Умовна познака зварного з’єднання

Конструктивні елементи І розміри, мм

Спосіб зварю­вання

S-j, мм

Ь, мм не більше

підготовлених крайок деталей, що зварюються

зварного шва

У17

Si



Г

1-7

1



Ді


р

к





S,




ЗП;ЗН; Р

2-20

2



гЛ

I


Sei

Таблиця 21 - Підготовка кінців труб та конструктивні елементи зварних з'єднань (У 17) для різних способів зварювання


К


1.3 товщини більш тонкої деталі


Примітка. З’єднання застосовується при відношенні зовнішнього діаметра відгалуження до зовнішнього діаметра труби не більше ніж 0,5,


Таблиця 22 - Підготовка кінців труб та конструктивні елементи зварних з'єднань (У19) для різних способів зварювання

Умовна
лознака
зварного
з’єднання


Конструктивні елементи і розміри, мм


підготовлених крайок
деталей, що зварюються


зварного шва



П

Спосіб зварю­вання

мм

е, мм

Q, ММ (гран, відх.+2)

ном.

гран, відх.

4

8

+2

3

5

10

6

11

8

14

+3

10

16

+4

12

19

5

14

22

+5

16

24

+6

18

26

20

28

22

ЗО

25

33



1*0.5

З,

У19

0*0,5

ЗП; ЗН;

римітка. Розміри е і q у перетині А-А рекомендується встановлювати при проектуванні, при цьому розмір е має перекривати стоншення стінки труби, утворене при вирізанні отвору, на величину до 3 мм, а розмір а має бути не менше мінімальної товщини стінки деталей, що зварюються.

8.3.3 Підготовка під зварювання стикових з'єднань труб І деталей неоднакової товщини при різниці, що не перевищує значень, наведених нижче, має проводитися так само, як деталей однакової товщини, при цьому конструктивні елементи підготовлених крайок І розміри зварного шва слід вибирати по більшій товщині (таблиця 23).

Для здійснення плавного переходу від однієї деталі до іншої допускається похиле розта­шування поверхні шва.

При різниці в товщині труб і деталей, що зварюються, понад зазначену, на деталі, що має більшу товщину S1, має бути зроблений скіс до товщини тонкої деталі S, як показано на рисунку 1. При цьому конструктивні елементи підготовлених крайок І розміри зварного шва слід вибирати по меншій товщині.

Таблиця 23 - Допустима різниця товщини деталей

Товщина тонкої деталі, мм

Різниця товщини деталей, мм

Доз

1

Понад 3 до 7

2

Понад 7 до 10

3

Понад 10

4




13°+2'

13°+2

Рисунок 1 - Стикування труб різної товщини


  1. ВІдбортування труб

    1. ВІдбортування кінців труб (рисунок 2, а) з вуглецевої сталі для одержання розмінних з'єднань трубопроводів з вільними фланцями слід здійснювати в холодному або гарячому стані в штампах способом підкочування або осідання заготовок у торець або на кінцях труб Із застосу­ванням спеціалізованих верстатів або пресів. ВІдбортування методом осадки здійснюється у два переходи: спочатку кінці труб роздають конічним пуансоном з кутом при вершині 90°, а потім їх відбортовують пуансоном із плоскою поверхнею та калібрувальною пробкою.


Рисунок 2 - ВІдбортування кінців труб (а); відбортований кінець труби (б)


При відбортуванні на токарних або трубонарізних верстатах труба (патрубок), що обертається, закріплюється на оправці в патроні верстата, а пуансон-розвальцьовщик- у різцетримачі супорта. Внутрішню поверхню кінців труб перед відбортуванням доцільно змастити машинним мастилом.

  1. Нагрівання кінців труб (патрубків) з вуглецевої сталі при відбортуванні здійснюють будь- яким промисловим способом до температури не менше ніж 1050 аС в початковій стадії І не менше ніж 850 °С в кінцевій.

  2. При відбортуванні випуск кінця труби встановлюють залежно від діаметра І товщини стінки. Розміри відбортованого кінця труби і випуску під ВІдбортування (у мм) наведені на ри­сунку 2, б та в таблиці 24.

ВІдбортування відгалужень (штуцерів) у трубах замість зварних трійникових з’єднань врізанням роблять при співвідношенні зовнішніх діаметрів відгалуження і труби не більше ніж 0,7; при цьому товщина стінки штуцерів має бути не менше ніж 75 % товщини стінки труби, у яку відбортований штуцер.

    Таблиця 24 - Випуск кінця труби залежно від діаметра і товщини стінки при відбортуванні труб (патрубків)

    оу


    S


    R

    L

    10

    14

    1.6

    35

    1,5

    16

    20

    25

    2

    50

    2

    20

    25

    32

    2

    60

    2,5

    22

    32

    38

    2

    70

    3

    24

    40

    45

    2,5

    80

    3

    27

    50

    57

    3

    90

    3

    28

    65

    76

    3,5

    110

    3,5

    ЗО

    80

    89

    4

    128

    4

    32

    100

    108

    4

    148

    5

    34

    125

    133

    4

    178

    5

    36

    150

    159

    4,5

    202

    6

    36

    200

    219

    6

    258

    8

    38

    250

    273

    8

    320

    9

    38



    1. Відбортування відгалужень у трубах Dy від 65 мм до 500 мм зі стінками товщиною до 12 мм для відгалужень Dy від 50 мм до 150 мм рекомендується здійснювати з використанням механізованого пристрою, що показаний на рисунку 3.



    1 - станина; 2 - повзун; 3 - гідроциліндр; 4 - щвидкорознімний патрон; 5 - шток з пуансоном; 6 - стояк; 7 - гідростанція; 8 - труба; 9 - опора

    Рисунок 3 - Установка для витяжки відгалужень у трубах

    1. Технологія відбортування відгалужень у трубах з вуглецевої сталі містить наступні операції:

    • вирізку в трубі свердлінням, фрезеруванням або кисневим різанням отвору під відбор­тування. Для одержання рівновисокого відгалуження отвір під відбортування має бути овальної або еліптичної форми. Розміри отворів залежно від діаметрів відгалужень і труб, висоти відгалуження і способу вирізання отвору наведені на рисунку 4 і в таблиці 25;

    • нагрівання ділянки труби навколо отвору (площі круга діаметром, що дорівнює 1,5 діаметра відгалуження) газовими пальниками до температури від 850 °С до 1050 °С. Контроль темпера­турних режимів здійснюється відповідно до 8.5.26 даного стандарту;

    • нанесення змащення (суміш із графіту, солідолу та індустріального мастила в процентному співвідношенні мас відповідно 40 %, 40 % і 20 %) на поверхню пуансона;

    • витяжку відгалуження за допомогою пуансона і механічну обробку його торця.

    r=b!2



    а б

    Рисунок 4 - Форма отвору (а) для відгалужень у трубах (б)

    Таблиця 25 - Розміри отворів залежно від діаметрів відгалужень і труб, висоти відгалуження

    Відгалуження, мм

    Отвір


    S

    h

    а

    b для труб , мм

    530

    426

    377

    326

    273

    219

    159

    133

    108

    89

    57

    3,5

    12

    10

    31

    35

    26

    ЗО

    26

    ЗО

    26

    ЗО

    24

    26

    23

    26

    23

    26

    18

    20

    18

    20

    16

    18

    15

    17

    76

    3,5

    14

    12

    45

    50

    39

    48

    37

    46

    36

    40

    35

    37

    34

    36

    32

    34

    29

    31

    24

    26

    23

    25

    89

    4

    15

    12

    56

    65

    51

    58

    47

    54

    45

    50

    43

    48

    42

    46

    39

    42

    34

    36

    28

    ЗО

    108

    4

    16

    14

    70

    80

    57

    62

    53

    60

    49

    56

    47

    54

    45

    52

    41

    48

    38

    43

    133

    4

    16

    14

    95

    105

    78

    86

    74

    83

    72

    80

    66

    75

    60

    68

    58

    64

    159

    4,5

    20

    18

    110

    120

    82

    90

    76

    85

    74

    83

    70

    80

    67

    75

    219

    6

    22

    20

    152

    164

    103

    115

    101

    112

    101

    112

    92

    102


    Примітка 1. У чисельнику вказані розміри отворів, що вирізаються фрезеруванням, а в знаменнику - кисневим різанням із зачищенням і відповідно до них висота відгалуження Л.

    Примітка 2. Висота відгалуження після механічної обробки має бути не менше ніж /і = R <- S/2.

      1. Відбортування кінців труб (або патрубків) з високолегованої сталі для рознімних з’єднань трубопроводів і відбортування відгалужень (штуцерів) у таких трубах слід проводити при нагріванні до температури від 1050 °С до 1200 °С, а зі середньолегованих сталей - від 900 °С до 1150 °С з наступною термообробкою по режимах, аналогічних при згинанні труб (8.5.18 даного стандарту).

    1. Гнуття труб

      1. Гнуття труб слід проводити в холодному або гарячому стані. Спосіб гнуття вибирається організацією-виробником трубопроводів або монтажною організацією.

      2. Спосіб гнуття в холодному стані за шаблоном (згинальному диску) на двох опорах без наповнювача і з наповнювачем (набиванням піском) слід використовувати для труб Dy до 125 мм із застосуванням гідравлічних трубозгиначів з ручним приводом типів ТГС-60, ТГР-50 (для труб Dy до 50 мм) І з гідроприводом типу ТГС-127 (для труб Dy до 125 мм) тощо,

      3. Спосіб гнуття труб у холодному стані обкатуванням роликом без наповнювача слід використовувати для труб Dy до 32 мм Із застосуванням трубозгиначів з ручним приводом типу СТВ і з електроприводом типу СТД-439 тощо.

      4. Спосіб гнуття в холодному стані згинальним диском, що обертається із внутрішнім дорном (оправленням) і без дорна слід використовувати для труб Dy від 32 мм до 150 мм із застосуванням трубозгинальних верстатів.

      5. Спосіб гнуття з нагріванням струмом високої частоти (ТВЧ) слід застосовувати для труб Dy до 300 мм із застосуванням трубозгинальних верстатів з натискним відхиляючим роликом типу ТГУ-325.

      6. Спосіб гнуття за шаблонами з наповнювачем (набиванням піском) у холодному стані, а також з нагріванням у печах або горнах слід застосовувати у виняткових випадках тільки для труб з вуглецевої сталі за відсутності трубозгинального устаткування. Для труб з легованої І високо­легованої сталі такий спосіб гарячого гнуття з нагріванням у печах або горнах не рекомендується.

      7. Незалежно від способу гнуття радіус вигину слід приймати 2DH і більше, при цьому зменшення товщини стінки труби на гнутій ділянці не нормується.