НПАОП 40.1-1.07-01. Правила експлуатації електрозахисних засобів


8.1.8. Під час визначення наявності напруги чіткий показ режиму "наявність напруги" повинен забезпечуватись:

– інтенсивністю візуальної індикації, яка повинна бути достатня для сприйняття в найнесприятливішому режимі за інтенсивністю освітлення довкілля, коли має місце пряме попадання сонячних променів на покажчик напруги у робочому положенні;

– за умови орієнтування покажчика напруги рукояткою вниз (відхилення від вертикалі в ясну погоду повинно становити не менше 45°);

– звуковою сигналізацією достатньої інтенсивності сигналу, вимоги до якої наведено нижче.

Під "прямим попаданням сонячних променів" необхідно вважати, залежно від конструкції покажчика, попадання сонячних променів на корпус робочої частини покажчика напруги, затінювач або індикатор.

Для низьковольтних покажчиків напруги дозволяється штучне затінювання індикатора шляхом його відповідного орієнтування.

8.1.9. В електроустановках необхідно застосовувати покажчики напруги, які можуть мати, залежно від їхньої конструкції, основну (може бути єдиною) і додаткову сигналізацію та індикацію.

8.1.10. Для основної індикації покажчика напруги необхідно забезпечити інтенсивність чіткого показу режиму; для додаткової індикації вимоги можна занизити до несприятливого режиму: сигнал видно в ясний день без прямого попадання сонячних променів.

8.1.11. Для основної звукової сигналізації покажчика напруги сила звуку на робочій відстані повинна бути: не менше 75 дБ – для неперервного сигналу або 70 дБ – для переривчастого (імпульсного) сигналу основною частотою від 1 до 4,5 кГц.

Для додаткової сигналізації рівень сигналу дозволяється зменшити до 67 дБ.

Методика визначення сили звуку повинна бути наведена в ТУ та в інструкції з експлуатації покажчиків напруги.

Під робочою відстанню необхідно розуміти відстань, на якій знаходяться органи слуху від звукового елемента і яка становить:

– 400 мм від акустичного елемента – для покажчика напруги до 1000 В включно;

– 400 мм від кінця рукоятки по її осі – для покажчика напруги з ізолювальною частиною завдовжки до 2500 мм;

– 400 мм від обмежувального кільця – для покажчика напруги з ізолювальною частиною завдовжки понад 2500 мм перпендикулярно до неї.

8.1.12. Час спрацьовування покажчика напруги за номінальної напруги електроустановки не повинен перевищувати 1,5 с для будь-якого типу покажчика. Інтервал проходження світлових або звукових сигналів для імпульсних покажчиків напруги не повинен перевищувати 1 с за номінальної напруги.


8.2. Покажчики напруги до 1000 В

8.2.1. В електроустановках до 1000 В для перевірки наявності або відсутності напруги необхідно застосовувати покажчики напруги двох типів: двополюсні, що працюють за умови протікання активного струму і повинні бути оснащені автоматичним захистом від пошкодження випробною напругою, і однополюсні, що працюють за умови протікання ємнісного струму.

Забороняється застосовувати контрольні лампи для перевірки наявності (відсутності) напруги.

8.2.2. Двополюсні покажчики напруги, призначені для використання в електроустановках змінного або постійного струму, повинні задовольняти таким вимогам:

– вони повинні мати два корпуси (полюси), що містять елементи електричної схеми, полюси якої повинні з'єднуватись між собою гнучким провідником завдовжки не менше 1 м, що не втрачає еластичності за мінусових температур. В місцях введення в полюси провідник повинен мати амортизаційні втулки або потовщену ізоляцію;

– двополюсні покажчики напруги до 1000 В включно повинні випускатись трьох класів верхнього значення напруги, для яких вони можуть застосовуватись: 420 (380 ± 10 %) В – для електроустановок номінальною напругою 380 В; до 730 (660 ± 10 %) В – для електроустановок номінальною напругою 660 В; до 1000 В включно. Допускаються відхилення в бік збільшення верхнього значення напруги. Рекомендовані класи: до 500 В – для електроустановок номінальною напругою 380 В; до 750 В – для електроустановок до 660 В; до 1000 В включно. Не дозволяється перевищувати рівень верхнього значення напруги, що перевіряють;

– конструкція покажчика напруги повинна мати контакти-наконечники і елементи, які забезпечують візуальну, акустичну або візуально-акустичну індикацію напруги та сигналізацію. Електрична схема такого покажчика напруги з візуальною (комбінованою) індикацією може мати: або прилад аналогового типу; або систему, побудовану за принципом змінювання розміру світного стовпа відносно шкали; або знакосинтезувальну систему.

