---

У таблиці 16 узагальнено застосовність стандартів до різних мов програмування, що підтримує POSIX-OSE.

Таблиця 16 — Мовні прив’язки стандартів оброблення транзакцій

Примітка. Тут LISS — доступна незалежна від мов специфікація; S — офіційний чинний стандарт; Е — вихідний стандарт або проект стандарту; Р — загальноприйнята опублікована специфікація; G (дар) — прогалина (відсутність специфікацій).

ISO/IEC 14834:1996 описує ХА-специфікації для простого інтерфейсу між адміністратором транз­акцій і адміністратором ресурсів

OSI DTP. ISO/IEC 10026 у 6 частинах стосується служб OS11 протоколів комунікації режиму транз­акцій у середовищі OSI і визначає деякі зі служб комунікацій, описані в 4.6.4.1. Частини 1—3 пере­глянуті в 1998 році. У частині 1 ISO/IEC 10026 описана OSI-модель оброблення транзакцій, у частині 2 — служби оброблення транзакцій, у частині 3 — специфікації протоколу, у частині 4 — PICS-проформа, у час­тині 5 — прикладний контекст PICS-проформи і Настанови Із застосування OSI DTP, у частині 6 — передавання неструктурованих даних.

Стандартні міжнародні профілі OSI DTP. ISO/IEC ISP 12061 у 10 частинах визначає групу стан­дартних профілів APDU (частини 2—4), АТР11 (частина 5), АТР12 (частина 6), АТР21 (частина 7), АТР22 (частина 8), АТР31 (частина 9), АТР32 (частина 10). У таблиці 17 наведено призначення АТР-профІлІв.

Таблиця 17 — Призначення ATP-профілів з оброблення транзакцій

X/Open ТР. Базова модель Х/Ореп для оброблення транзакций містить функціональний опис про­грамної архітектури, що дає змогу адміністратору транзакцій координувати роботу множинних адміні­страторів ресурсів. Специфікація ХА описує простий інтерфейс між адміністратором транзакції й ад­міністратором ресурсу:

• Х/Ореп: Розподілена ТР: Еталонна модель;

• Х/Open: Розподілена ТР: Специфікація ХА.

На сьогодні стандарти, офіційні стандарти чи загальні специфікації не орієнтовані на наступні, відмінні від робіт із Х/Open ТР області; комунікація, комунікація терміналу, планування програми, актуальний контроль, моделювання, каталоги і конфігурація системи.

EWOS, O!W, A0W. Репрезентують регіональні симпозіуми, що мають групи і працюють над про­філями, сконцентрованими навколо ISO/IEC 10026. Див. застосування В для наступної інформації про вказані організації.

Не застосовують.

ISO/IEC 9804:1998 Визначання OSI-служб для елементів служб фіксації, паралелізму І віднов­лення (CCR)

ISO/IEC 9805-1:1998 Специфікація протоколу для елементів служб фіксації, паралелізму і віднов­лення (CCR).

4.7 Служби командного інтерфейсу користувача

Хоча служби рівня системи необхідні для мобільності та інтероперабепьності застосувань, вони недостатні для систем, потрібних багатьом користувачам. Множині користувачів для максимі- зації мобільності також потрібні команди, Інтерпретатори команд (оболонки), транслятори, редак­тори й інші утиліти, традиційно зв’язані з багатьма середовищами. Наявні служби командного інтер­фейсу користувача полегшують успішне перенесення застосувань і допомагають користувачам керу­вати і підтримувати застосування та вирішувати проблеми на спеціально підібраній для конкретного випадку основі. Стандартизація утиліт дає змогу користувачам і програмістам рухатися від платформи до платформи без необхідності повторно вивчати командний інтерфейс користувача для кожної прикладної платформи.

Далі описана взаємодія користувача з прикладною платформою щодо виконання універсальних директив користувача. Командний інтерфейс користувача доступний застосуванню для виконання директив користувача. Стандартизований командний інтерфейс користувача надає користувачам і програмістам несуперечливе інтерактивне середовище для багатьох платформ.

Команди, що не ввійшли в ділянку дії цього підрозділу:

• системне адміністрування І команди установки; див. 5.3

• програми форматування тексту; див, 4.5

• директиви баз даних; див. 4.4

• робота з мережами і керування комунікаціями; див. 4.3

• графічний інтерфейс користувача; див. 4.9

• директиви розроблення програмного забезпечення; див. 4.11

Прикладне програмне забезпечення

В

Прикладна платформа

т т

Зовнішнє середовище

икористання служб командного інтерфейсу користувача, описаному в цьому підрозділі, не супе­речить Еталонній моделі в розділі 3. Еталонна модель OSE для командного інтерфейсу користувача також не суперечить типовим реалізаціям для командних мов користувача в традиційних Unix- заснованих системах.

Служби командного інтерфейсу
користувача в АРІ:

• команди вводу-виводу;

• виправлення/виявлення помилок;

• команди припинення/переривання;

• обслуговування оболонки та утиліт

Служби командного інтерфейсу
користувача в ЕЕІ:

• обслуговування оболонки та утиліт;

• утилити мобільності користувача

Рисунок 16 — Служби командного інтерфейсу користувача Еталонної моделі POSIX-OSE

Згідно з рисунком 16, командний інтерфейс користувача доступний як користувачам (через ЕЕІ), так і застосуванням (через АРІ). Будь-яка реалізація операційної системи може постійно перебу­вати під АРІ й ЕЕІ.

Командний Інтерфейс користувача в АРІ й ЕЕІ надають доступ до компонентів програмного за­безпечення (відомих як інтерпретатори команд чи оболонки), що інтерпретують команди, видані корис­тувачем або прикладною програмою. Інтерпретатор команд діє як посередник між командами АРІ/ЕЕІ і службами основної прикладної платформи системного ядра. Інтерпретатор команд зчитує й аналізує уведені команди. Залежно від типу команди (наприклад, сервісна чи вбудована команда оболонки), ін­терпретатор виконує команду для користувача/застосування, використовуючи рівень системних служб основного застосування, чи звертається до служб системного ядра для створення нового процесу, що виконує команду. Жоден із методів виконання команд не впливає на специфікації АРІ або ЕЕІ.

Командний інтерфейс користувача доступний користувачам і застосуванням локально або дис­танційно. Віддалене звертання до командного інтерфейсу системи проводять за допомогою мереж- них служб і засобів обміну даними; описані в 4.3 і 4.5. Як альтернатива для користувача системи, віддалений доступ до командного інтерфейсу може бути доступний через загальні для всіх застосу­вань служби.

Існує три головні аспекти служб командного інтерфейсу користувача, спрямовані на практичну підтримку мобільності застосувань від різних постачальників і інтероперабельності системи. Перший аспект складається з базисних функціональних можливостей та інтерфейсу, передбачених для за­гального використання. Другий аспект стосується можливості переносити між платформами застосу­вання виду файлів сценарію. Третій аспект стосується мобільності користувача і полягає у доступ­ності на різних платформах того самого командного інтерфейсу користувача.

Оскільки більша частка командного інтерфейсу користувача доступна в АРІ й ЕЕІ, служби АРІ й ЕЕІ дуже подібні. Тому в цьому підрозділі обговорено насамперед служби командного Інтерфейсу ко­ристувача ЕЕІ. У пункті обслуговування АРІ обговорюють тільки додаткові служби для застосування. Опис АРІ й ЕЕІ служб у 4.7.4.2 включає служби для мови сценаріїв, застосовних і до АРІ, і до ЕЕІ.

АРІ здатний звернутися до всіх служб, доступних користувачеві в ЕЕІ. Додаткові служби АРІ за­безпечують прикладну програму здатністю до:

• надавання вводу для команд і за потреби доступу до виводу команди;

• одержання додаткових даних чи команд із файлу;

• виявлення і виправлення помилок виконаної команди;

• переривання або припинення команди в процесі П виконання.

• умовного виконання команд;

• кількаразового виконання команд;

• виводу на дисплей;

• пропозиції (запиту) вводу користувача;

• виконання команд і одержання інформації про помилки.

Служби і стандарти для мови сценаріїв описані у цьому підрозділі краще, ніж у 4.1, оскільки близько зв’язані з командним інтерфейсом користувача.

Головні служби в ЕЕІ передбачають такі можливості:

• фіксації (перекладу) виводу команди чи прикладної програми у файл;

• переспрямовування вводу команд із файлу;

• спрямовування виводу команд для використання як вводу для іншої команди;

• виконання застосування;

• одержання інтерактивної довідки для команд чи застосування;

• керування вмістом файлу (вирізання, вставка, конкатенація як з'єднання у ланцюжок, перетво­рення, сортування, переформатування, порівняння, пошук регулярного виразу);

• редагування файлів (інтерактивного, пакетного чи "потокового");

• відображення файлів (припинення за потреби, відображення тільки вибраного діапазону файлів);

• керування файлами (створення, видалення, перейменування, переміщення і копіювання);

• друк файлів;

• виконання мережних функцій (передавання файлів, дистанційне виконання команд і друк файлів);

• виконання пакетного оброблення (створення і керування пакетними чергами; подання на розгляд, завершення й одержання статусу робіт; відновлювання виводу);

• керування і відображення каталогів (створення, видалення, відображення; знищення чи ви­далення каталогу і всіх його підкаталогів і файлів);

• керування доступом до каталогів і файлів;

• комунікація з іншими користувачами (відправлення й отримання електронної пошти; інтерак­тивна взаємодія — online, коли два чи більше користувачів одночасно спілкуються один із одним);

• опитування системної Інформації (актуальних під’єднаних користувачів, іншої інформації щодо користувачів, актуальних виконуваних процесів системи, ядра, дискового інтерфейсу і статусу мережі);

• керування середовищем виконання прикладної програми:

• виконання застосування у фоновому режимі (background);

• аварійне припинення роботи застосувань, запущених в активному чи фоновому режимах;

• припинення (suspend) прикладної програми;

• переміщення прикладної програми, запущеної в пріоритетному режимі для фонового режиму;

• планування команд для періодичного виконання;

• керування такими пристроями користувацького вводу, як термінал чи графічний інтерфейс користувача;

• керування локальним середовищем та інформацією про конфігурацію;

• запиту локального середовища і даних конфігурацій;

• конфігурації середовища для міжнародної локалізації (мова, регіон/мова, місце дії).