Страница 21: ДСТУ-Н Б А.3.1-27:2014. Настанова щодо виготовлення, монтажу та випробування технологічних трубопроводів, що працюють під тиском до 10 МПа (62863)

Пневматичне випробування трубопроводів

1. Пневматичне випробування трубопроводів на міцність і герметичність проводиться повітрям або інертним газом з використанням компресорів або повітродувок. При пневматичному випробуванні на міцність граничний тиск і довжина випробовуваної ділянки трубопроводу при надземному прокладанні не можуть перевищувати значень, наведених у таблиці 45.

Якщо випробувальний тиск перевищує тиск повітря або газу в діючій мережі, реко­мендується заповнювати трубопровід, що випробовується, від діючої мережі, а підвищення тиску до необхідного здійснювати за допомогою пересувного компресора.

Персонал, допущений до проведення випробувань, має пройти Інструктаж з порядоку і послідовності проведення випробувань, а також інструктаж з техніки безпеки.

У процесі заповнення трубопроводу повітрям або інертним газом І підвищення тиску необхідне постійне спостереження за трубопроводом, що випробовується. Витоки виявляються по звуку. При виявленні значних витоків у фланцевих з’єднаннях або сальниках арматури випро­бування припиняють, тиск знижують до атмосферного І усувають виявлені дефекти.

При пневматичному випробуванні тиск у трубопроводі піднімають, поступово проводячи його огляд, зважаючи на наступні показники: при досягненні 60 % випробувального тиску - для трубопроводів, які експлуатуються при робочому тиску до 0,2 МПа; при досягненні ЗО % і 60 % випробувального тиску - для трубопроводів, які експлуатуються при робочому тиску 0,2 МПа і вище. На час огляду підвищення тиску припиняється. Випробувальний тиск витримують протягом 5 хв, після чого його знижують до робочого і остаточно оглядають трубопровід, при цьому збіль­шення тиску не допускається. Якщо пневматичному випробуванню передувало гідравлічне, трубо­провід слід продути повітрям для видалення води, що залишилася. Обстукування молотком трубопроводів, що перебувають під тиском, при пневматичному випробуванні не рекомендується.

При випробуванні дефекти виявляють змащенням мильним розчином (емульсією) звар­них і фланцевих з’єднань трубопроводів, сальників арматури та інших місць, одоризацією повітря або інертного газу, якими випробовується трубопровід, галоїдними течешукачами тощо.

Мильна емульсія готується розчиненням мила або мильного порошку у воді зі співвід­ношенням 40 г мила на 1 л води. Щоб розчин не засихав, у нього додають декілька крапель гліцерину.

На зварні стики і рознімні з’єднання трубопроводів мильний розчин наносять пензлем, а в недоступних місцях - за допомогою фарборозпилювача і стежать за появою пузирів. Для спостерігання за з’єднаннями, недоступними для візуального огляду, можуть бути використані дзеркала.

При випробуванні трубопроводів у зимовий час за температури навколишнього повітря до мінус 25 °С мильний розчин спід готувати на незамерзаючому розчиннику -технічному гліцерині. Рекомендується приготування розчину з 460 г гліцерину, 515 г води і 35 г мила.

Виявлення дефектів методами одоризації повітря рідкими одорантами І введенням галоїдомістких газів має здійснюватись відповідно до нормативно-технічних документів, затверд­жених у встановленому порядку.

При виявленні дефектів тиск у трубопроводі знижується до атмосферного, проводиться їх усунення, а потім знову повторюються випробування на міцність і щільність.

Трубопровід вважається таким, що витримав пневматичне випробування, якщо за час випробувань на міцність не відбулося падіння тиску за манометром і при наступних випробуваннях на щільність у зварних швах, фланцевих з’єднаннях, сальниках арматури, на поверхні корпусів арматури, деталей і труб не виявлені течі.

Пневматичне випробування трубопроводів на міцність не рекомендується в діючих цехах (на виробництвах) і приміщеннях, що експлуатуються, а також на естакадах, у каналах і лотках, де прокладені трубопроводи, що експлуатуються.

Під час проведення пневматичного випробування трубопроводу на міцність як усере­дині приміщення, так і зовні має бути встановлена охоронна зона. Відстань від випробовуваного трубопроводу до межі охоронної зони в будь-якому місці має бути не менше ніж 25 м при над­земному прокладанню і не менше ніж 10 м при підземному прокладанні трубопроводів.

Межі охоронної зони позначаються прапорцями. Для спостереження за охоронною зоною слід встановлювати контрольні пости. Кількість постів для зовнішніх трубопроводів в умовах доступної видимості визначається з розрахунку один пост на 200 м довжини трубопроводу. В Інших випадках кількість постів повинна визначатися з урахуванням місцевих умов так, щоб охорона зони була надійно забезпечена. Освітленість охоронної зони повинна бути не менше ніж 50 лк. Перебування людей у зоні під час підйому тиску при випробуваннях на міцність трубопроводу забороняється.

Компресор і ресивер, які використовуються при випробуванні трубопроводів, має знаходитися за межами охоронної зони. Лінію від компресора до трубопроводу, що випробо­вується, попередньо перевіряють гідравлічним способом на міцність.

Огляд випробовуваних трубопроводів при тиску не вище випробувального на щільність слід проводити спеціально призначеними проінструктованими особами. Перебування в охоронній зоні сторонніх осіб забороняється.

Вимірювання тиску в трубопроводі під час його випробування слід починати тільки після вирівнювання температури в трубопроводі.

Промивання І продування трубопроводів

1. Промивання або продування трубопроводів виконують після закінчення монтажу і ви­пробування трубопроводів на МІЦНІСТЬ і щільність з метою очищення внутрішньої поверхні від механічних забруднень або видалення вологи і виконують в період пусконалагоджувальних робіт.

2. Промивання і продування трубопроводів виконують у певній технологічній послідовності згідно з розробленими схемами.

3. Трубопровід, що промивається або продувається, має бути від’єднаний від інших тру­бопроводів заглушками.

4. Усі запірні частини під час промивання слід повністю відкривати, а регулюючі і зворотні клапани виймати. Встановлення тимчасових фільтрів або сіток перед машинами і апаратами здійснюється за наявності вказівок у проекті. Тимчасовому фільтру або конусній сітці, які вста­новлюються на всмоктувальному патрубку трубопроводу, слід мати отвори діаметром 4 мм. Розміри конуса і число отворів вибирають з таким розрахунком, щоб сумарна площа отворів (живий перетин) була в 2-3 рази більше площі поперечного перерізу всмоктувальної труби.

5. Промивання трубопроводів слід виконувати при швидкості води в трубопроводі від 1 м/с до 1,5 м/с до стійкої появи чистої води з вихідного патрубка або спускного пристрою, діаметр яких має бути не менше ніж 50% перетину трубопроводу, що промивається. Промивання ведуть, як правило, в 3-4 етапи з перервами. Кожний етап промивання здійснюють протягом від 10 хв до 15 хв.

6. Після закінчення промивання трубопроводи мають бути повністю випорожнені І, за необхідності (за вказівкою в проекті), продуті стисненим повітрям.

7. Продування трубопроводів повітрям слід проводити під тиском, що дорівнює робочому, але не більше ніж 4,0 МПа. Тривалість продування, якщо немає вказівок у проекті, має становити не менше ніж 10 хв.

8. Під час промивання обстукують ті ділянки трубопроводу, де можлива затримка забруд­нень (переходи, відводи тощо).

9. Після закінчення промивання або продування слід відновити проектну схему трубо­проводу, демонтувати тимчасовий промивний трубопровід, оглянути і очистити арматуру, уста­новлену на спускних лініях і тупиках. Монтажні шайби, тимчасово встановлені в контрольно- вимірювальних приладах, мають бути вийняті і замінені діафрагмами.

Приймально-здавальна виробнича документація

1. Монтажна організація передає генпідрядникові (замовнику) документацію, передбачену Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, ДБН А.3.1-5, СНиП 3.05.05.

2. Виробнича документація на трубопроводи, що підлягають нагляду з боку відповідних контролюючих державних органів, має бути складена згідно з правилами і нормами цих органів.

3. При здаванні трубопроводів в експлуатацію монтажній організації рекомендується під­готувати наступну виробничу документацію:

Відомості про виробничу документацію з монтажу технологічних трубопроводів по лініях приводять в описі, а передачу її генпідряднику (замовнику) здійснюють за встановленим порядком.

При виконанні трубопровідних робіт монтажна організація разом з іншими учасниками будівництва за необхідності оформляє оперативну документацію. В оперативну документацію входять: