Виготовлені трубопроводи або їх складові слід поставляти в монтаж комплектно.

  1. Міжопераційний контроль якості вузлів і секцій слід здійснювати протягом усього техно­логічного процесу їх виготовлення. Готові вузли і секції перевіряють зовнішнім оглядом, а зварені стики контролюють фізичними неруйнівними методами (рентгеноскопією, гаммадефектоскопією, ультразвуком) за нормами, установленими проектом або нормативною документацією, а також відповідно до вимог розділу 10 даного стандарту.

  2. Гідравлічне або пневматичне випробування вузлів і секцій на міцність і герметичність проводиться в складі змонтованого трубопроводу. В окремих випадках допускається проведення зазначених випробувань вузлів і секцій до їх монтажу тільки за наявності спеціальних вимог, встановлюваних проектом і замовленням. У цих випадках режими гідравлічного або пневматичного випробування мають відповідати режимам випробування всього трубопроводу і здійснюватися відповідно до вказівок розділу 14 даного стандарту.

  3. Виготовлення трубопроводів пари і гарячої води слід здійснювати відповідно до вимог даного стандарту та НПАОП 0.00-1.11 (за необхідності). Зокрема, при їх виготовленні бажано враховувати наступні вимоги цих правил:

  • зварні шви електрозварник труб слід піддавати 100 % контролю на заводах-виробниках труб;

  • кожну трубу слід піддавати гідравлічному випробуванню на заводах-виробниках відповідно до діючих нормативних документів;

  • безшовні труби, що пройшли 100 % контроль за допомогою ультразвуку або іншого рівно­цінного методу дефектоскопії без руйнування, гідравлічному випробуванню можуть не піддаватися.

  1. Розмітка і різання труб

    1. Різання труб на патрубки, сектори і напівсектори відводів, а також вирізування отворів у трубах і обрізання кінців штуцерів слід виконувати на верстатах і пристосуваннях для механічного, кисневого і плазмового різання, оснащених механізмами для настроювання на задану конфігурацію різа. За відсутності устаткування і пристроїв для фасонного різання розмітку труб здійснюють Із застосуванням спеціальних пристосувань, а також шаблонів, виготовлених з тонколистової сталі, картону або рубероїду.

    2. Розмітку виконують також при розкрої листового металу для виготовлення переходів, при виготовленні гнутих трубних заготовок, а також шаблонів.

    3. Розмітка має забезпечувати максимальне використання матеріалу і скорочення відходів, при цьому слід враховувати технологічний припуск, величину якого призначають залежно від технології наступної обробки, марки сталі і розмірів труб. Рекомендована величина технологічного припуску при розмітці труб з вуглецевої сталі, мм:

при різанні труб з товщиною стінки від 5 мм до 25 мм:

кисневому ручному 3-8

кисневому машинному 2-4

плазмово-дуговому 6-8

механічному 4-6

при механічній обробці торців після термічного різання 2-3

при згинанні труб (1-1,5)DH.

Величина припуску на механічну обробку торців після плазмово-дугового різання труб з висо- колегованоїсталі має бути не менше ніж 4 мм.

  1. Операції розмітки виконують шляхом нанесення ліній і знаків за допомогою спеціальних пристосувань, ручного немеханізованого Інструмента і засобів для лінійних і кутових вимірів (ста­левої рулетки, лінійки, косинця, циркуля, внутрішньоміра, штангенциркуля, рейсмуса, транспор­тира, рівня, кернера, молотка, шаблонів тощо).

  2. Місця розмітки рекомендується фарбувати сумішшю крейдової фарби з рідким склом або столярним клеєм (на 1 л води потрібно 120 г крейди і 7 г клею), потім на цю поверхню наносять риски і накернюють їх з метою одержання розміточних ліній та знаків.

  3. Різання труб слід проводити з дотриманням наступних основних вимог:

  • торець труби після різання має бути чистим, без зовнішніх і внутрішніх задирок і ґрата;

  • відхилення С від перпендикулярності (заданого кута) площин торцевих зрізів до осі проходу труб не може перевищувати значень, наведених у 8.6.10 даного стандарту.

  1. Способи різання (механічний, термічний), а також типи верстатів і пристроїв слід за­стосовувати залежно від вимог до якості складально-зварювальних робіт, умов їх виконання, матеріалів труб, їх розмірів і способу з’єднання.

  2. Кращим способом різання труб є механічне різання, здійснюване на спеціалізованому устаткуванні і пристроях стаціонарного або переносного виконання, токарських верстатах, робочим інструментом яких є різці, фрези, сталеві диски і ролики, абразивні армовані кола. Найбільш висока якість різання забезпечується при різанні труб різцями за допомогою трубовідрізних (трубона­різних) верстатів, призначених не тільки для розділового різання, але і для оброблення крайок під зварювання, обточування і розточення кінців труб.

  3. Отвори в трубах з легованої і нержавіючої сталей рекомендується вирізати на фрезерних або вертикально-свердлильних верстатах із застосуванням фрезерної головки або спеціальних свердел.

  4. 3 термічних методів різання застосовують: кисневе - для труб з вуглецевої і низько- легованої сталей; плазмово-дугове - із усіх марок сталей.

Ці способи характеризуються високою продуктивністю, можливістю одержання в широкому діапазоні діаметрів труб, різних за конфігурацією різання: прямих (перпендикулярно до осі труби) і фасонних (під кутом до осі труби для одержання сегментів зварних відводів і відгалужень, штуцерів, отворів).

  1. Після кисневого і плазмового різання труб крайки різа доцільно зачистити механічним способом. Механічне зачищення слід виконувати:

- для труб з вуглецевої і низьколегованої сталей до повного видалення слідів термічного різання, а після повітряно-плазмового різання - на глибину не менше ніж 2 мм;

-для труб легованих і високолегованих сталей на глибину не менше ніж 3 мм, утому числі труб з теплотривких сталей 15X5, 15Х5М, 15Х5ВФ, 12X1МФ, ЗОХМА, 20ХЗМФ, 15ХМ І аналогічних за хімічним складом.

Глибину шару металу, що знімається, слід вимірювати від максимальної западини на поверхні після різання.

  1. Термічне різання труб з теплотривких сталей рекомендується проводити з попереднім підігріванням місця різу до температури від 250 °С до 350 °С з наступним повільним охолодженням. Після зачищення поверхня різу може бути проконтрольована на відсутність тріщин методом кольорової дефектоскопії.

  2. При кисневому різанні слід керуватися НПАОП 0.00-1.43, НПАОП 0.00-1.59, а також СП 1009.

  3. При плазмово-дуговому різанні слід керуватися також НПАОП 40.1-1.21.

  4. Перед різанням труб їх поверхня в місцях різу має бути очищена від консерваційного змащення, фарби, ґрунтовки і забруднень.

  5. У таблицях 10-12 надані довідкові типи різаків для ручного і машинного кисневого різання відповідно до ГОСТ 5191 та апаратів для плазмово-дугового різання відповідно до ГОСТ 12221. Можливе застосування інших різаків та апаратів, не обумовлене цим документом.

Таблиця 10 - Перелік рекомендованих кисневих різаків для ручного різання

Різак для ручного різання

Товщина металу, що розрізається, мм

Витрата, м3/год

Тиск на вході в різак, МПа

кисню

ацетилену

пропан­бутану

кисню

ацетилену

пропан­бутану

"Факел"

3-300

3-40

0,4-1,2


0,3-1,2

0,001

"Ракета-1"

3-300

3-40

0,4-1,2


0,3-1,2

0,001

Р2А-01

3-200

1,8-40

0,4-1,3

0,3-1,2

0,001

РЗП-01

3-300

2,5-40

0,3-0,8

0,3-1,2

0,002

РГМ-70*

3-50

3-8

0,3-0,6

•—

0,3-0,5

0,001


РГС-70*

3-70

3-10

0,4-0,6

0,3-0,6

0,001


РАР-66

3-300

32

1,2

0,7

1,4

0,001

0,001

* Вставні різаки до пальників типу Г2 і ГЗ.




Таблиця 11 - Перелік рекомендованих кисневих різаків для машинного різання

Різак для машинного різання

Товщина металу, що ріжеться, мм

Витрата, м3/год

Тиск кисню, МПа

кисню

ацетилену

РМ-0-РД-450

5-300

2-28

0,5-1,2

0,2-1,2

РМ-З-И-450

5-300

2-28

0,3-1,2

0,2-1,2

РШМ-3-И-395

5-100

2-13

0,3-0,8

0,2-0,8

РМ-2-И-330

5-300

2-28

0,3-1,2

0,2-1,2

РМЗ-И-265

5-50

2-8

0,3-0,8

0,2-0,6



Примітка. Для механізованого прямого і фасонного різання труб слід застосовувати спеціалізовані уста­новки (УРТ-630М1, УРТ-1420), переносні машини "Супутник-3", "Орбіта-2", труборізи типів ТП-1, МУРТ тощо, для вирізки отворів - спеціалізовані пристрої. Допускається застосовувати машини і установки загальнопромислового призначення типу К, регламентовані ГОСТ 5614-74.

Таблиця 12 - Перелік рекомендованих апаратів для плазмово-дугового різання

Апарат для плазмово- дугового різання

Марка плазмотрону

Максимальна товщина металу, що ріжеться, мм

Напруга холостого ходу, В

Робочий струм, А

Максимальна потужність дуги, кВт

Плр-20/250

РДП-2

20

180

250

ЗО

Плр-50/250

РДП-1

50

180

250

ЗО

Плм-10/100

ВПРМ-1

10

300

100

20

Плм-60/300

ПВР-1, ВПР-9

60

300

300

60

Плм-160/630

РПМ-6, РПР-6

160

400

630

180

Примітка. Плр - для ручного різання, Плм - для машинного різання.

  1. Обробка кінців труб І деталей під зварювання

    1. Обробка кінців труб і деталей трубопроводів для різних способів зварювання виконується відповідно до ГОСТ 16037.

У таблицях 13-22 наведені основні види зварних з’єднань сталевих трубопроводів, а також форма, кут скосу, величини зазору b між крайками деталей, що зварюються, після прихватки, притуплення крайок с, ширини е і опуклість зварного шва q за вищезазначеним стандартом.

У цих таблицях прийняті наступні познаки способів зварювання: ЗП - дугове зварювання в захисному газі електродом, що плавиться; ЗН - дугове зварювання у захисному газі електродом, що не плавиться; Р - ручне дугове зварювання; Ф - дугове зварювання під флюсом; Ґ - газове зварювання.

  1. Для кутових швів у таблицях 16-21 наведений їх розрахунковий катет.

Таблиця 13 - Підготовка кінців труб та конструктивні елементи зварних з’єднань (С2) для різних способів зварювання

Умовне познак а зв грис­то з'єднай ня

Конструктивні елементи і розміри, мм

Спосіб

ЗЕЗрЮЕ ання

s = sbмм

Ь, мм

е, мм

q, мм

підготовлених крайок деталей, що зварюються

зварного шва

ном.

гран.

ЕІДХ.

ном.

гран.

ЕІДХ.

ЕОМ.

гран.

ЕІДХ.

С2



ЗП; Р

2

0,5

+0,5

4

+2



= - *

L. g І, + 9

1 "1 4“


3

1

4-5

1,5

ш.



Bw,

Ф

4

8


6

10


А - 4

1 Є| * 9


ЗН

2-3

0

+0,3

-





і

ж

ь

і ІЛ о








і



І с*: о



. £



г

1-1,6

0,5

±0,3

3

+1

0,5

+0,5




в









м

А

2-3

1

+0,5

4

+2

1

±0,5

S о