Для підтримування відновлення несправності часто необхідні надмірні ресурси. Ресурси можуть включати дані, технологічні прийоми (процеси), процесор, дисководи тощо.
У частині системних збоїв неможливо задовольнити усі вимоги прикладної програми. Служби поступового скорочення можливостей системи можна використовувати для гарантії відсутності збою під час критичних дій.
Служби реконфігурації дають змогу системі реконфігурувати своє подання зовнішнього середовища і заміняти різні ресурси для виконання системних функцій, типу підстановки нового фізичного каналу вводу-виводу для підтримування логічного каналу. Служби реконфігурації — це частина АРІ, але їхнє використання можна обмежити спеціальними зареєстрованими програмами, приміром, що цільовим чином використовує системний оператор.
Керування безпекою. Керування системами повинно експлуатувати служби безпеки для безпечного постачання й інсталяції. Будь-які зміни в системі треба контролювати; тільки зареєстровані суб’єкти можуть робити зміни в системі. Стратегія безпеки повинна допускати адміністрування через мережу
Служби ЕЕІ. Адміністратори системи та інші користувачі потребують командного І (або) графічного інтерфейсу користувача для використання і звертання до служб керування системами. Тут застосовні багато зі служб забезпечення, описані в 4.7 і 4.9.
Стандарти, специфікації і недокументовані служби
Див. таблицю 32. У таблиці 33 узагальнено застосовність стандартів до різних мов програмування, підтримуваних POSIX-OSE.
Таблиця 32 — Стандарти керування системами
|
Призначення служби |
Тип |
Специфікація |
Підрозділ |
|
Керування конфігурацією |
S |
ЕСМА TR-47 |
5.3.5.1 |
|
Керування програмним забезпеченням |
S |
IEEE Std 1387.2-1995 |
5.3.5.1 |
|
Ініціалізація систем / |
S |
iSO/ІЕС 9945-1:1996 |
5.3.5.1 |
|
перезавантаження /закриття систем |
р |
XPG4, OSF AES-OSC |
5.3.5.2.2 |
|
Ліцензування |
G |
не доступна |
5.3.5.3 |
|
Друк |
Е |
IEEE Р1387.4 |
5.3.5.2.1 |
|
Керування офісними медіа-засобами |
G |
не доступна |
5.3.5.3 |
|
Online-керування дисками |
G |
не доступна |
5.3.5.3 |
|
Планування робіт |
G |
не доступна |
5.3.5.3 |
|
Керування користувачами |
Е |
IEEE Р1387.3. |
5.3.5.2.1 |
Кінець таблиці 32
|
Призначення служби |
Тип |
Специфікація |
Підрозділ |
|
Ведення обліку |
S |
ISO/IEC 10164-10:1995/Amd 1:1998, (ISO/IEC DIS 10164-10) |
5.3.5.1 |
|
Керування продуктивністю (завантаженням) |
S |
ANSI ХЗ.102-1992, ANSI ХЗ.141-1987 |
5.3.5.1 |
|
Керування пропускною здатністю |
G |
не доступна |
5.3.5.3 |
|
Керування несправностями |
S |
ISO/IEC 10164-4:1992/Amd 1:1995, ISO/IEC 10164-4:1992/Amd 1:1995, ISO/IEC 10164-4:1992 (ISO/IEC 10164-4:1992). ISO/IEC 10164-5:1993, ISO/IEC 10164-5:1993/Amd 1:1995, (ISO/IEC 10164-5:1993), ISO/IEC 10164-6:1993/Amd 1:1996 (ISO/IEC 10164-6:1993), ISO/IEC 10164-7:1992/Amd 1:1995 (ISO/IEC 10164-7:1992) |
5.3.5.2.1 |
|
Керування безпекою |
G |
не доступна |
5.3.5.3 |
Таблиця 33 — Мовні прив’язки стандартів керування системами
|
Стандарт |
LISS |
Ada |
APL |
Basic |
Ci |
C++ |
Лісп |
Фортран |
Модул a-2 |
Паскаль |
PL/1 |
Пролог |
Кобол |
|
ISO/IEC 9945-1:1996 |
E |
E |
|
|
S |
|
|
E |
E |
|
|
|
|
|
ISO/IEC 15068-2:1999 |
S |
|
|
|
S |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IEEE P1387.3 |
E |
|
|
|
E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IEEE P1387.4 |
E |
|
|
|
E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ANSI X3.102-1992 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ANSI X3.141-1987 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка. Тут LISS — доступна незалежна від мов специфікація; S — офіційний чинний стандарт; Е — вихідний стандарт або проект стандарту; Р — загальноприйнятна опублікована специфікація; G (дар) — прогалина (відсутність специфікацій).
Стандарти POSIX-OSE. Стандарти, перелічені в цьому підрозділі, є частиною POSIX-OSE.
Керування продуктивністю. ANSI ХЗ.102-1992 визначає параметри, використовувані для опису продуктивності служб обміну даними. Параметри описують продуктивність між парами користувачів і відносяться до всіх класів систем і служб обміну даними.
ANSI ХЗ.141-1987 надає загальні методи вимірювання значень параметрів, описаних у ANSI ХЗ.102-1992. Ці методи можна використовувати для вимірювання значень продуктивності для будь- якої пари цифрових інтерфейсів, що під'єднують систему обміну даними до користувачів.
Керування конфігурацією. ЕСМА TR-47 задає вимоги для керування конфігурацією, виходячи з перспектив системного адміністратора. Визначені служби застосовні до будь-якої ситуації, що допускає можливість переміщення інформації керування конфігурацією.
POSIX-адміністрування програмного забезпечення. ISO/IEC 15068-2:1999 ґрунтується на IEEE Std 1387.2-1995 І визначає рівень пакетування програмного забезпечення, наборів інформаційного обслуговування програмного забезпечення і програмних утиліт для маніпулювання програмним забезпеченням і Інформацією.
Керування OSI-системами. З 22 частин ISO/IEC 10164, що обросли численними поправками і коректурами, безпосередньо до тематики Настанов суміжними є такі стандарти керування OSI-системами:
ISO/IEC 10164-4:1992 Функція повідомлення про аварійні сигнали;
ISO/IEC 10164-5:1993 Функція керування звітами про події;
ISO/IEC 10164-6:1993 Функція керування журналами реєстрації;
ISO/IEC 10164-7:1992 Функція повідомлення про сигнали безпеки;
ISO/IEC 10164-10:1995 Функція лічильника обліку.
ДСТУ 4071-2001 CORBA
Додаткові специфікації.
Вихідні стандарти. Специфікації, перелічені в підрозділі, не є частиною POSIX OSE, спрямовані на служби, включені до Настанови І матимуть право на включення в POSiX-OSE після офіційного затвердження їх провідними організаціями розроблення стандартів. Використання перелічених специфікацій треба ретельно розглядати, оскільки існує певний ризик використання вихідних стандартів до їхнього остаточного затвердження.
POSIX-адміністрування програмного забезпечення. У ISO/IEC DIS 15879 описана взаємодія адміністрування розподіленого програмного забезпечення DCE/RPC (XDSA/DCE).
POSIX-адміністрування систем. Згідно основного проекту IEEE Р1387 POSIX-адміністрування систем на останніх стадіях розроблення перебувають:
ISO/IEC DIS 15068-3 Частина 3. Адміністрування користувачів (ґрунтується на IEEE Р1387.3);
ISO/IEC DIS 15068-4 Частина 4. Адміністрування друку (ґрунтується на IEEE Р1387.4).
Загальні специфікації. Специфікація Х-протоколу керування ХМРР спрямована на загальний інформаційний протокол OSI-керування (Common Management information Protocol — СМІР) і протокол IPS найпростішого мережного керування (Simple Management Network Protocol — SNMP).
Недокуменгповані служби. Нині ще не завершені роботи зі стандартів таких служб:
служби ліцензування;
керування офісними засобами;
інтерактивне дискове керування;
планування робіт;
керування пропускною здатністю;
керування безпекою.
Перехресна категорія служб POSiX-OSE
безпека віддалених завдань виводу на друк;
керування розподіленими комунікаціями;
безпека керування розподіленими комунікаціями;
5.3.7 Зв’язані стандарти
Відсутні.
6 ПРОФІЛІ
Профілі — реакція на зростаюче безладдя, що виникло через постійне розширення списку не- пов’язаних та індивідуальних стандартів, які перетинаються. Одне з головних спонукань до дій із профілювання — спростити роботу, яку виконують користувачі з визначення OSE під час купівлі та розробники, які формують мобільні застосування, що потребують комбінації стандартів.
Наступний розділ призначено двом групам читачів, які;
бажають більше довідатися про профілі;
знаходяться у процесі розроблення власних профілів; розробляють офіційні SP (див. визначення стандартизованого профілю в 2.2.2) та менш формальні профілі для промислових груп (наприклад, асоціація банкірів) чи підприємств із метою придбання чи стратегічного планування.
Примітка. У разі намірів розробляти профілі для стандартизації всередині ISO, необхідно керуватися ISO/IEC TR 10000. Конкретна настанова для профілів OSE наведена в TR 10000-3.
Принципи, викладені у 6.2, корисні для обох аудиторій читачів. У 6.3 пропонують настанову для складання профілів, також наведені корисні визначення термінів, що точніше окреслюють основні принципи. Різні типи профілів описано в 6.4. Пропонована класифікація ще не ґрунтується на великій кількості наявних профілів, оскільки дії з профілювання у POSIX-сумісному середовищі відносно нові. Тому класифікація може розвиватися далі.
Ділянка дії
Інформація, наведена у цьому розділі, спрямована на допомогу тим, хто потребує розуміння концепції профілів, оскільки їх застосовують із POSIX-OSE. У розділі розглянуті профілі, створені з основних стандартів (та профілів), перелічених у Настанові (1.2).
Хоча деякі аспекти, що мають справу з профілями (включно з профілями керування і розв’язання конфліктів в операційних системах, профілі модифікації та профілі верифікації повноважень та достовірності дуже важливі), не підпали під дію Настанови та залишені організаціям розробки стандартів.
Поняття, пов'язані з профілями
Вступ
Настанова розроблена для допомоги у виборі стандартів у разі купівлі нових чи відборі з наявних профілів середовищ застосувань, що також допомагають у виборі стандартів для конкретних цілей, враховуючи стандарти, що успішно підтримували подібні цілі у минулому. Накопичений досвід зберігає час та витрати, що виникають унаслідок дублювання пошуку доступних специфікацій. Профіль — набір основних стандартів Із визначеними параметрами. Профілі можуть створювати розробники програмного забезпечення й описувати реалізоване ними середовище чи покупцями для конкретизації власної мети закупок.
Профілі можуть надавати чітке визначення порядку виконання одним чи багатьма стандартами (а також й іншими профілями) набору функціональних вимог.
Основна термінологія
У цьому пункті показані зв’язки між профілями й основними стандартами. Маємо два загальних класи нормативних документів:
основні стандарти;
профілі, зокрема AEPs, SPs і POSIX-SPs.
Основні стандарти докладно визначають функціональність, синтаксис, протоколи, формати даних тощо. Профілі (ще іноді звуть функціональними стандартами) ідентифікують застосування основних стандартів. Основні стандарти часто складаються з основної чи обов’язкової частини (що не завжди становлять більшу частину основного стандарту) та ряду необов’язкових (факультативних) частин і величин. У профілях можна (чи не можна) вибирати специфічні параметри чи значення для кожного основного стандарту. Профіль може також Ідентифікувати інші профілі, допускаючи конструювання профілів, формуючи їх з основних стандартів і (або) інших профілів. Якщо організація розробляє профіль, не призначений для ролі офіційного SP, вона може гнучкіше підходити до вибору основних стандартів для такого профілю. Зв’язки між профілями, розробленими у процесі офіційної стандартизації, та профілями, розробленими організацією користувача, більш виразно означені в 6.4.
Примітка. У контексті Інтернаціоналізації термін "національний профіль" часто використовують та можна його знайти, наприклад, у ISO/IEC 9945-1:1996 та 1SO/IEC 9945-2:1993. Це визначення не суперечить визначенням у 2.2.2, але у багатьох випадках такі профілі відбивають національні культурні угоди. Наприклад. Данія та Японія спільно визначили національні профілі для наборів символів. Будь-які з типів профілів, описаних у 6.4, можна розглядати як "національні профілі", якщо вони включають стандарти, пов'язані з національними культурними угодами.
