Умовна познака зварного з’єднання |
Конструктивні елементи І розміри, мм |
Спосіб зварювання |
S-j, мм |
Ь, мм не більше |
|||||||||
підготовлених крайок деталей, що зварюються |
зварного шва |
||||||||||||
У17 |
Si |
|
|
Г |
1-7 |
1 |
|||||||
|
|
Ді |
|
р |
к |
|
|||||||
|
|
||||||||||||
|
S, |
|
|
|
ЗП;ЗН; Р |
2-20 |
2 |
||||||
|
|
гЛ |
I |
||||||||||
|
Sei |
Таблиця 21 - Підготовка кінців труб та конструктивні елементи зварних з'єднань (У 17) для різних способів зварювання
К
1.3 товщини більш тонкої деталі
Примітка. З’єднання застосовується при відношенні зовнішнього діаметра відгалуження до зовнішнього діаметра труби не більше ніж 0,5,
Таблиця 22 - Підготовка кінців труб та конструктивні елементи зварних з'єднань (У19) для різних способів зварювання
Умовна
лознака
зварного
з’єднання
Конструктивні елементи і розміри, мм
підготовлених крайок
деталей, що зварюються
зварного шва
П
Спосіб зварювання
мм |
е, мм |
Q, ММ (гран, відх.+2) |
||
ном. |
гран, відх. |
|||
4 |
8 |
+2 |
3 |
|
5 |
10 |
|||
6 |
11 |
|||
8 |
14 |
+3 |
||
10 |
16 |
+4 |
||
12 |
19 |
5 |
||
14 |
22 |
+5 |
||
16 |
24 |
+6 |
||
18 |
26 |
|||
20 |
28 |
|||
22 |
ЗО |
|||
25 |
33 |
1*0.5
З,
У19
0*0,5
ЗП; ЗН;
римітка. Розміри е і q у перетині А-А рекомендується встановлювати при проектуванні, при цьому розмір е має перекривати стоншення стінки труби, утворене при вирізанні отвору, на величину до 3 мм, а розмір а має бути не менше мінімальної товщини стінки деталей, що зварюються.8.3.3 Підготовка під зварювання стикових з'єднань труб І деталей неоднакової товщини при різниці, що не перевищує значень, наведених нижче, має проводитися так само, як деталей однакової товщини, при цьому конструктивні елементи підготовлених крайок І розміри зварного шва слід вибирати по більшій товщині (таблиця 23).
Для здійснення плавного переходу від однієї деталі до іншої допускається похиле розташування поверхні шва.
При різниці в товщині труб і деталей, що зварюються, понад зазначену, на деталі, що має більшу товщину S1, має бути зроблений скіс до товщини тонкої деталі S, як показано на рисунку 1. При цьому конструктивні елементи підготовлених крайок І розміри зварного шва слід вибирати по меншій товщині.
Таблиця 23 - Допустима різниця товщини деталей
Товщина тонкої деталі, мм |
Різниця товщини деталей, мм |
Доз |
1 |
Понад 3 до 7 |
2 |
Понад 7 до 10 |
3 |
Понад 10 |
4 |
13°+2'
13°+2
Рисунок 1 - Стикування труб різної товщини
ВІдбортування труб
ВІдбортування кінців труб (рисунок 2, а) з вуглецевої сталі для одержання розмінних з'єднань трубопроводів з вільними фланцями слід здійснювати в холодному або гарячому стані в штампах способом підкочування або осідання заготовок у торець або на кінцях труб Із застосуванням спеціалізованих верстатів або пресів. ВІдбортування методом осадки здійснюється у два переходи: спочатку кінці труб роздають конічним пуансоном з кутом при вершині 90°, а потім їх відбортовують пуансоном із плоскою поверхнею та калібрувальною пробкою.
