ДСТУ-Н Б А.3.1-27:2014 сторінка 5 з 25
-
при розконсервації труб, деталей, арматури та інших виробів;
-
перед захистом від корозії зовнішніх поверхонь труб, вузлів і секцій ґрунтовками та ізоляційними матеріалами;
-
при підготовці кінців труб і деталей під зварювання, склеювання і нарізку різьбленням;
-
при підготовці до монтажу або в процесі монтажу трубопроводів спеціального призначення (очищення внутрішніх поверхонь).
-
Перед очищенням труб і виробів під ґрунтування і ізоляцію їх слід попередньо витримати в сухому (опалюваному) приміщенні або піддати обдуванню стислим (гарячим) повітрям.
-
В результаті оброблення (очищення труб І виробів під ґрунтування) забезпечується очищення не нижче третього ступеня відповідно до ГОСТ 9.402, який визначає, що не більше ніж на 5 % поверхні можуть бути плями і смуги міцно зчепленої окалини і точки іржі, видимі неозброєним оком.
-
Для підготовки зовнішніх поверхонь труб і виробів під ґрунтування рекомендується застосовувати механічні способи очищення (дробометний, дробоструминний, голкофрезерний, металевими щітками, шліфувальними шкурками і кругами), при цьому для очищення труб і секцій бажано використовувати спеціалізовані механізовані лінії, а для вузлів - механізований інструмент.
-
Очищення під зварювання крайок кінців труб, деталей І прилягаючих до них поверхонь спід виконувати відповідно до 8.6.3 даного стандарту.
-
Очищення від забруднень поґрунтованих труб і виробів перед фарбуванням слід виконувати обдуванням стисненим повітрям, протиранням серветками або м’якими щітками, змоченими розчинником, а також іншими способами, що не ушкоджують покриття або неметалеві деталі.
Для видалення дефектів лакофарбових покриттів рекомендується застосовувати змивки типу СД, СП-7, АФТ-9, СБН-9, УПС-2. Змивки слід наносити пензлем або розпилювачем, після відшаровування лакофарбове покриття видаляють щіткою або шпателем, потім поверхні протирають розріджувачем типу 645, водяним мийним засобом типу КМ-2 або бензином-розчинником.
-
Хімічні способи очищення (знежирення і травлення) слід застосовувати за наявності вказівок проекту щодо високого ступеня очищення поверхонь І проводити відповідно до вимог розділу 13 даного стандарту. Знежирення застосовують для видалення жирових забруднень, консерваційних масел і змащень, а травлення - за наявності окалини, Іржі.
-
Розконсервацію труб, деталей, арматури І інших виробів з нанесеними на їх поверхні консерваційними матеріалами слід здійснювати у відповідності з ГОСТ 9.014 залежно від методу консервації І виду захисних покриттів, використовуючи способи, наведені в таблиці 8.
Таблиця 8 - Способи розконсервації
|
Консерваційне покриття* |
Способи розконсервації |
|
Консерваційні мастила (типи): ДО-17, АУ, НГ-203, НГ-208, НГ-204в |
Промивання гарячою водою або миючими розчинами для пасивування І наступним сушінням |
|
Робочі мастила з олієрозчинними інгібіторами (типи): АКОР-1, КП |
Протирання серветками, змоченими малов’язкими мастилами або розчинниками з наступним обдувом теплим повітрям або протиранням насухо |
|
Змащення (типи): ПВК, АМС-3, ГОИ-54П |
Занурення в розчинники з наступним сушінням і протиранням насухо. Оплавлення змащень у камерах або ваннах з мінеральними мастилами за температури від110°С до 120 °С з протиранням (за необхідності) серветками, змоченими розчинником, І наступному обдуванні теплим повітрям або протиранням насухо |
|
Змивані інгібовані покриття (типи): НГ-216 марок А, Б, В; ИС-1 |
Протирання серветками, змоченими розчинником з наступним сушінням. Змивання гарячими водно-лужними розчинами з наступним сушінням |
|
Контактний інгібітор корозії - нітрит натрію (загущені і водяні розчини) |
Промивання у водно-лужних розчинах з додаванням не більше ніж 1 % нітриту натрію з наступним сушінням. Протирання серветками, змоченими в 2-5 % розчині нітриту натрію |
|
Леткі інгібітори корозії: інгібований папір типів НДА, УНИ, МБГИ; розчини і порошок Інгібітору НДА; линапон (з інгібітором НДА або Г-2); линасиль (з інгібітором ИФХАН-1) |
Розгерметизація тари, зняття чохла, видалення паперу, мішечків з порошком інгібітору, пористих матеріалів з Інгібітором, продування порожнин теплим повітрям. Видалення водно-спиртових розчинів інгібітору, порошку інгібітору, напиленого на поверхню виробу, виконують, за необхідності, промиванням водою з наступним сушінням |
|
* У таблиці надані довідкові марки матеріалів, які є на ринку. Можливі до застосування інші консерваційні покриття, не обумовлені цим документом. Примітка. Горючі розчинники застосовують у випадках, коли інші засоби не забезпечують усіх вимог до якості поверхні виробів після розконсервації. |
|
-
-
При розробці, організації і виконанні конкретних операцій розконсервації слід суворо виконувати вимоги охорони праці відповідно до ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.1.005, а протипожежної безпеки - відповідно до ГОСТ 12.4.009.
-
Відходи консерваційних засобів слід збирати в ящики, що закриваються, для наступної утилізації. Горючі розчинники слід зберігати в спеціальних безпечних каністрах на складі.
-
Особам, зайнятим на ділянках розконсервації, бажано користуватися засобами індивідуального захисту.
-
-
Ґрунтування труб, деталей І трубопроводів
-
Ґрунтування труб і виробів слід проводити з метою захисту від корозії їх зовнішніх поверхонь на міжопераційний період зберігання і транспортування тривалістю 6 місяців (помірний клімат) і 12 місяців (помірний і холодний клімат) при впливі сукупності кліматичних факторів на відкритому повітрі.
-
Поверхні, підготовлені до ґрунтування відповідно до 7.1.2, 7.1.3, 7.1.4 даного стандарту, мають бути сухими, знепиленими, без забруднень мастилами або змащенням. Тривалість перерви між підготовкою поверхні і ґрунтуванням має бути більше ніж 24 год при зберіганні виробів у приміщенні і не більше ніж б год - на повітрі в умовах, що виключають попадання атмосферних опадів на поверхню грунтування.
-
За наявності на поверхнях жирових забруднень слід робити їх знежирення розчинниками, наведеними в розділі 13 цього стандарту.
-
Ґрунти на поверхню труб, деталей І вузлів слід наносити переважно пневматичним або безповітряним розпиленням, розпиленням в електростатичному полі, а за відсутності умов і технічних засобів для застосування зазначених способів - струминним обливанням, зануренням, пензлем (щіткою). Вибір ґрунтів слід здійснювати у відповідності з чинною нормативною та проектною документацією. Приклади грунтовок, які можуть застосовуватися для виконання робіт, наведені в таблиці 9.
Таблиця 9 - Перелік грунтовок для різного клімату
|
Лакофарбовий матеріал |
Розчинник при нанесенні пневматичним або безповітряним розпиленням |
Робоча в’язкість за ВЗ-4, с, при нанесенні |
Режим сушіння кожного шару |
|||||
|
пневматичним розпиленням |
безповітряним розпиленням |
в електростатичному ПОЛІ |
температура, °С |
тривалість, год |
||||
|
Помірний клімат (протикорозійний захист протягом 6 місяців; |
||||||||
|
Ґрунтовка ГФ-021 (за ГОСТ 25129) |
Суміш уайт-спіриту Із сольвентом або ксилолом (1:1), сольвент, ксилол |
16-24 |
18-25 |
15-18 |
18-22 |
48 |
||
|
100-110 |
35 хв |
|||||||
|
Помірний клімат (протикорозійний захист протягом |
2 місяців) |
|||||||
|
Ґрунтовка ГФ-021 (за ГОСТ 25129) в один шар + емаль ПФ-115 (за ГОСТ 6465) в один шар |
Для Пф-115: сольвент, уайт-спірит, скипидар або їх суміш |
25-30 |
30-45 |
15-20 |
18-22 |
24 |
||
|
80 |
1,5 |
|||||||
|
100-110 |
0,5 |
|||||||
|
Холодний клімат (протикорозійний захист протягом 12 місяців) |
||||||||
|
Ґ рунтовка ВЛ-02 (за ГОСТ 12707)з алюмінієвою пудрою в один шар + емаль ПФ-115 (за ГОСТ 6465) у два шари |
Для ВЛ-02: Р-6, РФГ-1, N648 |
16-20 |
16-20 |
— |
18-22 |
0,25 |
||
|
Для Пф-115: сольвент, уайт-спірит, скипидар або їх суміш |
20-30 |
30-45 |
15-20 |
15-25 |
24 |
|||
|
100-110 |
1 |
|||||||
|
Примітка 1. У таблиці наведені довідкові марки грунтовок та мастильних матеріалів. Можливе застосування інших грунтовок та мастильних матеріалів, не обумовлених цим документом. Примітка 2. При повторному посиланні на лакофарбовий матеріал розчинники І режими не зазначені, вони вибираються ідентичними вищенаведеним. |
||||||||
-
-
При нанесенні ґрунтовок різними методами рекомендується використовувати спеціалізоване устаткування для пневматичного та безповітряного розпилювання, розпилювання в електростатичному полі високої напруги.
-
Нанесення ґрунтів на зовнішні поверхні труб рекомендується здійснювати на спеціальних механізованих лініях, як правило, перед їх подачею на трубозаготівельну дільницю або на монтаж.
-
Ґрунти доцільно наносити в один шар товщиною не менше ніж 20 мкм або в кілька шарів (при комплексному захисті) загальною товщиною не менше ніж ЗО мкм - 40 мкм для помірного клімату і не менше ніж 50 мкм - 75 мкм для холодного клімату із вживанням заходів для виключення технологічних дефектів-пропусків, підтікань, пузирів тощо.
-
Роботи Із ґрунтування зовнішніх поверхонь труб і виробів слід здійснювати за плюсової температури навколишнього повітря І його відносної вологості не вище ніж 75 %.
-
В умовах монтажного майданчика, коли є труднощі з підготовки зовнішніх поверхонь під ґрунтування традиційними способами, рекомендується використовувати в якості захисного покриття ґрунтовки перетворювачі іржі.
-
-
ВИГОТОВЛЕННЯ ТРУБОПРОВОДІВ
-
Загальні вимоги
-
Виготовлення технологічних трубопроводів бажано проводити індустріальними методами, що дозволять забезпечити зростання продуктивності праці, скорочення строків монтажу, поліпшення якості І зниження вартості робіт за рахунок монтажу трубопроводів готовими вузлами, секціями і блоками з максимальною механізацією робіт.
-
Індустріальне виготовлення трубопроводів (вузлів, секцій) слід здійснювати на заводах монтажних заготовок, виробничих базах або механізованих майстернях монтажних організацій, оснащених механізованими лініями зі спеціалізованим устаткуванням і засобами механізації.
-
При індустріальному виготовленні трубопроводів слід передбачати переважне застосування стандартизованих деталей. Виготовлення фасонних зварених деталей слід робити тільки у випадках відсутності деталей заводського виготовлення (наприклад, для трубопроводів з легованої сталі, а також з вуглецевої сталі з Dy більше ніж 500 мм) за галузевими стандартами, технічними умовами або конструкторською документацією, розробленою у складі проекту.
-
При індустріальному виготовленні трубопроводів слід дотримуватись наступних положень:
-
-
-
технологічний процес доцільно розділити на визначені операції;
-
переміщення труб, деталей І виробів у процесі виготовлення доцільно проводити механізованими засобами міжопераційного транспорту, уникаючи зустрічних вантажопотоків;
-
кількість устаткування для виконання кожної операції доцільно встановлювати з урахуванням оптимальної продуктивності;
-
в технологічному процесі бажано передбачити можливість об’єднання операцій, наприклад, операцій кисневого різання і зачищення крайок, складання і прихватки стиків тощо.
-
При індустріальному виготовленні трубопроводів бажано використовувати технологічну документацію, розроблену на підставі деталювальних креслень, що включає:
-
специфікації комплектуючих виробів на весь обсяг замовлення (об’єкта) або його частину;
-
вибірки з деталювальних креслень однотипних елементів і вузлів з метою зменшення кількості переналагоджень устаткування;
-
ескізи, таблиці або іншу документацію для виконання робітниками окремих операцій (для різання, згинання труб; складання І зварювання елементів; складання і зварювання елементів у вузли тощо).
-
Комплектування замовлень на виготовлення трубопроводів (трубами, деталями трубопроводів, арматурами і іншими виробами і матеріалами) слід здійснювати згідно зі специфікаціями в складі деталювальних креслень трубопроводів.
-
Трубопроводи з Dy 50 мм І більше слід виготовляти відповідно до деталювальних креслень та нормативної документації (ДСТУ ГОСТ 17375 - на відводи крутовигнуті; ДСТУ ГОСТ 17376 - на трійники; ДСТУ ГОСТ 17379 - на заглушки еліптичні тощо).
-
Трубопроводи з Dy менше ніж 50 мм можуть виготовлятися відповідно до наявних деталювальних креслень, а за їх відсутності окремі елементи виготовляються відповідно до робочих креслень.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів