и жидкий. Технические условия (Азот газоподібний і рідкий. Технічні умови)

ГОСТ 9466-75 Электроды покрытые металлические для ручной дуговой сварки сталей и наплавки. Классификация и общие технические условия (Електроди покриті металеві для ручного дугового зварювання й наплавлення. Класифікація і загальні технічні умови)

ГОСТ 9467-75 Электроды покрытые металлические для ручной дуговой сварки конструк­ционных и теплоустойчивых сталей. Типы (Електроди покриті металеві для ручного дугового зварювання конструкційних та теплотривких сталей. Типи)

ГОСТ 9812-74 Битумы нефтяные изоляционные. Технические требования (Бітуми нафтові ізоляційні. Технічні умови)

ГОСТ 10052-75 Электроды покрытые металлические для ручной дуговой сварки высоко­легированных сталей с особыми свойствами. Типы (Електроди покриті металеві для ручного дугового зварювання високопегованих сталей з особливими властивостями. Типи)

ГОСТ 12221-79 Аппаратура для плазменно-дуговой резки металлов. Типы и основные пара­метры (Апаратура для плазмо-дугового різання металів. Типи І основні параметри)

ГОСТ 12707-77 Грунтовки фосфатирующие. Технические условия (Ґрунтовки фосфатуючі. Технічні умови)

ГОСТ 12815-80 Фланцы арматуры, соединительных частей и трубопроводов на Р_у от 0,1 до 20 МПа (от 1 до 200 кгс/см²). Типы. Присоединительные размеры и размеры уплотнительных поверхностей (Фланці арматури, з’єднувальних частин і трубопроводів на Р_у від 0,1 до 20 МПа (від 1 до 200 кгс/см²). Типи. Приєднувальні розміри і розміри ущільнювальних поверхонь)

ГОСТ 14782-86 Контроль неразрушающий. Соединения сварные. Методы ультразвуковые (Контроль неруйнівний. З’єднання зварні. Методи ультразвукові)

ГОСТ 15180-86 Прокладки плоские эластичные. Основные параметры (Прокладки плоскі елас­тичні. Основні параметри)

ГОСТ 16037-80 Соединения сварные стальных трубопроводов. Основные типы, конструк­тивные элементы и размеры (З’єднання зварні сталевих трубопроводів. Основні типи, конст­руктивні елементи та розміри)

ГОСТ 16504-81 Система государственных испытаний продукции. Испытания и контроль ка­чества продукции. Основные термины и определения (Система державних випробувань продукції. Випробування та контроль якості продукції. Основні терміни та визначення)

ГОСТ 18442-80 Контроль неразрушающий. Капиллярные методы. Общие требования (Конт­роль неруйнівний. Капілярні методи. Загальні вимоги)

ГОСТ 20799-88 Масла индустриальные. Технические условия (Мастила індустріальні. Тех­нічні умови)

ГОСТ 23055-78 Контроль неразрушающий. Сварка металлов плавлением. Классификация сварных соединений по результатам радиографического контроля (Контроль неруйнівний. Зва­рювання металів плавленням. Класифікація зварних з’єднань за результатами радіографічного контролю)

ГОСТ 23479-79 Контроль неразрушающий. Методы оптического вида. Общие требования (Контроль неруйнівний. Методи оптичного виду. Загальні вимоги)

ГОСТ 25129-82 Ґрунтовка ГФ-021.Технические условия (Ґрунтовка ГФ-021. Технічні умови)

ГОСТ 26388-84 Соединения сварные. Методы испытаний на сопротивляемость образованию холодных трещин при сварке плавлением (З’єднання зварні. Методи випробувань на опірність утворенню холодних тріщин при зварюванні плавленням)

СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции (Несучі та огороджу вальні конструкції)

СНиП 3.05.05-84 Технологическое оборудование и технологические трубопроводы (Техноло­гічне обладнання та технологічні трубопроводи)

СНиП ІІІ-42-80 Магистральные трубопроводы (Магістральні трубопроводи)

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, встановлені у ГОСТ 2601, ГОСТ 16504.

Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення їх понять.

Сталь, в якій сумарний вміст легуючих елементів складає більше ніж 10 %

Метод неруйнівного контролю, який використовує властивість гамма-випромінення радіоак­тивних ізотопів (кобальту-60, цезію-137, Іридію-192 тощо) проникати крізь товщу металу

Основне та допоміжне обладнання, що призначене для виконання зварювання

Матеріали, за допомогою яких виконують зварювання (електроди, дріт)

Використання капілярного проникнення індикаторних рідин у поверхневі порожнини та наскрізні несуцільності матеріалу об'єкта контролю та реєстрації індикаторних слідів візуальним способом або за допомогою перетворювача

Виявлення дефектів по кольоровому Індикаторному сліду у візуальному випромінюванні

Стик, який виконується перед виконанням зварювання конструкції з метою перевірки техно­логії зварювання та зварювальних матеріалів

Природне руйнування металу як результат хімічної чи фізико-хімічної взаємодії з навколишнім середовищем

Метод неруйнівного контролю, побудований на реєстрації магнітних полів розсіювання над дефектами з використанням в якості індикатора феромагнітного порошку або магнітної суспензії

Комплекс випробувань та аналітичних заходів, які спрямовані на вивчення макроструктури та мікроструктури металів, дослідження закономірностей утворення структури і залежностей впливу структури на механічні, електричні та Інші властивості металу (сплаву)

Комплекс випробувань, які зазвичай проводять для того, щоб з’ясувати поведінку металу у певному напруженому стані (види випробувань: статичний розтяг, статичний вигин, сплющування)

Вид корозії, за якого руйнування металу відбувається переважно вздовж меж зерен (кри­сталів)

Сталь, в якій сумарний вміст легуючих елементів складає менше ніж п'ять відсотків

Метод неруйнівного контролю, побудований на перетворенні радіаційного зображення конт­ролюючого об’єкта в радіографічний знімок або запис цього зображення на запам’ятовуючий пристрій з подальшим перетворенням у світлове зображення

Сталі різних структурних класів

Технологічна проба, яка полягає в сплющуванні зварної трубної заготовки для визначення пластичності стикового з’єднання труб. Заготовка стискається під пресом до появи першої тріщини на поверхні труби або до певної величини просвіту, яка задана технічними умовами

Технологічна проба, яка полягає у вигині певним чином підготовленого зразка з повільно зростаючим зусиллям. Випробування проводять для визначення здатності металу витримувати задану пластичну деформацію

Технологічна проба, яка полягає у розтягуванні певним чином підготовленого зразка, що вирізаний із зварного з’єднання, на спеціальній розривній машині. Випробування проводять з метою визначення границі плинності, тимчасового опору ту відносного подовження металу

Спектральний аналіз з метою визначення хімічного складу основних та зварювальних мате­ріалів

Процес зміни структури сталей, кольорових металів та сплавів при нагріванні до певних температур і наступному охолодженні з певною швидкістю

Трубопроводи, що призначені для транспортування в межах промислового підприємства або групи цих підприємств сировини, напівфабрикатів, готового продукту, допоміжних матеріалів, що забезпечують ведення технологічного процесу І експлуатацію устаткування (пара, вода, повітря, гази, холодоагенти, мазут, мастила, емульсії тощо), відходів виробництва при агресивних стоках, а також трубопроводи оборотного водопостачання

Технологічна проба, яка полягає у руйнуванні зразка з V- або ll-подібним розрізом ударом маятникового копра. Випробування проводять з метою визначити ударну в'язкість або роботу удару, або процентне співвідношення крихкої і в’язкої складових поверхні зламу

Метод неруйнівного контролю, який використовує пружні коливання та хвилі ультразвукових частот

Номінальний параметр, який застосовується при описі трубопровідних систем, і характеризує ознаку при монтажі і підгонці один до одного деталей трубопроводу (труб, фітингів, арматури)

Умовний прохід приблизно відповідає діаметру просвіту елемента трубопроводу. Він не має одиниці виміру і вказується, наприклад, як DN 100 або D_y100.

4. ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

У цьому стандарті використано загальноприйняті познаки та скорочення, встановлені у ДСТУ 1.5.

Нижче подано скорочення, які додатково використані у цьому стандарті, та визначення цих скорочень.

4. 1. ЕСЗКС - єдина система захисту від корозії та старіння

   2. КДК - комплект деталювальних креслень

   3. ПВР - проект виконання робіт

   4. СПДБ - система проектної документації для будівництва

   5. ССБП - система стандартів безпеки праці

5. СКЛАД 1 ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ДЕТАЛЮВАЛЬНИХ КРЕСЛЕНЬ ДЛЯ ВИГО­ТОВЛЕННЯ ТРУБОПРОВОДІВ

   1. Генпідрядник забезпечує, а монтажна організація одержує від генпідрядника (або за узгодженням з ним безпосередньо від замовника) необхідний комплект робочої документації з підписом замовника на кожному кресленні (екземплярі) про приймання їх до виробництва.

   2. Деталювальні креслення, як правило, розробляють для трубопроводів з умовним діа­метром 50 мм і більше (у межах окремих установок, цехів тощо), що мають своє маркування (номер) у робочих кресленнях¹. В окремих випадках на замовлення монтажних організацій можуть бути розроблені деталювальні креслення для трубопроводів з умовним діаметром менше ніж 50 мм.

   3. Деталювальні креслення розробляються, як правило, проектними групами підрядних організацій на об’єкт в цілому, окрему його частину, групи ліній трубопроводів або їх частин.

   4. При виконанні деталювальних креслень слід дотримуватися вимог Системи проект­ної документації для будівництва, зокрема ДСТУ Б А.2.4-1, ДСТУ Б А.2.4-4, ДСТУ Б А.2.4-8, ДСТУ Б А.2.4-10 тощо.

   5. Комплект деталювальних креслень (КДК) може містити: зведену відомість документів, пояснювальну записку, відомості документів, зведені специфікації матеріалів і виробів, деталю­вальні креслення.

   6. Зведена відомість документів визначає склад розробленої документації і виконується відповідно до ДСТУ Б А.2.4-4.

   7. Пояснювальна записка складається на об’єкт в цілому, його частину, групу ліній трубо­проводів або частин, на які розробляються деталювальні креслення, і призначена для характе­ристики об'єкта розробки. У пояснювальній записці можуть бути зазначені, за наявності, місця відхилень від проекту, які погоджені з розробником проекту.

   8. Відомість документів складається з метою визначення складу документації кожної частини об’єкта.

   9. Зведена специфікація обладнання, матеріалів і виробів розробляється у відповідності з ДСТУ Б А.2.4-10 та визначає типорозміри та кількість матеріалів і виробів для кожної з частин об’єкта. Зведена специфікація складається з розділів, які слід розташовувати в зазначеній послідовності: труби; деталі трубопроводів; арматура; кріпильні вироби; прокладки і кріплення трубопроводів. У межах кожного розділу вироби слід групувати згідно з державними, галузевими стандартами або технічними умовами, видами матеріалів і розмірами. До специфікації не вклю­чають окремі види виробів і матеріали, номенклатуру І кількість яких визначає будівельно- монтажна організація, виходячи з чинних технологічних та виробничих норм.

   10. Деталювальні креслення, які розробляються на кожну групу трубопроводів, можуть міс­тити графічне зображення загального виду цієї групи у вигляді аксонометричної схеми без масштабу відповідно до ГОСТ 2.317., яка пояснюється даними (найменування і номер продукту, класифікація лінії трубопроводу, робочі параметри (тиск і температура), види І параметри випро­бування на міцність і герметичність, кількість вузлів у групі, номери трубопроводів, що підклю­чаються, номери креслень вихідної документації, особливі умови на виготовлення і випробування групи трубопроводів) і специфікацію матеріалів і виробів.

   11. Деталювальні креслення можуть виконуватись одним Із двох варіантів: з розбивкою на елементи, які специфікуються за системою шифрування (приклад креслення - додаток А); із проставлянням ланцюжків розмірів (приклад креслення - додаток Б).

   12. На кожному деталювальному кресленні лінії технологічного трубопроводу доцільно показувати: габаритні розміри ділянок трубопроводів; висотні відмітки як мінімум однієї точки; прив'язки до осей будівельних конструкцій як мінімум однієї із точок трубопроводів; кріплення трубопроводів; місця проходу трубопроводу через будівельні конструкції та їх координуючі розміри; місця встановлення засобів контролю І автоматизації; напрямок руху продукту, який транспор­тується по трубопроводу; номери трубопроводів і номери апаратів, до яких підключають дану лінію; номери вузлів і їх межі; номери позицій деталей, арматури, патрубків або елементів з їх границями по специфікації матеріалів і виробів на трубопроводи; таблиця зварених стиків. Для ліній І і II категорій стики слід нумерувати.

   13. На деталювальному кресленні, виконуваному з розбивкою на елементи, які специфіку­ються у відповідності з системою шифрування, крім відомостей, перерахованих у 5.12 цього стандарту, можуть бути показані розміри, що координують місця встановлення арматури і номери позицій елементів і їх межі.

   14. У таблиці елементів деталювального креслення, яке виконується у відповідності з сис­темою шифрування, у графі "характеристика елементів" вказується габарит елемента і перелі­чуються одна за одною усі складові його деталі, розташовані в ньому по технологічному про­суванню продукту. Елементи доцільно групувати згідно з типорозмірами, стандартами і матеріа­лами труб.

   15. Умовні познаки в деталювальних кресленнях відповідають вимогам ДСТУ Б А.2.4-1, ДСТУ Б А.2.4-4, ДСТУ Б А.2.4-8 (таблиці 1-6)