Виготовлені трубопроводи або їх складові слід поставляти в монтаж комплектно.
Міжопераційний контроль якості вузлів і секцій слід здійснювати протягом усього технологічного процесу їх виготовлення. Готові вузли і секції перевіряють зовнішнім оглядом, а зварені стики контролюють фізичними неруйнівними методами (рентгеноскопією, гаммадефектоскопією, ультразвуком) за нормами, установленими проектом або нормативною документацією, а також відповідно до вимог розділу 10 даного стандарту.
Гідравлічне або пневматичне випробування вузлів і секцій на міцність і герметичність проводиться в складі змонтованого трубопроводу. В окремих випадках допускається проведення зазначених випробувань вузлів і секцій до їх монтажу тільки за наявності спеціальних вимог, встановлюваних проектом і замовленням. У цих випадках режими гідравлічного або пневматичного випробування мають відповідати режимам випробування всього трубопроводу і здійснюватися відповідно до вказівок розділу 14 даного стандарту.
Виготовлення трубопроводів пари і гарячої води слід здійснювати відповідно до вимог даного стандарту та НПАОП 0.00-1.11 (за необхідності). Зокрема, при їх виготовленні бажано враховувати наступні вимоги цих правил:
зварні шви електрозварник труб слід піддавати 100 % контролю на заводах-виробниках труб;
кожну трубу слід піддавати гідравлічному випробуванню на заводах-виробниках відповідно до діючих нормативних документів;
безшовні труби, що пройшли 100 % контроль за допомогою ультразвуку або іншого рівноцінного методу дефектоскопії без руйнування, гідравлічному випробуванню можуть не піддаватися.
Розмітка і різання труб
Різання труб на патрубки, сектори і напівсектори відводів, а також вирізування отворів у трубах і обрізання кінців штуцерів слід виконувати на верстатах і пристосуваннях для механічного, кисневого і плазмового різання, оснащених механізмами для настроювання на задану конфігурацію різа. За відсутності устаткування і пристроїв для фасонного різання розмітку труб здійснюють Із застосуванням спеціальних пристосувань, а також шаблонів, виготовлених з тонколистової сталі, картону або рубероїду.
Розмітку виконують також при розкрої листового металу для виготовлення переходів, при виготовленні гнутих трубних заготовок, а також шаблонів.
Розмітка має забезпечувати максимальне використання матеріалу і скорочення відходів, при цьому слід враховувати технологічний припуск, величину якого призначають залежно від технології наступної обробки, марки сталі і розмірів труб. Рекомендована величина технологічного припуску при розмітці труб з вуглецевої сталі, мм:
при різанні труб з товщиною стінки від 5 мм до 25 мм:
кисневому ручному 3-8
кисневому машинному 2-4
плазмово-дуговому 6-8
механічному 4-6
при механічній обробці торців після термічного різання 2-3
при згинанні труб (1-1,5)DH.
Величина припуску на механічну обробку торців після плазмово-дугового різання труб з висо- колегованоїсталі має бути не менше ніж 4 мм.
Операції розмітки виконують шляхом нанесення ліній і знаків за допомогою спеціальних пристосувань, ручного немеханізованого Інструмента і засобів для лінійних і кутових вимірів (сталевої рулетки, лінійки, косинця, циркуля, внутрішньоміра, штангенциркуля, рейсмуса, транспортира, рівня, кернера, молотка, шаблонів тощо).
Місця розмітки рекомендується фарбувати сумішшю крейдової фарби з рідким склом або столярним клеєм (на 1 л води потрібно 120 г крейди і 7 г клею), потім на цю поверхню наносять риски і накернюють їх з метою одержання розміточних ліній та знаків.
Різання труб слід проводити з дотриманням наступних основних вимог:
торець труби після різання має бути чистим, без зовнішніх і внутрішніх задирок і ґрата;
відхилення С від перпендикулярності (заданого кута) площин торцевих зрізів до осі проходу труб не може перевищувати значень, наведених у 8.6.10 даного стандарту.
Способи різання (механічний, термічний), а також типи верстатів і пристроїв слід застосовувати залежно від вимог до якості складально-зварювальних робіт, умов їх виконання, матеріалів труб, їх розмірів і способу з’єднання.
