Згинна жорсткість залізобетонних елементів на ділянках без тріщин визначається за ф.195, ф.228 "Руководства по проектированию зданий и сооружений на подрабатываемых территориях", ч. 11, "Промышленные и гражданские здания" (М., 1986 г.),
[ЕI]пр = 0,85 Eб Іпр kп/c,
де 0,85 - коефіцієнт умов роботи бетону табл.15 СНіП 2.03.01-84;
Еб = 27-103 МПа - початковий модуль пружності для бетону кл. В20 табл. 18 СНіП 2.03.01-84;
kп = 0,85 - коефіцієнт, що враховує вплив короткочасної повзучості бетону, п.2.24 СНіП 2.03.01-84;
с = 2 - коефіцієнт, що враховує вплив тривалої повзучості бетону табл. 34 СНіП 2.03.01-84;
Іпр - момент інерції приведеного перерізу (з урахуванням арматури) відносно його центра ваги.
Для сильно армованих елементів Іпр = 1,15 Iб;
Іб - момент інерції перерізу бетону відносно його центра ваги.
Для внутрішніх стін цоколю на ділянках без отворів визначається жорсткість при згині наступним чином (рисунок П6,а).
Площа перерізу бетону:
f1 = 0,3 ?? 2,45 = 0,885 м2;
F2 = 0,5 ?? 0,4 = 0,2 м2;
Fб = 0, 885 + 0,2 = 1,085м2.
Рисунок П3 – Залежність відносного нахилу Рисунок П4 - Залежність Рисунок П5 - Залежність
будинку від відносної висоти уступу. від та . та від та .
Статичний момент відносно низу фундаменту:
S1 = F1 ?? a1 = 0,885 ?? 1,475 = 1,32 м3;
S2 = F2 ?? a2 = 0,2 ?? 0,2 = 0,04 м3;
S= 1,32 + 0,04= 1,36м3.
Відстань від низу фундаменту до центра ваги перерізу:
Момент інерції бетонного перерізу:
;
Іпр = 1,15 Iб = 1,15 ?? 0,9095 = 1,045 м4 ;
[ЕІ]пр = 0,85 ?? 27??103 ?? 1,045 ?? 0,85/2 = 10,2 ??103 МПа м4.
Зсувна жорсткість визначається у відповідності з п. 2.16 СНіП 2.03.01-84
GF = 0,4ЕбFб = 0,4 ?? 27 ??103 ??1,085 = 11,7 ?? 103 МПа м2.
Аналогічно визначаються жорсткісні характеристики зовнішніх стін та внутрішніх стін, ослаблених отворами (рисунок П6 б, в).
Будинок будується на просадній товщі потужністю Н = 26,7 м. Для захисту будинку від просадних деформацій під фундаменти влаштовується двохшарова ущільнена грунтова подушка завтовшки hущ = 2,5м. Просадні грунти нижче ущільненої подушки - однорідні суглинки. Розрахунковий тиск на основу з ущільненого грунту визначається за ф. (31) даних норм.
Середня осадка будинку на незамоченій основі склала sф = 0,015 м (визначається розрахунком за ф. (42) даних норм).
Стискувана товща Нc = 3,25 м.
Розрахунок осідання за ф. 122 "Пособия по проектированию оснований зданий и сооружений (к СНиП 2.02.01-83)", (Москва, 1986 р.) при підсумовуванні по всій просадній товщі, де не усунено просадочності (величина просадної товщі мінус глибина закладення фундаментів та мінус товщина ущільненого шару - для даного прикладу Hs1,g = 26,7 - 2,0 - 2,5 = 22,2 м) дав розрахункове значення можливого осідання Ss1,g = 0,2 м. Осідання, викликане тиском фундаментів, усунено за рахунок влаштування ущільненої подушки.
При замочуванні з підвалу через ущільнену подушку на площі bw>Hs1,g (ф.129 "Пособия по проектированию оснований зданий и сооружений (к СНиП 2.02.01-83)", (Москва, 1986 р.) розрахункове осідання складає s's1,g = Ss1,g = 0,2 м. Розрахункова довжина криволінійної ділянки осідання грунту від власної ваги визначається за ф. (37):
r = H' s1,g (0,5 + m?? tg??) = 22,2 ?? 1,35 = 30 м.
Значення (0,5 + m?? tg??) = 1,35 ?? прийнято за табл. 14.
Критичні параметри просадної воронки, при яких в будинку виникають найбільші розрахункові зусилля, визначаються за п.2.5.3.8. даних норм:
при
.
Середня жорсткість основи СII в межах зони зволоження обчисляється за ф. (34).
Середній коефіцієнт зниження жорсткості основи mcII визначається в залежності від розрахункової довжини криволінійної ділянки осідання грунту від власної ваги r, напівдовжини будинку L/2 та степеня змінності стискування основи (??II за ф. (35), (36).
Для його визначення за ф. (38), (39), обчисляємо:
а - внутрішня стіна; б - внутрішня стіна з отвором; в - зовнішня стіна.
Рисунок П6 - Конструкція підземної частини будинку.
a - замочування в торці, зміщення основи, епюра жорсткості основи; б - замочування в середині, зміщення основи, епюра жорсткості основи.
СII = mcII?? С; mcIІ = 0,339.
Рисунок П7 - Розрахункові схеми зміщення основи під будинком.
при
Розрахункові схеми переміщення основи під будинком та умовні епюри жорсткості основи при замочуванні в торці та в середині наведені на рисунку П7.
Після розв'язання контактної задачі з урахуванням одержаних даних, розрахункові зусилля М та Q порівнюються з граничними значеннями для вибраного в попередньому прикладі варіанту.
На горизонтальні деформації виконуємо розрахунок стрічкового фундаменту по осі Д (див. рисунок ПІ), виходячи з наступних умов:
максимальне осідання від власної ваги грунту S s1,g = 0,5 м;
розрахункова довжина криволінійної ділянки осідання грунту r = 36,5 м;
горизонтальний коефіцієнт жорсткості основи, визначений з урахуванням його пониження при зволоженні Сcд = 83, 66 тс/м2;
відносна горизонтальна деформація:
;
максимальне значення горизонтальної деформації поверхні грунту:
Us1 = 0,5 ?? r = 0,5 ?? 0,006 ?? 36,5 = 0,11 м;
;
z = 0,94 - з розв'язаного рівняння (49).
Зусилля Nт, викликане силами тертя грунту, що зсувається по підошві фундаменту, визначається за формулою (51):
.
Довжина розрахункової ділянки lт за ф. (53):
lт = 18,9[1/4(l,92-2?? 0,942)+(1 + 0,94-1,9)]= 8,9м.
Так, як кількість поперечних стін на розрахунковій ділянці дорівнює двом,
Nтп = 2Nтпi =2?? 19,38т = 387,6 кН
Сумарне поздовжнє зусилля:
N = nt + Nтп + Nб + Nд = 226 + 387,6 + 1,5 + 10,0 = 625,1 кН.
Зміст
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ3
2 проектування будинків5
2.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення5
2.1.1 Відсіки, деформаційні шви, планувальні та конструктивні схеми5
2.1.2 Матеріали7
2.1.3 Конструкції підземної частини будинків8
2.1.4 Зовнішні стіни9
2.1.5 Внутрішні стіни та перегородки10
2.1.6 Перекриття10
2.2 Основні розрахункові вимоги10
2.3 Визначення показників вогнестійкості конструкцій та токсичності при пожежі12
2.4 Особливості проектування будинків для спорудження на підроблюваних територіях16
2.4.1 Особливості об'ємно-планувальних та конструктивних рішень16
2.4.2 Особливості розрахунку будинків на підроблюваних територіях18
2.5 Особливості проектування будинків для будівництва на просадних грунтах32
2.5.1 Особливості об'ємно-планувальних та конструктивних рішень32
2.5.2 Особливості проектування основ33
2.5.3 Особливості розрахунку будинків на просадних грунтах35
3 ВИКОНАННЯ РОБІТ ПО ЗВЕДЕННЮ ТА ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ БУДИНКІВ40
3.1 Види та послідовність робіт, машини та обладнання40
3.2 Технологічні вимоги до організації і технології виконання робіт41
3.3 Пожежна безпека при виконанні робіт42
3.4 Особливості зведення будинків на підроблюваних територіях42
3.5 Особливості зведення будинків на просадних грунтах43
4 ВКАЗІВКИ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДИНКІВ43
4.1 Введення будинків в експлуатацію43
4.2 Технічне обслуговування43
4.3 Пожежна та екологічна безпека44
ДОДАТОК45
ПОСІБНИК ПО ВИЗНАЧЕННЮ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДИНКІВ ДЛЯ ЗВИЧАЙНИХ ТА СКЛАДНИХ УМОВ БУДІВНИЦТВА45
П1 Вертикальні навантаження на елементи конструкцій та їх сполучення45
П2 Дані для проектування елементів конструкцій53
П3 Приклади розрахунку архітектурно-будівельних показників79
ЗМІСТ92