8.2.3. Під час виконання робіт в електроустановках змінного струму рекомендується застосовувати однополюсні покажчики напруги, що розміщуються в одному корпусі і призначені переважно для визначення фази напруги.

Однополюсні покажчики напруги повинні виготовлятись на напругу електроустановок, в яких їх використовують і яка повинна бути не менше, ніж 110 % фазної напруги.

8.2.4. Елементи електричної схеми однополюсних покажчиків напруги повинні витримувати протягом 60 с випробну напругу, яка повинна на 20 % перевищувати верхнє значення робочої напруги.

8.2.5. Струм, що протікає через покажчик напруги за верхнього значення робочої напруги, не повинен перевищувати:

– 10 мА – для двополюсних покажчиків напруги;

– 0,6 мА – для однополюсних покажчиків.

8.2.6. Живлення електричної схеми покажчика напруги повинно здійснюватись тільки від напруги, яку необхідно перевірити.

Автономне джерело живлення допускається використовувати тільки для додаткової індикації або сигналізації.

Автономне джерело живлення можна застосовувати також у тому випадку, коли у разі відмови цього джерела живлення забезпечується показ режиму "напруга наявна".

Не дозволяється заряджати автономне джерело живлення струмом більше 10 мА без застосування двоштиркової вилки.

8.2.7. Відмова додаткової сигналізації або індикації покажчиків напруги не повинна призводити до відмови основної сигналізації або індикації.

8.2.8. Поріг спрацьовування покажчиків напруги повинен бути в таких межах: не менше 45 В і не більше 90 В (режим "наявність напруги").

Для покажчиків напруги дозволяється вводити додаткову індикацію або сигналізацію з напругою індикації менше 45 В; у цьому разі додаткову індикацію необхідно виділити за місцем розміщення її на покажчику, а сигналізація за основною частотою або за частотою переривань повинна чітко відрізнятись від індикації або сигналізації "наявність напруги".

Збіг додаткової та основної індикації або сигналізації також дозволяється у разі забезпечення напруги індикації 42 В ± 2,5 %.

8.2.9. Електрична ізоляція покажчиків напруги повинна протягом 60 с витримувати таку напругу:

– 1 кВ – для покажчиків напруги до 500 В;

– 2 кВ – для покажчиків напруги від 500 до 1000 В.

8.2.10 Покажчики напруги, що мають такі додаткові функції, як перевірка цілісності електричних кіл, індикація порогів або рівнів напруги, повинні стало працювати за умови максимальних значень напруги: захист від пошкодження повинен працювати автоматично протягом не менше 60 с.

8.2.11. Довжина неізольованої частини контактів-наконечників покажчиків напруги не повинна перевищувати 20 мм.

У разі роботи в колах вторинної комутації наконечники необхідно додатково ізолювати, залишивши неізольованими лише контактні частини завдовжки не більше 5 мм.

Конструкція покажчика напруги повинна унеможливлювати вільне переміщування вздовж осі контакту-наконечника, який повинен бути жорстко закріплений.

Додатковий контакт-наконечник для виконання робіт на ПЛ повинен бути неізольований тільки на тій частині, що призначена для контакту з проводом.


8.3. Покажчики напруги понад 1000 В

8.3.1. Покажчики напруги понад 1000 В повинні складатись з трьох частин: робочої, ізолювальної і рукоятки.

Робоча частина таких покажчиків напруги повинна мати елементи електричної схеми, які забезпечують показ режиму "напруга наявна"; ізолювальна частина повинна розміщуватись між робочою частиною та рукояткою і може складатись з кількох частин, з'єднаних між собою. Матеріал з'єднання окремих частин покажчиків напруги повинен забезпечувати механічну міцність.

Дозволяється застосовувати телескопічну конструкцію ізолювальної частини покажчика напруги, але таку, що унеможливлює її випадкове складання.

8.3.2. Покажчик напруги повинен мати ефективний відбивальний і затінювальний пристрої – для забезпечення найкращого сприймання світлової індикації у разі яскравого зовнішнього освітлення.

8.3.3. Конструкція покажчика напруги повинна забезпечувати його працездатність без заземлення робочої частини, в тому числі під час виконання робіт на ПЛ 6, 10, 20, 35 кВ з опорами всіх типів, незалежно від способу піднімання працівників до струмовідних частин.

8.3.4. Покажчики напруги повинні спрацьовувати (забезпечувати показ режиму "напруга наявна") за напруги не більше 25 % номінальної – для всіх класів напруг. Для класів напруг до 3 кВ включно напругу, за якої забезпечується показ режиму "напруга наявна", необхідно визначати за ТУ.

8.3.5. Робоча частина покажчика напруги не повинна проходити електричні випробовування, за винятком випадків, коли конструктивне виконання покажчика може спричинити міжфазне замикання або замикання на землю.

Запис про необхідність проведення електричних випробувань робочої частини покажчика напруги необхідно обов'язково зробити в ТУ та в інструкції з експлуатації покажчика.

У тому разі, коли проводяться електричні випробування покажчика напруги, його робоча частина повинна витримувати протягом 60 с підвищену напругу, не меншу за наведену в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2.

Випробна напруга робочої частини покажчиків напруги понад 1000 В

Номінальна напруга покажчика напруги, кВ

Випробна напруга, кВ

До 10 включно

12

Понад 10 до 20 включно

24

Понад 20 до 35

42

Примітка. Робочу частину покажчиків напруги для електроустановок напругою 35 кВ і більше не випробовують.

8.3.6. Ізолювальна частина покажчиків напруги повинна протягом 60 с витримувати:

– трикратну лінійну напругу – для покажчиків, що застосовуються в електроустановках від 1  до 110 кВ;

– трикратну фазну напругу – для покажчиків, що застосовуються в електроустановках від 110 кВ і більше, але не менше значень напруги випробування, наведених в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3.

Випробна напруга ізолювальної частини
покажчиків напруги понад 1000 В

Напруга електроустановки, кВ

Випробна напруга, кВ

До 10 включно

40

Більше 10 до 20

60

Більше 20 до 35

105

110

190

Більше 110 до 220

380

8.3.7. Елемент індикації або сигналізації контактного покажчика напруги в електроустановках на визначену напругу не повинен спрацьовувати від впливу сусідніх кіл тієї самої напруги, які віддалені від його робочої частини на відстані, що наведені в таблиці 8.4.

Таблиця 8.4.

Відстані від робочої частини покажчика напруги понад 1000 В
до найближчого проводу сусідніх кіл тієї самої напруги

Номінальна напруга
електроустановки, кВ

Відстань від покажчика напруги до найближчого проводу сусіднього кола, мм

Від 1 до 6

150

Від 6 включно до 10 включно

220

Від 10 до 35 включно

500

110

1500

150

1800

220

2500

8.3.8. Значення згинання ізолювальних частин покажчиків напруги, яке вимірюють як відношення стріли угину в точці прикладання згинального зусилля до довжини ізолювальної частини, не повинно перевищувати:

– 10 % – для покажчиків напруги понад 35 кВ;

– 20 % – для покажчиків напруги з телескопічною конструкцією ізолювальної частини.


8.4. Контактні покажчики напруги понад 1000 В з газорозрядною лампою

8.4.1. Для виконання робіт в електроустановках від 1 до 220 кВ застосовуються покажчики напруги з газорозрядною лампою, принцип дії яких ґрунтується на протіканні ємнісного струму через електричну схему покажчика і які повинні виготовлятись двох типів:

– покажчики, у яких ємнісний струм протікає безпосередньо через газорозрядну лампу і викликає її світіння;

– покажчики, у яких електрична енергія накопичується в конденсаторі і викликає імпульсне світіння газорозрядної лампи за умови розряджання конденсатора через неї (використовується S-подібна вольтамперна характеристика лампи).

Покажчики напруги можуть мати додаткову звукову сигналізацію, пов'язану із світловою індикацією, або незалежну звукову сигналізацію.


8.5. Безконтактні покажчики напруги понад 1000 В

8.5.1. Для перевірки наявності або відсутності напруги в електричних мережах напругою від 6 до 220 кВ включно слід застосовувати безконтактні покажчики напруги понад 1000 В, робота яких ґрунтується на принципі фіксації наявності електричного поля біля струмовідних частин.

8.5.2. В безконтактних покажчиках напруги понад 1000 В для візуальної індикації слід використовувати лампи розжарювання, світлодіоди, знакосинтезатори або інші елементи, що забезпечують чітке сприймання режиму "напруга наявна".

8.5.3. Безконтактні покажчики напруги повинні складатись з робочої, ізолювальної частин, рукоятки.

Вимоги до робочої та ізолювальної частин таких покажчиків напруги повинні відповідати пунктам 8.3.5 та 8.3.6 цих Правил.

Якщо покажчик напруги використовується в режимі сигналізатора, він може бути без ізолювальної частини.

8.5.4. Джерело живлення безконтактного покажчика напруги без додаткового підзаряджання повинно забезпечувати роботу покажчика: