---

ISO/IEC DIS 9075-7 «SQL/Temporal (SQL/часовий)» протягом певного часу не розробляли через негативну оцінку проблематики долучення до БД часових даних. Так, фірма Oracle оголосила про відновлення роботи над цією частиною SQL99, як тільки MED І OLAP проекти будуть закінчені. Часові SQL-змінні розширюють тип даних Дата/час і вводять специфікації INTERVAL (виражає три­валість події чи дії, наприклад, вік людини) і PERIOD (початкова і кінцева дати, наприклад, початок і кі­нець роботи над стандартом). Взаємодія таких типів даних призвела до введення декількох нових предикатів над темпоральними змінними: рівності і різновидів перетинання (перекриття й об’єд­нання часових інтервалів і періодів, злиття сусідніх інтервалів). Логічні операції й арифметика над ти­пом даних Дата/часу також визначені розширенням темпоральних даних.

ISO/IEC DIS 9075-8 «SQL/Object (SQL/Об’єкти)» поки що не прийнятий, а деякі матеріали вже пе­ренесені в інші частини SQL99. Додавання нових абстрактних типів даних (ADT — Abstract Data Type) полегшує можливість моделювання більш складних І комплексних об’єктів і підвищує здатність БД до сприйняття розширених запитів даних із прикладної програми. Визначаючи нові типи даних, здатні обробляти дані як об’єкти зі спадковістю та інкапсуляцією як можливостями об'єктно-орієнтованого програмування, SQL/Object підтримує:

• ієрархії генералізації (узагальнення) І спеціалізації (конкретизації);

• просте спадкування;

• обумовлені користувачем типи даних (UDT — User-defined data type);

• специфікації абстрактних типів даних;

• ідентифікатори об’єкта, методи, спадкування, поліморфізм і інкапсуляцію.

Ці базові типи даних дають змогу СКБД зрозуміти типи даних, специфічні для застосування, збільшивши здатність БД до моделювання складних комплексних об’єктів, і виконувати більшість за­питів від застосувань.

Порівняно з SQL-92, основна зміна — додавання (row object data type) типів даних Рядок-Запис. Цей тип даних має ідентифікатор рядка-запису і може посилатися на інші об’єкти чи дозволяти посилатися на себе аналогічним об’єктам.

4.4.5.2.2 Загальні специфікації. Відсутні.

4.4.5.3 Недокументоеані служби. Існує декілька областей, описаних у 4.4.4, які ще не підтримані стандартами;

• нестандарти зова ні методи доступу до даних, типу змішаного й індексованого послідовного доступу;

• стандарти АРІ й ЕЕІ необхідні для організації і керування розподіленими БД, наприклад, для гарантії цілісності даних, що постійно знаходяться в двох чи більше локалізаціях.

4.4.6 Перехресна категорія служб POSIX-OSE

4А.7 Пов’язані стандарти

Існує кілька областей, близьких до БД і таких, що становлять інтерес для стандартизації.

Перша розглянута область — робота з мережами і комунікації. Інтероперабепьність для розподі­лених застосувань чи використання розподілених БД можуть відбиватися на застосуванні комуніка­ційного програмного забезпечення, що дотримується стандартів мережного оброблення. Наступне об­говорення див. у 4.3. Наступні стандарти, описані в цьому підрозділі, пов’язані з цією тематикою;

ISO/IEC 9804:1998 Визначення OSI-служб для елементів CCR-служб фіксації, паралелізму І від­новлення (CCR — Commitment, Concurrency and Recovery)

ISO/IEC 9805-1:1998 Специфікація протоколу для елементів CCR-служб фіксації, паралелізму І відновлення

ISO/IEC 8824-1:1998/Amd 1:2000/Amd 2:2000, ISO/IEC 8824-2:1998/Amd 1:2000, ISO/IEC 8824-3:1998, ISO/IEC 8824-4:1998/Amd 1:2000 Специфікація ASN.1

ISO/IEC 8825-1:1998/Amd 1:2000, ISO/IEC 8825-2; 1998/Amd 1:2000 Базові правила кодування ASN.1.

Інша область — оброблення транзакцій. Ставить на перший план з’ясування загальних вимог для розподілених застосувань (4.6) і насамперед пов’язана з усіма частинами стандарту ISO/IEC 10026 (Information technology — Open Systems Interconnection — Distributed Transaction Processing) на роз­поділене оброблення транзакцій.

4.5 Служби обміну даними

Компоненти служб обміну даними POSIX-OSE забезпечують спеціальну підтримку обміну даними між застосуваннями чи їхніми компонентами. Без обміну даними можуть виникати проблеми при спробах перенесення даних між різними операційними середовищами чи між двома пов’язаними застосуваннями. Обмін даними може відбуватися через різні механізми, включно з простими файлами, мережними повідомленнями або полями БД. Проблеми обміну даними є специфічними в кожній з чотирьох наступних ситуацій перенесення:

• одиничної прикладної програми і пов’язаних з нею даних між операційними середовищами;

• даних між взаємодіючим прикладним програмним забезпеченням усередині того самого опе­раційного середовища;даних між взаємодіючим прикладним програмним забезпеченням, що працює (експлуатуються) у різних операційних середовищах;

• даних між пов’язаним, але не взаємодіючим прикладним програмним забезпеченням, усере­дині одиничного операційного середовища і між різними операційними середовищами.

З глобальних позицій формати і стандарти для служб обміну даними можуть надати засоби дта ггд'д'ьоїд'ьцн?, vOwjaq-X г Стандарту, VfC/bWrW, качачу™

для всіх реалізацій POSIX-OSE набори символів І подання даних, формати й описи даних.

Прикладне програмне забезпечення

С

РЗовнішнє середовище

Прикладна платформа

лужби обміну даними і формати POSIX-OSE включають стандарти служб, протоколи і формати даних, необхідні для гарантії структури за ції даних, у тому числі звичайний текст, структуро^ ний текст, векторну І растрову графіку, що їх використовують для обміну між зв’язаним прикладним програмним забезпеченням. Фізичні формати засобів не входять у POSIX-OSE.

Служби обміну даними а АРІ: формати подання даних; службы перетворення даних; службы передачі даних

Служби обміну даними в ЕЕІ: — набори символів І подання даних;

• протоколи опису даних;

• протоколи формату даних

Рисунок 13 — Еталонна модель служби обміну даними POSIX-OSE

Служби обміну даними безпосередньо пов’язані з Еталонною моделлю POSIX-OSE, зображе­ною на рисунку 1. На рисунку 13 показані компоненти Еталонної моделі, важливі для обміну даними. Еталонна модель визначає принципові відношення, необхідні для забезпечення обговорюваних мож­ливостей, і не повинна розглядатися як опис реалізації Через служби обміну даними POSIX-OSE допус­кає передавання прикладному програмному забезпеченню даних у/з зовнішнього середовища.

Прикладне програмне забезпечення запитує передавання даних за допомогою АРІ. У відповідь на запити компоненти обміну данимуі пртікладчиі лпвпфорілУі nepBTWp&Wrra

форматів і передають інформацію через EEI. ЕЕІ задає специфікації формату, які необхідні для підтримування обміну даними І розділяють на протоколи опису даних і протоколи формату даних. Протоколи опису даних забезпечують засоби ідентифікації поданих даних. Протоколи формату Даних забезпечують відображення у пам'яті (збереження) фактичних даних.

На сьогодні стандарти лише частково підтримують модель. Фундаментальне подання даних достатньо стандартизоване. Розпочато стандартизацію протоколів формату даних, особливо для ме­режного оброблення. Нині відсутні загальні стандарти для протоколів опису даних.

У цьому пункті деталізовано служби обміну даними і протоколи, що підтримують мобільність та інтероперабельність застосувань. Служби АРІ описано в 4.5.4.1, служби ЕЕІ — у 4.5.4.2-

ОбмІн даними один з компонентів POSIX-OSE, який тільки починає розвиватися. Наявна прак­

тика обмежена конкретними областями застосувань чи середовищами розроблення. Як область, що розвивається, обмін даних має прогалини як у визначенні служб, так і в стандартах. Проте ком­поненти обміну даними критичні для забезпечення мобільності та інтероперабельності застосувань. Служби обміну даними описані, наскільки це можливо в наш час, відповідно до їхнього розвитку і бу­дуть додаватися в наступних переглядах Настанови.

Зараз невелика частина роботи спрямована на диференціацію служб за рівнями АРІ для обміну даними (API-level services). Служби обміну даними АРІ необхідні для надання засобів запиту спеціаль­них даних, поданих з використанням описаних нижче служб ЕЕІ. Просування в цій області анало­гічне до розроблення стандартів мережного керування. Тобто спочатку стандарти визначають про­токоли, і тільки після певного терміну експлуатації увагу переносять на надання стандартного ме­ханізму для запиту мережних служб.

• набори символів і подання даних;

• протоколи формату даних;

• протоколи опису даних.

Служби підтримують обмін даними між об’єктами прикладного програмного забезпечення як усередині одиничної прикладної платформи, так і між прикладними платформами.

Набори символів і подання даних. Здатність підтримувати набори символів і подання даних є визначальною щодо забезпечення ефективного обміну даними для прикладного програмного забезпечення, що діє на різних мовах і з набором культурних угод. Служби додають до POSIX-OSE засоби ідентифікації набору символів і подання даних, пов’язані з будь-якими даними. Детальний опис служб — у 5.1.4.1.1.

Протоколи формату даних необхідні для ідентифікації подання даних незалежним від середо­вища способом. На рівні протоколів формату даних додають атрибути, що описують фундамен­тальні характеристики даних і необхідні для правильного відновлювання значень даних, і надають формат збереження, природний на/в апаратному/програмному середовищі, що використовує дані. Повна інформація про атрибути, необхідна для декодування значених даних, охоплює;

• деталізований формат збереження значень;

• значення даних у незалежному від середовища форматі.

Протоколи формату даних захищають застосування від апаратних/програмних відмінностей між середовищами. Конкретно, протоколи гарантують стабільність даних під час перенесення між різними середовищами з різними наборами символів, розмірами слова чи впорядкуванням байтів.

Протоколи опису даних забезпечують спільне використання даних зв’язаними об’єктами прикладного програмного забезпечення, навіть якщо вони безпосередньо не описані для взає­модії. Протоколи опису даних, побудовані на двох попередніх властивостях, які притаманні службам обміну даними ЕЕІ, надають стандартні засоби асоціації імен чи інших ідентифікаторів з індиві­дуальними елементами даних. Зрештою прикладна програма правильно ідентифікує дані, створені незалежним застосуванням. Дотепер більшість таких стандартів обмежувалося спеціальними облас­тями застосувань і не забезпечувало загальних рішень.

Див. таблицю 14.

Таблиця 14 — Стандарти обміну даними

Кінець таблиці 14