Страница 31: ДСТУ 4249:2003. Інформаційні технології. Настанова щодо POSІX-сумісних середовищ відкритих систем (POSІX-OSE) (61118)

У цьому підрозділі розглянуто інтерфейс для розроблення прикладного програмного забезпе­чення, що підтримує служби, які впливають на мобільність застосування чи Інтероперабельність сис­теми (рисунок 21). Ця Еталонна модель не суперечить, а розширює Еталонну модель розділу 3.

Служби супроводу оригіналів текстів програм дозволяють розробнику створювати і підтри­мувати застосування. Забезпечують такі можливості:

— готування оригіналів програм (текстів вихідних програм на мовах програмування) застосу­вання синтаксично керованим інструментарієм, який має:

• знаходити посилання на змінні, підпрограми, структури даних тощо;

• перевіряти помилки синтаксису і допомагати користувачеві фіксувати помилки;

• коментувати вихідні програми;

— відстежування змін у програмному забезпеченні, включаючи здатність до:

• перевірки програм як зсередини, так І ззовні на предмет модифікації;

• визначення стану програмного забезпечення під час розробляння;

• запиту хронології модифікацій програмного забезпечення;

• створенню повної хронології перегляду всіх змін програмного забезпечення;

— підтримування стилю розробляння, включаючи здатність до:

• факультативного (необов’язкового) припису правил стилю розробляння;

• перефор матуванню оригіналів для приведення у відповідність з набором правил стилю;

• обробляння множинних наборів стилістичних правил;

• автоматичне досліджування оригіналів і відображення потенційних логічних помилок.

Служби готування виконання дозволяють розробнику готувати прикладну програму до вико­нання. Забезпечують здатність до:

• готування оригіналів застосування для виконання на прикладній платформі, за потреби включаючи здатність визначати параметри виконання (На багатьох платформах задано тради­ційною трансляцією і можливістю компонування);

— автоматичної генерації програми з множинних вхідних модулів: автоматично визначати змінені оригінали і залежності між вхідними модулями, а також генерувати попередні версїі програм­ного забезпечення.

Служби виконання прикладної програми використовують розробники прикладних програм для роботи з виконуваним застосуванням. Забезпечують здатність до:

• налагодження прикладної програми, разом з:

• виконанням застосування під повним керуванням налагоджувальника;

• прикріпленням інструмента налагодження до застосування під час виконання чи збою за­стосування;

• друком перехресних посилань змінних, підпрограм, структур даних тощо;

— досліджування ефективності виконання програми (наприклад, під час профілювання): підпрограм чи головного блоку оригіналу й окремих його рядків.

Див. таблицю 26.

Таблиця 26 — Стандарти розроблення прикладного програмного забезпечення

У таблиці 27 узагальнено застосовність стандартів до різних мов програмування, підтриму­ваних POSIX-OSE (ISO/IEC 9945-2:1993 застосовують тільки до частини АРІ стандарту).

Таблиця 27 — Мовні прив'язки служб розроблення прикладного програмного забезпечення

Примітка, Тут LISS — доступна незалежна від мов специфікація; S — офіційний чинний стандарт, Е — вихідний стандарт або проект стандарту; Р — загальноприйнята опублікована специфікація; G (дар) — прогалина (відсутність специфікацій).

ISO/IEC 13719:1998 у чотирьох частинах описує мобільне загальне інструментальне середовище РСТЕ (Portable Common Tool Environment). У частині 1 задані абстрактні специфікації РСТЕ; з поперед­ньою версією 1995 року цієї частини стандарту гармонізований ДСТУ 3947-1-2000 (ISO/IEC 13719-1:1995, ДСТУ 30717.1-2000), У частинах 2—4 описані прив’язки до мов Сі, Ада і IDL.

• синтаксично кероване редагування;

• кодування стилю;

• керування конфігурацією;

• супровід оригіналів програм;

• служби виконання застосування;

• інтероперабельність середовищ розроблення програмного забезпечення.

Х/Ореп XPG4 І OSE AES-OSC забезпечують специфікації для деяких із недокументованих служб.

Відсутня.

Хоча SDE не описані в цьому підрозділі, у процесі розроблення перебуває певний обсяг робіт зі стандартизації. Один із форумів, що скеровує зусилля на проблему SDE, — середовище проектування нтегрованого програмного забезпечення NIST (ISEE — Integrated Software Engineering Environments).

Інший напрямок стандартизації SDE — це РСТЕ в межах ЕСМА і під егідою JTC1 ISO/IEC.

5 ПЕРЕХРЕСНІ КАТЕГОРІЇ СЛУЖБ POSIX-OSE

Еталонна модель POSIX-OSE визначає набір концептуальних блоків, що комплексно описують POSIX-OSE, для формування системи. Кожен формувальний блок надає специфічний набір інтер­фейсу для доступу до пов’язаних засобів та служб. Однак маємо ще один клас служб та вимог, що впливають на базові архітектурні блоки формування; у POSIX-OSE цей клас позначають як перех­ресну категорію служб.

Перехресна категорія служб POSIX-OSE — набір інструментів І (або) властивостей, що не входять у OSE та не задають автономний компонент OSE, під час застосування прямо впливають на один чи більше компонентів відкритої системи. Приклади перехресних категорій служб POSIX-OSE охоплюють інтернаціоналізацію, захист та таємність, адміністрування тощо. Інтернаціоналізація має ряд атрибутів, що впливають на множину компонентів OSE; підтримування множинних кодових наборів символів, на­приклад, буде впливати на інтерфейс кінцевого користувача, увід-вивід операційних повідомлень, екран дисплея, дані, сортування послідовностей даних у мовах програмування та системах БД тощо.

У цьому розділі обговорено загальні характеристики перехресної категорії служб POSIX-OSE щодо компонентів архітектури POSIX-OSE, профілів та ділянок, що характеризують середовища застосування. Специфічний вплив перехресних категорій служб POSIX-OSE зазначено у відповід­них підрозділах розділу 4, що описує індивідуальні компоненти OSE.

У цьому розділі описані результати, прийняті до уваги в описах профілів. Підрозділи для кожного пункту перехресних категорій служб POSIX-OSE спрямовані на суміжні до кожної з перехресних кате­горій служб проблеми, також описані у розділі 4. Розділ 5 орієнтований на проблеми, у той час як розділ 6 — на процес профілювання. Ця тематика визначає ділянки, поєднані для досягнення збалансованого вирішення для конкретного профілю. Передбачено, що специфічне об'єднання здійснюватиме профілювальник, а цей розділ міг би стати настановою для об’єднання та нагромад­ження отриманого досвіду.

Історично системи перетворення інформації, призначені для використання усередині конк­ретного національного чи культурного ринку, цілеспрямовано розробляли для вимог конкретного ринку. Якщо постачальник чи розробник представляв країну, відмінну від цільового ринку, реалізовані для деякої іншої країни продукти використовували після істотного перероблення технічних властивостей наявної системи, що має значну вартість. Оскільки розробник шукав для торгівлі системою додат­кові країни, процес реконструкції повторювався для кожного нового національного чи культурного ринку. Розробники прикладного програмного забезпечення зіштовхувалися з тими самими пробле­мами. За характером подібний стиль розроблення становить невеликий інтерес для мобільності в межах національних чи культурних границь інтероперабепьності систем. Користувачі чи організації, змушені функціювати на декількох національних чи культурних ринках, зазвичай працюють із багатьма, взагалі несумісними системами оброблення інформації.

Інтерфейс, наданий POSIX-OSE, можна узагальнювати чи абстрагувати та за допомогою інтер­націоналізації поширювати через національні й культурні границі. Така модель забезпечує основу для міжнародної мобільності прикладного програмного забезпечення, що збільшує мобільність користу­вача та розширює Інтероперабельність і можливість обміну даними. Завдання інтернаціоналізації полягає у наданні гарантій, що служби POSIX-OSE й Інтерфейс між визначеними службами специ­фіковані способом, що легко розпізнається в усьому світі. Крім того, якщо користувачу, наприклад, потрібні служби з якої-небудь окремої чи всієї категорії служб POSIX-OSE, то інтернаціоналізація впливає на всі ділянки POSIX-OSE і її треба розглядати як перехресну категорію служб OSE. Почи­наючи з аспектів інтернаціоналізації, загальні служби OSE та служби АРІ, аналогічні для всіх катего­рій служб OSE, обговорено у першу чергу тут, а не під час повторення їх у кожному з підрозділів Настанови.

Здатність категорій служб POSIX-OSE до підтримування багатьох природних мов та основних культурних угод є двоетапним процесом, що загалом звуть інтернаціоналізацією та локалізацією. Спочатку інтерфейс між категоріями служб узагальнюють так, щоб він не орієнтувався на вимоги жодної конкретної природної мови чи набору культурних угод (інтернаціоналізація). Потім надають засоби POSIX-OSE, що дозволяють користувачу вибирати бажану природну мову та культурні угоди (локалізація). Служби надають засоби для подібного процесу.

У такому контексті культурні угоди, обговорювані в цьому розділі, можна розглядати як різні аспекти надання інформації користувачу. Різні культури, наприклад, використовують різні формати дат, числових величин, позначень грошової одиниці. Інтерфейс, забезпечуваний POSIX-OSE, надає Інформацію користувачу у відповідному форматі і на відповідній природній мові.

POSIX-OSE містить служби, необхідні для підтримки користувачів незалежно від їхньої конк­ретної природної мови чи культурних угод. Не очікують, що кожна реалізація POSIX-OSE забезпе­чить підтримку для всіх можливих природних мов та культурних угод, однак специфікації служб й Ін­терфейс усередині POSIX-OSE не повинні перешкоджати такій підтримці. На застосування до описа­них тут вимог до служб та Інтерфейсу зазначимо, що на інтернаціоналізацію впливає ряд елемен­тів, що перебувають поза дією Настанови. Фактичні реалізації міжнаціонального POSIX-OSE, наприк­лад, можуть брати до уваги дії множинних урядових та регулятивних органів, міжнародних стандар­тів комунікацій даних та такі елементи, що на цей момент невизначені у POSIX-OSE, наприклад як мобільність даних між локальними системами оброблення інформації.

• Служби відрізняються не тільки від країни до країни, але навіть між користувачами усередині однієї країни. Багато користувачів, наприклад, можуть вимагати одночасного підтримування різно­манітних природних мов та наборів культурних угод. Отже, базова вимога інтернаціоналізації усередині POSIX-OSE — це забезпечення набору служб та інтерфейсу, що дають змогу користувачу визначати, вибирати та змінювати прикладні програми, пов’язані з різними культурними середови­щами для конкретної підтримуваної реалізації. Конкретно:POSIX-OSE повинна забезпечити засоби коригування виводу специфічних функцій та утиліт для підтримування різних природних мов, культурних угод та наборів символів, необхідних для природних мов;

• користувач повинен мати змогу вибору міжнаціонального середовища, що визначає конкрет­ний набір характеристик подання даних, включаючи культурні угоди, набори символів та місцеву мову;

• реалізації профілів POSIX-OSE повинні підтримувати різні застосування, що одночасно функціо­нують у різних міжнаціональних середовищах користувача, під час постачання різних наборів природ­них мов, культурних угод та наборів символів для різних користувачів;

• можливість забезпечення різних міжнаціональних середовищ користувача та пов'язаних із ними природних мов, культурних угод та наборів символів не повинна вимагати жодних змін у ло­гіці правильно побудованої архітектури прикладних програм;

• ефект від вибору користувачем нового міжнаціонального середовища та пов’язаних із ним при­родної мови, культурних угод та набору символів повинен бути зрозумілий прикладним програмам;

• модель повинна мати гнучкість та підтримувати майбутні розширення й вимоги,