FIPS Publication 120-113 Graphical Kernel System (GKS)

FIPS Publication 146-1 United States Government Open System Interconnection Profile (US GOSIB)

FIPS Publication 151-2 Portable Operating System Interface (POSIX®) System Application Program Interface [C Language]

FIPS Publication 158-1 User Interface Component of Applications Portability Profile

FIPS Publication 173 Spatial Data Transfer Standard (SDTS)

IEEE P1003.1e/D1414 Apr. 1994 Draft Standard for Information Technology — Portable Operating System Interface (POSIX®) — Part 1: System Application Program Interface (API) —Amendment: Protection, Audit, and Control Interfaces [C Language]

Примітка. Колишня назва проекту Р1003.6.1.

IEEE P1003.1f/D6, May 1992 Draft Standard for Information Technology— Portable Operating System Interface (POSIX®) — Part 1: System Application Program Interface (API) —Amendment: Network- Transparent File Access [C Language]

Примітка. Колишня назва проекту Р1003.8.

IEEE Р1003.1 g/D6.3, Nov. 1995 Draft Standard for Information Technology — Portable Operating System Interface (POSIX®) — Part 1: System Application Program interface (API) —Amendment: API Network Process-to-Process Communication [C Language]

Примітка. Колишня назва проекту Р1ОО3.12.

IEEE P1003.2b/D11, May 1995 Draft Standard for Information Technology — Portable Operating System Interface (POSIX®) — Part 2: Shell and Utilities —Amendment

IEEE P1003,2c/D14, Mar. 1994 Draft Standard for Information Technology— Portable Operating System Interface (POSIX®) — Part 2: Shell and Utilities —Amendment: Protection and Control Utilities

Примітка. Колишня назва проекту Р1003.6.2.

IEEE P1003.13/D6, June 1994 Draft Standard for Information Technology — Standardized Application Environment Profile — POSIX® Realtime Application Support

IEEE P1003.14/D1015 Feb. 1995 Draft Standard for Information Technology— POSIX® Standardized Profile-POSIX Multiprocessing Applications Environment Profile

IEEE P1003.18/D12, Feb. 1995 Draft Standard for Information Technology— POSiX® Standardized Profile-POSIX Interactive Systems Application Environment Profile

IEEE P1201.1/D7, Mar. 1993 Draft Standard for Information Technology — Uniform Application Program Interface — Graphical User Interfaces

IEEE P1201.2/D2, Aug. 1993 Draft Recommended Practice for User Interfaces — User Portability/ Derivability

IEEE P1387.3/D6, Dec. 1994 Draft Standard for Information Technology— Portable Operating System Interface (POSIX®) System Administration — Part 3: User Administration

IEEE P1387.4/D8, Oct. 1994 Draft Standard for Information Technology — Portable Operating System Interface (POSIX®) System Administration — Part 4: Print Administration

IEEE Computer Society Portable Applications Standards Committee. PASC POSIX® Standards Style Guide

IEEE Computer Society Portable Applications Standards Committee. PASC Profile Steering Committee Policies and Guidelines: Rufes and Definition Regarding the Development of PASC Standardized Profiles

RFC-79116 Internet Protocol

RFC-793Transmission Control Protocol

RFC-821 Simple Mail Transfer Protocol, 1982

RFC-822 Standard for the format of ARPA Internet text messages, 1982

RFC-854 Telnet Protocol specification

RFC-959 File Transfer Protocol

RFC-1014 XDR: External Data Representation standard

RFC-1034 Domain names — concepts and facilities

RFC-1050 RPC: Remote Procedure Call Protocol specification

RFC-1094 NFS: Network File System Protocol specification

RFC-1939 Post Office Protocol, Version 3, 1995

Her Majestry’s Stationery Office, Government Open Systems Interconnection Profile (UK GOSIP), 1991

ITSEC, The Information Technology Security Evaluation Criteria, Version 1.2, 28 June 1991

Ml X Consortium, PEX Protocol Specification and Encoding Version 5.1R Sebastopol, CA: O'Reilly & Associates, 1992

UNIX Systems Laboratory. System V Interface Definition (SVID), Issues 2 and 3. Morristown, NJ: UNIX Press, 1986, 1989

X/Open CAE Specification C140. Xlib-C Language Binding. Reading, UK; X/Open Company,1991

X/Open CAE Specification C150. X Window System Protocol. Reading, UK: X/Open Company, 1991

X/Open CAE Specification C160. X Toolkit Intrinsics. Reading, UK: X/Open Company, 1991

X/Open CAE Specification C170. X Window System File Formats and Application Conventions. Reading, UK: X/Open Company, 1991

X/Open CAE Specification C193. Distributed TP: The XA Specification. Reading, UK; X/Open Company, 1992

X/Open CAE Specification C206. Management Protocol Profiles (XMPP). Reading, UK: X/Open Company, 1993

X/Open CAE Specification C209. Protocols for X/Open PC Interworking: SMB. Reading, UK: X/Open Company, 1992

X/Open CAE Specification C210. CPl-C Specification. Reading, UK: X/Open Company, 1992

X/Open Developer’s Specification D030. Protocols for X/Open PC Interworking: (PC) NFS. Reading, UK: X/Open Company, 1990

X/Open Guide G307, Version 2. Distributed TP: Reference Model, Reading, UK; X/Open Company, 1993

X/Open Guide G010. Security Guide (Second Edition). Reading, UK: X/Open Company, 1991

X/Open Consortium Specification J501. SQL Remote Database Access Over OSI and non-OSI

Transport Providers. Reading, UK; X/Open Company, 1995

X/Open Publication SetT906. XPG4. Reading, UK: X/Open Company, 1995.

ДОДАТОК в

ОРГАНІЗАЦІЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ І КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

В.1 Вступ

У цьому додатку наведено короткий огляд провідних національних І міжнародних організацій, які працюють над стандартизацією інформаційних технологій.

Існує дві головні категорії відкритої організації стандартів. Кожна складається з офіційно виз­наних предметів стандартизації, відповідальних за визначення і поширення загальних стандартів, їхні специфікації відомі як офіційні чи де-юре стандарти. Міжнародні, національні, регіональні групи стандартів І групи стандартів деяких професійних і технічних організацій — приклади офіцій­них об’єктів стандартизації. Організації, що визначають стандарти для відкритих систем, переду­сім зазвичай визначають максимальний пріоритет для міжнародних стандартів, потім регіональних, національних і врешті професійних груп стандартів.

Інша категорія організації стандартів складається з неофіційних частин. Неофіційні частини стандартів створюють постачальники або користувачі інформаційних технологій, зазвичай таких, які до­тримуються методу узгодження, що допускає реалізації стандартів. Вони роблять специфікації, ві­домі як де-факто стандарти чи промислові стандарти. Деякі торгові асоціації, промислові групи, кон­

сорціуми постачальників і групи користувачів — це приклади неофіційних груп стандартизації, Для неофіційних специфікацій, що претендують на схвалення як офіційні стандарти (наприклад, міжна­родні чи національні), специфікації їхніх неофіційних груп стандартів зазвичай подають на роз­гляд до офіційних організацій стандартизації.

Термін "де-факто стандарт" іноді застосовують до популярних, визначених постачальником сис­тем. Однак такі системи є закритими, їх часто регулюють способом, що є власністю постачальника систем. Хоча вони і мають значення, закриті де-факто стандарти не б предметом розгляду Настанови.

Більшість об’єктів стандартизації підтримують три типи стану для стандартів або специфіка­цій, що до них входять — затверджений, проект і тема дослідження. Затверджений стандарт — повністю ратифікований стандарт, що означає схвалення використання будь-якого об’єкта стандар­тизації. Чорновий чи проект стандарту — стандарт, що підлягає повній ратифікації типу DIS чи CEN ENV (престандарт). Тема дослідження — узагальнена назва для всього іншого, типу не дове­дених специфікацій, технічних звітів тощо, що не дійшли до стану проекту.

  1. 1.1 Короткий огляд предметів міжнародних стандартів

Стандарти з найвищим статусом узгоджують в усьому світі. У Інформаційних технологіях їх розробляє І видає JTC1 ISO/IEC. Інші стандарти і (або) рекомендації видають Міжнародні телеко­мунікаційні об’єднання ITU й ITU-T. Зазвичай учасниками основної міжнародної стандартизації є країни, а не індивідуальні постачальники чи користувачі зі спеціальними пропозиціями, які проте часто беруть участь як спостерігачі.

Міжнародний
рівень


ISO



JTS 1



ІЕС





Регіональний




Standards Council of

Australian National

American National

EWOS

Asian

National

Consortia Промислові асоціації у звязку з Інші групи

(в т.ч. X/Open, OSF, UI, національними суб’єктами (COS, UniForum, МАР/ТОР Х.400 APIA, SQL Access стандартизації (напр., ЕІА, ISA) User Group. User Alliance)

Group, NMF)

European Standards


Національний

Офіційний, професійний та урядовий

Залежні групи специфікацій

Рисунок 23 — Вибрані головні та впливові суб’єкти стандартизації

  1. Короткий огляд предметів національних стандартів

Кожна країна має власні, національні об'єкти стандартизації, що їх неофіційно відносять до між­народних груп стандартів. Залежно від країни, національні об’єкти стандартизації отримують типові риси від торгових постачальників І (або) користувачів. Загалом підтримувані національні об’єкти стандартизації приймають як міжнародні стандарти тільки для розроблених національних норм (ета­лонів) у разі недосяжності міжнародних стандартів чи для задоволення спеціальних національних вимог.

Зв’язок між головними міжнародними і національними групами стандартизації зображено на рисунку 23.

  1. Зв’язки між предметами міжнародної і національної стандартизації

Неурядові організації стандартів включають торгові асоціації, професійні та технічні товариства, консорціуми постачальників, групи користувачів та інші спеціальні групи за інтересами. Фактичне розроблення стандартів відбувається усередині таких груп. Стандарти, визначені офіційними групами стандартів усередині цієї категорії, зазвичай згодом подають національним чи міжнародним організаціям стандартів для затвердження. Багато неофіційних об’єктів стандартизації подають на розгляд свої специфікації як офіційні об’єкти стандартизації для затвердження як акредитовані стан­дарти (рисунок 23).

В.2 Офіційні групи стандартизації

  1. Міжнародні і національні організації стандартизації

    1. Американський національний інститут стандартів (ANSI —American National Standards Institute) — координаційний центр із національної стандартизації в США. Акредитував IEEE (під його егідою розроблено Настанову), як і кілька інших груп розроблення стандартів, на які поси­лається Настанова.

Як добровільна організація, заснована в 1918 році, ANSI виконує три головних функції. По-перше, ANSI затверджує стандарти й акредитує групи розроблення стандартів, сертифікує програми. ANSI самостійно не розробляє стандарти, а схвалює добровільно подані специфікації, розроблені техніч­ними і професійними співтовариствами, торговими асоціаціями і спеціальними групами за інтересами, якщо подані специфікації і (або) групи відповідають критеріям ANSI у процесі узгодження.

ANSI акредитує три типи організацій:

  • професійні співтовариства типу IEEE;

  • комітети, сформовані винятково для стандартів, що розвиваються, наприклад, ХЗ;

  • акредитовані ANSI групи збірного методу розроблення стандартів. Такі організації готують стандарти з використанням власних внутрішніх процедур. Потім стандарт подають на розгляд і голосування в інші організації, що відстоюють різні інтереси. На закінчення такі організації виві­ряють коментарі та відповідають на заперечення. NIST — організація, акредитована для викорис­тання збірного процесу розроблення стандартів.

Друга основна функція ANSI полягає у поданні та координації інтересів США в міжнародній, не договірній і неурядовій процедурі стандартизації. Третя функція ANSI — забезпечення інформації щодо національних, міжнародних та іноземних національних стандартів. Членство bANSI відкрито для виробників, організацій, користувачів і носіїв комунікацій. Нині більше 220 професійних і тех­нічних товариств і торгових асоціацій, що розробляють стандарти у США і репрезентують 1000 ком­паній, — члени ANSI.

Контактна інформація:

Американський національний інститут стандартів

American National Standards Institute (ANSI)

11 West 42nd Street

New York, NY 10036

+ 1 (212) 642-4900

Telex: 42 42 96 ANSI UI

Fax: +1 (212) 302-1246

  1. Бюро стандартизації телекомунікації Міжнародного союзу телекомунікації ITU-T (International Telecommunications Union Telecommunication Standardization Bureau) — частина ITU, що є погоджувальною організацією ООН. На сьогодні це спеціальне агентство ООН. Первинна місія ITU-T — це розроблення стандартів, що забезпечують міжнародне об’єднання та інтеропера- бельність телекомунікаційних мереж в інтерфейсі Із системами кінцевого користувача, передава­чами, інформаційними і розширеними службами постачальників І доклієнтським обладнанням. Кожні чотири роки ITU-T видає результати роботи у вигляді "Настанов". Настанови — закон для націоналізації комунікацій у Європі.

Членство й участь у ITU-T відкрито для приватних компаній; наукових і торгових асоціацій; поштових, телефонних і телеграфних адміністрацій. Провідні учасники ITU-T — телекомунікаційні адміністрації і передавачі інформації. Наукові й виробничі організації можуть брати участь як спосте­рігачі. Представник від США — Держдепартамент.

Контактна інформація:

International Telecommunication Union Telecommunication Standardization Bureau

Place des Nations

CH-1211, Geneve 20,

Switzerland/Suisse

Telephone: +41 22 730 5111

Fax: +41 22 733 7256

Telex: 421000 UIT CH

  1. Європейський Інститут стандартів телекомунікації (European Telecommunications Standards Institute) заснований у 1988 році. Є добровільною організацією стандартизації, що охоп­лює сферу створення стандартів телекомунікації (передачі даних), необхідних для інтеграції європейського Загального ринку. ETSI заснований поза інфраструктурою CEN/CENELEC, проте працює з CEN, CENELEC і європейським радіомовним об’єднанням EBU (European Broadcasting Union) на рівні взаємозацікавлення.

Поряд із виробниками і торговими асоціаціями, що голосують, членами ETSI є поштові адмініст­рації в кожній Із країн CEPT (European Committee for Post and Telecommunications Administration). Членство не обмежене офіційними представниками держав-членів. Сполученим Штатам і американ­ським компаніям наданий статус спостерігачів.

Стандарти, схвалені ETSI, — добровільні стандарти, відомі як європейські стандарти телеко­мунікації ETS (European Telecommunications Standards). ETSI також проводить достандартизаційне вивчення, розробляє технічні звіти і керівні положення, проводить конференції, симпозіуми, семінари й інтерв’ю. Тимчасові стандарти ETSI позначають I-ETS.

Контактна інформація:

European Telecommunications Standards institute

B.P.152

F-06561 Valbonne CEDEX, France

+33 92 94 42 00

Telex; 470 040 F

Fax: +33 93 65 47 16

  1. Міжнародна електротехнічна комісія IEC (International Electrotechnical Commission) відповідає ISO, але лише щодо електротехнічних стандартів. Сформована у 1906 році ІЕС об­межується вирішенням суперечностей і приймає стандарти в галузі електротехніки. На відміну від ІЕС, ISO — загальна організація, яка репрезентує всі галузі промисловості.

ІЕС у значній мірі стосується вимірювання, тестування, використання І безпеки в електро­техніці. Крім того, ця організація ініціює стандарти та специфікації, Із самого порчатку формуючи для стандартизації деякі вимоги з електроенергії. Хоча ІЕС створена занадто пізно, щоб запобігти стандартизації використання різних величин напруги в Північній Америці і Європі (115 і 220 вт), ІЕС переключилася на розробку ряду поширених стандартів: у межах від технічних стандартів для проектів, пов'язаних з електрикою, до виробництва, властивостей безпеки І метрик порівняння для мікропроцесорів, обладнання, пристроїв, апаратури й інших засобів.