Кращим способом різання труб є механічне різання, здійснюване на спеціалізованому устаткуванні і пристроях стаціонарного або переносного виконання, токарських верстатах, робочим інструментом яких є різці, фрези, сталеві диски і ролики, абразивні армовані кола. Найбільш висока якість різання забезпечується при різанні труб різцями за допомогою трубовідрізних (трубонарізних) верстатів, призначених не тільки для розділового різання, але і для оброблення крайок під зварювання, обточування і розточення кінців труб.
Отвори в трубах з легованої і нержавіючої сталей рекомендується вирізати на фрезерних або вертикально-свердлильних верстатах із застосуванням фрезерної головки або спеціальних свердел.
3 термічних методів різання застосовують: кисневе - для труб з вуглецевої і низько- легованої сталей; плазмово-дугове - із усіх марок сталей.
Ці способи характеризуються високою продуктивністю, можливістю одержання в широкому діапазоні діаметрів труб, різних за конфігурацією різання: прямих (перпендикулярно до осі труби) і фасонних (під кутом до осі труби для одержання сегментів зварних відводів і відгалужень, штуцерів, отворів).
Після кисневого і плазмового різання труб крайки різа доцільно зачистити механічним способом. Механічне зачищення слід виконувати:
- для труб з вуглецевої і низьколегованої сталей до повного видалення слідів термічного різання, а після повітряно-плазмового різання - на глибину не менше ніж 2 мм;
-для труб легованих і високолегованих сталей на глибину не менше ніж 3 мм, утому числі труб з теплотривких сталей 15X5, 15Х5М, 15Х5ВФ, 12X1МФ, ЗОХМА, 20ХЗМФ, 15ХМ І аналогічних за хімічним складом.
Глибину шару металу, що знімається, слід вимірювати від максимальної западини на поверхні після різання.
Термічне різання труб з теплотривких сталей рекомендується проводити з попереднім підігріванням місця різу до температури від 250 °С до 350 °С з наступним повільним охолодженням. Після зачищення поверхня різу може бути проконтрольована на відсутність тріщин методом кольорової дефектоскопії.
При кисневому різанні слід керуватися НПАОП 0.00-1.43, НПАОП 0.00-1.59, а також СП 1009.
При плазмово-дуговому різанні слід керуватися також НПАОП 40.1-1.21.
Перед різанням труб їх поверхня в місцях різу має бути очищена від консерваційного змащення, фарби, ґрунтовки і забруднень.
У таблицях 10-12 надані довідкові типи різаків для ручного і машинного кисневого різання відповідно до ГОСТ 5191 та апаратів для плазмово-дугового різання відповідно до ГОСТ 12221. Можливе застосування інших різаків та апаратів, не обумовлене цим документом.
Таблиця 10 - Перелік рекомендованих кисневих різаків для ручного різання
Різак для ручного різання |
Товщина металу, що розрізається, мм |
Витрата, м3/год |
Тиск на вході в різак, МПа |
||||||
кисню |
ацетилену |
пропанбутану |
кисню |
ацетилену |
пропанбутану |
||||
"Факел" |
3-300 |
3-40 |
0,4-1,2 |
|
0,3-1,2 |
0,001 |
— |
||
"Ракета-1" |
3-300 |
3-40 |
0,4-1,2 |
|
0,3-1,2 |
0,001 |
— |
||
Р2А-01 |
3-200 |
1,8-40 |
0,4-1,3 |
— |
0,3-1,2 |
0,001 |
— |
||
РЗП-01 |
3-300 |
2,5-40 |
— |
0,3-0,8 |
0,3-1,2 |
— |
0,002 |
||
РГМ-70* |
3-50 |
3-8 |
0,3-0,6 |
•— |
0,3-0,5 |
0,001 |
|
||
РГС-70* |
3-70 |
3-10 |
0,4-0,6 |
— |
0,3-0,6 |
0,001 |
|
||
РАР-66 |
3-300 |
32 |
1,2 |
0,7 |
1,4 |
0,001 |
0,001 |
||
* Вставні різаки до пальників типу Г2 і ГЗ. |
Таблиця 11 - Перелік рекомендованих кисневих різаків для машинного різання
Різак для машинного різання |
Товщина металу, що ріжеться, мм |
Витрата, м3/год |
Тиск кисню, МПа |
|
кисню |
ацетилену |
|||
РМ-0-РД-450 |
5-300 |
2-28 |
0,5-1,2 |
0,2-1,2 |
РМ-З-И-450 |
5-300 |
2-28 |
0,3-1,2 |
0,2-1,2 |
РШМ-3-И-395 |
5-100 |
2-13 |
0,3-0,8 |
0,2-0,8 |
РМ-2-И-330 |
5-300 |
2-28 |
0,3-1,2 |
0,2-1,2 |
РМЗ-И-265 |
5-50 |
2-8 |
0,3-0,8 |
0,2-0,6 |
Примітка. Для механізованого прямого і фасонного різання труб слід застосовувати спеціалізовані установки (УРТ-630М1, УРТ-1420), переносні машини "Супутник-3", "Орбіта-2", труборізи типів ТП-1, МУРТ тощо, для вирізки отворів - спеціалізовані пристрої. Допускається застосовувати машини і установки загальнопромислового призначення типу К, регламентовані ГОСТ 5614-74.
Таблиця 12 - Перелік рекомендованих апаратів для плазмово-дугового різання
Апарат для плазмово- дугового різання |
Марка плазмотрону |
Максимальна товщина металу, що ріжеться, мм |
Напруга холостого ходу, В |
Робочий струм, А |
Максимальна потужність дуги, кВт |
Плр-20/250 |
РДП-2 |
20 |
180 |
250 |
ЗО |
Плр-50/250 |
РДП-1 |
50 |
180 |
250 |
ЗО |
Плм-10/100 |
ВПРМ-1 |
10 |
300 |
100 |
20 |
Плм-60/300 |
ПВР-1, ВПР-9 |
60 |
300 |
300 |
60 |
Плм-160/630 |
РПМ-6, РПР-6 |
160 |
400 |
630 |
180 |
Примітка. Плр - для ручного різання, Плм - для машинного різання. |
Обробка кінців труб І деталей під зварювання
Обробка кінців труб і деталей трубопроводів для різних способів зварювання виконується відповідно до ГОСТ 16037.
У таблицях 13-22 наведені основні види зварних з’єднань сталевих трубопроводів, а також форма, кут скосу, величини зазору b між крайками деталей, що зварюються, після прихватки, притуплення крайок с, ширини е і опуклість зварного шва q за вищезазначеним стандартом.
У цих таблицях прийняті наступні познаки способів зварювання: ЗП - дугове зварювання в захисному газі електродом, що плавиться; ЗН - дугове зварювання у захисному газі електродом, що не плавиться; Р - ручне дугове зварювання; Ф - дугове зварювання під флюсом; Ґ - газове зварювання.
Для кутових швів у таблицях 16-21 наведений їх розрахунковий катет.
Таблиця 13 - Підготовка кінців труб та конструктивні елементи зварних з’єднань (С2) для різних способів зварювання
Умовне познак а зв гристо з'єднай ня |
Конструктивні елементи і розміри, мм |
Спосіб ЗЕЗрЮЕ ання |
s = sbмм |
Ь, мм |
е, мм |
q, мм |
||||||||||||||||||||||||||
підготовлених крайок деталей, що зварюються |
зварного шва |
ном. |
гран. ЕІДХ. |
ном. |
гран. ЕІДХ. |
ЕОМ. |
гран. ЕІДХ. |
|||||||||||||||||||||||||
С2 |
|
|
ЗП; Р |
2 |
0,5 |
+0,5 |
4 |
+2 |
|
|
||||||||||||||||||||||
= - * L. g І, + 9 1 "1 4“ |
|
3 |
1 |
|||||||||||||||||||||||||||||
4-5 |
1,5 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
ш. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Bw, |
Ф |
4 |
8 |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
6 |
10 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
А - 4 1 Є| * 9 |
|
ЗН |
2-3 |
0 |
+0,3 |
- |
— |
|
|
||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
і |
ж |
ь |
|||||||||||||||||||||||||||||
і ІЛ о |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
і |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
І с*: о |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
. £ |
|
|
г |
1-1,6 |
0,5 |
±0,3 |
3 |
+1 |
0,5 |
+0,5 |
|||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
в |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
м |
А |
2-3 |
1 |
+0,5 |
4 |
+2 |
1 |
±0,5 |
||||||||||||||||||||||||
S о |
|