---

№ 2 - раствор гидроокиси натрия х.ч. 0,1 %-й по ГОСТ 2263.

6.8.2 Отбор образцов

Испытания проводят на трех образцах размером не менее 100 мм  100 мм для каждого указанного в 6.8.1 раствора, вырезанных из трех листов стекла, отобранных из испытываемой партии и не имеющих пороков внешнего вида.

6.8.3 Проведение испытаний

Перед проведением испытаний образцы стекла тщательно очищают метанолом или эта-нолом.

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.11

Скляний циліндр приклеюють ущільнювальною мастикою до поверхні зразка, на яку нанесено покриття, і наповнюють його одним із розчинів, указаних в 6.8.1, на висоту (20±1) мм. Розчини із зразками витримують при температурі (20±5)°С протягом 7 діб. Через 4 доби розчини обновлюють.

Через 7 діб розчин виливають, скляний циліндр знімають, поверхню скла ретельно обчищають метанолом або етанолом і висушують.

6.8.4 Оцінка результату

Зразки скла вважають хімічно стійкими до дії окремих розчинів, якщо при огляді поверхні, що випробовується, з відстані (25±5) см при денному освітленні на ній не виявлені зміни в порівнянні з вихідною поверхнею.

6.9 Визначення залишкових внутрішніх напружень

Величину залишкових внутрішніх напружень, яка характеризується різницею ходу променів при двопроменезаломленні, визначають за ГОСТ 3519. При проведенні випробувань зразок скла встановлюють так, щоб промінь світла проходив через торці зразка паралельно граням.

6.10 Визначення коефіцієнта теплової емісії

Суть методу полягає у визначенні спектральної кривої відбиття, виміряної при нормальному падінні пучка випромінювання та обчисленні нормальної випромінювальної здатності _п поверхні.

6.10.1 Апаратура

Спектрофотометр із діапазоном вимірювання 0-100 % відбиття із похибкою вимірювання не більше 1 % у діапазоні довжин хвиль 5-50 мкм і кутом падіння світла у межах 0-30°.

6.10.2 Відбір зразків

Випробування проводять на зразках розміром 40 мм  40 мм, які відібрані від партії, що випробовується, і не мають вад зовнішнього вигляду.

6.10.3 Проведення випробування

Випробування проводять відповідно до інструкції з експлуатації спектрофотометра шляхом вимірювання коефіцієнта відбиття стороною зразка з покриттям на довжинах хвиль, указаних у таблиці 9, при кімнатній температурі (20±5)°С. Нормальне відбиття R_n визначають за формулою (1) як середнє значення спектрального відбиття R_n(_i), виміряного при 30 значеннях довжини хвилі , які указані в таблиці 9.

Стеклянный цилиндр приклеивают уплотняющей мастикой к поверхности образца, на которую нанесено покрытие, и наполняют его одним из растворов, указанных в 6.8.1, на высоту (20±1) мм. Растворы с образцами выдерживают при температуре (20±5)°С в течение 7 сут. Через 4 сут растворы обновляют.

Через 7 сут раствор выливают, стеклянный цилиндр снимают, поверхность стекла тщательно очищают метанолом или этанолом и высушивают.

6.8.4 Оценка результата

Образцы стекла считают химически стойкими к действию отдельных растворов, если при осмотре испытываемой поверхности с расстояния (25±5) см при дневном свете на ней не обнаружены изменения по сравнению с исходной поверхностью.

6.9 Определение остаточных внутренних напряжений

Величину остаточных внутренних напряжений, характеризуемую разностью хода лучей при двулучепреломлении, определяют по ГОСТ 3519. При проведении испытаний образец стекла устанавливают так, чтобы луч света проходил через полированные торцы образца параллельно граням.

6.10 Определение коэффициента тепловой эмиссии

Сущность метода состоит в определении спектральной кривой отражения, измеренной при нормальном падении пучка излучения и вычислении нормальной излучательной способности _п поверхности.

6.10.1 Аппаратура

Спектрофотометр с диапазоном измерения 0-100 % отражения с погрешностью измерения не более 1 % в диапазоне длин волн 5-50 мкм и углом падения света в пределах 0-30°.

6.10.2 Отбор образцов

Испытания проводят на образцах размером 40 мм  40 мм, отобранных от испытываемой партии и не имеющих пороков внешнего вида.

6.10.3 Проведение испытания

Испытания проводят в соответствии с инструкцией по эксплуатации спектрофотометра путем измерения коэффициента отражения стороной образца с покрытием на длинах волн, указанных в таблице 9, при комнатной температуре (20±5)°С. Нормальное отражение R_n определяют по формуле (1) как среднее значение спектрального отражения R_n(_i), измеренного при 30 значениях длины волны , указанных в таблице 9.

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.12

(1)

Примітка. Якщо спектрофотометр, що застосовується, має діапазон хвиль до 25 мкм, то до значень коефіцієнта спектрального відбиття на довжинах хвиль понад 25 мкм прирівнюють значення, одержане на довжині хвилі 25 мкм, при цьому апроксимацію указують у протоколі випробувань.

Примечание. Если применяемый спектрофотометр имеет диапазон длин волн до 25 мкм, то к значениям коэффициента спектрального отражения на длинах волн свыше 25 мкм приравнивают значение, полученное на длине волны 25 мкм, при этом аппроксимацию указывают в протоколе испытаний.

Таблиця 9 - Довжини хвиль для визначення нормального відбиття R_n

Таблица 9 - Длины волн для определения нормального отражения R_n

Нормальну випромінювальну здатність _n для середньої температури засклення 20°С визначають за формлою

Нормальную излучательную способность _n для средней температуры остекления 20°С определяют по формуле

. (2)

Коефіцієнт теплової емісії  визначають множенням значень нормальної випромінювальної здатності _n на коефіцієнт А, наведений в таблиці 10.

Проміжні значення коефіцієнта теплової емісії можуть бути здобуті з достатньою точністю з допомогою лінійної інтерполяції або екстраполяції.

Коэффициент тепловой эмиссии  определяют умножением значений нормальной излу-чательной способности _n на коэффициент А, приведенный в таблице 10.

Промежуточные значения коэффициента тепловой эмиссии могут быть получены с достаточной точностью при помощи линейной интерполяции или экстраполяции.

Таблиця 10

Таблица 10

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.13

6.11 Відхилення кромок сторін скла від прямолінійності визначають прикладанням лінійки за ГОСТ 427 вздовж кромки, яка вимірюється, і вимірюванням максимального зазору між лінійкою і кромкою скла щупом за НД. Максимальний зазор (товщина щупа) повинен знаходитись у полі допуску на розмір.

7 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Упаковане скло транспортують усіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезення вантажів, які діють на даному виді транспорту, а розміщення і кріплення у транспортних засобах - у відповідності з технічними умовами навантаження і кріплення вантажів.

Контейнери транспортують на відкритому рухомому залізничному транспорті (напіввагони, платформи), автомобілях із відкритим кузовом, у трюмах суден.

Ящики з листами скла або інший вид тари транспортують у критих залізничних вагонах, автомобілях, у трюмах суден.

Ящики або інший вид тари з листами скла з довжиною кромки понад 1800 мм допускається транспортувати на відкритому рухомому залізничному транспорті (напіввагонах) і спеціальних автомобілях, при цьому повинен бути забезпечений захист скла від атмосферних опадів.

7.2 При транспортуванні контейнерів, ящиків або іншого виду тари їх установлюють так, щоб торці листів скла були розміщені в них у напрямку руху. Допускається при транспортуванні ящиків зі склом масою понад 600 кг установлювати їх перпендикулярно до руху.

7.3 При транспортуванні, навантажуванні та розвантажуванні скла необхідно вжити заходів, що забезпечують його схоронність від механічних пошкоджень.

7.4 Ящики з листами скла і розпаковане скло повинні зберігатись у сухих закритих приміщеннях. Зберігання скла в контейнерах не допускається.

При зберіганні листи скла повинні бути встановлені на піраміди або стелажі на гумові, повстяні або дерев'яні підкладки у нахиленому положенні з кутом нахилу до вертикалі 10-15°.

6.11 Отклонение кромок сторон стекла от прямолинейности определяют прикладыванием линейки по ГОСТ 427 вдоль измеряемой кромки и измерением максимального зазора между линейкой и кромкой стекла щупом по НД. Максимальный зазор (толщина щупа) должен находиться в поле допуска на размер.

7 ТРАНСПОРТИРОВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ

7.1 Упакованное стекло транспортируют всеми видами транспорта в соответствии с правилами перевозки грузов, действующими на данном виде транспорта, а размещение и крепление в транспортных средствах - в соответствии с техническими условиями погрузки и крепления грузов.

Контейнеры транспортируют на открытом подвижном железнодорожном транспорте (полувагоны, платформы), автомобилях с открытым кузовом, в трюмах судов.

Ящики с листами стекла или другой вид тары транспортируют в крытых железнодорожных вагонах, автомобилях, в трюмах судов.

Ящики или другой вид тары с листами стекла с длиной кромки свыше 1800 мм допускается транспортировать на открытом подвижном железнодорожном транспорте (полувагонах) и специальных автомобилях, при этом должна быть обеспечена защита стекла от атмосферных осадков.

7.2 При транспортировании контейнеров, ящиков или другого вида тары их устанавливают так, чтобы торцы листов стекла были расположены в них по направлению движения. Допускается при транспортировании ящиков со стеклом массой свыше 600 кг устанавливать их перпендикулярно к движению.

7.3 При транспортировании, погрузке и выгрузке стекла должны быть приняты меры, обеспечивающие его сохранность от механических повреждений.

7.4 Ящики с листами стекла и распакованное стекло должны храниться в сухих закрытых помещениях. Хранение стекла в контейнерах не допускается.

При хранении листы стекла должны быть установлены на пирамиды или стеллажи на резиновые, войлочные или деревянные подкладки в наклонном положении с углом наклона к вертикали 10-15°.

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.14

При зберіганні листи скла повинні бути перекладені папером, який не вміщує дряпаючих включень, або іншими прокладними матеріалами.

При зберіганні ящики з листами скла повинні бути встановлені в нахиленому положенні з кутом нахилу до вертикалі 10-15°.

У випадку, якщо транспортна тара зволожена при транспортуванні, скло необхідно розпакувати на складі отримувача.

8 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