Керування формою. Служби керування формою забезпечують:
визначення форми з різними текстовими полями вводу-виводу;
визначення вхідних атрибутів поля, виду тексту або різних числових форматів;
універсальні і настроювані процедури оброблення помилок вводу.
Служби ЕЕІ
«Look and feel» (погляд та обмацування) як взаємодію користувача із застосуваннями стандартизовано, щоб зробити переміщення між застосуваннями настільки простим, наскільки це можливо. Під стандартизацію підпадають:
стиль вибору команд;
доступ до інтерактивної довідки;
виконання таких загальних функцій, як переміщення сторінки вперед і в зворотному напрямку;
вибір або переміщення між полями у форм-базованому середовищі.
Види взаємодії трохи відрізняються у різних типів терміналів через обмеження, що накладають термінали.
Розташування символів на клавіатурі (розкладка клавіатур) повинне бути стандартним. Навіть якщо символи різних національних мов деформують розміщення знаків на клавіатурі, бажано, щоби спеціальні клавіші типу "Escape" (вихід, відмова), "return" (повернення, ввід), "tab" (табу- ляція) І різні функціональні клавіші розташовувалися однотипно.
Утім, загальновідомо, що з позицій ергономіки фактична розкладка найбільш популярних клавіатур не є оптимальною. Розташування символів на клавіатурі часто наводять як приклад де-факто стандарту, створеного з урахуванням технічних обмежень ранніх друкарських машинок, тому спроби типізувати розкладку клавіатури треба починати з певною обережністю.
Інтерфейс, що керується мишею. Інтерфейс користувача в символьному режимі не обмежується орієнтованим на клавіатуру вводом-виводом. Певну частину інтерфейсу користувача в символьному режимі підтримує керований мишею ввід-вивід.
Протоколи терміналу І порядково-друкарського пристрою. Визначення протоколів терміналу і принтера повинні бути приховані від застосування. Однак з метою інтероперабельності й керування (для ініціалізації, діагностики) протоколи можуть бути корисними. Визначення віртуального терміналу потрапляє під цю категорію служб.
Зв'язані служби. Може бути корисне визначення розпізнаваних символів.
Стандарти, специфікації і недокументовані служби
Див. таблицю 20.
Таблиця 20 — Стандарти символьного інтерфейсу користувача
|
Служби |
Тип |
Специфікація |
Підрозділ |
|
FIMS (система керування відеоформами) |
S |
ISO/IEC 11730:1994 |
4.8.5.1 |
|
Протокол терміналу |
S |
ISO/IEC 11730:1994 |
4.8.5.1 |
|
Розкладка клавіатури |
S |
ISO/IEC 9995-1:1994, ISO/IEC 9995-2:1994/Amd 1:1999, ISO/IEC 9995-3:1994/Amd 1:1999, ISO/IEC 9995-4:1994, ISO/IEC 9995-5:1994, ISO/IEC 9995-6:1994, ISO/IEC 9995-7:1994/Arnd 1:1996, ISO/IEC 9995-8:1994 (ISO/IEC 9995:1994) |
4.8.5.1 |
|
OCR (оптичне розпізнавання тексту) |
S |
ANSI X3.62-1987 |
4.8.5.1 |
Таблиця 21 — Мовні прив’язки стандартів символьно-орієнтованого інтерфейсу користувача
|
Стандарт |
LISS |
Ада |
APL |
Basic |
Ct |
C++ |
Лісп |
Фортран |
Модула-2 |
Паскаль |
ПЛ/1 |
Пролог |
Кобол |
|
ISO/IEC 11730:1994 |
S |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка, Тут LISS — доступна незалежна від мов специфікація; S — офіційний чинний стандарт; Е — вихідний стандарт або проект стандарту; Р — загальноприйнятна опублікована специфікація; G (дар) — прогалина (відсутність специфікацій).
Стандарти POSIX-OSE
Система керування відеоформами (FIMS — Forms Interface Management System). ISO/IEC 11730:1994 ґрунтується на документах CODASYL. Визначає деякі служби для форм-базова- ного інтерфейсу користувача. З 1999 року розпочато перегляд актуальної версії цього стандарту.
Додаткові специфікації
Вихідні стандарти. Специфікації, перелічені в підрозділі, не є частиною POSIX-OSE, спрямовані на служби, включені до Настанови, І матимуть право на включення в POSIX-OSE після офіційного схвалення їх провідними організаціями розроблення стандартів. Використання перелічених специфікацій треба ретельно розглядати, тому що Існує певний ризик використання вихідних стандартів до їхнього остаточного затвердження.
IEEE Р1201.1 "Віконний АРІ”. Робоча група IEEE Р1201.1 розробляє АРІ роботи з вікнами (Windowing АРІ), заснований на Інструментарії мобільності XVT (XVT Portability toolkit). Інструментарій підтримує керований мишею інтерфейс користувача в символьному режимі.
Загальні специфікації відсутні.
НедокументованІ служби. До них відносять:
служби керування поданням (Х/Ореп містить бібліотеку "проклять" у XPG4);
служби керування екраном;
у АРІ керування поданням;
у EE I «look and feel»; керування екраном; керування пристроями вводу даних; протоколи порядково-друкарського пристрою.
Перехресна категорія служб POSIX-OSE
Безпека. Безпека взаємодії із символьним терміналом пов’язана з гарантією взаємодії користувача з зареєстрованим, а не підробленим застосуванням. У деяких системах реалізовано використанням спеціальної послідовності чи комбінації символів, що надають користувачеві гарантії звертання до достовірної (trusted) прикладної програми. Такий механізм зветься каналом достовірності (trusted path).
Інший механізм — шифрування символьного обміну між терміналом і прикладною платформою. У деяких системах виконують пристрої персоналізації, що використовують спеціалізовані smart- карти.
4.8.Є.2 Супровід системи. Важливо дозволити персоналу, що супроводжує систему, конфігуру- вати її, визначаючи порядок підключення кожного терміналу. Також потрібно мати змогу додавати нові термінали без впливу на інтерфейс прикладної програми.
4.8.6.2.1 Керування конфігурацією. Щоб незалежні від терміналу служби могли відображати різні функції, система може включати дескриптивну базу даних актуального набору підтримуваних терміналів. Такі БД присутні в деяких POSIX-сумісних платформах. Вони відомі як termcap (установки терміналу) чи terminfo (інформація термінала) І залежать від реалізації. Шлях, який вони специфікують чи формально описують, офіційно ще не стандартизований, оскільки вони мають справу більше з PH, що знаходиться поза областю дії мобільності застосування.
4.8.7 Пов’язані стандарти
Відсутні.
4.9 Служби системи керування поліекранним відображенням
Пояснення
Системи керування поліекранним відображенням (служби віконних систем — Windowing System Services) — сучасний засіб комп'ютерних систем, що підтримує пряму взаємодію з користувачем. Донедавна більшість комп’ютерних операційних систем інтерпретувало команди, що їх вводять з клавіатури алфавітно-цифрового терміналу. Спеціальні застосування типу CAD/CAM (автоматизоване проектував ня/в и роб ни цтво) завжди підтримували інтерфейс користувача, заснований на послідовних меню чи візуальних вказівках за допомогою планшетів І світлових пер (lightpens). Доступність дешевих растрових графічних робочих станцій і персональних комп’ютерів призвела до швидкого поширення графічного інтерфейсу користувача (GUI — graphical user interfaces), технологій віконного оброблення, групових (настроюваних) команд (наприклад, file, save, save as, new) та асортименту методів вибору за допомогою миші, кульки керування {track ball), планшета (tablet) тощо. Для деяких із цих технологій з’явилися де-факто стандарти, які неофіційно прийняті товариствами користувачів і часто передають для використання в системах, розроблених в урядових організаціях і приватному секторі виробництва. Первинна мотивація розгляду стандартів графічної поліекранної системи (системи графічних вікон) та їхнє відношення до POSIX-стандартів включають:
наявність і популярність графічних поліекранних систем (віконних систем);
вимога розробки застосувань, що використовують переваги середовища графічної поліекранної системи;
вимоги багатьох користувачів і виробників щодо несуперечливості в базовому поданні та поведінці графічних поліекранних систем для різних графічних платформ.
Оскільки технологія віконних систем розвивається усередині графічного середовища, відмінності між службами віконних систем і службами графічного відображення стають усе менше помітними. Відмінність цілей Настанови — у виборі служб графічного відображення для забезпечення універсального інтерфейсу створення фактично будь-якого типу дво- і тривимірної графіки, наприклад, GKS для 2D (двовимірної) і PHIGS для 3D (тривимірної) графіки. Служби графічних поліекранних систем, звісно, використовують графічні технології, але обмежені забезпеченням графіки віконного інтерфейсу користувача і специфікацією взаємодії користувачів І прикладних програм усередині віконного середовища. Служби графічного відображення незалежно описані в 4.10.
Ділянка дії
Стандарти інтерфейсу графічних віконних систем покривають широку область, у межах від розкладки клавіатур до керування екраном. У цьому підрозділі розглянуто такі конкретні стандарти: — протоколи для керування поліекранним відображенням (вікнами) на локальному чи віддаленому пристрої відображення;
АРІ для визначених протоколів;
властивості керування графічних віконних систем, що визначають загальну підмножину "look and feel"; тобто вид (появу), позиціювання екрану і поведінку об’єктів графічної віконної системи усередині вікон (поліекранів) на графічному екрані;
API-специфікації до відповідних мовних прив’язок і відображення, маніпулювання і керування взаємодіючими об’єктами усередині вікон на графічному екрані;
інтерфейс командної мови, що забезпечує користувацький ввід в інтерактивному режимі чи одержання із збережуваної процедури;
API-специфікації і відповідні мовні прив’язки, необхідні для підтримки символьних (нераст- рових) терміналів;
API-специфікації і відповідні мовні прив’язки для трансляції, маніпулювання і керування командними інструкціями (чи повідомленнями).
В інших підрозділах описані стандарти для графіки (4.10) і мережних транспортних протоколів (4.3).
Прикладна платформа
Приклади:
Прикладне прграмне забезпечення
1.
2.
3.
4.
В
клієнтські застосування: текстовий процесор; електронні таблиці;
науковий аналіз;
родина XYZ-застосувань;
администратор віконної системи;
сервер віконної системи;
керування робочим столом
віконні служби інструментарію;
головні віконні служби;
діалогові служби
Віконні служби в ЕЕ!:
віконна система "look and feel" і керування;
віконний Інформаційний інтерфейс;
протоколи серверного інтерфейсу
Приклади - специфікації пристроїв виводу; — специфікації пристроїв вибору;
— формат протокол/дата; - визначення командної мови;
Зовнішнє — настанови з управління для — специфікації вводу-виводу
середо- користувача; звуку/відео
вище — специфікації клавіатурних пристроїв;
Рисунок 18 — Еталонна модель служб віконної системи POSIX-OSE
4.9.3 Еталонна модель
У цьому підрозділі описані об'єкти та інтерфейс, специфічні для конструювання прикладної програми, що використовує графічну віконну систему. Як зображено на рисунку 18, компоненти інтерфейсу, що їх вводять в процес інтерфейсу користувача, розділені на ЕЕІ й АРІ.
ЕЕІ стосується комунікації користувача через фізичні пристрої графічної віконної системи (наприклад, клавіатура, периферійний пристрій, миша, екран дисплея). Насамперед застосування ЕЕІ-стан- дартів спрямоване на підтримку користувача І мобільності даних для різних прикладних платформ. Поточний обсяг робіт усередині робочої групи IEEE Р1201.2 призначений для визначення мінімального набору спільних рис графічних віконних систем, що усувають проблемні області виду;
помилки, що викликають несумісність;
неправильне оброблення (сприйняття) результатів дій користувача;
висока несумісність у моделі користувача високого рівня або метафорі;
зайві ускладнення або численні рухи руки.
Принцип керування названий за концепцією керування інтерфейсом. Аналогія, яку часто наводять, — автомобіль. Наявність стандартного розташування зчеплення, гальма, педалей акселератора, ключа запалювання і керма дає змогу водіям користатися різними моделями автомобілів із відносною легкістю (поки не виникає потреба відкрити вікно, увімкнути вогні чи склоочисник). Абсолютно так само керівні принципи керованості ЕЕІ забезпечують стандарти для графічних віконних систем, що гарантують легкість переміщення між моделями прикладних платформ. Наприклад, який клік миші вибирає об’єкт взаємодії, скажімо, незалежно фіксована кнопка (radio button), або як повинна поводитися смуга прокручування (scrollbar), могли б претендувати на стандартизацію в ЕЕІ-специфікаціях.