Рисунок 2 - ВІдбортування кінців труб (а); відбортований кінець труби (б)
При відбортуванні на токарних або трубонарізних верстатах труба (патрубок), що обертається, закріплюється на оправці в патроні верстата, а пуансон-розвальцьовщик- у різцетримачі супорта. Внутрішню поверхню кінців труб перед відбортуванням доцільно змастити машинним мастилом.
Нагрівання кінців труб (патрубків) з вуглецевої сталі при відбортуванні здійснюють будь- яким промисловим способом до температури не менше ніж 1050 аС в початковій стадії І не менше ніж 850 °С в кінцевій.
При відбортуванні випуск кінця труби встановлюють залежно від діаметра І товщини стінки. Розміри відбортованого кінця труби і випуску під ВІдбортування (у мм) наведені на рисунку 2, б та в таблиці 24.
ВІдбортування відгалужень (штуцерів) у трубах замість зварних трійникових з’єднань врізанням роблять при співвідношенні зовнішніх діаметрів відгалуження і труби не більше ніж 0,7; при цьому товщина стінки штуцерів має бути не менше ніж 75 % товщини стінки труби, у яку відбортований штуцер.
Таблиця 24 - Випуск кінця труби залежно від діаметра і товщини стінки при відбортуванні труб (патрубків)
оу |
|
S |
|
R |
L |
10 |
14 |
1.6 |
35 |
1,5 |
16 |
20 |
25 |
2 |
50 |
2 |
20 |
25 |
32 |
2 |
60 |
2,5 |
22 |
32 |
38 |
2 |
70 |
3 |
24 |
40 |
45 |
2,5 |
80 |
3 |
27 |
50 |
57 |
3 |
90 |
3 |
28 |
65 |
76 |
3,5 |
110 |
3,5 |
ЗО |
80 |
89 |
4 |
128 |
4 |
32 |
100 |
108 |
4 |
148 |
5 |
34 |
125 |
133 |
4 |
178 |
5 |
36 |
150 |
159 |
4,5 |
202 |
6 |
36 |
200 |
219 |
6 |
258 |
8 |
38 |
250 |
273 |
8 |
320 |
9 |
38 |
Відбортування відгалужень у трубах Dy від 65 мм до 500 мм зі стінками товщиною до 12 мм для відгалужень Dy від 50 мм до 150 мм рекомендується здійснювати з використанням механізованого пристрою, що показаний на рисунку 3.
1 - станина; 2 - повзун; 3 - гідроциліндр; 4 - щвидкорознімний патрон; 5 - шток з пуансоном; 6 - стояк; 7 - гідростанція; 8 - труба; 9 - опора
Рисунок 3 - Установка для витяжки відгалужень у трубах
Технологія відбортування відгалужень у трубах з вуглецевої сталі містить наступні операції:
вирізку в трубі свердлінням, фрезеруванням або кисневим різанням отвору під відбортування. Для одержання рівновисокого відгалуження отвір під відбортування має бути овальної або еліптичної форми. Розміри отворів залежно від діаметрів відгалужень і труб, висоти відгалуження і способу вирізання отвору наведені на рисунку 4 і в таблиці 25;
нагрівання ділянки труби навколо отвору (площі круга діаметром, що дорівнює 1,5 діаметра відгалуження) газовими пальниками до температури від 850 °С до 1050 °С. Контроль температурних режимів здійснюється відповідно до 8.5.26 даного стандарту;
нанесення змащення (суміш із графіту, солідолу та індустріального мастила в процентному співвідношенні мас відповідно 40 %, 40 % і 20 %) на поверхню пуансона;
витяжку відгалуження за допомогою пуансона і механічну обробку його торця.
r=b!2
а б
Рисунок 4 - Форма отвору (а) для відгалужень у трубах (б)
Таблиця 25 - Розміри отворів залежно від діаметрів відгалужень і труб, висоти відгалуження
Відгалуження, мм |
Отвір |
||||||||||||
|
S |
h |
а |
b для труб , мм |
|||||||||
530 |
426 |
377 |
326 |
273 |
219 |
159 |
133 |
108 |
89 |
||||
57 |
3,5 |
12 10 |
31 35 |
26 ЗО |
26 ЗО |
26 ЗО |
24 26 |
23 26 |
23 26 |
18 20 |
18 20 |
16 18 |
15 17 |
76 |
3,5 |
14 12 |
45 50 |
39 48 |
37 46 |
36 40 |
35 37 |
34 36 |
32 34 |
29 31 |
24 26 |
23 25 |
— |
89 |
4 |
15 12 |
56 65 |
51 58 |
47 54 |
45 50 |
43 48 |
42 46 |
39 42 |
34 36 |
28 ЗО |
— |
— |
108 |
4 |
16 14 |
70 80 |
57 62 |
53 60 |
49 56 |
47 54 |
45 52 |
41 48 |
38 43 |
— |
— |
— |
133 |
4 |
16 14 |
95 105 |
78 86 |
74 83 |
72 80 |
66 75 |
60 68 |
58 64 |
— |
— |
— |
— |
159 |
4,5 |
20 18 |
110 120 |
82 90 |
76 85 |
74 83 |
70 80 |
67 75 |
— |
— |
— |
— |
— |
219 |
6 |
22 20 |
152 164 |
103 115 |
101 112 |
101 112 |
92 102 |
— |
— |
— |
|
— |
— |
Примітка 1. У чисельнику вказані розміри отворів, що вирізаються фрезеруванням, а в знаменнику - кисневим різанням із зачищенням і відповідно до них висота відгалуження Л.
Примітка 2. Висота відгалуження після механічної обробки має бути не менше ніж /і = R <- S/2.
Відбортування кінців труб (або патрубків) з високолегованої сталі для рознімних з’єднань трубопроводів і відбортування відгалужень (штуцерів) у таких трубах слід проводити при нагріванні до температури від 1050 °С до 1200 °С, а зі середньолегованих сталей - від 900 °С до 1150 °С з наступною термообробкою по режимах, аналогічних при згинанні труб (8.5.18 даного стандарту).
Гнуття труб
Гнуття труб слід проводити в холодному або гарячому стані. Спосіб гнуття вибирається організацією-виробником трубопроводів або монтажною організацією.
Спосіб гнуття в холодному стані за шаблоном (згинальному диску) на двох опорах без наповнювача і з наповнювачем (набиванням піском) слід використовувати для труб Dy до 125 мм із застосуванням гідравлічних трубозгиначів з ручним приводом типів ТГС-60, ТГР-50 (для труб Dy до 50 мм) І з гідроприводом типу ТГС-127 (для труб Dy до 125 мм) тощо,
Спосіб гнуття труб у холодному стані обкатуванням роликом без наповнювача слід використовувати для труб Dy до 32 мм Із застосуванням трубозгиначів з ручним приводом типу СТВ і з електроприводом типу СТД-439 тощо.
Спосіб гнуття в холодному стані згинальним диском, що обертається із внутрішнім дорном (оправленням) і без дорна слід використовувати для труб Dy від 32 мм до 150 мм із застосуванням трубозгинальних верстатів.
Спосіб гнуття з нагріванням струмом високої частоти (ТВЧ) слід застосовувати для труб Dy до 300 мм із застосуванням трубозгинальних верстатів з натискним відхиляючим роликом типу ТГУ-325.
Спосіб гнуття за шаблонами з наповнювачем (набиванням піском) у холодному стані, а також з нагріванням у печах або горнах слід застосовувати у виняткових випадках тільки для труб з вуглецевої сталі за відсутності трубозгинального устаткування. Для труб з легованої І високолегованої сталі такий спосіб гарячого гнуття з нагріванням у печах або горнах не рекомендується.
Незалежно від способу гнуття радіус вигину слід приймати 2DH і більше, при цьому зменшення товщини стінки труби на гнутій ділянці не нормується.